Справа № 420/7071/21
03 серпня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (Столичне шосе,103, корп.1, поверх 9, м.Київ, 03026) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 20.04.2021 року №2583-П «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Нова пошта»»,-
З позовом до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 20.04.2021 р. № 2583-П «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Нова пошта»;
стягнути Головного управління Державної податкової служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно наказу № 2583-П фактичну перевірку необхідно провести за адресою господарської одиниці: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 103а, 3 21.04.2021 р., тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 01.01.2019 року - по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, введення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв. 21.04.2021 р. посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Одеській області складено акт про відмову від отримання копії наказу та підпису у направленнях на проведення фактичної перевірки № 1126/15-32-09-04. Також, посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Одеській області акт про відмову від допуску до проведення фактичної перевірки та допуску до обмеження приміщень від 21.04.2021 р. № 1127/15-32-09-04 та акт відмови від підпису та отримання акту не допуску до перевірки від 21.04.2021 р. № 1128/15-32-09-04.
ТОВ «Нова пошта» з наказом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 20.04.2021 р. № 2583-П «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Нова пошта» не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки спірний Наказ № 2583-П не містить інформації щодо того, в рамках яких заходів Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області встановлено невідповідність діяльності ТОВ «Нова пошта» вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом. .
Ухвалою суду від 05.05.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, зазначаючи, зокрема, що наказ ГУ ДПС в Одеській області про проведення фактичної перевірки ТОВ «Нова пошта» від 20.04.2021 року №2583-п є правомірним, прийнятим згідно із вимогами чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Головним управлінням ДПС в Одеській області як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України прийнято наказ від 20.04.2021 № 2583-П «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Нова Пошта», на підставі п.п.19№.1.4 п. 19.1 ст.19№, п.п.191.1.14 п. 19№.1 ст.19, ст.20, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 01.01.2019 - по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв.
21.04.2021 на підставі даного наказу та направлень на перевірку посадовими особами контролюючого органу здійснено виїзд за адресою господарської одиниці ТОВ «Нова Пошта»: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 103а.
У зв'язку з не допуском до перевірки посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено акт про відмову від допуску до проведення фактичної перевірки та допуску до обстеження приміщень №1127/15-32-09-04 від 21.04.2021 року.
Позивач вважає наказ від 20.04.2021 № 2583-П «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Нова Пошта» протиправним та звернувся до суду.
Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2756-VI (зі змінами та доповненнями), яким, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Функції контролюючих органів чітко визначені в статті 19-1 Податкового кодексу України, які зокрема визначають здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп.191.1.14).
Відповідно до приписів п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшою переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Згідно з пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Приписами п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки контролюючим органом регламентовано правовими нормами встановленими ст. 80 Податкового кодексу України.
Так, у відповідності до приписів п.80.2 ст.80 ПК України, встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п.п. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80ПКУ);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ (п.п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Таким чином, саме наявність та існування хоча б однієї з вищевказаних обставин, передбачених положеннями Податкового кодексу України, наділяє контролюючий орган правом на проведення фактичної перевірки.
Натомість, як прямо вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, контролюючий орган, як на наявність підстав до проведення фактичної перевірки вказує - « .... З метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв........».
Суд звертає увагу на те, що зазначена в оскаржуваному наказі підстава до проведення фактичної перевірки (здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв) не передбачена ст. 80 Податкового кодексу України, що прямо вказує на відсутність у контролюючого органу правових підстав для призначення та проведення фактичної перевірки, а також свідчить про незаконність такого наказу контролюючого органу.
Згідно з п.80.5 ст.80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Приписи абз.3 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, визначають, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
З огляду на невідповідність зазначених у оскаржуваному наказі контролюючого органу підстав до проведення фактичної перевірки вимогам Податкового кодексу України суд вважає, що дії службових осіб Головного управління ДПС в Одеській області, які виразилися у виданні такого наказу всупереч нормам права, є протиправними, а оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.
Також суд звертає увагу на те, що на момент прийняття оскаржуваного наказу у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для прийняття наказу про фактичну перевірку, що прямо вбачається зі змісту самого оскаржуваного наказу, оскільки в ньому відсутні посилання на підстави до проведення фактичної перевірки, передбачені ст.80 ПК України.
Щодо практики ЄСПЛ, засновану на принципах Європейської конвенції з прав людини, що узгоджується із приписами ст. 19 Конституції України, яка встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, тобто забезпечувати відповідні гарантії проти свавільного порушення прав, свобод та інтересів юридичних та фізичних осіб. Позитивні зобов'язання сформульовані Європейським судом під час застосування окремих статей Конвенції, зміст яких визначає усталена судова практика ЄСПЛ. Основною характеристикою позитивних зобов'язань держави виступає те, що, по суті, вони вимагають від національних органів влади застосувати необхідні засоби для гарантування прав людини, а точніше - вжити прийнятних (розумних) та належних засобів для захисту цих прав. Розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно, дуже послідовно (рішення у справі Беєлер проти Італії).
Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 року у справі Звежинський проти Польщі (заява № 34049/96).
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії»[ВП] (Веуеlег v. Іtаlу [GС]), заява № 33202/96, п. 120, ЕСНR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Оnегуэldэz v. Тиrkеу [GС]), заява № 48939/99, п. 128, ЕСНR 2004-ХІІ, «Меgаdat.соm S.r.l, проти Молдови»(Меgаdat.соm S.r.І. v. Моldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі»(Моsкаl v. Роlаnd), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
Вказана практика ЄСПЛ в повній мірі узгоджується з практикою національних судів України.
Так, в своїй судовій практиці Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду неодноразово наголошував на тому, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.
З урахуванням вказаної правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, а також зважаючи на відсутність у відповідача правових підстав для призначення та проведення фактичної перевірки позивача, позивач не допустив відповідача до проведення фактичної перевірки, про що було письмово повідомлено відповідача.
З огляду на невідповідність оскарженого наказу нормам законодавства, суд вважає, що такий наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (Столичне шосе,103, корп.1, поверх 9, м.Київ, 03026, код ЄДРПОУ 31316718) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 20.04.2021 року №2583-П «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Нова пошта»» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 20.04.2021 р. № 2583-П «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Нова пошта».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (Столичне шосе,103, корп.1, поверх 9, м.Київ, 03026, код ЄДРПОУ 31316718) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) сплачений судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко