Справа № 527/1227/21
провадження 2-а/527/11/21
02 серпня 2021 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області у складі: головуючого - судді Левицької Т.В., секретаря судового засідання Папенко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине адміністративну справу № 527/1227/21 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВП № 1 Кременчуцького РУП сержанта поліції Петлі Євгенія Володимировича, за участю третьої особи: Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі БАБ № 351605 від 07.06.2021 року,
17 червня 2021 року до Глобинського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВП № 1 Кременчуцького РУП сержанта поліції Петлі Євгенія Володимировича, за участю третьої особи: Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі БАБ № 351605 від 07.06.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07 червня 2021 року, близько 5:30 год. на одній із вулиць м. Глобине його було зупинено працівниками поліції, які відразу не назвали причину зупинки, а згодом повідомили, що він не включив поворот відповідного напрямку руху, проти чого він заперечив. На прохання надати докази правопорушення поліцейський відмовив. Згодом повідомив, що склав постанову на суму штрафу 20400 грн. у зв'язку з тим, що позивач позбавлений права керування. Позивач наголосив, що йому не відомо про позбавлення права керування, що посвідчення водія у нього жодного разу не вилучалося і жодних документів про позбавлення права керування він не отримував та заперечив проти вказаного. Докази про позбавлення позивача права керування, сержант поліції Петля Є.В. не надав, а просто вручив копію оскаржуваної постанови. Розгляду справи по суті не відбувалося. Ознайомившись з отриманою постановою позивач виявив, що вона складена за порушення ч. 2 ст. 122, ст. 125, ч .1 ст. 126, ч. 4 ст. 126 КпАП України. При цьому постанова не містить обґрунтувань з посиланням на конкретні докази та не містить опису обставин по кожному інкримінованому правопорушенню, згідно зазначених статей нормативних актів, у зв'язку з чим позивач вважає постанову серії БАБ № 351605 від 07.06.2021 року такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства, а дії сержанта поліції Петлі Є.В. протиправними. Обставини, наведені в постанові, не відповідають дійсності, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Правил дорожнього руху він не порушував, а про позбавлення права керування позивачу не було відомо. Жодних документів щодо невиконаного рішення суду про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування позивач не отримував, посвідчення водія не вилучалося. Звернувшись 14.06.2021 р. до фахівця в галузі права за юридичною допомогою, останній повідомив, що із відомостей сайту «Судової влади» вбачається, що постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 11.06.2020 року по справі № 527/840/20 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу 10200 грн. з позбавленням права керування на 1 рік. Також постановлено, що строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня здачі або вилучення водійських прав. З вказаного слідує, що станом на 07.06.2021 року строк позбавлення права керування транспортними засобами не настав, адже посвідчення водія не вилучене, всупереч вимогам Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 p. №1086. Позивач не отримував жодного повідомлення від працівників патрульної поліції про необхідність прибуття до підрозділу поліції для здавання посвідчення водія. Крім того, обов'язок виконати постанову про позбавлення права керування транспортним засобом покладається на працівників поліції. Так як до нього протягом трьох місяців з 11.06.2020 р., а саме з дня ухвалення Глобинським районним судом Полтавської області постанови про притягнення до адміністративної відповідальності в частині позбавлення права керування транспортними засобами виконано не було, то відповідно до ст. 303 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконанню не підлягає, а отже не має підстав притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на адміністративний позов на адресу суду не направив, причину своєї неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, пояснення на адресу суду не направив, причину своєї неявки суду не повідомив
Враховуючи наведене та вимоги ст. 205 ч. 1 КАС України, суд вважає, що справу слід розглянути у відсутності позивача та відповідача на підставі наявних доказів, яких достатньо для вирішення справи по суті.
Відповідно до ст. 229 ч. 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на доступ до суду.
У рішенні по справі «Bellet v. France (Белле проти Франції)» Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права»
В обґрунтування звернення з позовом до адміністративного суду позивач посилався на норми Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. КАС України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Згідно зі ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За правилами ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дії їй бездіяльності Конституцією чи іншими законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Правовідносини, які виникли між сторонами, урегульовані нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 3 ч. 1ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.
Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.
Згідно постанови серії БАБ № 351605 від 07.06.2021 року, винесеної поліцейським СРПП ВП № 1 Кременчуцького РУП сержантом поліції Петлею Євгенієм Володимировичем , 07 червня 2021 року о 05:33 год в м. Глобине по вул. Калинова, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DEWOO Lanos ВАЗ212140, перед зупинкою не включив показник повороту відповідного напряму, після зупинки поліцейськими не включив аварійну світлову сигналізацію, не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії та керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122, ст. 125, ч.1 ст. 126, ч. 4 ст. 126 КпАП України. Згідно постанови, на позивача за адміністративне правопорушення накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн, на підставі ст. 36 КУпАП.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно до статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду.
В той же час, оскаржувана постанова не містить відомостей про конкретне місце вчинення адміністративного правопорушення, а саме відсутні відомості про номер будинку чи споруди, також не вказано доказів позбавлення позивача права керування транспортними засобами, строки позбавлення права керування та підставу позбавлення права керування.
Оскаржувана постанова не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а лише тільки вказує на нього. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено, а відповідачем не спростовано жодним доказом, що постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 11.06.2020 року по справі № 527/840/20 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу 10200 грн. з позбавленням права керування на 1 рік та постановлено строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня здачі або вилучення водійських прав. Водійські права у позивача на день розгляду даної справи не вилучені. Доказів їх вилучення відповідачем не надано. З вказаного слідує, що станом на 07.06.2021 року строк позбавлення права керування транспортними засобами не настав, а отже в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КпАП України.
Таким чином, при винесенні відповідачем постанови, не був забезпечений принцип законності, всебічності, повноти та об'єктивності при з'ясуванні обставин справи.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та ін.
Статтею 280 КпАП України, визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Частиною 5ст. 258 КУпАП передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Загалом, правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Як роз'яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року, з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Щодо дотримання відповідачем процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд робить такі висновки.
Зміст оскаржуваної постанови не містить в собі відомостей, достатніх для того, щоб зробити висновок про дотримання відповідачем такої процедури, зокрема, дотримання вимог КУпАП щодо забезпечення особі, яка притягається до відповідальності, її процесуальних прав, в тому числі права на ознайомлення, на участь при розгляді, на подання пояснень та доказів, права на правову допомогу.
Згідно вимог щодо притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності покладається на посадову особу. Дотримання процедури притягнення та доказування у суді дотримання такої процедури суб'єктом владних повноважень покладається саме на відповідача - на суб'єкт владних повноважень, і не може перекладатись на особу, що притягається до відповідальності.
Суд вважає, що відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки відповідачем не було надано докази на яких ґрунтується склад адміністративного правопорушення. Перед складанням постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідачем не було вислухано пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не досліджено докази та не з'ясовано чи має особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, клопотання.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу принципу презумції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є недоведеним.
Оскільки доказів щодо забезпечення прав позивача відповідач суду не надав, то суд дійшов висновку, що відповідачем не було дотримано процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності. При таких обставинах постанова визнається судом протиправною і підлягає скасуванню.
За правилами ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні передсудом їх переконливості .
Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем відзиву на позовну заяву, жодних доказів, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративних правопорушень суду не надано.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, прийняв оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення, проте не надав суду доказів правомірності свого рішення, а тому, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про необхідність скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 454,00 грн.
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Полтавській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 8, 14, 22, 72-79, 139, 211, 220, 241-246, 250, 271, 286 КАС України, ст.ст. ч. 2 ст. 122, ст. 125, ч .1 ст. 126, ч. 4 ст. 126, 251, 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 351605 від 07.06.2021 року, винесеної поліцейським СРПП ВП № 1 Кременчуцького РУП сержантом поліції Петлею Євгенієм Володимировичем відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126, ч.1 ст. 126, ст.125, ч.2 ст. 122 КУпАП скасувати.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнкопп: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630) судовий збір в сумі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст.286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , рнокпп: НОМЕР_1 );
Відповідач: поліцейський СРПП ВП № 1 Кременчуцького РУП сержант поліції Петля Євгеній Володимирович (службова адреса: 39621, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд.69-Б);
Третя особа: Головне управління національної поліції в Полтавській області (місцезнаходження: Полтавська область, м. Полтава, вул. Пушкіна, буд.83).
Суддя Т. В. Левицька