Справа № 536/176/21
Провадження № 2/536/451/21
29 липня 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі: головуючої судді Даніліної Ж.О., за участю секретаря Поколоти О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кременчук за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі ? АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 01 вересня 2008 року станом на 13 грудня 2020 року у сумі 7 953,39 грн та судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що підписавши 01 вересня 2008 року заяву б/н між сторонами, у відповідності до статті 634 Цивільного кодексу України, укладено договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору. При цьому банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшено до 8 000,00 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку.
Відповідач підписавши заяву підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Крім того, відповідачем також була підписана 01 вересня 2008 року довідка про умови кредитування з використання кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» в якій відповідач своїм підписом підтвердив, що з фінансовими умовами надання вказаної кредитної картки і прикладами розрахунку суми сплати за використання кредитних коштів ознайомлений.
Також позивач вказав, що у редакції Умов та Правил, які почали діяти з 01 березня 2019 року згідно пункту 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди про те, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого у строк кредиту, які відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі: 86,4% ? для картки «Універсальна», 84,0% ? для картки «Універсальна голд».
АТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, що відображено у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 лютого 2021 року відкрито провадження у справі №536/176/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
27 липня 2021 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшла уточнена позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 01 вересня 2008 року станом на 13 грудня 2020 року у сумі 33 538,22 грн, з яких 7 953,39 грн заборгованість за тілом кредиту, 25 584,83 грн заборгованість за простроченими відсотками та судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти прийняття судом заочного рішення у цій справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом неодноразового направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.
Разом з тим, на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду відповідача, з огляду на що відповідач, відповідно до частини 11 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України вважається таким, що отримав судову повістку.
Частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Керуючись статтею 281 Цивільного процесуального кодексу України суд постановив провести заочний розгляд справи.
Ураховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів у справі.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом установлено, що 01 вересня 2008 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 підписано заяву б/н згідно якої остання погодилась, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Підписавши заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Водночас із заявою відповідач підписала 01 вересня 2008 року довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».
До заяви банк додав роздруківку Умов та Правил надання банківських послуг зі змінами у договірну базу платіжних карт, споживчого кредиту і депозитних договорів, які не підписані відповідачем. Також додано розрахунок заборгованості за договором б/н від 01 вересня 2008 року, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , довідку про видачу кредитних карт та виписку за договором б/н станом на 14 грудня 2020 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, між сторонами у цій справі склалися правовідносини щодо виконання зобов'язання з кредитної заборгованості.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За умовами підписаної заяви б/н від 01 вересня 2008 рокубанк надав строковий кредит у сумі 500,00 грн шляхом встановлення кредитної лінії на кредитну картку «Універсальна», а відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо повернення кредиту з базовою відсотковою ставкою за кредитним лімітом на момент підписання договору 3,0% на місяць із розрахунку 360 днів у році. Термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії платіжної картки. Також зазначено, що сплата заборгованості за кредитним лімітом може здійснюватися як шляхом внесення коштів на картку клієнтом, так і списання банком коштів із платіжної картки, номер якої вказано у заяві.
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» відповідачу надано кредитні картки: № НОМЕР_1 від 01.09.2008 з терміном дії до 01/10, № НОМЕР_2 від 28.01.2010 з терміном дії до 10/13, № НОМЕР_3 від 09.11.2013 з терміном дії до 07/16, № НОМЕР_4 від 17.10.2018 з терміном дії до 09/22.
Кредитний ліміт кредитної картки відповідача було збільшено до 8 000,00 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.
Як убачається із наданого банком розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором б/н від 01 вересня 2008 рокустаном на 13 грудня 2020 року становить 33 538,22 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 7 953,39 грн та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 25 584,83 грн.
На підтвердження розрахунку заборгованості за кредитним договором, АТ КБ «ПриватБанк» надано банківську виписку по особовому рахунку позичальника.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаним положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2008 року, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписка по особовому рахунку позичальника, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №752/9423/15-ц, від 16.09.2020 у справі №200/5647/18.
Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).
АТ КБ «ПриватБанк» умови кредитного договору щодо надання позичальнику кредиту в обмовленій сумі виконав у повному обсязі, що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , проте остання свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, здійснювала погашення кредиту періодично та не в повному обсязі, що підтверджується вказаною випискою та розрахунком заборгованості по кредиту.
Відповідно до статей 12,81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
На підставі викладеного, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, за відсутності заперечень зі сторони відповідача, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 свого зобов'язання за кредитним договором про надання банківських послуг б/нвід 01 вересня 2008 року, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 7 953,39 грн є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у сумі 25 584,83 грн, суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 01.09.2008, посилався на Умови та Правила надання банківських послуг, у редакції, що почала діяти з 01.03.2019, та згідно пункту 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, останній зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого кредиту в строк кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі: 86,4% для картки «Універсальна» та 84,0% для картки «Універсальна голд».
Разом з тим, банк на підтвердження своїх вимог надав роздруківку Умов та правил надання батьківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», яка не підписана сторонами. Крім того, банк також посилається на довідку про умови кредитування з використання кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 01 вересня 2008 року, анкету заяву б/н від 01 вересня 2008 року, які підписані ОСОБА_1 та надав розрахунки заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором.
Як убачається з підписаної відповідачем заяви від 01 вересня 2008 року, сторони погодили базову процентну ставку за кредитним лімітом 3% на місяць на залишок заборгованості (36,00% річних), виходячи з розрахунку 360 днів у році, що аналогічно закріплено у довідці про умови кредитування з використання кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».
З розрахунку заборгованості, убачається, що його виконано виходячи з процентної ставки у розмірах 36,00%, 30,00%, 34,80%, 43,20% на рік, тобто в іншому розмірі, ніж обумовлено сторонами у підписаній сторонами заяві та довідці про умови кредитування від 01 вересня 2008 року.
Крім того, у розрахунку заборгованості, станом на 30 вересня 2020 року, процентна ставка (прострочена) становить 72,00%, 30,00 %, 34,80 %, 43,20 % річних. Разом з цим у наданому банком розрахунку заборгованості станом на 13 грудня 2020 року за період з 01 жовтня 2020 року по 13 грудня 2020 року процентні ставки вказані 00,00%.
Всупереч вказаним вимогам, зазначеним у заяві та довідці про умови кредитування, позивачем не надано розрахунку заборгованості, виходячи із погодженої сторонами процентної ставки за кредитом (3,00% на місяць), який би містив відомості про розмір простроченої суми, на яку нараховуються проценти, а також період, за який ці проценти нараховані.
При цьому, як убачається із наданого банком розрахунку, заборгованість за нарахованими відсотками відсутня, наявна заборгованість за простроченими відсотками у сумі 25 584,83 грн, яку банк просить стягнути з відповідача.
Однак, у наданих банком заяві та довідці про умови кредитування відсутні визначення та обов'язок позичальника зі сплати прострочених відсотків.
Разом з тим, посилання банку на можливість односторонньої зміни відсоткової ставки, що передбачено пунктом 2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», слід відхилити, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг, у редакції, які діяли з 01.03.2019 ознайомився і погодився відповідач, підписуючи заяву від 01 вересня 2008 року, а також те, що вказані документи на момент підписання відповідачем заяви та довідки взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати прострочених процентів у розмірі 86,40% річних для картки «Універсальна», та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка Умов та Правил надання банківських послуг із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Виходячи з наведеного, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати прострочених процентів за користування простроченими кредитними коштами у розмірі 86,40% річних для картки «Універсальна» за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 Цивільного кодексу України, за змістом якої ? договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період ? з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови та Правила у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві та довідки про умови кредитування домовленості сторін про сплату прострочених відсотків за користування простроченими кредитними коштами, надані банком Умови та Правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Таким чином, надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанку», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку ? в анкеті-заяві позичальника та довідці про умови кредитування, які безпосередньо підписані останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону ? споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.
Відповідно до частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, позивач АТ КБ «ПриватБанк» не довів тих обставин, на які посилався, як на підставу своїх вимог у частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками у сумі 25 584,83 грн.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у сумі 25 584,83 грн не підлягають задоволенню з вищенаведених підстав.
Положеннями статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2 270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №ZZ423B19M7 від 23 грудня 2020 року.
Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 537,99 грн виходячи із розрахунку: 7 953,39 грн (задоволені позовні вимоги) *100 :33 538,22 грн (заявлені вимоги) = 23,7% від сплаченого судового збору 2 270,00 грн = 537,99 грн.
Керуючись статтями 12, 81, 83, 89, 141, 263, 282, 284, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 01.09.2008 станом на 13.12.2020 у сумі 7 953,39 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати зі сплати судового збору в сумі 537,99 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про учасників справи:
Позивач ? Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (Код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_5 , МФО №305299), місцезнаходження: 01001, м. Київ вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач ? ОСОБА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий 04 грудня 1997 року Кременчуцьким РВ УМВС України в Полтавській області, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_7 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повний текст заочного рішення складено 03 серпня 2021 року.
СуддяЖ. О. Даніліна