"27" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1616/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мережа сервісних станцій “Тідісі-Дальнобой” (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2, каб. 201, код ЄДРПОУ 33212540)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрітерра” (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд. 46 Б, кв. 60, код ЄДРПОУ 39438018)
про стягнення 28000 грн., -
за участю представників сторін: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю “Мережа сервісних станцій “Тідісі-Дальнобой” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрітерра” про стягнення 28000 грн. заборгованості.
Підставою позову позивач визначив обставину неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості товару, поставленого позивачем за видатковою накладною №ЕНК0127270 від 21.01.2021.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 06.07.2021 об 11:30. Ухвалою суду від 06.07.2021 відкладено розгляд справи №916/1616/21 на 27.07.2021 о 16:15.
Сторони у судові засідання не з'явились. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення сторін про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань за наявними у справі адресами, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання своїх процесуальних прав та виконання обов'язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.
14.07.2021 за вх.№18926/21 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, яка у судовому засіданні 27.07.2021 судом у протокольній формі задоволена.
Справа №916/1616/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Без укладення окремого правочину у письмовій формі позивач поставив відповідачу 21.01.2021 товар, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №ЕНК0127270 від 21.01.2021 на суму 39200 грн. з ПДВ. Обставина отримання відповідачем товару на вищевказану суму підтверджується підписом відповідача у вищезазначеній накладній.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу від 22.04.2021 №220421/42 щодо оплати заборгованості в сумі 28000 грн., якою повідомив про необхідність сплати заборгованості.
Несплата відповідачем повної вартості отриманого товару стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
За ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Конклюдентні дії сторін у справі свідчать про виникнення між ними зобов'язальних відносин в частині оплати поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
За ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі встановлених судом обставин поставки позивачем відповідачу товару за накладною, прийняття відповідачем вказаного товару, господарський суд дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Мережа сервісних станцій “Тідісі-Дальнобой” про стягнення з відповідача залишку боргу за поставлений за накладною товар у сумі 28000 грн.
Іншого відповідачем не доведено.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мережа сервісних станцій “Тідісі-Дальнобой” задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрітерра” (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд. 46 Б, кв. 60, код ЄДРПОУ 39438018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мережа сервісних станцій “Тідісі-Дальнобой” (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2, каб. 201, код ЄДРПОУ 33212540) 28000 /двадцять вісім тисяч/ грн. заборгованості та 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 02 серпня 2021 р.
Суддя Ю.С. Бездоля