Справа № 479/818/20
Провадження № 1-з/474/4/21
про роз'яснення порядку виконання вироку
04.08.21року смт. Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву начальника Кривоозерського районного сектору Філії Державної установи “Центр пробації” в Миколаївській області Садовського О. про роз'яснення порядку виконання вироку Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24.11.2020р., яким ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 191, ч. 1, ч. 3 ст. 362 КК України, -
встановив:
22.06.2021р. до Врадіївського районного суду Миколаївської області надійшла заява начальника Кривоозерського районного сектору Філії Державної установи “Центр пробації” в Миколаївській області Садовського О. про роз'яснення порядку виконання вироку Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24.11.2020р., яким ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 191, ч. 1, ч. 3 ст. 362 КК України, в частині додаткового покарання з позбавленням права обіймати певні посади строком на 1 рік щодо громадянки ОСОБА_1 .
У своїй заяві начальник Кривоозерського районного сектору Філії Державної установи “Центр пробації” в Миколаївській області Садовський О. фактично, окрім роз'яснення порядку виконання вироку, вказує на допущення судом описки чи арифметичних помилок у вказаному вироці, а саме, на думку останнього, судом не було досліджено та не визначено питання, які саме посади засуджена ОСОБА_1 позбавлена права обіймати.
У судове засідання, призначене на 04.08.2021р., прокурор Кривоозерського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, обвинувачена ОСОБА_1 , захисник Курченко М.І., представник потерпілої особи Акціонерного товариства “Ощадбанк”, начальник Кривоозерського районного сектору Філії Державної установи “Центр пробації” в Миколаївській області Садовський О. не з'явилися, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомленні про час, дату та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомили.
При чому 04.08.2021р. представниця потерпілої особи Акціонерного товариства “Ощадбанк” Радченко С.Ю. звернулася до суду з телефонограмою № 424, в якій не заперечую щодо задоволення заяви та просить винести рішення згідно чинного законодавства, а також просить провести судове засідання без її участі.
Оскільки, відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неявка осіб належних чином повідомлених про місце та час розгляду заяви не перешкоджає проведенню судового розгляду, суд визнав за можливе розглянути заяву без участі учасників судового розгляду, які не з'явилися в судове засідання.
Розглянув заяву про роз'яснення порядку виконання вироку судом встановлено таке.
На розгляді Врадіївського районного суду Миколаївської області перебувало кримінальне провадження, внесене 28.04.2020р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150250000130, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 191, ч. 1, ч. 3 ст. 362 КК України.
16.11.2020р. у даному кримінальному провадженні укладено угоду про визнання винуватості між начальником Кривоозерського відділу Первомайської місцевої прокуратури Пахомовим В.В., який є прокурором у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150250000130 від 28.04.2020р., та обвинуваченою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою та жителькою АДРЕСА_1 , українкою, яка обвинувачується за ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України, за обставин зазначених в обвинувальному акті.
Вказаною угодою сторони узгодили покарання обвинуваченій ОСОБА_2 :
- ч. 1 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік;
- ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки;
- ч. 1 ст. 362 КК України у виді штрафу в сумі 2 000 н.м.д.г. тобто 34 тисячі грн.;
- ч. 3 ст. 362 КК України у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки з позбавленням права обіймати певні посади строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання, призначити у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком терміном 1 рік 6 місяців, покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Вироком Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24.11.2020р. затверджено угоду про визнання винуватості від 16.11.2020р., укладену між начальником Кривоозерського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області Пахомовим Віктором В'ячеславовичем та обвинуваченою ОСОБА_1 , у присутності захисника обвинуваченої адвоката Курченка Михайла Івановича, у кримінальному провадженні, внесеному 28.04.2020р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150250000130, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 191, ч. 1, ч. 3 ст. 362 КК України.
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 191, ч. 1, ч. 3 ст. 362 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання за:
- ч. 1 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
- ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
- ч. 1 ст. 362 КК України у виді штрафу у розмірі 2 000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.;
- ч. 3 ст. 362 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати певні посади строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати певні посади строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо вона протягом встановленого судом іспитового строку - 1 (один) рік 6 (шість) місяців, не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Таким чином вирок від 24.11.2020р. був ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості, укладеної між начальником Кривоозерського відділу Первомайської місцевої прокуратури Пахомовим В.В., який є прокурором у кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_1 , та останній призначено покарання узгоджене сторонами.
При чому слід наголосити, що в угоді про визнання винуватості сторони не узгоджували конкретні посади, які засуджена ОСОБА_1 позбавлена права обіймати.
З огляду на вищевикладене слід зазначити таке.
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Згідно ч. 1 ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
Частиною 1 ст. 65 КК України визначено, що суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 191 КК України привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, - карається штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 362 КК України несанкціоновані зміна, знищення або блокування інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, - караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:
1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим;
2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Статтею 472 КПК України передбачено, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Відповідно до ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті.
Мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити: формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа; відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання; мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
У резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 цього Кодексу.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Згідно ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало рішення законної сили чи ні.
При цьому, текст вказаного вироку складений у відповідності до вимог ст. 374 КПК України з посиланням на норми діючого кримінального процесуального закону, викладений чіткими зрозумілими реченнями і не містить у собі труднощів для розуміння його точного змісту, а тим паче відсутні описки чи очевидні арифметичні помилки.
Отже, вданому випадку, відсутні підстави вважати, що вирок від 24.11.2020р. містить описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом, який ухвалив вирок, за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, вирок від 24.11.2020р. в частині додаткового покарання, а саме позбавленням права засудженої ОСОБА_1 обіймати певні посади строком на 1 рік підлягає виконанню в межах призначеного додаткового покарання.
Водночас, як вказано вище, вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, -
постановив:
Роз'яснити, що вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24.11.2020р., яким ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 191, ч. 1, ч. 3 ст. 362 КК України, в частині додаткового покарання, а саме позбавленням права засудженої ОСОБА_1 обіймати певні посади строком на 1 рік підлягає виконанню в межах призначеного додаткового покарання.
На ухвалу суду до Миколаївського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Ф.Г. Сокол