490/6130/21 04.08.2021
нп 1-кп/490/557/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/6130/21
04 серпня 2021 року місто Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021153020000548, відомості про яке внесено 15.07.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, не судимого, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-
21.06.2021 близько о 22:30 годині, більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 разом з потерпілим ОСОБА_5 перебували у дворі будинку розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де розпивали спиртні напої.
Під час відпочинку ОСОБА_4 побачив, що у потерпілого ОСОБА_5 є рюкзак з якого останній діставав свій мобільний телефон марки «Redmi 9C», ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 2825 гривень. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення речей потерпілого, а саме рюкзака, який не представляє для потерпілого матеріальної вартості, мобільного телефону марки "Redmi 9C", ІМЕІ: НОМЕР_2 , вартістю 2825 гривень, з стартовими пакетами оператора мобільного зв'язку «Водафон» з номером № НОМЕР_3 та «Лайф» з номером № НОМЕР_4 , які не представляють матеріальної цінності.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, впевнившись, що його дії непомітні для оточуючих, ОСОБА_4 взяв рюкзак з речами потерпілого ОСОБА_5 .
У подальшому, утримуючи викрадене майно у своєму володінні, ОСОБА_4 розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму - 2825 гривень.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 провину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав повністю та пояснив, що 21.06.2021 він разом із своїм знайомим ОСОБА_5 відпочивав та розпивав спиртні напої, знаходячись у дворі будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи за вказаною адресою, як зазначив обвинувачений, він взяв рюкзак з речами потерпілого ОСОБА_5 , серед яких був мобільний телефон, два стартових пакети та пішов. Обвинувачений зазначив, що вподальшому передав викрадений ним мобільний телефон третій особі. ОСОБА_4 щиро покаявся у вчиненому, попросив вибачення у потерпілого за вчинене та зазначив, що зробив для себе належні висновки.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а так само визнав всі фактичні обставини його вчинення, а прокурор та потерпілий не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, враховуючи позицію потерпілого щодо призначення не суворого покарання, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показами обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинено обвинуваченим дійсно мало місце, воно містить склад кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і ОСОБА_4 винуватий у його вчиненні, так як він так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Відповідно до положень ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття.
Відповідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії проступків, данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має постійне місце мешкання, неофіційно працює помічником майстра на СТО, на обліку у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі, строком на 2 (два) роки, звільнивши обвинуваченого від реального його відбуття на підставі вимог ст. 75 КК України, якщо протягом встановленого іспитового строку 1 (один) рік він не вчинить іншого кримінального правопорушення, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Крім того, суд вважає необхідним, у зв'язку із звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, на підставі вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.
Під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано відповідних відомостей про наявні процесуальні витрати та речові докази. у кримінальному провадженні, а тому суд позбавлений об'єктивної можливості відповідно до вимог ст.ст. 124, 100 КПК України вирішити питання про долю речових доказів та процесуальних витрат.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.8, 9, 368, 370- 374, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2-х(двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді обмеження волі з випробуванням, строком на 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання.
Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1