Рішення від 29.07.2021 по справі 910/8799/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2021Справа № 910/8799/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ"

про стягнення 21482,88 грн

за участю представників:

від позивача: Кононенко О.В.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ" про стягнення 21482,88 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №3368/405м-13 від 01.08.2013 на виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків щодо ЕМС РЕЗ, оформленням дозволів на експлуатацію РЕЗ та проведення робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад робіт РЕЗ замовника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання у справі призначено на 30.06.2021.

Представник відповідача у судове засідання 30.06.2021 не прибув.

Протокольною ухвалою від 30.06.2021 відкладено судове засідання на 29.07.2021. Ухвалою суду від 30.06.2021 повідомлено відповідача про судове засідання по суті на 29.07.2021.

14.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

У судове засідання 29.07.2021 з розгляду справи по суті представник відповідача повторно не з'явився.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи по суті ухвали суду від 09.06.2021 та від 30.06.2021 направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду від 09.06.2021 та від 30.06.2021 повернуті на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.

Отже, у відповідності до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 29.07.2021 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 29.07.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 між Державним підприємством "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" (підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ" (замовник, відповідач) укладений договір №3368/405м-13 на виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків щодо ЕМС РЕЗ, оформленням дозволів на експлуатацію РЕЗ та проведення робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад робіт РЕЗ замовника (надалі - договір), предметом якого є проведення виконавцем робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків, оформлення дозволів на експлуатацію РЕЗ замовника; проведення виконавцем робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ),згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ Замовника на території всієї України.

Відповідно до п.3.5. договору конкретна сума вартості робіт визначається рахунками, які виконавець в установлені законодавством терміни надає замовнику.

Виконання всіх робіт, які вказані у договору, підтверджується відповідними актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами, які виконавець надсилає замовнику після надання висновку щодо ЕМС та/або дозволу на експлуатацію (п.3.8. договору).

Відповідно до 3.10 договору вартість виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку Тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу за один календарний місяць, і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно законодавства України. Розрахунок наведений у додатку.

Згідно із п. 3.11. договору виконання робіт підтверджується відповідним актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами.

За змістом п.3.12., 3.13. договору виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника. Розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням EMC РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що виставлена в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору у березні та квітні 2021 року виконав роботи з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів відповідача на загальну суму 21482,88 грн та на виконання умов п.3.12. договору направив на адресу відповідача рахунок №4691 від 29.03.2021 на суму 10979,04 грн (за березень 2021 року), рахунок №6358 від 27.04.2021 на суму 10503,84 грн (за квітень 2021 року) та акти про виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) №21-4691 від 31.03.2021 на суму 10979,04 грн та №21-6358 від 30.04.2021 на суму 10503,84 грн.

Однак відповідач актів виконаних робіт не підписав, оплату виконаних позивачем робіт не оплатив.

Посилаючись на неналежне виконанням відповідачем зобов'язань за договором №3368/405м-13 від 01.08.2013 в частині оплати за виконі роботи, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 21482,88 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).

На підтвердження виконання робіт за договором з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів відповідача на загальну суму 21482,88 грн у березні та квітні 2021 року позивачем надано акти про виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) №21-4691 від 31.03.2021 на суму 10979,04 грн та №21-6358 від 30.04.2021 на суму 10503,84 грн.

Акти про виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) №21-4691 від 31.03.2021 на суму 10979,04 грн та №21-6358 від 30.04.2021 на суму 10503,84 грн та рахунки №4691 від 29.03.2021 на суму 10979,04 грн (за березень 2021 року), №6358 від 27.04.2021 на суму 10503,84 грн (за квітень 2021 року) відповідно до п.3.12. договору направлені на адресу відповідача, що підтверджується описами вкладення у цінний лист та роздруківками з офіційного вебсайту "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення.

Відповідно до відомостей з офіційного вебсайту "Укрпошта" поштові відправлення №0311330050271, №0311330160395 з направлення на адресу відповідача актів та рахунків за березень-квітень 2021 року, повернуті засобами поштового зв'язку з повідомленням про неможливість вручення поштового відправлення. За таких обставин, днем отримання відповідачем актів та рахунків за березень-квітень 2021 року є дата оформлення підприємством поштового зв'язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, а саме: 18.04.2021 (акт та рахунок за березень 2021 року) та 23.05.2021 (акт та рахунок за квітень 2021 року).

Суд зазначає, що відповідно до норм цивільного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт (наданих послуг), а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) не є визначальним для висновку про невиконання робіт (ненадання послуг) позивачем.

Так, на підтвердження проведеного моніторингу РЕЗ позивачем надано у матеріали справи спектрограми та протоколи за період з березня по квітень 2021 року на DVD диску, які скріплені електронним цифровим підписом заступника директора департаменту моніторингу ДП "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" Кенігом Г.В. (оригінали для огляду надані суду представником позивача в судовому засіданні 29.07.2021).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 96 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" у разі зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Долучений до матеріалів справі в якості доказу диск із спектрограмами та протоколами за період з березня по квітень 2021 року був виготовлений у зв'язку із необхідністю надання інформації, яка має значення для встановлення виконання позивачем робіт за договором у спірний період та розгляду даної справи та може вважатись самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на комп'ютері в електронному вигляді у виді файлів.

Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл є оригіналом (відображенням) електронного документу.

У випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях.

З урахуванням наведеного вказані докази оцінюються судом під час розгляду справи разом з іншими з урахуванням ст.76, 77, 78, 79 ГПК України.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18.

Виходячи з наведених вище приписів процесуального закону, суд дійшов висновку, що надані позивачем акти виконаних робіт, протоколи та спектрограми підтверджують факт виконання позивачем робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів відповідача у березні та квітні 2021 року на загальну суму 21482,88 грн.

Відповідач у свою чергу не надав суду належних та вірогідних доказів на спростування факту виконання позивачем робіт згідно із актами №21-4691 від 31.03.2021 та №21-6358 від 30.04.2021.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.13. договору передбачено, що розрахунки за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням EMC РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що виставлена в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку.

З огляду на умови договору, оскільки як підтверджено матеріалами справи позивач направив на адресу відповідача акти виконаних робіт та рахунки оплату, строк оплати за виконані позивачем роботи є таким, що настав.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті виконаних позивачем робіт, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка не спростована відповідачем та становить 21482,88 грн.

Ураховуючи вище викладене, з огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт відповідачем не спростований, доказів оплати заборгованості у сумі 21482,88 грн відповідач суду не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 21482,88 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ" заборгованості у сумі 21482,88 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСАТ" (03115, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 89-А, ідентифікаційний код 33689783) на користь Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" (03179, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, 151, ідентифікаційний код 01181765) заборгованість у сумі 21482,88 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 03.08.2021.

Суддя С. О. Турчин

Попередній документ
98749445
Наступний документ
98749447
Інформація про рішення:
№ рішення: 98749446
№ справи: 910/8799/21
Дата рішення: 29.07.2021
Дата публікації: 05.08.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (29.07.2021)
Дата надходження: 01.06.2021
Предмет позову: про стягнення 21 482,88 грн.
Розклад засідань:
30.06.2021 14:30 Господарський суд міста Києва
29.07.2021 15:45 Господарський суд міста Києва