ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.07.2021Справа № 910/6800/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабуденерджі»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАІ УКРАЇНА"
про стягнення 210 737, 46 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквабуденерджі» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАІ Україна» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 210 737, 46 грн, з яких: 141 152, 96 грн - основний борг, 50 029, 12 грн - пеня, 8 154, 67 грн - 3 % річних та 11 400, 71 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 050219 про надання послуг від 05.02.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабуденерджі» залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Аквабуденерджі» строк для усунення недоліків позовної заяви.
12.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабуденерджі» надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви (надіслане засобами поштового зв'язку - 11.05.2021).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема повідомлено, що відповідач протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.05.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Йорданська, буд. 4-б, кв. 163, м. Київ, 04211, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, повязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.05.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "НАІ УКРАЇНА" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та згідно відмітки на клопотанні відповідач ознайомився з матеріалами справи 08.06.2021.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 17.05.2021, тож двомісячний строк для винесення рішення припадає на 19.07.2021 з урахуванням ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, проте, враховуючи що суддя Щербаков С.О. у період з 12.07.2021-23.07.2021 перебував у відпустці, рішення у даній справі винесено 26.07.2021.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
05.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАІ УКРАЇНА" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабуденерджі» (далі - виконавець) укладено договір № 050219 про надання послуг, умовами якого передбачено, що виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати послуги автомобільного перевезення (вивіз грунту, піску, будівельного сміття) на об'єктах замовника своїми або залученими автомобілями третіх осіб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Відповідно до п. 2.4. договору, здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг.
Згідно п. 3.2. договору, сума договору становить суму підписаних актів приймання-передачі послуг.
За умовами п. 3.3. договору, оплата фактично наданих послуг здійснюється замовником на підставі відповідного акту приймання-передачі наданих послуг протягом 5 робочих днів з дати підписання цього акту.
Пунктом 5.2. договору визначено, що у разі прострочення оплати послуг, наданих виконавцем, більше ніж на 10 днів, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з 6-го дня прострочення.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021 року. У разі, якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону за 20 календарних днів до дати закінчення дії договору про припинення дії договору, договір вважається пролонгованим та наступний календарний рік (п. 8.1. договору).
Відповідно до п. 8.2. договору, закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору були надані послуги, а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами надання послуг № 3 від 08.02.2019 на суму 39 201, 12 грн, № 15021 від 15.02.2019 на суму 4 200, 12 грн., № 19020 від 19.02.2020 на суму 8 400, 24 грн, № 21021 від 21.02.2019 на суму 5 600, 16 грн, № 22020 від 22.02.2021 на суму 4 200, 12 грн, № 26020 від 26.02.2019 на суму 9 800, 28 грн., № 28020 від 28.02.2019 на суму 5 600, 16 грн, № 103 від 01.03.2019 на суму 4 200, 12 грн, № 2603 від 26.03.2019 на суму 5 600, 16 грн, № 27032 від 27.03.2019 на суму 4 200, 12 грн, № 2040 від 02.04.2019 на суму 7 000, 20 грн, № 3040 від 03.04.2019 на суму 2 400, 00 грн, № 4040 від 04.04.2019 на суму 6 600, 00 грн, № 710 від 20.05.2019 на суму 19 600, 20 грн, № 722 від 28.05.2019 на суму 2 400, 00 грн, № 741 від 25.06.2019 на суму 9 996, 00 грн, № 746 від 04.07.2019 на суму 33 300, 96 грн, № 747 від 08.07.2019 на суму 22 236, 00 грн, № 758 від 15.07.2019 на суму 30 780, 00 грн, № 763 від 22.07.2019 на суму 2 400, 00 грн, № 765 від 25.07.2019 на суму 8 400, 00 грн, № 769 від 30.07.2019 на суму 11 599, 92 грн, № 770 від 30.07.2019 на суму 13 200, 00 грн, № 776 від 31.07.2019 на суму 19 800, 00 грн, № 779 від 07.08.2019 на суму 3 804, 00 грн, № 789 від 15.08.2019 на суму 75 504, 00 грн, № 792 від 16.08.2019 на суму 2 400, 00 грн, № 794 від 16.08.2019 на суму 42 600, 00 грн, № 809 від 30.08.2019 на суму 26 400, 00 грн, № 810 від 30.08.2019 на суму 5 400, 00 грн, № 811 від 30.08.2019 на суму 12 600, 00 грн, № 812 від 30.08.2019 на суму 25 800, 00 грн, № 813 від 30.08.2019 на суму 27 600, 00 грн, № 814 від 30.08.2019 на суму 2 400, 00 грн, № 816 від 30.08.2019 на суму 77 400, 00 грн, № 830 від 16.09.2019 на суму 2 400, 00 грн, № 831 від 16.09.2019 на суму 100 800, 00 грн, № 832 від 16.09.2019 на суму 14 400, 00 грн, № 833 від 16.09.2019 на суму 17 400, 00 грн, № 839 від 30.09.2019 на суму 36 600, 00 грн, № 840 від 30.09.2019 на суму 16 800, 00 грн, № 841 від 30.09.2019 на суму 26 400, 00 грн, № 853 від 11.10.2019 на суму 4 800, 00 грн, № 854 від 11.10.2019 на суму 14 400, 00 грн, № 855 від 15.10.2019 на суму 14 400, 00 грн, № 857 від 22.10.2019 на суму 32 052, 00 грн, № 876 від 29.11.2019 на суму 16 800, 00 грн, № 880 від 16.12.2019 на суму 57 600, 00 грн, № 881 від 16.12.2019 на суму 9 600, 00 грн, № 893 від 27.12.2019 на суму 7 200, 00 грн, № 894 від 27.12.2019 на суму 16 800, 00 грн, № 10 від 22.01.2020 на суму 2 400, 00 грн, № 16 від 30.01.2020 на суму 26 400, 00 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (копії у матеріалах справи) та виставленими рахунками на оплату.
Проте, відповідач за надані послуги розрахувався частково, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "НАІ УКРАЇНА" утворилась заборгованість у розмірі 141 152, 96 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 141 152, 96 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 50 029, 12 грн - пені за загальний період з 04.03.2019 по 09.03.2021 (нарахована по кожному акту окремо), 8 154, 67 грн - 3 % річних за період з 04.03.2019 по 09.03.2021 та 11 400, 71 грн - інфляційних втрат за період з 04.03.2019 по 09.03.2021.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги, а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами надання послуг № 3 від 08.02.2019 на суму 39 201, 12 грн, № 15021 від 15.02.2019 на суму 4 200, 12 грн., № 19020 від 19.02.2020 на суму 8 400, 24 грн, № 21021 від 21.02.2019 на суму 5 600, 16 грн, № 22020 від 22.02.2021 на суму 4 200, 12 грн, № 26020 від 26.02.2019 на суму 9 800, 28 грн., № 28020 від 28.02.2019 на суму 5 600, 16 грн, № 103 від 01.03.2019 на суму 4 200, 12 грн, № 2603 від 26.03.2019 на суму 5 600, 16 грн, № 27032 від 27.03.2019 на суму 4 200, 12 грн, № 2040 від 02.04.2019 на суму 7 000, 20 грн, № 3040 від 03.04.2019 на суму 2 400, 00 грн, № 4040 від 04.04.2019 на суму 6 600, 00 грн, № 710 від 20.05.2019 на суму 19 600, 20 грн, № 722 від 28.05.2019 на суму 2 400, 00 грн, № 741 від 25.06.2019 на суму 9 996, 00 грн, № 746 від 04.07.2019 на суму 33 300, 96 грн, № 747 від 08.07.2019 на суму 22 236, 00 грн, № 758 від 15.07.2019 на суму 30 780, 00 грн, № 763 від 22.07.2019 на суму 2 400, 00 грн, № 765 від 25.07.2019 на суму 8 400, 00 грн, № 769 від 30.07.2019 на суму 11 599, 92 грн, № 770 від 30.07.2019 на суму 13 200, 00 грн, № 776 від 31.07.2019 на суму 19 800, 00 грн, № 779 від 07.08.2019 на суму 3 804, 00 грн, № 789 від 15.08.2019 на суму 75 504, 00 грн, № 792 від 16.08.2019 на суму 2 400, 00 грн, № 794 від 16.08.2019 на суму 42 600, 00 грн, № 809 від 30.08.2019 на суму 26 400, 00 грн, № 810 від 30.08.2019 на суму 5 400, 00 грн, № 811 від 30.08.2019 на суму 12 600, 00 грн, № 812 від 30.08.2019 на суму 25 800, 00 грн, № 813 від 30.08.2019 на суму 27 600, 00 грн, № 814 від 30.08.2019 на суму 2 400, 00 грн, № 816 від 30.08.2019 на суму 77 400, 00 грн, № 830 від 16.09.2019 на суму 2 400, 00 грн, № 831 від 16.09.2019 на суму 100 800, 00 грн, № 832 від 16.09.2019 на суму 14 400, 00 грн, № 833 від 16.09.2019 на суму 17 400, 00 грн, № 839 від 30.09.2019 на суму 36 600, 00 грн, № 840 від 30.09.2019 на суму 16 800, 00 грн, № 841 від 30.09.2019 на суму 26 400, 00 грн, № 853 від 11.10.2019 на суму 4 800, 00 грн, № 854 від 11.10.2019 на суму 14 400, 00 грн, № 855 від 15.10.2019 на суму 14 400, 00 грн, № 857 від 22.10.2019 на суму 32 052, 00 грн, № 876 від 29.11.2019 на суму 16 800, 00 грн, № 880 від 16.12.2019 на суму 57 600, 00 грн, № 881 від 16.12.2019 на суму 9 600, 00 грн, № 893 від 27.12.2019 на суму 7 200, 00 грн, № 894 від 27.12.2019 на суму 16 800, 00 грн, № 10 від 22.01.2020 на суму 2 400, 00 грн, № 16 від 30.01.2020 на суму 26 400, 00 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (копія у матеріалах справи) та виставленими рахунками на оплату.
Проте, відповідач за надані послуги розрахувався не в повному обсязі, доказів зворотного суду не надав, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "НАІ УКРАЇНА" утворилась заборгованість у розмірі 141 152, 96 грн.
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
За умовами п. 3.3. договору, оплата фактично наданих послуг здійснюється замовником на підставі відповідного акту приймання-передачі наданих послуг протягом 5 робочих днів з дати підписання цього акту.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, приймаючи до уваги п. 3.3. договору та приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що відповідач зобов'язаний був оплатити надані послуги протягом п'яти робочих днів з дати підписання акту надання послуг, тож:
- за актом надання послуг № 3 від 08.02.2019 на суму 39 201, 12 грн строк оплати настав 15.02.2019 та, починаючи з 16.02.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 15021 від 15.02.2019 на суму 4 200, 12 грн строк оплати настав 22.02.2019 та, починаючи з 23.02.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 19020 від 19.02.2020 на суму 8 400, 24 грн строк оплати настав 26.02.2019 та, починаючи з 27.02.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 21021 від 21.02.2019 на суму 5 600, 16 грн строк оплати настав 28.02.2019 та, починаючи з 01.03.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 22020 від 22.02.2021 на суму 4 200, 12 грн строк оплати настав 01.03.2019 та, починаючи з 02.03.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 26020 від 26.02.2019 на суму 9 800, 28 грн. строк оплати настав 05.03.2019 та, починаючи з 06.03.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 28020 від 28.02.2019 на суму 5 600, 16 грн строк оплати настав 07.03.2019 та, починаючи з 08.03.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 103 від 01.03.2019 на суму 4 200, 12 грн строк оплати настав 11.03.2019, з урахуванням ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та, починаючи з 12.03.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 2603 від 26.03.2019 на суму 5 600, 16 грн строк оплати настав 02.04.2019 та, починаючи з 03.04.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 27032 від 27.03.2019 на суму 4 200, 12 грн строк оплати настав 03.04.2019 та, починаючи з 04.04.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 2040 від 02.04.2019 на суму 7 000, 20 грн строк оплати настав 09.04.2019 та, починаючи з 10.04.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 3040 від 03.04.2019 на суму 2 400, 00 грн строк оплати настав 10.04.2019 та, починаючи з 11.04.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 4040 від 04.04.2019 на суму 6 600, 00 грн строк оплати настав 11.04.2019 та, починаючи з 12.04.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 710 від 20.05.2019 на суму 19 600, 20 грн строк оплати настав 31.05.2019 та, починаючи з 01.06.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 722 від 28.05.2019 на суму 2 400, 00 грн строк оплати настав 04.06.2019 та, починаючи з 05.06.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 741 від 25.06.2019 на суму 9 996, 00 грн строк оплати настав 02.07.2019 та, починаючи з 03.07.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 746 від 04.07.2019 на суму 33 300, 96 грн строк оплати настав 11.07.2019 та, починаючи з 12.07.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 747 від 08.07.2019 на суму 22 236, 00 грн строк оплати настав 15.07.2019 та, починаючи з 16.07.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 758 від 15.07.2019 на суму 30 780, 00 грн строк оплати настав 22.07.2019 та, починаючи з 23.07.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 763 від 22.07.2019 на суму 2 400, 00 грн строк оплати настав 29.07.2019 та, починаючи з 30.07.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 765 від 25.07.2019 на суму 8 400, 00 грн строк оплати настав 01.08.2019 та, починаючи з 02.08.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 769 від 30.07.2019 на суму 11 599, 92 грн строк оплати настав 06.08.2019 та, починаючи з 07.08.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 770 від 30.07.2019 на суму 13 200, 00 грн строк оплати настав 06.08.2019 та, починаючи з 07.08.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 776 від 31.07.2019 на суму 19 800, 00 грн строк оплати настав 07.08.2019 та, починаючи з 08.08.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 779 від 07.08.2019 на суму 3 804, 00 грн строк оплати настав 14.08.2019 та, починаючи з 15.08.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 789 від 15.08.2019 на суму 75 504, 00 грн строк оплати настав 22.08.2019 та, починаючи з 23.08.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 792 від 16.08.2019 на суму 2 400, 00 грн строк оплати настав 23.08.2019 та, починаючи з 24.08.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 794 від 16.08.2019 на суму 42 600, 00 грн строк оплати настав 23.08.2019 та, починаючи з 24.08.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 809 від 30.08.2019 на суму 26 400, 00 грн строк оплати настав 06.09.2019 та, починаючи з 07.09.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 810 від 30.08.2019 на суму 5 400, 00 грн строк оплати настав 06.09.2019 та, починаючи з 07.09.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 811 від 30.08.2019 на суму 12 600, 00 грн строк оплати настав 06.09.2019 та, починаючи з 07.09.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 812 від 30.08.2019 на суму 25 800, 00 грн строк оплати настав 06.09.2019 та, починаючи з 07.09.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 813 від 30.08.2019 на суму 27 600, 00 грн строк оплати настав 06.09.2019 та, починаючи з 07.09.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 814 від 30.08.2019 на суму 2 400, 00 грн строк оплати настав 06.09.2019 та, починаючи з 07.09.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 816 від 30.08.2019 на суму 77 400, 00 грн строк оплати настав 06.09.2019 та, починаючи з 07.09.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 830 від 16.09.2019 на суму 2 400, 00 грн строк оплати настав 23.09.2019 та, починаючи з 24.09.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 831 від 16.09.2019 на суму 100 800, 00 грн строк оплати настав 23.09.2019 та, починаючи з 24.09.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 832 від 16.09.2019 на суму 14 400, 00 грн строк оплати настав 23.09.2019 та, починаючи з 24.09.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 833 від 16.09.2019 на суму 17 400, 00 грн строк оплати настав 23.09.2019 та, починаючи з 24.09.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 839 від 30.09.2019 на суму 36 600, 00 грн строк оплати настав 07.10.2019 та, починаючи з 07.10.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 840 від 30.09.2019 на суму 16 800, 00 грн строк оплати настав 07.10.2019 та, починаючи з 07.10.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 841 від 30.09.2019 на суму 26 400, 00 грн строк оплати настав 07.10.2019 та, починаючи з 07.10.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 853 від 11.10.2019 на суму 4 800, 00 грн строк оплати настав 18.10.2019 та, починаючи з 19.10.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 854 від 11.10.2019 на суму 14 400, 00 грн строк оплати настав 18.10.2019 та, починаючи з 19.10.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 855 від 15.10.2019 на суму 14 400, 00 грн строк оплати настав 22.10.2019 та, починаючи з 23.10.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 857 від 22.10.2019 на суму 32 052, 00 грн строк оплати настав 29.10.2019 та, починаючи з 30.10.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 876 від 29.11.2019 на суму 16 800, 00 грн строк оплати настав 06.12.2019 та, починаючи з 07.12.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 880 від 16.12.2019 на суму 57 600, 00 грн строк оплати настав 23.12.2019 та, починаючи з 24.12.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 881 від 16.12.2019 на суму 9 600, 00 грн строк оплати настав 23.12.2019 та, починаючи з 24.12.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 893 від 27.12.2019 на суму 7 200, 00 грн строк оплати настав 09.01.2020 та, починаючи з 10.01.2020 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 894 від 27.12.2019 на суму 16 800, 00 грн строк оплати настав 09.01.2020 та, починаючи з 10.01.2020 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 10 від 22.01.2020 на суму 2 400, 00 грн строк оплати настав 29.01.2020 та, починаючи з 30.01.2020 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання;
- за актом надання послуг № 16 від 30.01.2020 на суму 26 400, 00 грн строк оплати настав 06.02.2020 та, починаючи з 07.02.2020 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 050219 про надання послуг від 05.02.2019 і положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 141 152, 96 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 50 029, 12 грн - пені за загальний період з 04.03.2019 по 09.03.2021 (нарахована по кожному акту окремо), 8 154, 67 грн - 3 % річних за період з 04.03.2019 по 09.03.2021 та 11 400, 71 грн - інфляційних втрат за період з 04.03.2019 по 09.03.2021.
Пунктом 5.2. договору визначено, що у разі прострочення оплати послуг, наданих виконавцем, більше ніж на 10 днів, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з 6-го дня прострочення.
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року)
Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобов'язання, розрахунок проведено за період більше 6 місяців в порушення положень ч. 6 ст. 232 ГК України.
За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені в розмірі 30 837, 50 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період не більше 6 місяців по кожному акту окремо.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 154, 67 грн - 3 % річних за період з 04.03.2019 по 09.03.2021 та 11 400, 71 грн - інфляційних втрат за період з 04.03.2019 по 09.03.2021, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що позивачем допущено помилку у визначенні розміру нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
За розрахунком суду, обґрунтованою є сума 3% річних у розмірі 5 404, 96 грн яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання по кожному акту окремо та сума інфляційних втрат у розмірі 10 957, 50 грн, також розрахована судом по кожному акту окремо, за якими відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому вимоги в цій частині ж підлягають частковому задоволенню.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати, пов'язані із правовою допомогою у розмірі 20 000, 00 грн.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.
У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020 року.
22.02.2021 між Адвокатським об'єднанням «Базиленко та Панченко» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквабуденерджі» укладено договір про надання правової допомоги № 100, умовами якого передбачено, що адвокатське об'єднання надає клієнту послуги з правової допомоги, зокрема надання правової допомоги в справах господарського судочинства, надання інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта; складання адвокатських запитів, заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; збирання доказів.
Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.1. договору).
Додатком № 1 до договору про надання правової допомоги № 100 від 22.02.2021 сторони погодили, що клієнтом сплачується аванс 20 000, 00 грн на розрахунковий рахунок адвокатського об'єлнання протягом 3 днів після підписання договору, що є гонораром за вивчення матеріалів, відпрацювання та узгодження правової позиції, розрахунку штрафних санкцій, складання та подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви.
Додатком № 2 до договору про надання правової допомоги № 100 від 22.02.2021 передбачено, що клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе завдання надати клієнту наступні правові послуги за договором, зокрема вивчення наданих клієнтом первинних документів по взаємовідносинах клієнта з ТОВ "НАІ УКРАЇНА" за договором про надання послуг від 05.02.2019 № 050219; складання та подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви про стягнення з ТОВ "НАІ УКРАЇНА" заборгованості за надані послуги з урахуванням штрафних санцій.
З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2021 позивачем здійснено оплату послуг адвоката згідно договору про надання правової допомоги № 100 від 22.02.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 275 на суму 20 000,00 грн.
Таким чином, перевіривши подані позивачем докази, враховуючи співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 17 875, 59 грн витрат на правову допомогу адвоката пропорційно розміру задоволенних позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабуденерджі» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАІ УКРАЇНА" (вул. Йорданська, буд. 4-б, кв. 163, м. Київ, 04211, ідентифікаційний код - 35790017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквабуденерджі» (просп. М. Бажана, буд. 9-Б, квартира 139, м. Київ, 02021, ідентифікаційний код - 41835029) 141 152 (сто сорок одну тисячу сто п'ятдесят дві) грн. 96 коп. - заборгованості, 30 837 (тридцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн 50 коп. - пені, 5 404 (п'ять тисяч чотириста чотири) грн 96 коп. - 3 % річних, 10 957 (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн 50 коп. - інфляційних втрат, 2 825 (дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн 29 коп. - судового збору та 17 875 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн 59 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя С. О. Щербаков