ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.07.2021Справа № 910/8040/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-Волонтер"
про стягнення 143 164, 02 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Міністерство оборони України (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-Волонтер" (далі-відповідач) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 143 164, 02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 286/2/18/175 про закупівлю послуг з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації) від 29.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.05.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Маршала Рибалка, буд.10/8, м. Київ, 04116.
З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача 31.05.2021 ухвали Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
29.12.2018 між Міністерством оборони України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-Волонтер" (далі - виконавець) було укладено договір № 286/2/18/175 про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації (далі - договір), відповідно до якого виконавець зобов'язується у 2019 році надати Міністерству оборони України послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності командувань за місцем постійної дислокації), зазначені у специфікації до цього договору, освіження продовольства, а замовник - прийняти послуги і оплатити у строки та за цінами згідно з положеннями цього договору.
Згідно з п. 1 договору, харчування включає в себе наступні види послуг: послуги з харчування - послуга щодо забезпечення харчуванням, а саме: приготування та подавання готових страв, виготовлених з харчових продуктів виконавця у місці розташування військових частин (установ, закладів), у тому числі, військових частин (установ, закладів), що прикріплені на продовольче забезпечення у тому числі годування штатних тварин;
послуга щодо забезпечення харчовими продуктами - постачання/доставка харчових продуктів консервованих, концентрованих харчових продуктів для приготування страв, у тому числі, годування штатних тварин;
освіження наявних запасів продовольства - постачання харчових продуктів консервованих, концентрованих харчових продуктів для закладення на зберігання під час освіження наявних запасів продовольства військової частини.
За умовами п. 3.2 договору, послуги надаються відповідно до законодавства України, а саме: Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту», постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2001 № 1348 «Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ та установ кримінально-виконавчої системи», наказів Міністерства оборони України від 09.02.2016 № 62 «Про затвердження Інструкції з організації продовольчого забезпечення Збройних Сил України та годування штатних тварин військових частин Збройних Сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.2016 за № 361/24891, від 29.07.2016 № 390 «Про затвердження норм забезпечення столово-кухонним посудом, обладнанням, інвентарем та мийними засобами Збройних Сил України на мирний час», від 29.02.2016 № 114 «Про затвердження типових договорів позички рухомого та нерухомого майна, необхідного для організації харчування особового складу Збройних Сил України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.03.2016 за № 429/28559, наказу Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 «Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час» та інших нормативно-правових актів України, а також прийнятих під час дії договору нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання відносин визначених умовами даного договору.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що харчові продукти, які використовуються виконавцем для надання послуг за цим договором повинні відповідати вимогам чинних стандартів для харчових продуктів: ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ У та ТУ, розробленими та затвердженими Міністерством оборони України, які зареєстровані установленим порядком відповідно до чинного законодавства. Поставку харчових продуктів, на які відсутні державні стандарти або ТУ Міноборони дозволяється здійснювати за ТУ виробника.
Харчові продукти, виготовлені відповідно ТУ, при поставці першої партії товару, повинні проходити обов'язковий контроль в установі безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. Відбір зразків харчових продуктів, що підлягають дослідженню в установах безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини здійснюється відповідно до Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №833.
Кожна партія харчових продуктів, які використовуються виконавцем для надання послуг, повинні супроводжуватись документами, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів, у тому числі, забезпечують їх простежуваність, відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
Маркування харчових продуктів повинно відповідати вимогам наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 №487 «Про затвердження Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів» (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 №183/18921, а також виконавець має надати наступну інформацію щодо харчових продуктів: а) країну-виробника; б) назву продукту; в) склад продукту; г) номер партії виробника; ґ) дату виробництва; д) кількість одиниць упаковок; е) кінцеву дату споживання «Вжити до».
Повсякденний набір сухих продуктів, який постачається виконавцем у комплекті, повинен супроводжуватися документами, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів, у тому числі, забезпечують їх простежуваність, відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Кожна партія повсякденного набору сухих продуктів повинна мати зведений протокол випробувань на харчові продукти, які входять до складу комплекту, виданий установою безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини.
Виконавець гарантує належну якість, безпечність, комплектність і відповідність ТУ У 8010185.001-2001 «Повсякденний набір сухих продуктів. Технічні умови» поставлених повсякденних наборів сухих продуктів протягом гарантійного терміну їх зберігання.
У разі встановлення порушення вимог чинних нормативних актів щодо якості, порядку фасування, маркування комплектуючих зі складу повсякденних наборів сухих продуктів виконавець за власний рахунок здійснює їх заміну на якісну продукцію у термін до тридцяти діб.
Під час забезпечення виконавцем харчовими продуктами, у разі виникнення сумніву щодо відповідності до якості, маркування та етикетування, фасування, та стану упаковки, на вимогу замовника, або представника замовника застосовується обов'язковий контроль на сумнівну продукцію в установі безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. Рішення щодо подальшого використання продукції приймається за результатами проведених досліджень.
Згідно з п. 3.4 договору, під час надання послуг із забезпечення харчуванням виконавець забезпечує належні умови для якісного зберігання харчових продуктів на продовольчих складах та у виробничих приміщеннях згідно вимог чинних стандартів з урахуванням актів прийому-передачі майна.
Відповідно до положень п. 3.5 договору, приймання послуг за якістю та обсягом здійснюють представники замовника відповідно до вимог чинного законодавства у присутності представника виконавця. Якість та обсяг наданих послуг щодо забезпечення харчуванням оформлюється актом приймання наданих послуг з харчування (додаток № 4 до Наказу № 62 від 09.02.2016), який складається представником виконавця та представником замовника щоденно у трьох примірниках: перший - замовнику; другий - представнику замовника; третій - представнику виконавця. Якість та обсяг наданих послуг щодо забезпечення харчовими продуктами оформлюється актом приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами (додаток № 6 до Наказу №62 від 09.02.2016), який підтверджує виконання своїх зобов'язань виконавцем за відповідний період. Акт складається не частіше ніж тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця), але не більше ніж 5 робочих днів з часу отримання послуг в повному обсязі: перший примірник - замовнику, другий - представнику замовника; третій - представнику виконавця та підписується: перший примірник - замовником, представниками замовника та представниками виконавця, другий та третій - представниками замовника і представниками виконавця.
Згідно п. 6.4 договору, послуги надаються особовому складу військових частин, зазначених у пунктах 2.2 та 2.3 договору в межах дислокації військових частин, а також особовому складу військових частин, що прикріплені на продовольче забезпечення та іншим особам, які мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин, згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами законодавства України. Послуги можуть надаватися в інших місцях, які встановлюються Представником Замовника відповідно до свого розпорядку дня та специфіки завдань, які виконуються військовою частиною.
Відповідно до п. 6.4.1 договору, обсяги послуг щодо забезпечення харчуванням визначає представник замовника шляхом подачі виконавцю заявки на приготування їжі, на необхідну кількість осіб, за кожною нормою харчування (годування) у розрізі асортименту харчових продуктів на підставі розкладок продуктів, додаткових норм і додаткових продуктів щодоби до 18.00 дня, що передує дню отримання Послуг у двох примірниках. Перший - залишається у Представника Виконавця, другий - в їдальні та повертається Представнику Замовника наступного дня.
Пунктом 6.4.2 договору передбачено, що обсяги послуг щодо забезпечення харчовими продуктами визначає Представник Замовника шляхом подачі Виконавцю щодекадно шостого, шістнадцятого та двадцять шостого числа кожного місяця, до дванадцятої години, заявки на харчові продукти у розрізі асортименту харчових продуктів за кожною нормою харчування (годування).
Згідно з пунктом 7.4.16 договору у разі виявлення під час здійснення контрольних заходів порушень правил утримання та зберігання харчових продуктів в місцях їх зберігання; харчових продуктів, які не відповідають вимогам безпечності та окремим показникам якості (у тому числі правил маркування та етикетування; строк придатності яких закінчився, а також у разі використання харчових продуктів, які не відповідають вимогам чинних стандартів ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ У, ТУ розробленими та затвердженими Міністерством оборони України та ТУ виробника, на які відсутні державні стандарти або ТУ Міноборони, виконавець зобов'язаний протягом одного робочого дня з дня складення та підписання сторонами відповідного акта, вжити заходів стосовно вивезення продуктів, що були зафіксовані у такому акті, за межі військових частин та не допустити їх переміщення в інші військові частини.
Пунктом 8.1 договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
Відповідно до п. 8.2.1 договору у разі виявлення порушень договірних зобов'язань, виконавець сплачує замовнику штраф за кожен встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20% від вартості наданої послуги, відповідно до акту приймання наданих послуг з харчування на день виявлення порушень: допущення виконавцем до процесу виробництва та/або обігу харчових продуктів осіб, які мають протипоказання до роботи з харчовими продуктами, у тому числі, відсутність особових медичних книжок, несвоєчасне проходження медичного обстеження; недотримання виконавцем санітарних норм, встановлених законодавством про безпечність та якість харчових продуктів на об'єктах, що використовуються для надання послуг з харчування; використання виконавцем під час надання послуги з харчування харчових продуктів, які є небезпечними та з порушенням маркування; відмова від виконання вимоги замовника щодо зміни харчових продуктів, які є небезпечними; не допуск представників замовника для проведення контрольних заходів до об'єктів, що використовуються для надання послуг з харчування.
У розмірі 20% від вартості наданої послуги, відповідно до акту приймання послуг із забезпеченням продуктами харчування: транспортування харчових продуктів транспортними засобами з порушенням вимог статті 44 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 №771/97-ВР (зі змінами); постачання виконавцем харчових продуктів з порушенням маркування та харчових продуктів, які є небезпечними; - за порушення інших умов цього договору щодо якості надання послуг виконавець сплачує замовнику штраф за кожен встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20% від вартості наданої послуги, відповідно до акту приймання наданих послуг з харчування на день виявлення порушення.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння (п. 11.1. договору в редакції додаткової угоди № 21 від 06.04.2020).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що при наданні послуг з забезпечення харчування у військових частинах НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 представником замовника було виявлено порушення відповідачем його договірних зобов'язань в частині безпечності та якості харчових продуктів, про що складено акти про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання № 350/488/57/999 від 23.07.2020, № 350/488/57/1000 від 23.07.2020, № 350/488/57/1002 від 27.07.2020, № 350/488/57/1013 від 27.07.2020, № 350/488/57/1014 від 27.07.2020, № 350/488/57/1015 від 27.07.2020, № 350/488/57/1033від 28.07.2020, № 350/488/57/1054 від 30.07.2020, № 350/488/57/1055 від 30.07.2020, № 350/488/57/1061 від 31.07.2020, № 350/171/173/191 від 01.09.2020, № 350/171/173/193 від 03.09.2020, № 350/171/173/194 від 04.09.2020, № 350/171/173/195 від 05.09.2020, № 350/171/173/196 від 06.09.2020, № 350/171/173/197 від 07.09.2020, № 350/171/173/198 від 08.09.2020, № 350/171/173/199 від 09.09.2020, № 350/171/173/200 від 10.09.2020, № 350/171/173/209 від 11.09.2020, № 350/171/173/210 від 12.09.2020, № 350/171/173/211 від 13.09.2020, № 350/171/173/212 від 14.09.2020, № 350/171/173/213 від 15.09.2020, № 350/171/173/214 від 16.09.2020, № 350/171/173/215 від 16.09.2020, № 350/171/173/215 від 17.09.2020, № 350/171/173/216 від 18.09.2020, № 350/171/173/217 від 19.09.2020, № 350/171/173/218 від 20.09.2020, № 350/173/171/231 від 21.09.2020, № 350/173/171/232 від 22.09.2020, № 350/173/171/233 від 23.09.2020, № 350/173/171/234 від 24.09.2020, № 350/173/171/235 від 25.09.2020, № 350/173/171/236 від 26.09.2020, № 350/173/171/237 від 27.09.2020, № 350/173/171/238 від 28.09.2020, № 350/173/171/239 від 29.09.2020, № 350/173/171/240 від 30.09.2020, № 350/173/171/350 від 01.10.2020, № 350/173/171/306 від 02.10.2020, № 350/173/171/307 від 03.10.2020, № 350/173/171/308 від 04.10.2020, № 350/173/171/309 від 05.10.2020, № 350/173/171/310 від 06.10.2020, № 350/173/171/311 від 07.10.2020, № 350/173/171/312 від 08.10.2020, № 350/173/171/313 від 09.10.2020, № 350/173/171/314 від 10.10.2020, № 350/173/171/319 від 11.10.2020, № 350/173/171/320 від 12.10.2020, № 350/173/171/321 від 13.10.2020, № 350/173/171/322 від 14.10.2020, № 350/173/171/323 від 15.10.2020, № 350/173/171/324 від 16.10.2020, № 350/173/171/325 від 17.10.2020, № 350/173/171/326 від 18.10.2020, № 350/173/171/327 від 19.10.2020, № 350/173/171/328 від 20.10.2020, № 350/173/171/341 від 21.10.2020, № 350/173/171/342 від 22.10.2020, № 350/173/171/343 від 23.10.2020, № 350/173/171/344 від 24.10.2020, № 350/173/171/345 від 25.10.2020, № 350/173/171/346 від 26.10.2020, № 350/173/171/347 від 27.10.2020, № 350/173/171/348 від 28.10.2020, № 350/173/171/349 від 29.10.2020, № 350/173/171/350 від 30.10.2020, № 350/173/171/351 від 31.10.2020, № 350/173/171/373 від 11.11.2020, № 350/173/171/374 від 12.11.2020, № 350/173/171/375 від 13.11.2020, № 350/173/171/376 від 14.11.2020, № 350/173/171/377 від 15.11.2020, № 350/173/171/378 від 16.11.2020, № 350/173/171/379 від 17.11.2020, № 350/173/171/380 від 18.11.2020, № 350/173/171/381 від 19.11.2020, № 350/173/171/382 від 20.11.2020, № 350/173/171/389 від 21.11.2020, № 350/173/171/390 від 22.11.2020, № 350/173/171/391 від 23.11.2020, № 350/173/171/392 від 24.11.2020, № 350/173/171/393 від 25.11.2020, № 350/173/171/394 від 26.11.2020, № 350/173/171/395 від 27.11.2020, № 350/173/171/396 від 28.11.2020, № 350/173/171/397 від 29.11.2020, № 350/173/171/398 від 30.11.2020, № 350/173/171/404 від 01.12.2020, № 350/173/171/405 від 02.12.2020, № 350/173/171/406 від 03.12.2020, № 350/173/171/407 від 04.12.2020, № 350/173/171/408 від 05.12.2020, № 350/173/171/409 від 06.12.2020, № 350/173/171/410 від 07.12.2020, № 350/173/171/411 від 08.12.2020, № 350/173/171/412 від 09.12.2020, № 350/173/171/413 від 10.12.2020, № 350/173/171/453 від 23.12.2020, № 350/173/171/454 від 24.12.2020, № 350/173/171/457 від 25.12.2020, № 350/173/171/458 від 26.12.2020, № 350/173/171/459 від 27.12.2020, № 350/173/171/460 від 28.12.2020, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 143 164, 02 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензіями № 286/6/6594 від 16.09.2020, № 286/6/7744 від 30.10.2020, № 286/6/7745 від 30.10.2020, 286/6/7763 від 30.10.2020, № 286/6/8091 від 11.11.2020, № 286/6/8100 від 11.11.2020, № 286/6/8353 від 19.11.2020, № 286/6/8355 від 19.11.2020, № 286/6/8838 від 02.12.2020, № 286/6/9149 від 11.12.2020, № 286/6/9228 від 15.12.2020, № 286/6/7371 від 16.10.2020, № 286/6/9050 від 09.12.2020, № 286/6/9658 від 31.12.2020, № 286/6/9660 від 31.12.2020, № 286/6/9663 від 31.12.2020, в яких просив відповідача сплатити суму штрафу, проте, вказані претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що на виконання умов договору № 286/2/18/175 від 29.12.2018 сторонами складено та підписано акти приймання наданих послуг № 224 від 11.08.2020, № 225 від 12.08.2020, № 226 від 13.08.2020, № 227 від 14.08.2020, № 228 від 15.08.2020, № 229 від 16.08.2020, № 230 від 17.08.2020, № 231 від 18.08.2020, № 232 від 19.08.2020, № 233 від 20.08.2020, № 285 від 11.10.2020, № 286 від 12.10.2020, № 287 від 13.10.2020, № 288 від 14.10.2020, № 289 від 15.10.2020, № 290 від 16.10.2020, № 291 від 17.10.2020, № 292 від 18.10.2020, № 293 від 19.10.2020, № 294 від 20.10.2020, № 255 від 11.09.2020, № 256 від 12.09.2020, № 257 від 13.09.2020, № 258 від 14.09.2020, № 259 від 15.09.2020, № 260 від 16.09.2020, № 261 від 17.09.2020, № 262 від 18.09.2020, № 263 від 19.09.2020, № 264 від 20.09.2020, № 326 від 21.11.2020, № 327 від 22.11.2020, № 328 від 23.11.2020, № 329 від 24.11.2020, № 330 від 25.11.2020, № 331 від 26.11.2020, № 332 від 27.11.2020, № 333 від 28.11.2020, № 334 від 29.11.2020, № 335 від 30.11.2020, № 362 від 27.12.2020, № 363 від 28.12.2020, № 358 від 23.12.2020, № 359 від 24.12.2020, № 360 від 25.12.2020, № 361 від 26.12.2020 із забезпечення харчуванням особового складу (штатних тварин) військових частин, зокрема НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
Відповідно до п. 6.17.1 договору, контроль за станом виконання договірних зобов'язань виконавцем здійснюють замовник та представники замовника. Контрольні заходи за якістю послуг із забезпечення харчуванням, харчовими продуктами представник замовника здійснює в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 № 488 «Про затвердження Порядку контролю. За якістю послуг із харчування особового складу Збройних Сил».
Контроль здійснюється за: технологією приготування їжі, її якістю; відповідністю даних накладних фактичній наявності виданих харчових продуктів; санітарним станом об'єктів продовольчої служби; безпекою якості харчових продуктів під час постачання (у т.ч., для освіження) та зберігання; відповідністю харчових продуктів, що використовуються для надання послуг за договором чинним стандартам; порядком зберігання харчових продуктів на складі (або місцях); якістю та повнотою доведення встановлених норм харчування до кожного військовослужбовця та норм годування для штатних тварин і забезпечення їх кормами, фуражем, вивозом і видачею їжі; порядком освіження харчових продуктів; дотриманням санітарних заходів під час кулінарної обробки харчових продуктів, приготування і роздачу готової їжі, утримання їдалень, складів, овочесховищ; своєчасним проходженням медичного обстеження обслуговуючим персоналом, який задіяний в організації продовольчого забезпечення; використанням і утриманням виконавцем військового майна та його обслуговуванням відповідно до експлуатаційної документації.
Якщо під час здійснення контрольного заходу щодо якості послуг із забезпечення харчуванням, харчовими продуктами за результатами оцінки представника замовника існує обґрунтована підозра або встановлено, що харчовий продукт або інший об'єкт санітарних заходів є небезпечним чи непридатним до споживання та використання, зразок такого продукту відбирається у трьох юридично та аналітично однакових екземплярах у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №833 «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень». Один з яких направляється до установи безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини для проведення досліджень, другий в присутності представника виконавця передається на зберігання військовій частині як контрольний зразок, а третій передається представнику виконавця. Обіг зазначеного харчового продукту або іншого об'єкта контрольних заходів тимчасово припиняється представником замовника на період проведення дослідження до отримання протоколів лабораторних випробувань строком не більш як на 15 календарних днів, а харчових продуктів молочної групи не більше як на 5 календарних днів.
Згідно з пунктом 6.17.2. договору, будь-які контрольні заходи здійснюються представниками замовника в обов'язковій присутності представника виконавця, в разі його відмови та його відсутності - комісійно (у складі не менше трьох осіб представника замовника).
Результати проведення контрольних заходів оформлюються актом контролю, який складається в довільній формі та підписується представником замовника, що здійснював перевірку, та представником виконавця, а у разі його відсутності або відмови - членами комісії. У разі відмови представника Виконавця підписувати акт про порушення договірних зобов'язань, цей факт фіксується підписами членів комісії, після чого акт надсилається Замовнику.
Відповідно до п. 6.17.2.2 договору для контролю за якістю готової продукції, співвідношення компонентів у страві та дотримання процесів приготування виконавець надає замовнику під час контрольних заходів технологічні карти, затверджені представником замовника.
Згідно п. 6.17.3. договору, виявлені порушення умов цього договору фіксуються в: щоденному акті приймання наданих послуг з харчування, зведеному акті приймання наданих послуг із харчування, в графах книги обліку контролю за якістю приготування їжі та акті про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання - у разі надання послуг щодо організації харчування; акті приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами та акті про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання - у разі надання послуги щодо надання забезпечення харчовими продуктами. При виявленні порушень будь-яких умов договору представником замовника складається акт про порушення договірних зобов'язань за участі представника виконавця, а у разі його відсутності або відмови - членами комісії та засвідчується їх підписами. У разі відмови представника виконавця підписувати акт про порушення, цей факт фіксується підписами членів комісії, після чого надсилається замовнику. На підставі акта замовником оформлюється претензія та направляється в установленому порядку виконавцю. Виконавець має право не допускати до перевірки осіб, які не мають необхідних документів визначених законодавством для її проведення.
За умовами пункту 6.17.4 договору у разі виявлення під час здійснення контрольних заходів порушень правил утримання і зберігання харчових продуктів в місцях зберігання харчових продуктів, харчових продуктів, які не відповідають вимогам безпечності та якості (у тому числі правил маркування та етикетування); строк придатності яких закінчився; а також у разі використання харчових продуктів, які не відповідають вимогам чинних стандартів: ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ У, ТУ розробленими та затвердженими Міністерством оборони України та ТУ виробника, на які відсутні державні стандарти або ТУ Міноборони, виконавець зобов'язаний протягом одного робочого дня з дня складання та підписання сторонами відповідного акту, вжити заходів стосовно вивезення продукції, що були зафіксовані у такому акті, за межі військових частин та недопущення їх переміщення в інші військові частини.
Як вбачається з матеріалів справи, при наданні послуг з забезпечення харчуванням у період з 21.07.2020 по 31.07.2020 у військовій частині НОМЕР_1 представником замовника було виявлено порушення умов договору №286/2/18/175 від 29.12.2018, про що складено акти про порушення договірних зобов'язань № 350/488/57/999 від 23.07.2020, № 350/488/57/1000 від 23.07.2020, № 350/488/57/1002 від 27.07.2020, № 350/488/57/1013 від 27.07.2020, № 350/488/57/1014 від 27.07.2020, № 350/488/57/1015 від 27.07.2020, № 350/488/57/1033від 28.07.2020, № 350/488/57/1054 від 30.07.2020, № 350/488/57/1055 від 30.07.2020, № 350/488/57/1061 від 31.07.2020, а саме: невідповідність харчових продуктів, що використовуються для надання послуг за договором, чинним стандартам.
Також, представниками замовника виявлено порушення відповідачем умов договору про надання послуг із харчування у військовій частині НОМЕР_2 у період з 01.09.2020 по 26.12.2020, про що складено акти про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання № 350/171/173/191 від 01.09.2020, № 350/171/173/193 від 03.09.2020, № 350/171/173/194 від 04.09.2020, № 350/171/173/195 від 05.09.2020, № 350/171/173/196 від 06.09.2020, № 350/171/173/197 від 07.09.2020, № 350/171/173/198 від 08.09.2020, № 350/171/173/199 від 09.09.2020, № 350/171/173/200 від 10.09.2020, № 350/173/171/350 від 01.10.2020, № 350/173/171/306 від 02.10.2020, № 350/173/171/307 від 03.10.2020, № 350/173/171/308 від 04.10.2020, № 350/173/171/309 від 05.10.2020, № 350/173/171/310 від 06.10.2020, № 350/173/171/311 від 07.10.2020, № 350/173/171/312 від 08.10.2020, № 350/173/171/313 від 09.10.2020, № 350/173/171/314 від 10.10.2020, № 350/173/171/319 від 11.10.2020, № 350/173/171/320 від 12.10.2020, № 350/173/171/321 від 13.10.2020, № 350/173/171/322 від 14.10.2020, № 350/173/171/323 від 15.10.2020, № 350/173/171/324 від 16.10.2020, № 350/173/171/325 від 17.10.2020, № 350/173/171/326 від 18.10.2020, № 350/173/171/327 від 19.10.2020, № 350/173/171/328 від 20.10.2020, № 350/173/171/231 від 21.09.2020, № 350/173/171/232 від 22.09.2020, № 350/173/171/233 від 23.09.2020, № 350/173/171/234 від 24.09.2020, № 350/173/171/235 від 25.09.2020, № 350/173/171/236 від 26.09.2020, № 350/173/171/237 від 27.09.2020, № 350/173/171/238 від 28.09.2020, № 350/173/171/239 від 29.09.2020, № 350/173/171/240 від 30.09.2020, № 350/173/171/341 від 21.10.2020, № 350/173/171/342 від 22.10.2020, № 350/173/171/343 від 23.10.2020, № 350/173/171/344 від 24.10.2020, № 350/173/171/345 від 25.10.2020, № 350/173/171/346 від 26.10.2020, № 350/173/171/347 від 27.10.2020, № 350/173/171/348 від 28.10.2020, № 350/173/171/349 від 29.10.2020, № 350/173/171/350 від 30.10.2020, № 350/173/171/351 від 31.10.2020, № 350/173/171/373 від 11.11.2020, № 350/173/171/374 від 12.11.2020, № 350/173/171/375 від 13.11.2020, № 350/173/171/376 від 14.11.2020, № 350/173/171/377 від 15.11.2020, № 350/173/171/378 від 16.11.2020, № 350/173/171/379 від 17.11.2020, № 350/173/171/380 від 18.11.2020, № 350/173/171/381 від 19.11.2020, № 350/173/171/382 від 20.11.2020, № 350/173/171/404 від 01.12.2020, № 350/173/171/405 від 02.12.2020, № 350/173/171/406 від 03.12.2020, № 350/173/171/407 від 04.12.2020, № 350/173/171/408 від 05.12.2020, № 350/173/171/409 від 06.12.2020, № 350/173/171/410 від 07.12.2020, № 350/173/171/411 від 08.12.2020, № 350/173/171/412 від 09.12.2020, № 350/173/171/413 від 10.12.2020, № 350/171/173/209 від 11.09.2020, № 350/171/173/210 від 12.09.2020, № 350/171/173/211 від 13.09.2020, № 350/171/173/212 від 14.09.2020, № 350/171/173/213 від 15.09.2020, № 350/171/173/214 від 16.09.2020, № 350/171/173/215 від 16.09.2020, № 350/171/173/215 від 17.09.2020, № 350/171/173/216 від 18.09.2020, № 350/171/173/217 від 19.09.2020, № 350/171/173/218 від 20.09.2020, № 350/173/171/389 від 21.11.2020, № 350/173/171/390 від 22.11.2020, № 350/173/171/391 від 23.11.2020, № 350/173/171/392 від 24.11.2020, № 350/173/171/393 від 25.11.2020, № 350/173/171/394 від 26.11.2020, № 350/173/171/395 від 27.11.2020, № 350/173/171/396 від 28.11.2020, № 350/173/171/397 від 29.11.2020, № 350/173/171/398 від 30.11.2020, № 350/173/171/404 від 01.12.2020, № 350/173/171/405 від 02.12.2020, № 350/173/171/406 від 03.12.2020, № 350/173/171/407 від 04.12.2020, № 350/173/171/408 від 05.12.2020, № 350/173/171/409 від 06.12.2020, № 350/173/171/410 від 07.12.2020, № 350/173/171/411 від 08.12.2020, № 350/173/171/412 від 09.12.2020, № 350/173/171/413 від 10.12.2020, № 350/173/171/459 від 27.12.2020, № 350/173/171/460 від 28.12.2020, № 350/173/171/453 від 23.12.2020, № 350/173/171/454 від 24.12.2020, № 350/173/171/457 від 25.12.2020, № 350/173/171/458 від 26.12.2020, в частині надання послуг за щотижневою розкладкою продуктів, яка змінена відповідачем в односторонньому порядку, без письмового дозволу позивача, що призвело до надання неякісних послуг.
Також, у військовій частині НОМЕР_3 представником замовника було виявлено порушення умов договору №286/2/18/175 від 29.12.2018, про що складено акти про порушення договірних зобов'язань № 2818 від 21.08.2020, № 3601 від 27.10.2020, , а саме: змінено в односторонньому порядку щотижневу розкладку продуктів, без письмового дозволу замовника, що призвело до надання неякісних послуг.
Крім того, представниками замовника виявлено факт порушення виконання умов договору відповідачем у військовій частині НОМЕР_4 , про що складено акт про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 22.10.2020 № 1953/01-40.
Суд зазначає, що Акти про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-Волонтер" підписані уповноваженими представниками замовника та виконавця відповідно до п. 6.17.3 договору в добровільному порядку, а тому вважаються прийнятими відповідачем.
Тож, наразі позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 143 164, 02 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК).
Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 ЦК, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.
За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п. 8.2.1 договору, у разі виявлення порушень договірних зобов'язань, виконавець сплачує замовнику штраф за кожен встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20% від вартості наданої послуги, відповідно до акту приймання наданих послуг з харчування на день виявлення порушення:
- допущення виконавцем до процесу виробництва та/або обігу харчових продуктів осіб, які мають протипоказання до роботи з харчовими продуктами, у тому числі відсутність особових медичних книжок, несвоєчасне проходження медичного обстеження;
- недотримання виконавцем санітарних норм, встановлених законодавством про безпечність та якість харчових продуктів на об'єктах, що використовуються для надання послуг з харчування;
- використання виконавцем під час надання послуги з харчування харчових продуктів, які є небезпечними та з порушенням маркування;
- відмова від виконання вимоги замовника щодо заміни харчових продуктів, які є небезпечними;
- не допуск представників замовника для проведення контрольних заходів до об'єктів, що використовуються для надання послуг з харчування.
У розмірі 20% від вартості наданої послуги, відповідно до акту приймання послуг із забезпеченням продуктами харчування:
- транспортування харчових продуктів транспортними засобами з порушенням вимог ст. 44 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 № 771/97-ВР (зі змінами);
- постачання виконавцем харчових продуктів з порушенням маркування та харчових продуктів, які є небезпечними.
За порушення інших умов цього Договору щодо якості надання послуг виконавець сплачує замовнику штраф за кожен встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20% від вартості наданої послуги, відповідно до акту приймання наданих послуг з харчування на день виявлення порушення.
Пунктом 8.2.2 Договору, зокрема, встановлено, що при порушенні санітарних норм і правил утримання приміщень їдальні, з урахуванням прийому - передачі рухомого та нерухомого майна, технологічного (немеханічного, механічного, теплового), холодильного обладнання та при виявленні факту неякісного миття посуду, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний встановлений та зафіксований випадок.
Судом перевірено розрахунок заявленого до стягнення з відповідача розміру штрафу, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п.п.8.2.1, 8.2.2 договору №286/2/18/175 від 29.12.2018, та встановлено, що сума нарахована вірно відповідно до вимог законодавства, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача 143 164, 02 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Міністерства оборони України - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Військсервіс-Волонтер" (вул. Маршала Рибалка, буд. 10/8, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код - 40887542) на користь Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код - 00034022) 143 164 (сто сорок три тисячі сто шістдесят чотири) грн 02 коп. - штрафу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя С. О. Щербаков