вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" липня 2021 р. м. Київ Справа № 911/662/21
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Ступаченко С.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до
товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Імперіум» (01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16, офіс 614, код 43426181)
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )
про переведення прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі та визнання власником частки
за участю представників учасників справи:
від позивача: ОСОБА_3 ;
від відповідача 1: ОСОБА_4 ;
від відповідача 2: не з'явився;
05.03.2021 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 /позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Імперіум» (далі по тексту - ТОВ «НВП «Імперіум»/відповідач 1) та ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 /відповідач 2), в якій позивач просить суд:
- перевести на ОСОБА_1 права і обов'язки покупця - товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Імперіум», за договором купівлі-продажу та актом приймання-передачі частки в розмірі 25% у статутному капіталі TOB «НВК «Техімпекс», укладеним 17.02.2020 між ОСОБА_2 і товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Імперіум» (зареєстрованим у реєстрі 19.02.2020 за № 13551070028000245);
- визнати ОСОБА_1 власником частки у розмірі 25% у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс», яка є предметом договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс», укладеного 17.02.2020 між ОСОБА_2 і товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Імперіум».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача, як учасника ТОВ «НВК «Техімпекс», не було повідомлено про продаж часток належних ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , чим порушено переважне право позивача на придбання частки інших учасників товариства.
Одночасно із поданням позовної заяви позивачем подано клопотання про витребування доказів в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, в якому позивач просить суд витребувати:
1) від відповідачів оригінали:
- договору купівлі продажу та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі TOB «НВК «Техімпекс» від 17.02.2020, укладених ОСОБА_2 з ТОВ «НВК «Імперіум» (на підставі яких вчинено реєстраційну дію (запис) від 19.02.2020 № 13551070028000245 державним реєстратором Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко О.Є.);
- документів, які підтверджують оплату частки у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс», придбаних на підставі вказаного договору товариством з обмеженою відповідальністю «Імперіум» у ОСОБА_2
2) від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ігнатова Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_3 ) копії та оригінали: договору купівлі продажу та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс» від 17.02.2020, укладених ОСОБА_2 з ТОВ «НВК «Імперіум» (на підставі яких вчинено реєстраційну дію (запис) від 19.02.2020 № 13551070028000245 державним реєстратором Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко О.Є.).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/662/21 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою клопотання позивача про витребування доказів задоволено та витребувано від відповідачів та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ігнатова Дмитра Володимировича копії документів про витребування яких заявлено позивачем.
На адресу суду 23.03.2021 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ігнатова Дмитра Володимировича надійшов лист, в якому останній повідомив суд про те, що ним 17.02.2020 не посвідчувався договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «НВК «Імперіум», але цього дня нотаріусом було посвідчено підписи ОСОБА_2 та директора ТОВ «НВК «Імперіум» ОСОБА_6 на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс» за №№ 407-410. Разом із тим, приватний нотаріус зазначив, що зберігання примірників Актів приймання-передачі чи їх копій чинним законодавством не передбачено.
До суду 07.04.2021 від ТОВ «НВК «Імперіум» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до остаточного вирішення справи № 911/2958/20, у задоволенні якого судом відмовлено.
На адресу суду 14.04.2021 від відповідача 1 надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти пред'явлених позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
На адресу суду 20.04.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив із запереченнями проти доводів відповідача 1 наведених у відзиві.
До суду 21.04.2021 від ТОВ «НВК «Імперіум» надійшла заява про долучення до матеріалів справи витребуваних судом доказів.
На адресу суду 17.05.2021 від відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив. Одночасно у вказаному клопотанні відповідач 1 просив суд поновити процесуальний строк на подання заперечень.
На адресу суду 19.05.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Одночасно у вказаному клопотанні позивач просив суд поновити процесуальний строк на подання таких доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2021 у справі № 911/662/21 продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 09.06.2021.
На адресу суду 09.06.2021 від позивача надійшли письмові пояснення стосовно поданих відповідачем 1 заперечень на відповідь на відзив.
Крім того, цього ж дня позивачем подано клопотання про призначення у справі № 911/622/21 судово-технічної експертизи документів, у задоволенні якого ухвалою суду від 09.06.2021 судом відмовлено.
Підготовче судове засідання у справі неодноразово судом відкладалося та остаточно ухвалою суду від 30.06.2021 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 30.06.2021.
В судовому засіданні, яке відбулось 30.06.2021, судом оголошено перерву у розгляді справи до 14.07.2021.
В судове засідання 14.07.2021 з'явилися представники позивача та відповідача 1.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився та процесуальним правом на подання відзиву не скористався, хоча щодо розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.11.2004 проведено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» (надалі - Товариство/ТОВ «НВК «Техімпекс»).
Відповідно до змісту п. п. 5.1., 5.2. Статуту ТОВ «НВК «Техімпекс», затвердженого протоколом загальних зборів учасників Товариства від 12.05.2015 № 8/2015, статутний капітал Товариства становить 100000 гривень та розподілений між його учасниками наступним чином:
- ОСОБА_1 - 50000 гривень, що становить 50% статутного капіталу;
- ОСОБА_5 - 25000 гривень, що становить 25% статутного капіталу;
- ОСОБА_2 - 25000 гривень, що становить 25% статутного капіталу.
Відповідно до п. 9.1. Статуту Товариства учасник має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам Товариства або третім особам.
Згідно п. 9.2. Статуту Товариства учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) пропорційно до розмірів своїх часток, якщо рішенням загальних зборів учасників не встановлений інший порядок здійснення цього права.
Пунктом 9.3 Статуту Товариства встановлено, що купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом десяти днів з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину), частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - Реєстр) станом на 04.03.2020 у якому серед переліку засновників (учасників) Товариства значиться: товариство з обмеженою відповідальністю «НВК «Імперіум» (розмір внеску до статутного фонду 100000 гривень); ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 - кінцевий бенефіціарний власник (контролер) (без визначення часток).
Листом від 07.04.2020 № 5/04 ТОВ «НВК «Імперіум» повідомило представника позивача про те, що відчуження частки належної ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства відбулось на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс» від 14.02.2020 та акту приймання-передачі частки в статутному капіталі вчиненого на виконання вказаного договору.
Також, у цьому ж листі ТОВ «НВК «Імперіум» повідомило ОСОБА_1 , що договір купівлі-продажу та підписаний на його підставі акт приймання-передачі частки від іменні останнього підписаний ОСОБА_8 , який на підставі довіреності від 14.02.2020, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О.О., здійснював представництво інтересів ОСОБА_1 з питань пов'язаних із виходом останнього зі складу учасників ТОВ «НВК «Техімпекс» та продажем частки належної ОСОБА_1
ОСОБА_1 (продавець), від імені якого, як вказано у договорі, діє представник ОСОБА_8 на підставі довіреності від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_9 від 14.02.2020, посвідченої приватним нотаріусом Кравцовим О.О., та ТОВ «НВК «Імперіум» (покупець) 14.02.2020 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «НВК Техімпекс».
Згідно п. 1 вказаного договору продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити частку у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс».
Відповідно до п. 2 договору частка продавця, яка є об'єктом купівлі-продажу за договором, складає 50% статутного капіталу товариства, що становить 50000 гривень (надалі - частка).
Також, 14.02.2020 між ОСОБА_1 (продавець), від імені якого, як вказано діє представник ОСОБА_8 на підставі довіреності в порядку передоручення, посвідченої Кравцовим О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 14.02.2020, зареєстрованої у реєстрі за номером № 59, та ТОВ «НВК «Імперіум» (покупець) складено та підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс».
17.02.2020 ОСОБА_2 та ТОВ «НВК «Імперіум» (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «НВК Техімпекс».
Згідно п. 1 вказаного договору продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти частку у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс».
Відповідно до п. 2 договору частка продавця, яка продається, складає 25% статутного капіталу товариства, що становить 25000 гривень (надалі - частка).
Частка, за домовленістю сторін, передається на безоплатній основі (п. 4 договору).
Пунктом 5 договору встановлено, що право власності на частку виникає у покупця з моменту укладення договору. Цей договір є підставою для підписання Акту приймання-передачі частки для державної реєстрації змін до відомостей про Товариство як юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та для державної реєстрації.
Згідно п. 6 вказаного договору, продавець гарантує, що інший учасник Товариства від реалізації свого переважного права купівлі частки на тих же умовах відмовився.
Договір набуває чинності (є укладеним) з моменту його підписання сторонами та є правовстановлюючим документом покупця на частку (п. 11 договору).
17.02.2020 між ОСОБА_2 (продавець) та ТОВ «НВК «Імперіум» (покупець) складено та підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс».
Відповідно до п. 1 вказаного акту, продавець, який був учасником ТОВ «НВК «Техімпекс» із часткою у розмірі 25% статутного капіталу, що складає 25000 гривень, на підставі договору купівлі-продажу частки, укладеного продавцем та покупцем, передав за плату у власність покупця частку, а покупець прийняв у власність за плату належну продавцю частку у розмірі 25% статутного капіталу ТОВ «НВК «Техімпекс», що складає 25000 гривень.
Пунктом 2 акту передбачено, у відповідності до діючого законодавства України: зареєструвати припинення участі продавця ( ОСОБА_2 ) у складі учасників ТОВ «НВК «Техімпекс»; зареєструвати участь покупця (ТОВ «НВК «Імперіум») у складі учасників ТОВ «НВК «Техімпекс» із часткою у розмірі 25% статутного капіталу ТОВ «НВК «Техімпекс», що складає 25000 гривень.
Згідно п. 3 акту сторони підтверджують свої зобов'язання стосовно розрахунків покупця із продавцем відповідно до умов за договором купівлі-продажу частки, укладеного між сторонами.
Підписи ОСОБА_2 та директора ТОВ «НВК «Імперіум» ОСОБА_6 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ігнатовим Д.В. і відповідні дії зареєстровано у реєстрі за №№ 407, 408.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в межах справи № 911/2958/20 оскаржує, серед іншого, правомірність укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «НВК Техімпекс» від 14.02.2020, укладеного на підставі цього договору Акту приймання-передачі від 14.02.2020 та правомірність вчинення реєстраційних дій здійснених внаслідок укладених угод.
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі № 911/2958/20, окрім іншого, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання недійсним договору від 14.02.2020 купівлі-продажу належної ОСОБА_1 частки у статутному капіталі (корпоративного права) ТОВ «НВК «Техімпекс» у розмірі 50%, що складає 50000 гривень, та акту приймання-передачі від 14.02.2020 частки у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс», а вимога про скасування реєстраційної дії (запис) від 19.02.2020 № 13551070028000245: "внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", "зміни складу або інформації про засновників", судом задоволена.
Під час розгляду зазначеної справи, суд дійшов висновку, що підстав для визнання недійсними договору та акту не має, оскільки такі правочин не є вчиненими ОСОБА_1 і ним не здійснені дії щодо передачі у власність ТОВ «НВК «Імперіум» частки у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс».
Крім того, судом у межах справи № 911/2958/20 встановлено, що 06.05.2020 від імені ОСОБА_1 (продавець) ОСОБА_8 , на підставі довіреності ОСОБА_1 від 20.12.2019, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О.О. та ТОВ «НВК «Імперіум» (покупець) підписано додаткову угоду до договору купівлі продажу від 14.02.2020, у якій вказано, що сторони - ОСОБА_1 та ТОВ «НВК «Імперіум» дійшли згоди про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс» від 14.02.2020 (п. 1 додаткової угоди). Відповідно до п. 2 вказаної додаткової угоди з моменту набрання нею чинності договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс» від 14.02.2020 вважається розірваним.
Судом також встановлено, що 08.07.2020 відбулись загальні збори учасників ТОВ «НВК «Техімпекс», на яких прийняті рішення, занесені до протоколу № 6/20 від 08.07.2020, про:
- виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства як такого, що має заборгованість із внесення вкладу до статутного капіталу товариства;
- здійснення перерозподілу частки у розмірі 50% між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу та здійснення сплату такої заборгованості у розмірі 50000грн ТОВ «НВК «Імперіум», у зв'язку з виключенням із складу учасників ОСОБА_1
- встановлення, що за наслідками перерозподілу часток ТОВ «НВК «Імперіум» володіє 100% статутного капіталу у розмірі 100000грн. Рішення, прийняті на відповідних зборах, в судовому порядку недійсними не визнані.
З відкритих відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що вказане рішення станом на момент вирішення спору у цій справі не набрало законної сили, втім щодо фактичних обставин, що було викладено судом в тексті цього рішення, зокрема про те, що позивача було остаточно виключено зі складу учасників Товариства на підставі рішення загальних зборів товариства від 08.07.2020, представники сторін в перебігу розгляду справи не заперечували та посилалися на них в своїх поясненнях, зокрема тих, що надавалися ними в судових засіданнях 19.05.2021 та 14.07.2021.
Мотивуючи свої вимоги позивач вказує на те, що до 19.02.2020 входив до складу учасників ТОВ «НВК «Техімпекс» із часткою 50%, що становить 50000 гривень статутного капіталу.
Проте, як вказує позивач, з Реєстру йому стало відомо, що станом на 04.03.2020 єдиним учасником Товариства є ТОВ «НВК «Імперіум» із 100% часткою у статутному капіталі.
Водночас, позивач зазначає, що набуття ТОВ «НВК «Імперіум» частки у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «НВК «Техімпекс» відбулось на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 14.02.2020, укладеного між відповідачем 1 та представником ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , який діяв від імені позивача на підставі довіреності виданої представником ОСОБА_1 - ОСОБА_9 від 14.02.2020, та на підставі Акту приймання-передачі від 14.02.2020, підписаного на підставі цього договору та між цими ж особами. А набуття ТОВ «НВК «Імперіум» часток у розмірі по 25% статутного капіталу ТОВ «НВК «Техімпекс», належних ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відбулось на підставі Актів приймання-передачі від 17.02.2020 підписаних на підставі договорів купівлі-продажу від 17.02.2020.
При цьому, позивач вказує, що договір купівлі-продажу 14.02.2020 щодо відчуження на користь ТОВ «НВК «Імперіум» частки 50% у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс» належної ОСОБА_1 , від імені позивача підписано особою, яка не мала на те відповідних повноважень, а саме ОСОБА_8 , у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним вказаного договору (справа № 911/2958/20). Відсутність факту видачі довіреності на ім'я ОСОБА_8 підтверджується також заявою свідка ОСОБА_9 у справі № 911/2958/20.
Стверджуючи про те, що договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «НВК «Техімпекс», в силу приписів ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, є недійсним, позивач вважає, що як в період після 14.02.2020, так і станом на 17.02.2020, залишався учасником ТОВ «НВК «Техімпекс» та законним власником частки у статному капіталі Товариства у розмірі 50%.
Та, з огляду на те, що договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «НВК «Техімпекс» у розмірі 50%, яка належить позивачу, є недійсним, ТОВ «НВК «Імперіум» станом на 17.02.2020 не набуло статусу учасника ТОВ «НВК «Техімпекс». Одночасно позивач посилається на ту обставину, що станом на 17.02.2020 останній входив до складу учасників ТОВ «НВК «Техімпекс», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, обставини щодо відчуження належної ОСОБА_1 частки у статутному капіталі Товариства досліджувались у справі 911/2958/20.
Позивач також вказує, що укладений 17.02.2020 між ОСОБА_2 та ТОВ «НВК «Імперіум» договір є саме договором купівлі-продажу, що слідує зі змісту акту приймання-передачі до цього договору.
В розрізі наведених обставин та беручи до уваги вимоги статуту Товариства, позивач вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проігноровано вимоги ст. 362 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», не повідомлено позивача про продаж належних їм часток у статутному капіталів ТОВ «НВК «Техімпекс», чим порушено переважне право ОСОБА_1 на придбання частки або її частини іншого учасника товариства, що продається третій особі.
А тому позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом про переведення на нього прав та обов'язків покупця - ТОВ «НВК «Імперіум», частки у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс», належної ОСОБА_2 .
Аргументуючи свої заперечення проти пред'явлених позовних вимог ТОВ «НВК «Імперіум» посилається на те, що укладений з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «НВК «Техімпекс» від 17.02.2020, хоча і має назву «купівлі-продажу», однак за своєю правовою природою є договором дарування, адже передача частки здійснювалась на безоплатній основі, що випливає зі змісту п. 4 названого договору.
При цьому відповідач 1 стверджує, що акт приймання-передачі лише засвідчує факт виконання договору та не засвідчує факту будь-яких розрахунків між сторонами.
Та в контексті наведених обставин до спірних правовідносин, на переконання відповідача 1, положення ч. 1 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не можуть бути застосовані, оскільки передача частки ОСОБА_10 на користь ТОВ «НВК «Імперіум» відбулась на безвідплатній основі, а застосування вказаної норми може мати місце лише до правочинів вчинених на платній основі.
Також відповідач 1 зазначає, що набуття ним у власність частки у розмірі 50% статутного капіталу Товариства, яка належала позивачу, відбулось у спосіб встановлений законодавством, адже під час нотаріального оформлення документів повноваження представника Ващіліна Є.В. перевірено нотаріусом, відомості про недійсність або скасування довіреності відсутні, також таких доказів не надано позивачем.
Відповідач 1 заперечує посилання позивача на обставини встановлені у справі № 911/2958/20, оскільки судове рішення у цій справі не набрало законної сили та перебуває на стадії апеляційного перегляду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Ця норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Як вбачається предметом спору у цій справі є вимоги про переведення на ОСОБА_1 прав і обов'язків покупця - ТОВ «НВК «Імперіум», за договором купівлі-продажу та актом приймання-передачі частки від 17.02.2020 та визнання ОСОБА_1 власником частки у розмірі 25% у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс», яка є предметом договору.
Вказані вимоги обґрунтовані позивачем порушенням його переважного права на придбання частки іншого учасника товариства у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс», що була відчужена ТОВ «НВК «Імперіум».
Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Отже корпоративні права учасника визначаються часткою в статутному капіталі господарського товариства, тобто корпоративні права обумовлені наявністю в особи прав на частку в статутному капіталі господарського товариства.
Частинами 1, 5 статті 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов'язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним.
З огляду на положення ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та у випадку, якщо позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення переважного права позивача на придбання частки, належним способом захисту порушених прав позивача, який фактично прагне придбати таку відчужену частку іншого учасника, є позов про переведення на позивача прав і обов'язків покупця частки (частини частки). Саме такий спосіб захисту передбачений ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Суд зазначає, що переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі, передбачене ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» є організаційним, відносним та вторинним.
Переважне право учасника товариства на купівлю частки є організаційним, оскільки завдяки йому створюється передумова для набуття його носієм права на частку, внаслідок створення можливості для укладення договору купівлі-продажу. Саме по собі переважне право учасника не надає його суб'єктові будь-яких майнових прав (речових, зобов'язальних та ін.), які зумовлювали б виникнення або перехід права власності. Причому відповідне майнове право виникає тільки завдяки укладенню договору купівлі-продажу частки або в результаті переведення прав та обов'язків за договором купівлі-продажу. У свою чергу, конструкція переважного права дозволяє організувати відносини учасників товариства, створивши передумови для суб'єкта переважного права укласти договір купівлі-продажу частки.
Відносність переважного права учасників товариства полягає в тому, що це право реалізується в організаційних відносинах, учасники яких є персоніфікованими. Тобто в будь-якому разі чітко визначеними є суб'єкти правовідносин. Однак його характеристика як відносного не позбавляє переважного права учасника й певних абсолютних властивостей, які полягають в абсолютності захисту переважного права. Під абсолютністю захисту розуміється можливість носія переважного права пред'явити позов про переведення прав та обов'язків за договором купівлі-продажу частки до будь-якої іншої особи - не учасника товариства.
Вторинність переважного права проявляється в тому, що його виникнення зумовлене «перебуванням» у відносинах участі в товаристві, завдяки чому особа має статус учасника товариства і відповідне переважне право. Тобто переважне право є вторинним до права учасника на частку. За умови припинення права на частку або правовідносин участі в товаристві, припиняється й переважне право.
Зазначена правова позиція сформульована, зокрема у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 599/1327/17-ц, яка хоча і стосується питання реалізації першочергового права на придбання частки у спільному майні, в аспекті змісту ст. 362 Цивільного кодексу України, втім з огляду на абсолютну тотожність правових механізмів, визначених цією нормою та ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», враховується судом під час вирішення і цього спору.
Отже захист інтересів учасника товариства свого першочергового права на придбання частки, що відчужується можливе за наявності двох обов'язкових умов.
Перша - на момент відчуження частки (на момент укладання договору), особа, що заявляє про порушення свого першочергового права має бути учасником товариства. Друга - ця ж особа має бути учасником товариства на момент звернення із відповідним позовом до суду.
Тільки за наявності цих двох умов можна стверджувати, що позивачу належить право на придбання частки на тих умовах на яких вона пропонувалася до продажу на користь третьої особи, та, встановивши, що зазначене право позивача, було порушено, якщо він має статус учасника на момент звернення до суду, захистити його у спосіб переведення на нього, як діючого учасника товариства, права та обов'язки за відповідним договором купівлі-продажу.
Ухвалення судом рішення про переведення прав та обов'язків на позивача призведе до зміни складу учасників товариства та розміру їх часток та, відповідно, частка позивача, що йому належить на момент вирішення відповідного спору, у разі задоволення його позову, збільшиться на частку, права на яку будуть переведені на позивача за судовим рішенням.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
За змістом ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: перелік засновників та учасників юридичної особи; розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників).
Відповідно до частин 1 - 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» 1. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. 2. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. 3. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
В перебігу розгляду справи, судом встановлено, що як на момент звернення позивача до суду, так і станом на момент ухвалення судом рішення у цій справі, позивач учасником Товариства не є, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також підтверджено безпосередньо представником позивача в судових засіданнях 19.05.2021 та 14.07.2021. А саме в судовому засіданні, яке відбулось 14.07.2021, представниками обох сторін підтверджено ту обставину, що виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства відбулось на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВК «Техімпекс» від 08.07.2020, через заборгованість із внесення вкладу до статутного капіталу товариства, про що внесено відповідний запис до Реєстру. Тобто, станом на дату ухвалення судом цього рішення, позивач є таким, що припинив свою участь у товаристві не внаслідок укладення договору купівлі-продажу його частки від 14.02.2020, правомірність вчинення якого є предметом судового розгляду у справі № 911/2958/20, а внаслідок його виключення зі складу товариства, на підставі окремої правової підстави (рішення загальних зборів товариства від 08.07.2020), яка наразі не є предметом судового оскарження.
При цьому представник позивача наполягав на тому, що для задоволення його позовних вимог та, відповідно, застосування правого механізму захисту порушеного корпоративного права, визначеного положеннями ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» достатньо встановити лише той факт, що позивач станом на момент вчинення договору купівлі-продажу частки на користь третьої особи (17.02.2020), права на яку позивач просить перевести на нього, був учасником Товариства. Та обставина, що позивач на момент розгляду цієї справи вже не є учасником Товариства, на думку представника позивача, ніякого значення не має.
Разом із тим, представник позивача, наполягав на тому, що на момент укладення між ОСОБА_2 та ТОВ «НВК «Імперіум» договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «НВК Техімпекс» від 17.02.2020, він був учасником Товариства, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а, отже, ОСОБА_2 мав повідомити про це інших учасників Товариства, зокрема позивача, та лише у разі відмови позивача від свого переважного права така частка могла була бути відчужена на користь ТОВ «НВК «Імперіум».
Однак, на переконання суду, звернутися до суду із позовом про переведення на учасника товариства прав та обов'язків покупця може лише особа, яка на момент звернення до суду та ухвалення судом рішення є носієм корпоративних прав по відношенню до товариства, учасником якого є та особа, яка заявляє таку вимогу.
Тобто спосіб захисту порушеного права, передбачений ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» застосовується до спеціального суб'єкта звернення - учасника товариства.
При цьому, в перебігу розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , на момент звернення до суду із розглядуваним позовом та на момент ухвалення судового рішення у цій справі, не є учасником ТОВ «НВК Техімпекс», що власне і не заперечувалось представником позивача.
Таким чином застосування такого способу захисту, як переведення на позивача прав і обов'язків покупця частки (частини частки) є неможливим, адже останній наразі не є учасником Товариства.
Доказів визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВК «Техімпекс» від 08.07.2020, яким ОСОБА_1 виключено зі складу учасників Товариства до матеріалів справи не надано та питання правомірності цього рішення не є предметом розглядуваної справи.
Крім того, судом враховано, що між ОСОБА_1 та ТОВ «НВК Техімпекс», ТОВ «НВК «Імперіум» існує корпоративний спір у межах справи № 911/2958/20, в якій вирішується спір з приводу правомірності угоди, вчиненої від імені позивача, за якою його частка перейшла у власність ТОВ «НВК «Імперіум».
Проте, навіть задоволення позову позивача у зазначеній справі призведе лише до відновлення права позивача на частку у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс» станом на 14.02.2020.
Поряд із цим, з пояснень, наданих представниками сторін в перебігу розгляду справи, припинення участі позивача у ТОВ «НВК «Техімпекс» відбулося не внаслідок вчинення зазначеної угоди, а внаслідок того, що його було виключено зі складу учасників товариства рішенням загальних зборів учасників ТОВ «НВК «Техімпекс» від 08.07.2020 у зв'язку із заборгованістю позивача із внесення вкладу до статутного капіталу товариства.
Сторони в судовому засіданні не заперечували того факту, що зазначене рішення загальних зборів наразі є чинним, не скасоване та саме таке рішення стало підставою для виключення відомостей стосовно позивача з Реєстру, що хоча і відображено у зазначеному реєстрі, із певними недоліками, втім саме цим рішенням, як стверджує позивач, його остаточно були виключено зі складу учасників товариства.
Суду вбачається, що позивач, звертаючись до суду з позовом у цій справі, фактично прагне відновити своє право участь у Товаристві, шляхом набуття у власність частки іншого учасника у статутному капіталі ТОВ «НВК «Техімпекс». Проте, відновлення права на участь у товаристві та в подальшому пред'явлення вимог про переведення на останнього прав і обов'язків покупця за договором про продаж частки належної іншому учаснику, можливе у спосіб визнання недійсним рішення загальних зборів, яким позивача виключено зі складу учасників товариства.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що судове рішення про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, вчиненому із порушенням переважного права іншого учасника на придбання цієї частки, може бути прийняте лише за умови, що позивач на момент звернення до суду і ухвалення відповідного рішення має статус учасника товариства.
При цьому, судове рішення про переведення прав та обов'язків не може розглядатися як самостійна правова підстава для набуття позивачем корпоративних прав щодо товариства, набуття членства у такому товаристві та встановивши, що позивач учасником товариства наразі не є, необхідними ознаками правосуб'єктності у спірних правовідносинах не наділений, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову саме з цих мотивів.
Таким чином, суд не вбачає за необхідне досліджувати питання чи було порушеним право позивача саме на момент укладення ОСОБА_2 та ТОВ «НВК «Імперіум» договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «НВК Техімпекс» від 17.02.2020, адже встановлення зазначених обставин вирішального та необхідного значення для цієї справи не мають.
До того ж, висновки суду щодо цього питання безпосередньо залежать від остаточного результату розгляду справи № 911/2858/20, розгляд якої наразі триває, але як вже зазначалося, навіть якщо судом в межах вказаної справи буде встановлено, що частка позивача вибула з його володіння неправомірно, що свідчитиме про те, що він був учасником товариства на момент укладення ОСОБА_2 та ТОВ «НВК «Імперіум» договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «НВК Техімпекс» від 17.02.2020, втім на момент звернення до суду із розглядуваним позовом позивач був виключений зі складу учасників Товариства на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВК «Техімпекс» від 08.07.2020 та відомості про його недійсність у матеріалах справи відсутні.
Суд також не вбачає за необхідне, вдаватися до надання оцінки аргументам сторін в частині того, що договір, права та обов'язки за яким позивач просить перевести на себе, не є договором купівлі-продажу та за своїм змістом відповідає ознакам договору дарування, що виключає задоволення позову позивача та запереченням позивача в цій частині, який вважає, що цей договір має розглядатися саме як договір купівлі-продажу, тобто відплатний договір, що підтверджується змістом складеного Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі від 17.02.2020, оскільки вдаватися до оцінки зазначеним аргументом було б необхідно, тоді коли суд встановить, що із відповідним позовом звернулася особа, яка є учасником товариства, як це обумовлюється вимогами ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Та з огляду на те, що позивач, як вже зазначалося, учасником товариства не є, то і надавати оцінку зазначеним аргументам сторін від суду не вимагається, адже на висновки суду та результат розгляду справи така оцінка жодним чином вплинути не може.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З урахуванням встановлених судом обставин, та оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, суд відносить на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2021.
Суддя Р.М. Колесник