79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.08.2021 Справа № 914/163/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю, «Лінде Матіріал Хендлінг Україна», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно - механічний завод «Карпати», м. Новий Розділ (пн), Львівська область
про: стягнення заборгованості 85 163, 28 грн.
Суддя Синчук М.М.
За участю секретаря судового засідання
Кравчук І. В.
Представники учасників справи:
позивача: Зорін О.В. - взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;
відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю, «Лінде Матіріал Хендлінг Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно - механічний завод «Карпати» про стягнення заборгованості 85 163, 28 грн.
Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.03.2021 у справі №914/163/21 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ “ДМЗ “Карпати” на користь ТзОВ “Лінде Матіріал Хендлінг Україна” заборгованість в розмірі 68 901,28 грн., з яких 55 244,72 грн - основний борг, 2 199,06 грн - інфляційні втрати, 2 644, 96 грн - 3% річних, 8 812,54 грн - пеня. Стягнуто з ТзОВ “ДМЗ “Карпати” на користь ТзОВ “Лінде Матіріал Хендлінг Україна” судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 700,62 грн.
Канцелярією Господарського суду Львівської області зареєстровано заяву (вх.№1449/21 від 06.04.2021р.) представника Товариства з обмеженою відповідальністю, «Лінде Матіріал Хендлінг Україна» про ухвалення додаткового рішення. До заяви долучено докази, що підтверджують витрати позивача на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 06.04.2021р. заяву (вх.№1449/21 від 06.04.2021р.) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінде Матіріал Хендлінг Україна» про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.04.2021 року.
Канцелярією Господарського суду Львівської області 20.04.2021р. зареєстровано апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2021р. у справі №914/163/21.
Ухвалою суду від 21.04.2021 р. постановлено направити матеріали справи №914/163/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінде Матіріал Хендлінг Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно - механічний завод «Карпати» про стягнення заборгованості 85 163, 28 грн. Західному апеляційному господарському суду; зупинити розгляд заяви (вх.№1449/21 від 06.04.2021р.) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінде Матіріал Хендлінг Україна» про ухвалення додаткового рішення справи №914/163/21 до розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2021 р. у справі №914/163/21.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі №914/163/21 апеляційну скаргу ТзОВ “ДМЗ “Карпати” за вих.№13/372 від 16.04.2021 (вх. № ЗАГС 01-05/1501/21 від 27.04.2021) на рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2021 у справі №914/163/21 та додані до неї матеріали, всього на 5-ти арк. включаючи поштовий конверт повернуто скаржнику.
22.07.2021 матеріали справи №914/163/21 повернулись до Господарського суду Львівської області.
Ухвалою суду від 23.07.2021р. заяву (вх.№1449/21 від 06.04.2021р.) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінде Матіріал Хендлінг Україна» про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.08.2021 року.
У судовому засіданні 02.08.2021 представник позивача взяв участь в режимі відеоконференції.
У судове засідання 02.08.2021 представник відповідача не з'явився. Про дату, час та місце розгляду заяви (вх.№1449/21 від 06.04.2021р.) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінде Матіріал Хендлінг Україна» про ухвалення додаткового рішення відповідача було належним чином повідомлено засобами поштового зв'язку на адресу згідно витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ.
Відповідно до ч. 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судовому засіданні 02.08.2021 проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Позиція заявника (позивача).
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2 270,00 грн. витрат понесених на сплату судового збору.
З метою підтвердження розміру судових витрат Позивачем 06.04.2021 долучено до матеріалів справи завірені копії: Додаткової угоди № 02 від 17.12.2020 року до Договору № LS-50/28-09/20 про надання юридичних послуг від 28.09.2020 року, що був укладений між АО «АРМАДУМ ГРУП» та ТОВ «ЛІНДЕ МАТІРІАЛ ХЕНДЛІНГ УКРАЇНА»; Акту приймання-передачі виконаних робіт (послуг) № 13/12 від 30.12.2020 року; Платіжного доручення № 4 від 18.12.2020 року щодо оплати у розмірі 20 000,00 грн. за Договором № 1-8-50/28-09/20 про надання юридичних послуг від 28.09.2020 року.
Позиція відповідача.
Відповідачем 22.04.2021 подано до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №97974/21).
Відповідач у письмових запереченнях зазначає, що позовна заява була подана лише 30.12.2020 року, а розгляд справи № 914/163/21 в господарському суді Львівської області відбувався в 2021 році, тому АО «АМАДУМ ГРУП» не мало змоги 30.12.2020 році надати ТОВ "ЛМХ УКРАЇНА" в повному обсязі послуги з представництва інтересів ТОВ "ЛМХ УКРАЇНА" в господарському суді Львівської області.
Зважаючи на ціну позову, характер спірних правовідносин, категорію складності та обсяг доказів, розмір витрат на правову допомогу в сумі 20 000, 00 грн є неспівмірним.
Оскільки, позивач не надав суду детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, не надав суду доказів, що здійснені витрати стосуються лише справи 914/163/21, а не інших справ згідно договору LS -50/28-09/20 про надання юридичних послуг від 28.09.2020р., не надав рахунку № АО-13/12 від 17.12.2020 року, беручи до уваги, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом є необгрунтованим та реально завищеним, а тому просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат.
Обставини, встановлені судом.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Так, позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача складається з витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп. та витрат на правову допомогу у сумі 20 000 грн. 00 коп.
Представництво інтересів позивача у процесі здійснювалось адвокатом Зоріним Олексієм В'ячеславовичем, що діяв на підставі довіреності № 21-12/20 від 21.12.2020.
В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4973 гр. Зоріна Олексія В'ячеславовича та відповідно посвідчення адвоката України.
Позивачем долучено до матеріалів справи Додаткову угоду № 02 від 17.12.2020 року до Договору № LS-50/28-09/20 про надання юридичних послуг від 28.09.2020 року, що був укладений між Адвокатським об'єднанням «АРМАДУМ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНДЕ МАТІРІАЛ ХЕНДЛІНГ УКРАЇНА».
Згідно розділу 1 Додаткової угоди, Сторони домовилися, що AmadumGroup надає Клієнту наступні юридичні послуги: 1.1. Підготовка та подання позову до Господарського суду Львівської області щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ТОВ "Дослідно механічний завод "Карпати", (ідентифікаційний код: 37958251) (надалі - Боржник). 1.2. Судове представництво Клієнта в господарському суді Львівської області у справі про стягнення заборгованості та штрафних санкцій з Боржника.
Відповідно до розділу 2 Додаткової угоди, сторони погодили наступну вартість послуг AmadumGroup за виконання завдань передбачених п.1 даної Додаткової угоди: 2.1. оплата за виконання завдання, що вказане в пункті 1.1 та 1.2 Додаткової угоди в сумі 20 000,00 грн без ПДВ. 2.2. Клієнт зобов'язується здійснити оплату за послуги AmadumGroup, що вказана в п. 2.1 даної Додаткової угоди протягом 3 днів з дня виставлення рахунку.
В матеріалах справи міститься Акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) № 13/12 від 30.12.2020 року.
Згідно акту приймання - передачі виконаних робіт (послуг), Виконавець виконав та передав, а Замовник прийняв у повному обсязі наступні роботи (послуги): 1.1. підготовка та подання позову до Господарського суду Львівської області щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ТОВ "Дослідно механічний завод" Карпати", (ідентифікаційний код: 37958251) (надалі - Боржник). 1.2. Судове представництво Клієнта в господарському суді Львівської області у справі про стягнення заборгованості та штрафних санкцій з Боржника. 2. Вартість робіт становить 20 000, 00 грн.
Позивачем також долучено до матеріалів справи платіжне доручення № 4 від 18.12.2020 року на оплату у розмірі 20 000,00 грн. за Договором № 1-8-50/28-09/20 про надання юридичних послуг від 28.09.2020 року.
Аргументи і висновки суду.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо відшкодування витрат позивача на оплату судового збору суд констатує, що рішенням Господарського суду Львівської області від 29.03.2021 у справі №914/163/21 здійснено розподіл витрат позивача по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог та ухвалено стягнути з ТзОВ “ДМЗ “Карпати” на користь ТзОВ “Лінде Матіріал Хендлінг Україна” судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 700,62 грн.
Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 20 000, 00 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 2 - 5 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі №922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Як встановлено судом, представництво інтересів позивача у справі, що розглядається господарським судом здійснювалось Адвокатом - Зоріним О.В.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) № 13/12 від 30.12.2020 року, платіжне доручення № 4 від 18.12.2020 року на оплату у розмірі 20 000,00 грн. за Договором № 1-8-50/28-09/20 про надання юридичних послуг від 28.09.2020 року, тощо.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен (ВС/КАС у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020)
Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу вказавши, що заявлений розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката, є неспівмірним із ціною позову, необгрунтованим та реально завищеним, а позивач не надав суду детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, не надав суду доказів, що здійснені витрати стосуються лише справи 914/163/21, а не інших справ згідно договору LS -50/28-09/20 про надання юридичних послуг від 28.09.2020р., не надав рахунку № АО-13/12 від 17.12.2020 року.
Аналізуючи розмір витрат, понесених на правову допомогу позивачем у даній справі, з урахуванням критеріїв, визначених ч. 5 ст. 129 ГПК України, проаналізованих вище, та у співвідношенні із заактованими клієнтом і адвокатом видами правової допомоги, суд доходить висновку, що заявлені до стягнення позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 20 000, 00 грн. є обґрунтованими, реальними, натомість Відповідачами не надано доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
З урахуванням положень статті 129 (п. 3, ч. 2) Господарського процесуального кодексу України, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі у розмірі 16 186, 12 грн.
Суд також звертає увагу, що такими висновками не здійснюється втручання в договірні відносини між клієнтом та адвокатським об'єднанням.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно - механічний завод «Карпати» (81652, Львівська обл., місто Новий Розділ(пн), вулиця Ходорівська, будинок 4, ідентифікаційний код 37958251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю, «Лінде Матіріал Хендлінг Україна» (03124, місто Київ, вулиця М. Василенка, будинок 7, ідентифікаційний код 37783111) 16 186, 12 грн.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 03.08.2021.
Суддя М.М. Синчук