просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі
03 серпня 2021 року м.Харків Справа № 913/505/21
Провадження №15/913/505/21
Суддя Смола С.В., розглянувши матеріали
за позовом виконувача обов'язків керівника Старобільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
позивача - Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області (вул.Центральна, буд.105, смт Біловодськ Луганської області, 92800)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про визнання договору недійсним,
Виконувач обов'язків керівника Старобільської окружної прокуратури (далі - прокурор) 28.07.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) про визнання недійсним договору від 10.07.2017 №10/07, укладеного між Данилівською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
У відповідності до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 (далі - Порядок) розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання. Органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.
Сільський голова Данилівської сільської ради, не маючи належних повноважень, в порушення вимог Бюджетного кодексу України та Порядку без виділення асигнувань уклав договір від 10.07.2017 №10/07 на проведення робіт «Поточний ремонт частини будинку культури по вул.Паркова, 2, с.Новодеркул Луганської області» та в подальшому свої бюджетні зобов'язання не зареєстрував в установленому законодавством порядку в Казначейській службі України.
Крім того сільським головою Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області ОСОБА_2 при укладенні договору від 10.07.2017 №10/07 грубо порушені вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
Зазначив, що моніторингом електронного майданчика «Prozorro» встановлено, що посадовими особами Данилівської сільської ради Біловодського району тендерна пропозиція щодо «поточного ремонту частини будинку культури по АДРЕСА_2 » у 2016-2017 роках всупереч ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» не опубліковувалась.
Усупереч приписам ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» в електронній системі «Prozorro» відсутня будь-яка інформація щодо плану закупівель Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області на 2017 рік з «поточного ремонту частини будинку культури по АДРЕСА_2 ».
Указав, що умови спірного договору за своїм змістом унеможливлюють його виконання, оскільки є заздалегідь невиконуваними в повному обсязі органом місцевого самоврядування без відповідних бюджетних асигнувань.
Сільський голова Данилівської сільської ради мав право та достатні повноваження укласти договір від імені органу місцевого самоврядування тільки за умови прийняття на сесії Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області відповідного рішення, яке б передбачало виділення коштів (бюджетні призначення) на проведення робіт передбачених договором.
На підставі рішення Біловодської селищної ради від 14.11.2017 «Про реорганізацію сільських рад, що об'єдналися та входять до складу Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області» відбулася реорганізація Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області шляхом приєднання до Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області. Згідно вказаного рішення Біловодська селищна рада є правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов'язків Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області.
Згідно інформації Біловодської РДА від 17.11.2020 №32-06/897 та Біловодської сільської ради Біловодського району від 20.04.2021 №01.3-27/1357, яка є правонаступником Данилівської сільської ради, рішення Данилівської сільської ради про виділення коштів на поточний ремонт частини приміщення, розташованого за адресою: вул.Паркова, 2, с.Новодеркул Луганської області за період з 01.01.2017 по 31.07.2017 в архівному відділі Біловодської РДА та в Біловодській селищній раді відсутнє.
За актом приймання-передачі майна з балансу Данилівської сільської ради на баланс Біловодської селищної ради, затвердженого 22.01.2018, приміщення, яке розташовано за адресою: вул.Паркова, 2, с.Новодеркул Біловодського району Луганської області, а саме приміщення будинку культури, не перебувало на балансі та у комунальній власності Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області та не передавалось у власність Біловодської селищної об'єднаної територіальної громади при проведенні об'єднання територіальних громад Біловодського району.
Відтак, сільський голова Данилівської сільської ради Біловодського району на момент підписання оскаржуваного договору не мав достатніх повноважень на його укладення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам ст.ст.162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); підстав для їх повернення чи відмови у відкритті провадження не встановлено.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.3 та абз.1 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Отже, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.
Аналіз положень ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва виконувачем обов'язків керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивача - Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області, з наведеними позовними вимогами, господарський суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Згідно зі ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Як вже зазначалось, на підставі рішення Біловодської селищної ради від 14.11.2017 «Про реорганізацію сільських рад, що об'єдналися та входять до складу Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області» відбулася реорганізація Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області шляхом приєднання до Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області. Згідно вказаного рішення Біловодська селищна рада є правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов'язків Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області.
Суд бере до уваги, що предметом позову у справі є визнання недійсним договору від 10.07.2017 №10/07, укладеного Данилівською сільською радою, правонаступником якої є Біловодська селищна рада Біловодського району Луганської області, з ФОП ОСОБА_1 .
Статтею 181 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
На думку господарського суду з наведених положень законодавства випливає, що Біловодська селищна рада Біловодського району Луганської області могла самостійно звернутися до суду із позовом до відповідача з вимогами про визнання недійсним договору від 10.07.2017 №10/07, укладеного між Данилівською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 .
Суд відзначає, що не зважаючи на наявність у Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом вона з моменту отримання запиту Біловодського відділу Старобільської окружної прокуратури від 16.04.2021 №53/1-176вих21 та надання відповіді на нього від 20.04.2021 №01.3-27/1357 не вжила заходів щодо звернення з позовом до суду.
Також суд ураховує, що Біловодська селищна рада Біловодського району Луганської області листом від 29.04.2021 №01.3-41/1478 на лист прокурора від 28.04.2021 №53/1-217 вих-21 щодо надання інформації про вжиті та заплановані заходи цивільно-правового характеру щодо визнання недійсним договору від 10.07.2017 №10/07 повідомила, що не зверталася до господарського суду з позовною завою про визнання недійсним договору від 10.07.2017 №10/7 та звертатися не планує.
Крім того, Біловодська селищна рада Біловодського району Луганської області листом від 16.07.2021 №01.3-41/2560 на лист прокурора від 15.07.2021 №53/1-534 вих-21 щодо надання інформації про вжиті та заплановані заходи цивільно-правового характеру щодо визнання недійсним договору від 10.07.2017 №10/07 повторно повідомила, що не зверталася до господарського суду з позовною завою про визнання недійсним договору від 10.07.2017 №10/7 та звертатися не планує.
Суд зауважує, що сам факт незвернення Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області з цим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсним договору від 10.07.2017 №10/07.
Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.10.2019 (справа №903/129/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.
Вимога щодо попереднього повідомлення Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з позовом про зобов'язання відповідача повернути земельні ділянки позивачеві виконана прокурором, що підтверджується повідомленням від 22.07.2021 №53/1-553 вих-21.
За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем не вжито заходів, спрямованих на визнання недійсним договору від 10.07.2017 №10/07, та наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
За змістом абз.2 ч.3 ст.12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, суд вважає за необхідне розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Частиною 8 ст.165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Керуючись ст.ст.12, 120, 121, 174, 176, 177, 181, 182, 232 - 234 ГПК України, суд
1. Підтвердити підстави представництва виконувачем обов'язків керівника Старобільської окружної прокуратури інтересів держави в особі позивача - Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області, з позовними вимогами до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору від 10.07.2017 №10/07, укладеного між Данилівською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 .
2. Прийняти позовну заяву прокурора від 28.07.2021 №53/1-567 вих-21 до розгляду та відкрити провадження у справі.
3. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
4. Підготовче засідання призначити на 31 серпня 2021 року об 11 год. 00 хв.
5. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м.Харків, проспект Науки, 5, в залі судових засідань №109.
6. Явку представників сторін та прокурора визнати необов'язковою.
7. Встановити позивачеві строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У випадку подання позивачем відзиву подати суду докази його надіслання (надання) прокурору та відповідачу з усіма додатками.
8. Встановити відповідачеві строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У випадку подання відповідачем відзиву подати суду докази його надіслання (надання) прокурору, позивачу з усіма додатками.
9. Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.197 ГПК України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.
10. Звернути увагу відповідача, що він повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (ч.3 ст.80 ГПК України). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (відповідно до ст.178 ГПК України).
11. Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно до п.5.27 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
12. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч.2, 3, 5 ст.46 ГПК України).
13. Звернути увагу учасників справи на порядок подання доказів, встановлений у ст.80 ГПК України, та наслідки неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи. У випадку неможливості учасником справи самостійно надати докази - він вправі подати клопотання про витребування доказів судом у строки, встановлені у ч.ч.2, 3 ст.80 ГПК України (ч.1 ст.81 ГПК України).
14. Звернути увагу учасників справи, що при визначенні строків отримання ними процесуальних документів від суду та від інших учасників справи, з метою недопущення зловживанням процесуальними правами, судом враховуються Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 03.08.2021 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.
Суддя С. Смола