Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"27" липня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/363/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Сичик М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Лермонтова, 6, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 05517742) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГІРІЯ" (вул. Соборна, 285 А, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 37847280) про стягнення 130 874 грн 21 коп.
у судове засідання з розгляду справи по суті з'явилися:
- від позивача: Троянчук Дмитро Миколайович (довіреність № 01-11/479 від 02.06.2021 року);
- від відповідача: Тарновецький Ярослав Мирославович (довіреність № б/н від 01.03.2021 року)
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 27.07.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск DVD-R, серійний номер MAP626Х1111449771.
17.05.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - позивач, УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ) надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГІРІЯ" (далі - відповідач, ТОВ "СІГІРІЯ"), у якому позивач вказує, що відповідач у визначений угодою про будівництво паркінгу від 12.03.2012 року (за якою останній є правонаступником згідно з договором про відступлення права вимоги від 14.07.2015 року) строк не виконав зобов'язання по відшкодуванню орендної плати в розмірі, передбаченому Договором оренди, укладеним між Рівненською міською радою та УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ 08.02.2012 року, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на п. 124.1 ст. 124, ст. 289, п. 8-9 підрозділу 6 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 626, 627, 629, Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 93, 96 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 22, 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить суд стягнути з ТОВ "СІГІРІЯ" за період з 01.06.2018 року по 01.03.2021 року 130 874 грн 21 коп. (з яких - 118 976 грн 56 коп. - основний борг, 11 897 грн 65 коп. - штрафні санкції).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.05.2021 року позовну заяву УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ до ТОВ "СІГІРІЯ" про стягнення 130 874 грн 21 коп. залишено без руху, встановлено заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- доказів відправлення ТОВ "СІГІРІЯ" (вул. Соборна, 285 А, м. Рівне, 33023) доданих до позовної заяви документів з переліком конкретних додатків, які надіслані відповідачу;
- доказів підтвердження повноважень представника позивача, що підписав позовну заяву.
27.05.2021 року, в межах процесуального строку встановленого судом, через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ надійшло клопотання, до якого додано опис вкладення у цінний лист, що підтверджує відправлення ТОВ "СІГІРІЯ" на адресу вул. Соборна, 285 А, м. Рівне, 33023 доданих до позовної заяви документів з переліком конкретних додатків, які надіслані відповідачу, а також копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якої вбачається, що особою, яка підписала позовну заяву є керівник УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ Ляшук Володимир Григорович.
Відтак судом встановлено, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/363/21, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 15.06.2021 року, визначити відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - десять днів з дня вручення даної ухвали, запропонувати сторонам:
а) позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності) у термін до 14.06.2021 року включно;
б) встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов суду - 15 днів з дня отримання даної ухвали, одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду;
в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування відповідачу.
г) відповідачу: у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу та надати суду докази такого скерування позивачу.
15.06.2021 року судом встановлено, що відповідач у судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином завчасно 01.06.2021 року повідомлений про час, дату та місце його проведення, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а саме - ухвали Господарського суду Рівненської області від 27.05.2021 року) за трек-номером 3301311465865.
Судом встановлено, що оскільки останнім днем для подання відзиву відповідачем є 16.06.2021 року, враховуючи вірогідність його відправлення відповідачем засобами поштового зв'язку, вирішення спору 15.06.2021 року є передчасним та порушить право відповідача на подання заперечень щодо суті спору.
За таких обставин, суд дійшов висновку про неможливість вирішення спору в даному судовому засіданні 15.06.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.06.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/363/21 по суті на 01.07.2021 року.
17.06.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від відповідча надійшов відзив.
01.07.2021 року судом встановлено, що відповідач у судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення 22.06.2021 року поштового відправлення (а саме - ухвали Господарського суду Рівненської області від 15.06.2021 року) за трек-номером 3301311511760.
Господарський суд, дослідивши дотримання відповідачем вимог ГПК України при поданні відзиву, дійшов висновку про залишення його без розгляду у зв'язку з тим, що з урахуванням ч. 1 ст. 116 ГПК України останнім днем для подання відзиву відповідачем є 16.06.2021 року, а відповідач подав суду відзив 17.06.2021 року із пропуском процесуального строку на його подання.
Окрім того, у відзиві відповідач не просить суд поновити строк на його подання, не вказує на поважність причини пропуску процесуального строку, незважаючи на те, що був обізнаний про його обмеженість 15-денним строком.
З метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме змагальності та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, з метою забезпечення надання можливості учасникам провадження у справі скористатися правами та обов'язками, передбаченими ГПК України, зважаючи на процесуальні строки тривалості розгляду справи по суті господарський суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті.
Присутній представник позивача не заперечив проти оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.07.2021 року відзив ТОВ "СІГІРІЯ" залишено без розгляду, оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/363/21 по суті на 27.07.2021 року.
27.07.2021 року учасники справи забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання з розгляду справи по суті.
Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача усно заперечив проти задоволення позовних вимог.
Після дослідження доказів у судовому засіданні 27.07.2021 року представник позивача заявив усне клопотання про оголошення перерви або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з метою подання додаткових доказів, які існували до пред'явлення позову та не були додані разом із позовною заявою.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасникам справи в судовому засіданні.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Розкриття своїх доказів сторонами під час подання суду перших заяв по суті справи (позов, відзив тощо) є обов'язковим елементом, що забезпечує функціонування основних засад господарського судочинства, зокрема, принципу змагальності сторін, оскільки змагальність полягає у праві сторін завчасно ознайомитися з доказами, представленими іншими учасниками процесу, у праві бути поінформованими про аргументи один одного до початку розгляду справи по суті. Отже, розкриття доказів є процедурою, в межах якої здійснюється діяльність з метою повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та суду про наявні в конкретного учасникам справи докази або повідомлення таких осіб про докази, якими сторона у справі збирається скористатися у процесі, та з метою надання можливості всім учасникам справи ознайомитися з такими доказами та змістом кожного з них.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.05.2021 року постановлено здійснювати розгляд даної справи № 918/363/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд приймає до уваги прецедентні рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Разом з тим суд констатує, що відкладення розгляду справи або оголошення перерви за межами строків, встановлених ГПК України є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених ч. 1 ст. 2 ГПК України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому господарський суд наголошує на тому, що в силу дії ч. 2 ст. 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в господарському судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників господарського процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
У позовній заяві відсутня вимога позивача про розгляд даного спору за правилами загального позовного провадження, при чому під час розгляду спору у сторони позивача не виникало необхідності до переходу до загального позовного провадження.
У зв'язку з тим, що позивач зобов'язаний подати суду усі докази разом із позовною заявою або у строк встановлений ухвалою господарського суду Рівненської обалсті від 27.05.2021 року до - 14.06.2021 року, господарський суд відмовляє представнику позивача у задоволенні його усного клопотання про оголошення перерви або здійснення переходу до розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження з метою подання додаткових доказів, які існували та перебували в УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ до пред'явлення даного позову до суду.
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 08.02.2012 року між Рівненською міською радою та УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ укладено Договір оренди № 561010004000314 (том 1, а.с. 10-13).
З п. 1 Договору оренди вбачається, що орендодавець на підставі рішення Рівненської міської ради (шосте скликання) від 17.11.2011 року № 1378 передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для будівництва та обслуговування паркінгу, з правом укладання договору суборенди), яка знаходиться в м. Рівному в районі вулиць Млинівської та Соборної.
Згідно з п. 2 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2 377 кв. м. за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер 5610100000:01:003:0031.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 448 176 грн 11 коп. - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 04-09/11, виконаний управлінням Держкомзему у місті Рівному становим на 30.01.2012 року. (п. 5 Договору оренди).
У відповідності до п. 8 Договору оренди цей договір укладено на 5 (п'ять) років.
Сторони Договору оренди узгодили між собою у п. 9, що за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 13 445 грн 28 коп., що становить 3,00 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 04-09/11-1, виконаний управлінням Держкомзему у місті Рівному станом на 01.01.2012 року.
Пунктом 13 Договору оренди визначено право орендодавця в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати, зокрема, у випадку зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки чи зміни розмірів земельного податку або орендної плати за земельну ділянку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Відповідно до п. 30. Договору оренди орендар має право за згодою орендодавця у порядку передбаченому законодавством України, передавати у суборенду земельну ділянку або її частину іншій особі.
Згідно з п. 41. Договору оренди цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.
Судом встановлено, що зазначений Договір оренди підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток Рівненської міської ради та УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ, на час розгляду справи доказів недійсності Договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано. Договір зареєстрований в управління Держкомзему у м. Рівному, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.03.2012 року за № 561010004000314.
Судом встановлено, що позивачем додано до позовної заяви наступні документи, що є невід'ємними частинами Договору оренди від 08.02.2012 року:
- план земельної ділянки наданої в оренду строком на 5 років в районі вулиць Млинівської та Соборної, у якому зазначено опис її меж а саме - від А до Б землі НВП УТОГ, від Б до А землі житлової та громадської забудови (том 1, а.с. 15);
- додаток № 2 до Договору оренди, а саме - розрахунок № 04-09/11-1 розміру орендної плати за земельну ділянку виданий управлінням Держкомзему у місті Рівному станом на 01.01.2012 року з якого вбачається, що розмір орендної плати становить 13 445 грн 28 коп. в рік (том 1, а.с.14);
- кадастровий план земельної ділянки площею 0, 2377 га з відображенням відомостей про обмеження (обтяження) у її використанні та встановлених земельних сервітутів (том 1, а.с. 16);
- акт визначення меж земельної ділянки площею 0, 2377 га в натурі (на місцевості) від 24.11.2011 року, згідно з яким дана земельна ділянка закріплена на місцевості межовими знаками в вигляді металевих штирів та стовпчиків існуючої огорожі в кількості 8 штук (том 1, а.с. 17);
- акт приймання- передачі земельної ділянки (том 1, а.с. 18).
Також судом встановлено, що 27.04.2017 року між Рівненською міською радою та УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі (том 1, а.с. 19) згідно з якою сторони вирішили поновити Договір оренди землі від 12.03.2012 року № 561010004000314, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки від 22.04.2014 року № 5428643 щодо земельною ділянки площею 2377 кв. м. в районі вулиць Млинівської та Соборної (кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:003:0031) для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для будівництва та обслуговування паркінгу, з правом укладання договору суборенди), укладений між Орендодавцем і Орендарем.
Також з даної додаткової угоди про поновлення договору оренди землі вбачається, що пункт 8 Договору оренди викладено у такій редакції: "Договір оренди поновлено до 12.03.2022 року", орендна плата за землю справляється з 13.03.2017 року з наступного дня від дня припинення договору оренди землі від 12.03.2012 року № 561010004000314, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки від 22.04.2014 року № 5428643; усі інші положення Договору оренди та додатків до нього залишаються без змін та продовжують свою дію.
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 86271673 від 03.05.2017 року, доданого до позовної заяви (том 1, а.с. 20-21) вбачається, що 22.04.2014 року проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5610100000:01:003:0031 площею 0, 2377 га, серія та номер договору оренди 561010004000314, виданий 08.02.2012, видавник укладений між Рівненською міською радою та Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради; а також 03.05.2017 року проведено державну реєстрацію додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, серія та номер б/н від 27.04.2017, видавник Рівненська міська рада та управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (номер запису про інше речове право 5428643).
Також позивачем до позовної заяви додано витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, з яких встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:003:0031:
- станом на 01.01.2014 року становить 764 055 грн 00 коп. (том 1, а.с. 43);
- станом на 15.02.2021 року становить 1 327 009 грн 50 коп. (том 1, а.с. 33, 36).
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 12.03.2012 року між УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Капіталінвест" (далі - інвестор) укладено угоду про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному № 2. (далі - Угода) (том 1, а.с 22-28).
Згідно з п. п. 1.1., 1.2 даної Угоди предметом цієї Угоди є організація будівництва паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному (надалі - об'єкт інвестування). Техніко-економічні показники об'єкта інвестування зазначені в Додатку № 1 до даної Угоди. Замовник делегує Інвестору функцію замовника та передає статус забудовника, а інвестор зобов'яжеться виконувати ці функції щодо об'єкту інвестування, в тому числі здійснювати фінансування та організацію робіт з підготовки чи зміни проектної документації, будівельно-монтажних робіт та фінансування інших витрат, пов'язаних із будівництвом об'єкта інвестування за рахунок власних та залучених коштів.
Сторони домовилися між собою та зафіксували у п. 1.3. Угоди, що протягом 50 днів з моменту укладення даної угоди для можливості виконання будівельно-монтажних робіт безпосередньо інвестором сторони укладають Договір суборенди земельної ділянки, за яким земельна ділянка для будівництва паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному буде надана в суборенду Інвестору.
Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 Угоди об'єкт інвестування розміщуватиметься на частині Земельної ділянки орієнтовною площею 2 377 кв. м., згідно Додатку № 1. Об'єкт інвестування включатиме безпосередньо паркінг та, якщо Інвестором буде прийнято відповідне рішення, додаткові приміщення, якщо будівництво таких передбачається.
Згідно з п. 3.2. фінансування будівництва об'єкта інвестування здійснюється інвестором, зокрема, шляхом компенсації замовнику орендної плати за користування земельною ділянкою.
Як вбачається із п. 4.2.1 Угоди до обов'язків інвестора входить не пізніше 10 числа кожного місяця на підставі виставлених замовником рахунків відшкодовувати замовнику частину плати за оренду земельної ділянки, пропорційну до співвідношення між площею частини земельної ділянки, на якій інвестор споруджує об'єкт інвестування та загальною площею земельної ділянки. Таке відшкодування проводити шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок замовника. У випадку укладення Інвестором договору суборенди земельної ділянки обов'язок відшкодування замовнику плати за оренду земельної ділянки змінюється на обов'язок внесення орендної плати за відповідним договором суборенди.
Згідно із п. 5.2. Угоди у випадку невиконання чи неналежного виконання Інвестором зобов'язань щодо компенсації замовнику витрат на внесення плати за землю інвестор сплачує на користь замовника суму, що дорівнює сумі грошових зобов'язань замовника перед податковими органами, що виникли у зв'язку з несвоєчасним внесенням замовником орендної плати за землю з вини інвестора.
Передбачені цією Угодою строки виконання зобов'язань починають перебіг не раніше моменту припинення дії Договору доручення та Договору підряду (п. 8.2. Угоди).
Угода діє до 31.12.2020 року. У випадку, якщо на момент спливу строку дії Угоди окремі зобов'язання сторін залишатимуться невиконаними, чинність Угоди в частині невиконаних зобов'язань продовжується на рік. (п. п. 8.3., 8.4. Угоди).
Зазначена Угода про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному № 2 від 12.03.2012 року підписана представниками сторін та скріплена відтиском печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Капіталінвест,, на час розгляду справи доказів недійсності Угоди, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.
Судом встановлено, що додаток № 1 до Угоди, у якому згідно з її п. 1.1. зазначені техніко-економічні показники об'єкта інвестування, позивачем до матеріалів справи № 918/363/21 не додано.
14.07.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Капіталінвест" (далі - первісний кредитор) та ТОВ "СІГІРІЯ" (далі - новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії), згідно з п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до Угоди № 2 про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному від 12.03.2012 року, укладений між первісним кредитором та УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ (надалі - боржник). (том 1, а.с. 30-31).
Згідно з п. 3 Договору про відступлення права вимоги (цесії) за цим Договором Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання обов'язків, передбачених Угодою.
Як вбачається із вхідного штампу на повідомленні (том 1, а.с. 29) 20.07.2015 року до УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ надійшло повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Капіталінвест" № б/н від 15.07.2015 року, у якому викладено інформацію про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Капіталінвест" відступило ТОВ "СІГІРІЯ" право вимоги за угодою № 02 про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному від 12.03.2012 року, укладеною між УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ та первісним кредитором. До нового кредитора переходять права інвестора та генерального підрядника будівництва паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному з правом стягнення санкцій і збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань.
Позивачем додано до матеріалів справи лист № 01-11/221 від 18.03.2021 року до відповідача, у якому УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ повідомляє ТОВ "СІГІРІЯ" як інвестора згідно Угоди № 02 від 12.03.2012 року про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної у місті Рівному про те, що з 01.01.2021 року змінився розмір суборендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5610100000:01:003:0031 та становить 39 810 грн 23 коп. в рік (підстава - рішення Рівненської міської ради № 7565 від 02.07.2020 року) (том 1, а.с. 32-33). А також позивачем надано докази направлення даного листа для відповідача (том 1, а.с. 34-35).
26.03.2021 року на поштову адресу відповідача від позивача надійшла претензія № 01-11/229 від 23.03.2021 року у якій УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ зазначає про те, що за ТОВ "СІГІРІЯ" обліковується заборгованість з відшкодування орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5610100000:01:003:0031 згідно Угоди № 02 про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному від 12.03.2012 року у розмірі 100 020 грн 00 коп., яку позивач вимагає невідкладно сплатити (том 1, а.с. 37-39).
23.03.2021 року позивачем виставлено та направлено рахунок відповідачу № 40 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 130 708 грн 34 коп. з ПДВ з відшкодування орендної плати за землю по паркінгу вул. Млинівська-Соборна у м. Рівному з 01.06.2018 року по 28.02.2021 року. (том 1, а.с 40-42).
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що на підставі Угоди про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному № 02 від 12.03.2012 року та Договору про відступлення права вимоги (цесії) № б/н від 14.07.2015 року у відповідача виник обов'язок із відшкодування УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ орендної плати за земельну ділянку площею 2 377 м кв., розташовану в районі вул. Млинівської та Соборної у м. Рівне, кадастровий номер 5610100000:01:003:0031, за Договором оренди № 5610100040000314, укладеним між Рівненською міською радою та УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ від 08.02.2012 року.
Позивач стверджує, що за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:003:0031 за період з 01.06.2018 року по 01.03.2021 року у розмірі 118 976 грн 56 коп. (з яких - 112 341 грн 52 коп. - за 31 місяць з червня 2018 року по грудень 2020 року та 6 635 грн 04 коп. за січень-лютий 2021 року).
При цьому із розрахунків, наданих позивачем у позовній заяві вбачається, що у період з червня 2018 року по грудень 2020 року з врахуванням коефіцієнтів індексації розмір орендної плати за Договором оренди від 08.02.2012 року становив 43 487 грн в рік (3 623 грн 92 коп. в місяць), а у період з 01.01.2021 року становив 39 810 грн 34 коп. в рік (3 317 грн 52 коп. в місяць).
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 11 897 грн 65 коп. штрафних санкцій - суму, що дорівнює грошовим зобов'язанням замовника перед податковими органами, що виникли у зв'язку з несвоєчасним внесенням замовником орендної плати за землю з вини інвестора на підставі. 5.2. Угоди № 02 про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному № б/н від 12.03.2012 року.
Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин та зважаючи на те, що відповідач подав суду відзив із пропуском процесуального строку на його подання, не обґрунтував причин поважності пропуску такого строку, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.07.2021 року відзив ТОВ "СІГІРІЯ" залишено без розгляду, господарський суд розглядає справу № 363/21 за наявними у ній матеріалами.
Присутній у судовому засіданні 27.07.2021 року представник відповідача усно заперечив проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
На переконання відповідача за Договором про відступлення права вимоги (цесії) № б/н від 14.07.2015 року ТОВ "СІГІРІЯ" набуло лише право вимагати від УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ належного виконання обов'язків, передбачених Угодою про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному № 02 від 12.03.2012 року, а не обов'язок виконувати зобов'язання за даною Угодою.
Представник відповідача звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:003:0031 на підставі Угоди про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному № 02 від 12.03.2012 року від УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ до Товариства з обмеженою відповідальністю " Будівельна компанія "Капіталінвест", окрім того відсутній договір суборенди, який позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю " Будівельна компанія "Капіталінвест" зобов'язані були укласти на підставі п. 1.3. Угоди від 12.03.2012 року протягом 50 календарних днів з моменту її укладення.
Зважаючи на викладене, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки у ТОВ "СІГІРІЯ" відсутній обов'язок здійснювати відшкодування орендної плати за Угодою про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному № 02 від 12.03.2012 року, при цьому, як зазначає представник відповідача, такий обов'язок наявний у первісного кредитора за Договором про відступлення права вимоги (цесії) № б/н від 14.07.2015 року.
Відтак представник відповідача зазначає, що оскільки даний позов пред'явлено до неналежного відповідача, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 6, 9 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Статтею 792 ЦК України унормовано, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частинами 1-5 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" установлено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
За ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У силу вимог ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 206 ЗК України унормовано, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі (ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про оренду землі" Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Приписами ч. 1, 4 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
За ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України).
Відповідно до п. 287.1. ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У п. 288.1. - 288.6. ст. 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
Згідно зі ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до листів Державної служби України з питань геодезії; картографії та кадастру № 22-28-0.22-125/2-19 від 04.01.2019 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель" та № 6-28-0.22-38/2-20 від 03.01.2020 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2019 рік" за п. 9 підрозділу 6 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 23.11.2018 N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів") індекс споживчих цін за 2017 - 2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2015 рік - 1,433, 2016 рік - для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017 рік - 1,0.
Із наданих позивачем доказів не вдається можливим встановити, що у відповідача виник обов'язок із відшкодування УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ на підставі Угоди про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному № 02 від 12.03.2012 року та Договору про відступлення права вимоги (цесії) № б/н від 14.07.2015 року орендної плати за земельну ділянку площею 2 377 м кв., розташовану в районі вул. Млинівської та Соборної у м. Рівне, кадастровий номер 5610100000:01:003:0031 за Договором оренди № 5610100040000314, укладеним між Рівненською міською радою та УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ від 08.02.2012 року.
Так, у матеріалах справи відсутній додаток № 1 до Угоди або будь-які інші докази, з яких можливо встановити щодо якої саме земельної ділянки з яким кадастровим номером укладено Угоду про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному № 02 від 12.03.2012 року
Згідно з ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Як вбачається із Угоди про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному № 02 від 12.03.2012 року, даний договір не передбачає конкретної суми, яку згідно з її п. 4.2.1 інвестор зобов'язується не пізніше 10 числа кожного місяця на підставі виставлених замовником рахунків відшкодовувати замовнику в якості частини плати за оренду земельної ділянки, пропорційну до співвідношення між площею частини земельної ділянки, на якій інвестор споруджує об'єкт інвестування та загальною площею земельної ділянки.
На переконання позивача, сума щомісячного відшкодування орендної плати встановлюється на підставі п. Договору оренди № 5610100040000314, укладеного між Рівненською міською радою та УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ від 08.02.2012 року та становить - 3, 00 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Однак, судом встановлено, що Угода про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному № 02 від 12.03.2012 року, яка додана до позовної заяви не містить даних, з яких можливо встановити, що вона укладена щодо об'єкта інвестування за такими індивідуально визначеними ознаками: кадастровий номер 5610100000:01:003:0031.
Так, з даної Угоди вбачається, що об'єкт інвестування розміщуватиметься на частині земельної ділянки площею 2 377 м кв., яка розташована в районі вул. Млинівської та Соборної у м. Рівне.
Однак, у зв'язку з тим, що Угода про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному № 02 від 12.03.2012 року не містить кадастрового номеру земельної ділянки 5610100000:01:003:0031 або будь-якого іншого кадастрового номеру, у господарського суду відсутня можливість встановити, що за даною Угодою виникає обов'язок відшкодування орендної плати за Договором оренди № 5610100040000314, укладеним між Рівненською міською радою та УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ від 08.02.2012 року.
При цьому суд виходить з того, що позивачем у справі не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами, що предметом Угоди про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному № 02 від 12.03.2012 року є земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:003:0031, яка перебуває у користуванні позивача за Договором оренди № 561010004000314 від 08.02.2012 року.
Окрім того, в матеріалах справи відсутній договір суборенди земельної ділянки, який УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Капіталінвест" зобов'язані були на підставі п. 1.3. Угоди укласти протягом 50 календарних днів з моменту укладення Угоди про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному № 02 від 12.03.2012 року, а також відсутні будь-які інші докази, що дозволяють встановити факт приймання-передачі будь-якої земельної ділянки від УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Капіталінвест".
Окрім того, господарський суд приймає до уваги аргумент представника відповідача, що за Договором про відступлення права вимоги (цесії) № б/н від 14.07.2015 року до ТОВ "СІГІРІЯ" (нового кредитора) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Капіталінвест" (первісного кредитора) перейшли не обов'язки відшкодування орендної плати на підставі п. 4.2.1. Угоди, а лише право вимоги до УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ належного виконання обов'язків, передбачених Угодою.
Також суд критично оцінює лист позивача № 01-11/221 від 18.03.2021 року до відповідача, у якому УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ повідомляє ТОВ "СІГІРІЯ" як інвестора згідно Угоди № 02 від 12.03.2012 року про будівництво паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної у місті Рівному про те, що з 01.01.2021 року змінився розмір суборендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5610100000:01:003:0031 та становить 39 810 грн 23 коп. в рік (підстава - рішення Рівненської міської ради № 7565 від 02.07.2020 року) (том 1, а.с. 32-33), оскільки даний лист є одностороннім документом, який не може бути доказом взаємозв'язку Договору оренди земельної за кадастровим номером 5610100000:01:003:0031, укладеним між Рівненською міською радою та УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ 08.02.2012 року та Угоди про будівництво паркінгу від 12.03.2012 року (за якою останній є правонаступником права вимоги згідно з договором про відступлення права вимоги від 14.07.2015 року) за відсутності інших прямих доказів.
Крім того, господарський суд не приймає до уваги в якості доказу взаємозв'язку Договору оренди земельної за кадастровим номером 5610100000:01:003:0031, укладеного між Рівненською міською радою та УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ 08.02.2012 року та Угоди про будівництво паркінгу від 12.03.2012 року (за якою останній є правонаступником права вимоги згідно з договором про відступлення права вимоги від 14.07.2015 року) претензію № 01-11/229 від 23.03.2021 року у якій УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ зазначає про те, що за ТОВ "СІГІРІЯ" обліковується заборгованість з відшкодування орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5610100000:01:003:0031 згідно Угоди у розмірі 100 020 грн 00 коп., яку позивач вимагає невідкладно сплатити, оскільки дана претензія також є одностороннім документом, а в матеріалах справи відсутня відповідь на дану претензію, у якій міститься підтвердження відповідача про організацію будівництва паркінгу на земельній ділянці за кадастровим номером 5610100000:01:003:0031.
Також, дослідивши рахунок № 40, який виставлено та направлено позивачем для відповідача з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 130 708 грн 34 коп. з ПДВ з відшкодування орендної плати за землю по паркінгу вул. Млинівська-Соборна у м. Рівному з 01.06.2018 року по 28.02.2021 року, господарський суд дійшов висновку про те, що у даному рахунку відсутні посилання на будь-який правочин, на підставі якого даний рахунок виставлено.
Доказів визнання відповідачем боргу та доказів оплати відшкодування вартості орендної плати відповідно до Угоди про будівництво паркінгу від 12.03.2012 року (за якою відповідач є правонаступником права вимоги згідно з договором про відступлення права вимоги від 14.07.2015 року) за будь-який період в матеріалах справи відсутні, відтак твердження позивача про те, що між ним та відповідачем існують правовідносини щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5610100000:01:003:0031 є непідтвердженим належними та допустимими доказами.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази існування господарських правовідносин між позивачем та відповідачем щодо організації будівництва паркінгу в районі вулиць Млинівської та Соборної в місті Рівному на земельній ділянці орієнтовною площею 2 377 кв.м. за кадастровим номером 5610100000:01:003:0031.
У зв'язку з тим, що з матеріалів справи неможливо встановити прямий взаємозв'язок Договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5610100000:01:003:0031, укладеним між Рівненською міською радою та УКБ МІСЬКВИКОНКОМУ 08.02.2012 року та Угоди про будівництво паркінгу від 12.03.2012 року (за якою відповідач є правонаступником права вимоги згідно з договором про відступлення права вимоги від 14.07.2015 року), господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:003:0031 за період з 01.06.2018 року по 01.03.2021 року у розмірі 118 976 грн 56 коп. (з яких - 112 341 грн 52 коп. - за 31 місяць з червня 2018 року по грудень 2020 року та 6 635 грн 04 коп. за січень-лютий 2021 року) та 11 897 грн 65 коп. штрафних санкцій -на підставі п. 5.2. Угоди.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Поняття і види доказів викладені у ст. 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Слід зазначити, що правило належності доказів обов'язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб'єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Питання про прийняття доказів спершу повинно вирішуватися під час їх представлення суду. Однак остаточно може з'ясуватися неналежність доказу і на подальших стадіях, під час їх оцінки судом, аж до проголошення рішення.
Мета судового дослідження полягає у з'ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у визначенні прав та обов'язків (відповідальності) осіб, які є суб'єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.
Частиною 1 с. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, належними та допустимими доказами, які підтверджують факт заборгованості та момент настання обов'язку із виконання Договору, можуть бути первинні документи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Відтак оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у даній справі при поданні позовної заяви було стягнення з відповідача 130 874 грн 21 коп. Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 130 874 грн 21 коп. позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 2 270 грн 00 коп.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду сплачено судовий збір у необхідному розмірі, а саме - 2 270 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1015 від 14.05.2021 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, то судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп. залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 02.08.2021 року.
Суддя Заголдна Я.В.