ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.08.2021Справа № 910/8943/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
За позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пр. Несторівський, 3/5, код ЄДРПОУ 00135390) в особі відокремленого підрозділу нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» (42700, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Київська, 119, код ЄДРПОУ 05398533)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальне рішення» (02098, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 12, код ЄДРПОУ 43093140)
про стягнення 3 072,00 грн.
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі відокремленого підрозділу нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальне рішення» про стягнення 3 072,00 грн штрафних санкцій за порушення строку поставки товару за договором купівлі-продажу № 548-МТР від 16.12.2020 р.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.06.2021 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвала суду від 07.06.2021 була надіслана відповідачу на адресу згідно відомостей, зазначених у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105477670560, яке повернене до суду 17.06.2021 із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», однак жодних заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Положеннями статті 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
16.12.2020 між ПАТ «Укрнафта» в особі відокремленого підрозділу нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» (покупець за договором, позивач) та ТОВ «Стальне рішення» (продавець за договором, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 548-МТР, в порядку та на умовах якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити продукцію: «Шестигранник калібрований» у кількості 0,4 тн, загальною вартістю 30720,00 грн. з ПДВ.
Відповідно до п.1.3 договору визначено, що оплата вартості товару здійснюється після отримання покупцем примірника належним чином підписаного сторонами оригіналу договору: 100% по факту поставки всієї поставки продукції протягом 20 банківських днів.
Згідно положень п.2.1.1 договору на продавця покладено зобов'язання забезпечити передачу товару у строки, встановлені у договорі.
У п.4.1 договору визначено умови поставки: DDP-склад вантажоотримувача. Термін поставки: протягом 20 календарних днів з моменту підписання договору.
Датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору або додатковими угодами (п.4.4 договору). Факт передачі підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною або відповідним актом приймання-передачі товару.
Згідно п.10.1, сторони домовились, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 1 року.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач на виконання умов договору за видатковою накладною № 63 від 18.03.2021 поставив, а позивач прийняв обумовлений товар, вартістю 27 264,00 грн. Вказана накладна підписана обома сторонами без зауважень.
За платіжним дорученням № 3415 від 31.03.2021, копія якого долучена до справи, позивач перерахував на рахунок відповідача 100% вартості поставленого товару за видатковою накладною № 63 від 18.03.2021 по договору.
Посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі поставки товару, позивач на підставі п.5.9 договору здійснив нарахування до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3072,00 грн, які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
Розглянувши даний спір по суті заявлених вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
В розумінні п.4.1 договору, строк виконання зобов'язання відповідача з поставки погодженого сторонами товару, враховуючи підписання договору 16.12.2020, настав 05.01.2021.
Як встановлено судом на підставі поданих доказів, та відповідачем не спростовано, в порушення умов договору відповідач поставив товар за видатковою накладною № 63 від 18.03.2021 у кількості 0,355 тн, на загальну суму 27 264,00 грн, тобто частково виконав зобов'язання з поставки, із простроченням визначеного строку поставки, адже загальна кількість узгодженого товару склала 0,4 тн, вартістю 30720,00 грн..
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Умовами п.5.9 договору визначено, що за порушення строку постачання товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектації, що обумовлено необхідністю заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п.4.12, п.4.13 договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 2%, а в разі прострочення поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості товару не поставленого вчасно.
За прострочення виконання зобов'язання з поставки товару у повному обсязі та у визначений строк, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 10% штрафу від 30 720,00 грн вартості поставки товару.
Враховуючи встановлений судом та не спростований відповідачем факт постачання товару 18.03.2021 у меншій кількості, ніж було узгоджено умовами договору та з прострочення виконання зобов'язання на 77 днів, вимоги про стягнення з відповідача 3072,00 грн штрафу є обґрунтованими, поданий розрахунок - арифметично вірний.
Матеріалами справи встановлено, що 20.04.2021 позивач звертався до відповідача засобами поштового зв'язку із претензією № 01/01/11/06/01/01-02/02/220 від 07.04.2021 по договору №548-МТР від 16.12.2020 про стягнення штрафу за неналежне виконання договірних зобов'язань в частині дотримання строків поставки. Вказана вимога залишена останнім без задоволення.
Доказів оплати відповідачем заявленої суми 3072,00 грн штрафу, у т.ч. станом на час розгляду справи по суті спору, суду не надано.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач належними засобами доказування підстав для звільнення його від відповідальності за порушення виконання зобов'язань не довів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі відокремленого підрозділу нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236 - 240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальне рішення» (02098, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 12, код ЄДРПОУ 43093140) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пр. Несторівський, 3/5, код ЄДРПОУ 00135390) в особі відокремленого підрозділу нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» (42700, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Київська, 119, код ЄДРПОУ 05398533) 3072 (три тисячі сімдесят дві) грн. 00 коп штрафу, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп витрат по сплаті судового збору.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак