Справа № 420/353/21
02 серпня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу №140 від 16.11.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді «попередження про неповну службову відповідність»,-
11.01.2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу №146 від 16.11.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді «попередження про неповну службову відповідність».
В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на фактичні обставини справи зазначає, що на його думку наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2020 № 146 є такими, що суперечить Конституції та законам України, істотно порушує права позивача, а тому є протиправним і підлягає скасуванню, виходячи з наступного:
У позові вказано, що службове розслідування за фактом торкання ґрунту днищем мбака «Кременчук» проведено в порядку передбаченому Інструкцією про порядок класифікації та проведення розслідувань подій з кораблями, суднами, їхнім озброєнням та військовою технікою та організацію роботи щодо запобігання аварійності у ВМС ЗС України, затвердженої наказом Командувача Військово-морських Сил Збройних Сил України від 14.06.2007 № 162. Під час проведення службового розслідування, окрім іншого, досліджувались пошкодження, які отримав мбака «Кременчук», ймовірна вартість відновлювальних робіт та сума завданих державі збитків.
В той же час, на думку позивача, службове розслідування за фактом торкання ґрунту днищем мбака «Кременчук» повинно було бути проведено в порядку передбаченому Законом України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" та Порядку № 608.
Позивач зазначає, що як вбачається зі змісту акта службового розслідування відповідно до вимог Інструкції № 162 проведено розслідування за фактом торкання ґрунту днищем мбака «Кременчук». Пунктом 1.1 Інструкції № 162 визначено, що аварійна подія - це подія, яка не є аварією чи катастрофою корабля, і спричинила пошкодження корабля, які потребують проведення аварійного заводського ремонту тривалістю менше 10 діб. Аварійні події поділяться на навігаційні події, події пов'язані у управлінням кораблем та технічні події. До навігаційних подій відноситься посадка корабля на мілину, торкання ґрунту та інше. Цим же пунктом також передбачено, що торкання кораблем ґрунту, якщо це не спричинило пошкодження кораблю не відноситься до навігаційної події.
Як вказано у позові, під час проведення службового розслідування в порушення вимог п 2.5 Інструкції № 162 комісією не досліджено та у подальшому не відображено у актi службового розслідування гідрометеорологічні та навігаційно гідрографічні умови: напрямок та швидкість вітру, хвилювання моря, дальність видимостi та радіолокаційного спостереження й умови, які їх обмежують, умови освітлення, точність та наявність навігаційних ламп і посібників для плавання, якість прогнозування погоди, своєчасність оповіщення про небезпечні гідрометеорологічні явища і рекомендації про безпечні шляхи плавання, обстановка на відповідність організації й несення на кораблі чергової та вахтової служб вимогам керівних документів, морально психологічний та фізичний стан особового складу, заходи вжиті для ліквідації наслідків події. Не визначено наслідки події, час (у добах та годинах), протягом якого корабель позбавлений можливості виконувати завдання за призначенням, час необхідний для проведення ремонту, вид ремонту, вартість заподіяних збитків. Також не відображено, що мбака «Кременчук» після торкання ґрунту продовжив виконувати бойове завдання та виконав його у повному обсязі, що підтверджується відповіддю з КП ТГр "Тритон".
Як стверджує позивач, під час проведення службового розслідування обставини, що виключають матеріальну відповідальність, наслідки події не досліджені, не проведено розрахунок збитків державі та до матеріалів службового розслідування не долучено довідку про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності, не досліджено обставини, відповідальність.
На думку позивача, у зв'язку із відсутністю пошкоджень мбака «Кременчук» подія пов'язана із торканням ґрунту кораблем не відноситься до навігаційної події, а тому, під час проведення службового розслідування невірно кваліфіковано подію, що відбулась 24.09.2020 за фактом торкання ґрунту мбака «Кременчук», службове розслідування події з кораблем проведено необ'єктивно й невсебічно, не в повній мірі визначено її обставини, причини та наслідки, заподіяного матеріального збитку, як того вимагає п. 2.1 Інструкції № 162.
Вищевказане, на думку позивача, призвело до надання невірної оцінки діям командира мбака «Кременук» під час прийняття рішення за результатами проведення службового розслідування та у подальшому незаконному притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності.
Також, на думку позивача, відповідачем порушено строк притягнення його до відповідальності та командир військової частини НОМЕР_1 в порушення вимог ст. 87 Дисциплінарного статуту ЗС України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV видав наказ № 146 від 16.11.2020 та незаконно притягнув його до відповідальності.
Як зазначено у позові, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності повинен містити обставини вчинення допущеного військовослужбовцем проступку, підстави прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності iз обґрунтуванням обрання певного виду стягнення, який застосовується до порушника, з урахуванням передбачених у Дисциплінарному статуті збройних Сил України обставин. B оскаржуваному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності не вказано яким саме чином позивач порушив вимоги чинного законодавства.
На думку позивача, службовим розслідуванням не встановлено та не доведено вину позивача у вчиненні дисциплінарного порушення, що виключає підстави для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Однак командир військової частини вказаному факту належну оцінку не надав та попри відсутність об'єктивно встановленої вини позивача та відсутність відповідних доказів, прийняв незаконне рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді застосування одного із найсуворіших видів дисциплінарного стягнення.
Ухвалою суду від 15.01.2021 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 і відкрито провадження в адміністративній справі.
Вказаною ухвалою судом зобов'язано військову частину НОМЕР_1 надати до Одеського окружного адміністративного суду:
- належним чином засвідчену копію наказу №146 від 16.11.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;
- належним чином засвідчені копії доказів ознайомлення ОСОБА_1 з наказом №146 від 16.11.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;
- належним чином засвідчені копії документів, які слугували підставою для прийняття наказу №146 від 16.11.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (в тому числі, акту службового розслідування, наказу про призначення службового розслідування);
- інформації з доказами на її підтвердження щодо того чи були станом на дату прийняття наказу №146 від 161.11.2020 року діючі стягнення у ОСОБА_1 ;
09.03.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками (а.с.42-113), в якому зазначено, що на думку ВЧ НОМЕР_1 позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Нормативно обґрунтовуючи власні доводи положеннями Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608, Інструкції про порядок класифікації та проведення розслідування подій з кораблями, суднами, їхнім озброєнням і військовою технікою та організацію роботи щодо запобігання аварійності у BMC ЗС України, затвердженої наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 14.06.07 № 162, відповідач зазначає, що командир військової частини НОМЕР_1 , як командир з'єднання кораблів командир органу та військового управління мав повне право призначити службове розслідування фактом торкання ґрунту днищем мбака "Кременчук".
Щодо проведення службового розслідування в порядку визначеному Законом України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", то у відзиві зазначено про неправильність посилань позивача на те, що оскільки, під час службового розслідування, яке проводила військова частина НОМЕР_2 досліджувалось питання вартості відновлювальних робіт та сума збитків завданих державі, службове розслідування повинно проводитись відповідно до вимог Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі". У відзиві зазначено, що як вбачається з пункту 7 Акту службового розслідування, дослідження пошкоджень, які отримав мбака "Кременчук" та ймовірна вартість відновлювальних робіт не досліджувалась, сума завданих державі збитків повинна бути визначена після постановки мбака "Кременчук” в док та проведення дефектування пошкоджень. Більш того, зазначено відповідачем, доковий огляд катеру відбувся після закінчення службового розслідування, про що свідчить акт докового огляду мбака "Кременчук" від 25.10.2020, внаслідок чого визначити вартість відновлення катеру не було можливості.
Як стверджує відповідач, системний аналіз Закону №160-IX та статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" вказує на те, що право на призначення службового розслідування за фактом заподіяння шкоди державі належить до виключних повноважень командира військової частини НОМЕР_3 , в якій проходив військову службу позивач, та в якій на обліку перебуває мбака "Кременчук". Ураховуючи зазначене, та враховуючи вимоги законодавства, командиром військової частини НОМЕР_1 віддано наказ командиру військової частини НОМЕР_3 щодо прийняття рішення за фактом заподіяння державі матеріальних збитків, який оформлено пунктом 2 оскаржуваного наказу №146 від 16.11.2020 року.
Щодо порушень проведення службового розслідування, то у відзиві вказано, що в свопй позовній заяві позивач вказує, що допущене ним торкання ґрунту не призвело до спричинення пошкоджень кораблю та не відноситься до навігаційних подій. Таке твердження позивача є неправдивим, оскільки, відповідно до Акту докового огляду мбака "Кременчук" від 25.10.2020, який складено та підписано позивачем, встановлено, що під час огляду корпусу виявлені пошкодження. Тобто, на думку відповідача, цим актом позивач підтверджує фактичне пошкодження ввіреного йому майна. Як вбачається з пункту 1 Акту, Катер був побудований та спущений на воду "04" липня 2017 року в м. Київ, на суднобудівельному заводі ПАТ "Кузня на Рибальському". Відповідно до послужного списку позивача він був командиром мбака "Кременчук" з 09.06.2017, тобто весь час експлуатації катера. За таких обставин, Акт докового огляду мбака "Кременчук від 25.10.2020 підтверджує правильну кваліфікацію події.
Щодо «службового ризику», то відповідач, з посиланням на ст. 9 Закону №160-IX, вказує, що обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування. Разом з цим, предметом адміністративного позову є визнання протиправним та скасування наказу №146 від 16.11.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді «попередження про неповну службову відповідність», а не притягнення його до матеріальної відповідальності. Тому, як вказано у відзиві, посилання позивача на «службовий ризик» під час розгляду справи про правомірність притягнення його до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованим.
У відзиві на позовну заяву відповідач також вказує, що оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 140 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» видано 16.11.2020, тобто в місячний термін з дня закінчення розслідування, як передбачено статтею 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Відповідач також вказує, що як вбачається з матеріалів службового розслідування вина позивача повністю доведена, командир мбака "Кременчук” старший лейтенант ОСОБА_2 порушив вимог пункту 6.1 Правил плавання та лоцманського проведення суден у зоні дії поста регулювання руху суден "Маріуполь", затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 25.07.2012 № 415, у зоні дії ПРРС вийшов за межі РШ, підхідних каналах та лінії відповідних створів та здійснив торкання кораблем ґрунту.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 16.03.2021 року судом доручено військовій частини НОМЕР_1 надати до суду у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії:
- Правил підготовки та допуску кораблів (катерів, суден забезпечення) Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затверджених наказом Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 29.12.2018 року №188;
- Правил штурманської служби і штурманської підготовки на кораблях Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затверджених наказом заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Морських Сил України від 09.06.2001 року №239.
Вказаною ухвалою судом зупинено провадження по справі №420/353/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу №146 від 16.11.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді «попередження про неповну службову відповідність» до надходження відповіді на доручення.
19.03.2021 року (вх.№13756/21) від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.122-132), в якій позивач, з посиланням на необґрунтованість доводів, які викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, просить суд визнати протиправним та скасувати спірний наказ.
За вх. №17933/21 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (а.с.135-193).
За вх.№31718/21 від представника позивача до суду надійшла заява, в якій вказано, що під час ознайомлення з матеріалами справи 16.06.2021 встановлено, що у матеріалах міститься наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 16.11.2020 № 146 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді «попередження про неповну службову відповідність». На час подачі адміністративного позову позивач володів нечіткою копією наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді «попередження про неповну службову відповідність» у зв'язку із чим, було допущено технічну помилку та помилково зазначено у позовних вимогах «Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2020 № 146 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виглядi «попередження про неповну службову відповідність».
Враховуючи вищевикладене, у вказаній заяві представник позивача просить вважати посилання позивача на наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2020 № 146 у адміністративному позовi та відповіді на відзив технічною помилкою та вважати вірним номер наказу, який оскаржує позивач № 140.
За вх.№31719/21 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження по справі.
Ухвалою суду від 02.08.2021 року судом поновлено провадження по справі.
Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповідді на відзив оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 09.06.2017 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 на посаді командира малого артилерійського броньованого катера «Кременчук» - військова частина НОМЕР_3 -Г у військовому званні старший лейтенант.
24.09.2020 року об 11.35 год малий артилерійський броньований катер "Кременчук" військової частини НОМЕР_3 , який був залучений до складу сил та засобів Операції об'єднаних сил, оперативно підпорядкований тактичній групі "Тритон" та тактичній групі "Маріуполь" в районі порту Маріуполь, у точці з координатами Ш=47°02,20N Д=37°30,05E здійснив торкання ґрунту.
25.09.2020 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2020 № 106 призначено службове розслідування за фактом торкання ґрунту малим броньованим артилерійським катером "Кременчук" (а.с.74-75).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2020 № 106 продовжено термін службового розслідування, призначеного наказом №106 від 25.09.2020 року (а.с.76).
За вказаним фактом комісія, призначена наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2020 № 106, керуючись вимогами Інструкції про порядок класифікації та проведення розслідування подій з кораблями, суднами, їхнім озброєнням і військовою технікою та організацію роботи щодо запобігання аварійності у ВМС ЗС України, затвердженої наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 14.06.07 №162 провела розслідування за результатами якого складено акт службового розслідування (а.с.16-22, 67-73) (далі - Акт).
Так, у п.2 Акту «Причини подій» зазначено:
«Ймовірні порушення посадовими особами ТГр «Тритон» та ТГр «Маріуполь» вимог Правил підготовки та допуску кораблів (катерів, суден забезпечення) Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затвердженої наказом Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 29.12,2018 № 188 (далі - Правила №188), які самоусунулись від допуску мбака «Кременчук» до виходу в море, контроль за підготовкою підпорядкованого катера до виходу в море не здійснювали, рішення командира на вихід в море не витребували та не перевірили. Надали бойове розпорядження на виконання завдання не готовому до виходу в море катеру, незважаючи на доповідь командира катера про неготовність до виходу в море (рапорт від 12.09.2020).
Порушення командиром мбака «Кременчук» старшим лейтенантом О.Регулою вимог пункту 6.1 Правил плавання та лоцманського проведення суден у зоні дії поста регулювання руху суден «Маріуполь», затверджених заказом Міністерства інфраструктури України 25.07.2012 № 415, пунктів 77, 83, 85 Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України 25.11.2003 № 415, Правил підготовки та допуску кораблів (катерів, суден забезпечення) Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затвердженої наказом Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 29.12.2018 - №188, Правил штурманської служби і штурманської підготовки на кораблях Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затверджених наказом заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Морських Сил України від 09.06.2001 р. № 239».
У п.4 акту визначено обставини за якими сталася подія, а саме, що 24.09.2020 року об 11:35 мбака «Кременчук» виконуючи бойове урядження тактичної групи «Тритон» № 103/ТН/2020 від 22.09.2020 та графіку виконання заходів ППДО порту Маріуполь, затвердженого командиром «Тритон» 24.09.2020 в районі порту Маріуполь, у точці з координатами Ш=47°02,20N Д=37°30,05Е здійснив торкання ґрунту.
У п.6 «Дії особового складу перед подією під час події та під час ліквідації її наслідків» зазначено, що відповідно до Бойового розпорядження тактичної групи «Тритон» №103/ТН/2020 від 22.09.2020 мбака «Кременчук» поставлено завдання участі в охороні та обороні порту Маріуполь, під час якого здійснити патрулювання за маршрутами №1 та №2 відповідно до графіку виконання заходів ППДО порту Маріуполь, затвердженого командиром ТГр «Тритон» 24.09.2020. При цьому, в порушення вимог пунктів 2.1, 2.3 Правил № 188 ТГр «Тритон» та ТГр «Маріуполь», особовим складом мбака «Кременчук» підготовка катеру до виходу в море не здійснювалась, план фактичних дій командиром катеру не складався та вищим начальником не затверджувався. План фактичних дій підписується командиром корабля (старшим на виході в море, якщо командир не має допуску до самостійного управління кораблем) і затверджується вищим начальником за підпорядкованістю. План тактичного навчання на мбака «Кременчук» відсутній. Крім того, в порушення пункту 3 Правил № 188, ТГр «Тритон» та ТГр «Маріуполь» перевірку готовності та допуск кораблів до виходу в море не здійснювали. В порушення пункту 3.10 Правил № 188, командиром мбака «Кременчук», рішення на виконання поставленого завдання та письмова доповідь про готовність корабля до виходу в море, безпосередньо перед виходом катера в море, старшому командиру не надавались. А старший начальник, для перевірки та затвердження їх не витребував. В порушення пунктів 47, 53, 160, 162, 169 Правил штурманської служби і штурманської підготовки на кораблях Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затверджених наказом заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Морських Сил України від 09.06.2001 р. № 239 (далі - ПШСШП ВМС), командир катера щотижня не вивчав інформацію про зміни навігаційної обстановки, не контролював своєчасність її надходження, під час попереднього приготування катеру до бою й походу, та вийшов в море без навігаційних карт.
Актом встановлено, що о 09:00 24.09.2020 мбака «Кременчук» отримав сигнал, за яким почав виконувати бойове розпорядження. Відійшов від причалу № 5 Маріупольського морського торгівельного порту та вийшов на зовнішній рейд порту Маріуполь через вхід Аванпорту. Близько 10:00 24.09.2020 з командного пункту ТГр «Тритон» мбака «Кременчук», перебуваючи на зовнішньому рейді на південний схід від Східного молу, отримав команду на здійснення умовного обстрілу кам'яного насипу в районі причалу №18. Після отримання команди мбака «Кременчук» почав рухатися в бік підхідного каналу Вугільної гавані. Після виконання завдання, враховуючи несприятливі погодні умови (вітер 90-135°, швидкістю 9-10м/с, пориви до 13 м/с) мбака «Кременчук» зайшов в Західну гавань порту Маріуполь, де продовжив виконувати завдання. Об 11:20 24.09.2020 від КП ТГр «Тритон» отримано завдання на продовження патрулювання згідно графіку та мбака «Кременчук» почав маневрування з метою виходу катера через підхідний канал Вугільної гавані. Після проходження 18 причалу маючи курс 200° та вплив вітру лівий борт катеру під кутом 70-110° почалася надмірна бортова хитавиця. Об 11:33 24.09.2020 командиром мбака «Кременчук» здійснено доповідь на КП ТГр «Тритон» про несприятливі погодні умови: вітер східний, південно-східний 9-10 м/с, море 2-2,5 бали, про що свідчить запис у вахтовому журналі. При цьому команду щодо припинення виконання бойового розпорядження з КП ТГр «Тритон» катер не отримав. З метою припинення хитавиці командиром катера було прийнято рішення на зміну курсу вліво. Змінивши курс вліво, перебуваючи між латеральним знаком №19 правої сторони та південним краєм огороджувальної дамби ехолот показав різку зміну глибини під кілем з 3 метрів до 0,6 метрів та об 11:34 24.09.2020, в точці з координатами Ш=47°02,20N Д=37°30,05Е відбулося торкання ґрунту. Об 11:35 24.09.2020, здійснено огляд відсіків, явних пошкоджень корпусу катера не виявлено. Здійснено доповідь на КП ТГр «Тритон». Об 11:35 24.09.2020 отримано розпорядження від КП ТГр «Тритон» на захід в п. Маріуполь та постановку на якір в аванпорту в районі Східних воріт. Вказані відомості підтверджуються Витягом із навігаційно-вахтового журналу військової частини НОМЕР_3 -Г, поясненнями старшого лейтенанта О.Регули, старшого матроса ОСОБА_3 , головного корабельного старшини Л.Собко, матроса ОСОБА_4 , старшого матроса ОСОБА_5 .
У розділі 7 «Наслідки події» акту визначено, що дослідження пошкоджень, які отримав мбака «Кременчук» та ймовірна вартість відновлювальних робіт не досліджувалась. Сума завданих державі збитків буде визначена після постановки мбака «Кременчук» в док та проведення дефектування пошкоджень.
У розділі 10 «Винні у виникненні навігаційної події» акті визначено, що комісія вважає, що винним у виникненні навігаційної події, що сталася з мбака «Кременчук» є командир мбака «Кременчук» старший лейтенант ОСОБА_1 , а також посадові особи ТГр «Тритон» та ТГр «Маріуполь».
У розділі 11 «Пропозиції щодо відповідальності винних у виникненні події» визначено, що за порушення пунктів 77, 83, 85 Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, затвердженого наказом міністра оборони України 25.11.2003 № 415, Правил підготовки та допуску кораблів (катерів, суден забезпечення) Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затвердженої наказом Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 29.12.2018 № 188, Правил штурманської служби і штурманської підготовки на кораблях Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затверджених наказом заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Морських Сил України від 09.06.2001 р. № 239, відсутність організації штурманської служби на мбака «Кременчук», що призвело до виникнення навігаційної події, накласти на командира мбака «Кременчук» старшого лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
Також в акті зазначено про необхідність командиру військової частини НОМЕР_3 розглянути питання щодо притягнення старшого лейтенанта ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
25.10.2020 року доковою комісіє в складі: голова комісії - командир військової частини НОМЕР_3 -старший лейтенант ОСОБА_1 , та члени комісії: помічник командира військової частини НОМЕР_3 капітан-лейтенант ОСОБА_6 , помічник командира військової частини НОМЕР_3 3 живучості капітан-лейтенант ОСОБА_7 , тимчасово виконуючий обов'язки флагманського штурмана вiддiлення планування та підготовки штабу військової частини НОМЕР_3 старший лейтенант ОСОБА_8 , начальник відділу судноремонту - заступник начальника управління експлуатації та судноремонту озброєння командування логістики військової частини НОМЕР_4 капітан 1 рангу ОСОБА_9 представник ТОВ "Миколаївський судноремонтний завод ОСОБА_10 , провела огляд корпусу малого броньованого артилерійського катеру "Кременчук", проекту: 58155, зав. №01029, поставлено на причалі на опорному пристрої в доковий ремонт на підприємстві "Азов-верф” м. Маріуполь за результатами чого складено акт докового огляду броньованого артилерійського катеру "Кременчук", проекту: 58155, зав. №01029, (а.с.51-52, 105-108).
16.11.2020 року командиром військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) прийнято наказ №140 (а.с.24-25, 63-64, 109-110), яким за порушення вимог пункту 6.1 Правил плавання та лоцманського проведення суден у зоні дії поста регулювання руху суден "Маріуполь", затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 25 липня 2012 року № 415, пунктів 77, 83, 85 Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України 25 листопада 2003 року № 415, Правил підготовки та допуску кораблів (катерів, суден забезпечення) Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затвердженої наказом Командування військово-Морських Сил Збройних Сил України від 29 грудня 2018 року № 188, Правил штурманської служби і штурманської підготовки на кораблях Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затверджених наказом заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Морських Сил України від 09 червня 2001 року № 239, що призвело торкання ґрунту військовою частиною НОМЕР_3 -Г накладено на командира військової частини НОМЕР_3 -Г старшого лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення передбачене підпунктом статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - неповну службову відповідність.
Згідно листа командира військової частини НОМЕР_3 , старшому лейтенанту ОСОБА_1 в усній формі було доведено вищевказаний наказ та акт службового розслідування в присутності свідків: капітана 2 рангу ОСОБА_11 , капітана 3 рангу ОСОБА_12 , старшого лейтенанта ОСОБА_13 , так як старший лейтенанта ОСОБА_1 від особистого підпису про ознайомлення з визначеними документами відмовився (а.с.65-66, 101-102).
Вважаючи наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 16.11.2020 року №140 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 9 Статуту внутрішньої служби збройних сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно пункту 26 Статуту внутрішньої служби збройних сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Порядок накладення та реалізації стягнень визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року N 551-XIV.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-XIV військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна досягається шляхом:
виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі;
особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України;
формування правової культури військовослужбовців;
умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;
зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;
підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;
своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;
чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
За правилами ст. 4. Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-XIV, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Згідно із ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-XIV, стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-XIV, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.
Усі дисциплінарні стягнення, крім пониження у військовому званні, пониження в посаді, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, накладені на військовослужбовців і не зняті до дня звільнення їх у запас чи відставку, вважаються знятими з дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Статтею 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-XIV визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Відповідно до положень ст.ст. 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-XIV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Згідно з ст. 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №551-XIV прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
У кожному випадку вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
Статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Згідно ст.86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Суд зазначає, що оскаржений наказу ґрунтується на висновках службового розслідування, оформлених актом службового розслідування, складеного комісією, яка призначена наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2020 № 106.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказ Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 р. за № 1503/31371.
Водночас, як вказано відповідачем, у Військово-Морських Силах Збройних Сил України діє Інструкція про порядок класифікації та проведення розслідування подій з кораблями, суднами, їхнім озброєнням і військовою технікою та організацію роботи щодо запобігання аварійності у ВМС ЗС України, затверджена наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 14.06.07 № 162 (далі - Інструкція №162), яка визначає, зокрема, методику проведення службових розслідувань аварій та подій, що трапились з кораблями Військово-Морських Сил та в жодній мірі не суперечить Порядку №608.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2.2 Інструкції №162, розслідування аварійної події з кораблем, аварії його озброєння та військової техніки здійснюється комiсiєю, призначеною наказом командира з'єднання кораблів чи командиром військово-морської бази.
Як вказує відповідач та не спростовувалось позивачем, наразі командиром з'єднання кораблів (органу управління) є саме командир військової частини НОМЕР_1 , якому підпорядковується військова частина НОМЕР_3 та мбака " ІНФОРМАЦІЯ_1 " військової частини НОМЕР_3 .
Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з доводами відповідача що призначення службового розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_1 не суперечить вимогам Порядку №608.
В свою чергу, вимоги до змісту акту встановлені пунктами 4.1, 3 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України № 82.
Відповідно до п. 3 Інструкції №82 розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких гранилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.
Пунктом 4.1. Інструкції № 82 за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування па останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити.
Суд зазначає, що в акті не зазначено рік народження позивача, не вказані його освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді. В акті не зазначено відомостей щодо тривалості служби позивача, його досвіду та особистих характеристик.
Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що комісією не досліджено та у подальшому не відображено у актi службового розслідування гідрометеорологічні та навігаційно гідрографічні умови: напрямок та швидкість вітру, хвилювання моря, дальність видимостi та радіолокаційного спостереження й умови, які їх обмежують, умови освітлення, точність та наявність навігаційних ламп і посібників для плавання, якість прогнозування погоди, своєчасність оповіщення про небезпечні гідрометеорологічні явища і рекомендації про безпечні шляхи плавання, обстановка на відповідність організації й несення на кораблі чергової та вахтової служб вимогам керівних документів, морально психологічний та фізичний стан особового складу, заходи вжитті для ліквідації наслідків події. Не визначено наслідки події, час (у добах та годинах), протягом якого корабель позбавлений можливості виконувати завдання за призначенням, час необхідний для проведення ремонту, вид ремонту, вартість заподіяних збитків. Також не відображено, що мбака «Кременчук» після торкання ґрунту продовжив виконувати бойове завдання та виконав його у повному обсязі, що підтверджується відповіддю з КП ТГр "Тритон".
Крім того, в акті не надано обґрунтування, що позивач дійсно є винним у навігаційній події.
Комісією також не досліджено обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину.
В акті міститься посилання на порушення, які були вчинені ТГр «Тритон» та ТГр «Маріуполь», однак не зазначено який необхідний порядок дій було порушенно саме позивачем зважаючи на вказане.
В акті комісією так і не встановлено в чому саме полягала помилка командира катеру при маневруванні наслідком якої склала подія за фактом якої призначено службове розслідування.
Так, зі змісту спірного наказу та акту, судом встановлено, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення передбачене підпунктом статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - неповну службову відповідність за порушення вимог:
- пункту 6.1 Правил плавання та лоцманського проведення суден у зоні дії поста регулювання руху суден "Маріуполь", затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 25 липня 2012 року № 415,
- пунктів 77, 83, 85 Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України 25 листопада 2003 року № 415,
- пунктів 2.1, 2.3, 3, 3.8 Правил підготовки та допуску кораблів (катерів, суден забезпечення) Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затвердженої наказом Командування військово-Морських Сил Збройних Сил України від 29 грудня 2018 року № 188,
- пунктів 47, 53, 160, 162, 169 Правил штурманської служби і штурманської підготовки на кораблях Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затверджених наказом заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Морських Сил України від 09 червня 2001 року № 239.
Так, відповідно до пункту 6.1 Правил плавання та лоцманського проведення суден у зоні дії поста регулювання руху суден "Маріуполь", затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 25 липня 2012 року № 415 плавання у зоні дії ПРРС здійснюється по РШ, підхідних каналах та лініях відповідних створів.
Згідно з п.77 Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України 25 листопада 2003 року № 415 командир корабля зобов'язаний:
знати основи теорії корабля, досконально знати морський театр, інші райони ведення дій, свій корабель і вміти правильно управляти кораблем, використовувати його зброю та технічні засоби, керувати боротьбою за живучість;
утримувати ввірений йому корабель у призначеній готовності до бойових дій;
керувати бойовою підготовкою особового складу корабля, спрямовувати бойову підготовку на виконання завдань, поставлених кораблю;
особисто керувати проведенням корабельних бойових навчань (вправ), групових вправ, а також занять та тренувань головного командного пункту, відпрацьовуючи взаємодію з бойовими частинами (службами);
знати стан військової дисципліни на кораблі, вживати заходів щодо запобігання її порушенням;
забезпечувати проведення на кораблі заходів щодо правового виховання особового складу;
знати особовий склад корабля, службові та морально-психологічні якості підлеглих офіцерів, постійно спілкуватися з матросами, старшинами, мічманами та офіцерами, проводити з ними роботу щодо військового виховання;
затверджувати кандидатів на підвищення за посадою та для вступу до військових навчальних закладів;
керувати підбором кандидатів для проходження військової служби за контрактом;
особисто навчати своїх помічників, командирів бойових частин та начальників служб, вахтових офіцерів та чергових корабля, давати їм індивідуальні завдання та контролювати їх виконання;
контролювати самостійну підготовку офіцерів корабля;
особисто навчати офіцерський склад головного командного пункту корабля методам та способам ведення боротьби за живучість корабля;
приймати від штурманської бойової частини прогнози погоди та доповіді про зміни навігаційної обстановки;
знати потреби підлеглих, піклуватися про їх здоров'я та матеріально-побутове забезпечення;
здійснювати заходи щодо соціального захисту військовослужбовців;
досконально знати норми міжнародного морського та гуманітарного права й додержуватись їх;
під час перебування корабля як у морі, так і в пункті базування підтримувати незнижувані запаси й табельне забезпечення корабля відповідно до встановлених норм;
уживати заходів щодо попередження та ліквідації наслідків забруднення довкілля, а також проводити заходи виховного та освітнього характеру з питань екологічної безпеки;
контролювати підтримання рівнів фізичних полів корабля в межах визначених норм;
інформувати свого старшого помічника (помічника) та заступника з виховної роботи про отримані накази, інструкції, а також про свої розпорядження, віддані безпосередньо командирам бойових частин і начальникам служб корабля;
контролювати зберігання на кораблі боєприпасів, вибухових, хімічних та легкозаймистих речовин, а також зберігання та використання стрілецької зброї;
проводити не рідше одного разу на два місяці огляд корабля, раз на місяць - огляд корабельної зброї, боєприпасів, технічних засобів, раз на добу здійснювати обхід корабля;
контролювати правильне й своєчасне ведення бойової та повсякденної документації корабля;
керувати фінансовою та господарською діяльністю на кораблі;
зберігати корабельну печатку;
затверджувати розкладку продуктів на тиждень, організовувати щотижневий контроль за якістю приготування та повнотою видачі їжі для особового складу, не рідше ніж раз на тиждень особисто перевіряти якість приготування їжі;
щоденно перед підняттям прапора Військово-Морських Сил Збройних Сил України приймати від старшого помічника (помічника) командира корабля добову відомість про стан корабля (додатки 4, 5 до Положення), ранковий рапорт вахтового офіцера (додаток 6 до Положення), доповідь про події, які відбулися на рейді та на кораблі за ніч;
після закінчення робочого дня приймати від старшого помічника (помічника) доповідь про виконання добового плану, розглядати та затверджувати план на наступну добу.
У випадках, які не передбачені військовими статутами Збройних Сил України ( 548-14, 549-14, 550-14, 551-14 ), цим Положенням та наказами, командир корабля відповідно до обстановки діє на власний розсуд, додержуючи інтереси та гідність держави.
Відповідно до п.83 Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України 25 листопада 2003 року № 415 в одиночному плаванні командир корабля зобов'язаний:
призначити курс та швидкість корабля, а на підводному човні - глибину занурення, ступені бойової готовності окремих видів зброї та режими використання технічних засобів;
попереджаючи можливі прорахунки штурманської бойової частини, контролювати точність прокладки, систематично особисто визначати місце корабля, про що робити запис у навігаційному журналі;
передавати управління кораблем тільки підготовленим та допущеним до самостійного управління кораблем офіцерам з обов'язковим записом про факт передачі управління у вахтовому журналі;
доповідати старшому начальникові про місце корабля в морі, про прибуття до кожного порту і про вихід із нього;
стежити за всіма змінами гідрометеорологічної обстановки, заздалегідь вживати усіх необхідних заходів безпеки на випадок шторму та зміни погоди;
приймати рішення про допуск лоцмана на корабель, якщо плавання без лоцмана не допускається місцевою владою;
допускати лоцмана на корабель тільки після перевірки документів, які підтверджують його лоцманське звання, і усувати лоцмана від управління маневрами, якщо виявиться його необізнаність у своїй справі або його маневрування загрожує безпеці корабля; у разі необхідності, якщо немає лоцмана, командирові корабля дозволяється брати на борт обізнаних осіб з місцевих жителів (рибалок, судноводіїв) і, користуючись їхніми повідомленнями, вести корабель самостійно;
у мирний час надавати допомогу власними засобами будь-якій людині, кораблю, судну або літальному апарату, що зазнали лиха в морі;
доповідати своєму начальникові про результати походу, стан корабля, екіпажу, зброї, технічних засобів та про наявність запасів;
здійснювати детальний розбір з підлеглими офіцерами результатів походу, організовувати поповнення запасів до повних норм та ліквідацію несправностей.
Згідно з п.85 Положення про корабельну службу у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України 25 листопада 2003 року № 415 під час плавання корабля в складних умовах (значне погіршення погоди, різке зменшення видимості, проходження вузькостей, плавання на мілководді, наявність у цьому районі інтенсивного судноплавства, брак навігаційних відомостей, вихід з ладу технічних засобів керування кораблем тощо) командир корабля зобов'язаний:
підвищити бойову готовність корабля або окремих бойових частин, служб (підрозділів); у разі необхідності заборонити зміну вахти до покращення обстановки;
невідлучно перебувати на ходовому містку (головному командному пункті) і особисто управляти кораблем, підтримувати прямий зв'язок з постами управління головними двигунами та кермом;
посилити спостереження всіма засобами за обстановкою;
зменшити швидкість корабля до безпечної або застопорити хід для уточнення обстановки;
посилити контроль за точністю руху корабля визначеним маршрутом, визначити місце корабля, перейти на режим його визначення з періодичністю, яка забезпечує необхідну точність;
безперервно вимірювати глибину місця під час плавання на мілководді, вживати заходів безпеки для запобігання посадці корабля на мілину тощо;
заборонити переключення джерел електроенергії, електричних мереж - засобів управління кораблем;
про особливості плавання в складних умовах і вжиті заходи безпеки систематично інформувати увесь особовий склад корабля.
Пунктами 2.1, 2.3, Правил підготовки та допуску кораблів (катерів, суден забезпечення) Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затвердженої наказом Командування військово-Морських Сил Збройних Сил України від 29 грудня 2018 року № 188, визначено, що планування підготовки до виходу в море розпочинається з отриманням завдання. Керівництво плануванням здійснюють командири вiдповiдного морського командування, дивізіонів (груп, ланок) і кораблів у залежності від мети та поставлених завдань. Основні заходи з планування підготовки до виходу в море: постановка та усвідомлення завдань; прийняття рішення на виконання поставлених завдань; складання Календарного плану підготовки до виходу в море; розробка Плану фактичних дій, планів фактичного застосування зброї,виконання бойових вправ тощо.
Підготовка корабля до виходу в море організується відповідно до отриманих завдань, прийнятого рішення та плану фактичних дій згідно з календарним планом підготовки до виходу в мор Вона проводиться в системі оперативної та бойової підготовки на підставі чинних керівних документів (настанов, керівництв, правил тощо) у яких визначений порядок і способи дій під час виконання поставлених завдань відповідним морським командуванням, дивізіоном (групою, ланкою) і кораблем.
Пунктом 2.3.1. Правил №188 визначено, що основною метою підготовки до виходу в море є залагодження екіпажу корабля, сил і засобів (підрозділів) забезпечення для виконання поставлених завдань. Вона організується та проводиться відповідно до вимог керівних документів (настанов, правил, курсів, стандартів тощо) розподіляється на попередню та безпосередню.
Пунктом 3 Правил підготовки та допуску кораблів (катерів, суден забезпечення) Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затвердженої наказом Командування військово-Морських Сил Збройних Сил України від 29 грудня 2018 року № 188 врегульовано перевірка готовності та допуск корабля до виходу в море.
Згідно з п. 3.8. Правил № 188 після перевірки готовності проводиться підведення підсумків (розбір) результатів та оформляється допуск (заборона) виходу в море Кожен член комісії (флагманський, дивізіонний спеціаліст) оцінює готовність сил і штабів за напрямом своєї службової діяльності та робить висновок і пропонує прийняти рішення про допуск або заборону виходу в море з обов'язковим записом результатів перевірки в журнал перевірки готовності корабля до виходу в море (додаток 6).
Керівник перевірки на підставі результатів особистої роботи та висновків і пропозицій членів комісії надає загальну оцінку готовності сил і штабів до рішення поставлених завдань та оголошує рішення про допуск (заборону).
Запис про допуск до виходу в море робиться у журналі бойової підготовки корабля (судна), з'єднання та у контрольному аркуші готовності корабля до виходу в море. Після цього керівник перевірки робить доповідь своєму начальнику про результати перевірки.
Згідно з п.47 Правил штурманської служби і штурманської підготовки на кораблях Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затверджених наказом заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Морських Сил України від 09 червня 2001 року № 239 попереднє приготування БЧ-1 до бою й походу в загальному випадку передбачає:
а) розробку, затвердження й доведення до виконавців плану підготовки,
б) доукомплектування бойової частини особовим складом;
в) набір карт, навігаційних керівництв і посібників на похід, перевірку й виконан корабля, може бути доповнена розпорядженням по забезпеченню безпеки плавання та використанню ТЭНГ від штабу з'єднання
Попереднє приготування БЧ-1 до бою й походу в загальному випадку передбачає:
а) розробку, затвердження й доведення до виконанців плану підготовки,
б) доукомплектування бойової частини особовим складом
в) набір карт, навігаційних керівництв і посібників на похід, перевірку їхньої коректури, підйом морських карт й виконання їхньої керутури «підйом» морських карт;
г) одержання необхідних, понад обов'язкового комплекту, карт, навігаційних керівництв, посібників і бланкових видань;
д) одержання додаткової навігаційної я гідрометеорологічної інформації, зведень про морську, мінну iншi види обстановки по району майбутнього походу№
е) вивчення й оцінку району майбутнього походу;
ж) виконання попередніх навігаційних розрахунків, прокладку маршруту й розробку довідкових матеріалів на похід; вибір варіантів використання ТЗН корабля і ЗНО району плавання на різних етапах походу, розробку заявки на палiгацiйно гідрографічне й гідрометеорологічне забезпечення походу;
з) участь у попередніх розрахунках тактичного й бойового маневрування корабля
и) розробку під керівництвом командира корабля рішення командира корабля на відхід від причалу, зйомку з якоря, бочки, вихід із гавані, рейду.
к) подання попередньої прокладки й інших матеріалів для рішення на похід (виконання бойової задачі), зазначених у пп. «ж», «із», «и» дійсної статті на затвердження командиру корабля;
л) дообладнання (допостачання) корабля необхідними, понад табельних, ТЭНГ. навігаційними інструментами вимірниками часу;
м) проведення попередпоходового технічного обслуговування і поточного ремонту технічних засобів, доукомплектування їх ЗМІ і матеріалами, перевірку виконання в БЧ-7 юстування РЛС i ГАС, уточнення їх поправок до дистанцій напрямків;
и) визначення маневрених елементів корабля й поправок ТЗН;
о) приведення технічних засобів БЧ-1 у призначену готовність до походу;
п) проведення спеціальної підготовки особового складу БЧ-1, а ня їхньої коректури, підйом морських карт,
г) одержання необхідних, понад обов'язкового комплекту, карт, навігаційних керівництв, посібників і бланкових видань;
д) одержання додаткової навігаційної й гідрометеорологічної інформації, зведень про морську, мінну й iншi види обстановки по району майбутнього походу;
е) вивчення й оцінку району майбутнього походу:
ж) виконання попередніх навігаційних розрахунків, прокладку маршруту й розробку довідкових матеріалів на похід, вибір варіантів використання ТЗН корабля ЗНО району плавання на різних етапах походу, розробку заявки на навігаційно гідрографічне й гідрометеорологічне забезпечення походу:
з) участь у попередніх розрахунках тактичного й бойового маневрування корабля;
и) розробку під керівництвом командира корабля рішення командира корабля на відхід від причалу зйомку з якоря, бочки, вихід із гавані, рейду,
к) подання попередньої прокладки й інших матеріалів для рішення на похід (виконання бойової задачі), зазначених у п.п ж, з, и дійсной статтi на затвердження командиру корабля,
л) дообладнання (допостачання) корабля необхідними, понад табельних, ТЭНГ, навігаційними інструментами вимірниками часу;
м) проведення попередпоходового технічного обслуговування і поточного ремонту технічних засобів, доукомплектування іх ЗМП і матеріалами, перевірку виконання в БЧ-7 юстування РЛС iГАС, уточнення їх поправок до дистанцій і напрямків;
н) визначення маневрених елементів корабля й поправок ТЗН; о) приведення технічних засобів БЧ-1 у призначену готовність до походу.
п) проведення спеціально підготовки особового складу БЧ-1, а також і
Згідно з п.53 Правил штурманської служби і штурманської підготовки на кораблях Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затверджених наказом заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Морських Сил України від 09 червня 2001 року № 239 усі підібрані на похід карти, навігаційні керівництва й посібники повинні бути відкоректовані по всіх наявних коректурних матеріалах.
Вихід у море з невідкоректованими картами, навігаційними керівництвами й посібниками, набраними на похід, забороняється.
Відповідно до п.160 Правил штурманської служби і штурманської підготовки на кораблях Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затверджених наказом заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Морських Сил України від 09 червня 2001 року № 239 при стоянці корабля в пунктi базування командир:
a) щодня під час прийому доповіді про прогноз погоди вимагає від штурмана оцінки виправдання попереднього прогнозу;
6) щотижня вивчає інформацію про зміни навігаційної обстановки, контролює своєчасність її надходження, приймає доповідь штурмана про виконання коректури карт, керівництв і посібників, про найбільш важливі зміни вимагає доповіді по карті
в) щомісяця приймає доповідь штурмана про відповідність корабельного комплекту карт, навігаційних керівництв, посібників, правил обов'язковому переліку, встановленому для корабля;
г) щомісяця перевіряє ведення журналів: навігаційного, маневрених карток, астрономічних обчислювань;
д) щомісяця перевіряє по контрольному листу своєчасність і повноту проведення технічного обслуговування ТЗНГ, планує у встановлені терміни маневрених елементів корабля і поправок ТЗН; визначення
е) вимагає від штурмана в призначений термін доповіді про усунення зауважень і виконання вказівок флагманського штурмана з'єднання.
Відповідно до п.162 Правил штурманської служби і штурманської підготовки на кораблях Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затверджених наказом заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Морських Сил України від 09 червня 2001 року № 239 у ході приготування корабля до бою і походу командир, керуючись вимогами глави 3:
а) особисто вивчає район майбутнього плавання (ведення бойових дій) і розпорядження по забезпеченню навігаційної безпеки плавання та використанню ТЗНГ на похід штабу з'єднання,
б) розглядає попередню прокладку на похід;
в) розглядає пропозиції штурмана щодо організації штурманської вахти, приймає його доповідь про значення поправок ТЗН, планує й організує, якщо необхідно, позачергове визначення маневрених елементів і поправок ТЗН;
г) розглядає навігаційно-тактичні розрахунки, розрахунки маневрування для виконання спеціальних задач, а також попередні розрахунки тактичного й бойового маневрування, якщо вони виконувалися штурманом;
д) розглядає підготовлену штурманом заявку на додаткове НГЗ, ГМЗ і навігаційне орієнтування корабля,
е) затверджує попередню прокладку і розрахунки маневрування, пропозиції щодо організації штурманської вахти й варіантів використання ТЗН, підписує заявки на НГ 3, ГМЗ і навігаційне орієнтування та направляє їх у штаб з'єднання (гідрографічну службу);
ж) особисто перевіряє штурманську підготовку офіцерів, призначених на похід (відряджених) з інших кораблів для виконання обов'язків штурмана, несення ходової Вахти, і при позитивних результатах допускає їх до виконання відповідних посад;
з) організує вивчення і перевірку знань своїми помічниками й офіцерами, що несуть ходову вахту (корабельну, штурманську, у БПП) району майбутнього походу і правил плавання в ньому;
и) керує розробкою графічних планів маневрування корабля для виходу з пункту базування (заходу в пункти заходу по маршруту походу) і доводить його до осіб, що беруть участь у здійсненні цього маневру
Згідно з п.169 Правил штурманської служби і штурманської підготовки на кораблях Військово-Морських Сил Збройних Сил України, затверджених наказом заступника Міністра оборони України - командувача Військово-Морських Сил України від 09 червня 2001 року № 239 командир БЧ-1 зобов'язаний:
а) знати дійсні Правила, керівні документи по штурманській службі й бойовій підготовці;
6) удосконалювати свої знання і навички в рiшенні задач штурманської служби під час плавання корабля й ведення ним бойових дій,
в) допомагати офіцерам корабля в підготовці до самостійного виконання обов'язків вахтового штурмана та керувати їхньою діяльністю при несенні штурманської вахти,
г) розробляти (одержувати), вести та своєчасно коректувати документи по штурманській службі, представляти командиру корабля і флагманському штурману з'єднання пропозиції щодо внесення змін у корабельні розклади, бойові й спеціальні інструкції, часткові порадники і т.п., якщо вони не відповідають умовам діяльності бойової частини;
д) щомісяця представляти для перевірки командиру корабля навігаційний журнал, журнали маневрених карток, астрономічних обчислень, бойової підготовки, контрольний лист результатів технічного обслуговування ТЗНГ і доповідати про стан корабельного комплекту карт, навігаційних керівництв і посібників, правил плавання, щокварталу представляти ці документи для перевірки флагманському з'єднання, штурману
е) щодня у встановлений час доповідати командирові корабля прогноз погоди на наступну добу й оцінку виправдання прогнозу за минулий день,
ж) організовувати підтримку карт, навігацiйних керівництв і посібників на рівні сучасності, вчасно коректувати їх по всіх коректурних документах, організувати на кораблі прийом по радіо навігаційної інформації; щотижня доповідати командиров корабля по основних змінах навігаційної обстановки і виконанні коректури,
з) щодня особисто заводити хронометри і палубні годинники, вести журнал хронометрів і годинників, обслуговувати ТЗН, що знаходяться в особистому завідуванні (при тимчасовій відсутності командира БЧ-1 допускається покладання цих обов'язків на командирів груп або спеціально підготовлених спеціалістів БЧ-1),
и) особисто робити: берегові спостереження, компенсацію електромагнітної, магнітної та визначення залишкової девіації магнітних компасів, обчислення коефіцієнтів і таблиці девіації; визначення і компенсацію залишкової радіодевіаці радіопеленгаторів; визначення похибок, розрахунок поправок (коефіцієнтів) і регулювання (калібрування) лагів, за винятком випадків, коли передбачене виконання розрахунків представниками гідрографічної служби; визначення постійних поправок гіроскопічних курсовказівників, астронавігаційних систем, навігаційних інструментів; визначення маневрених елементів корабля, і навчати цим роботам командирів груп.
Якщо зазначені вище роботи штурман виконує вперше, то вони повинні виконуватися під спостереженням при участі спеціалістів гідрографічної служби або та флагманського штурмана з'єднання;
к) виконувати вказівки флагманського штурмана з'єднання з питань штурманської служби і доповідати йому про їхнє виконання, представляти флагманському штурману встановлені або необхідні доповіді, зведення, звіти.
Перевіривши матеріали даної адміністративної справи судом не встановлено наявності причинно-наслідкового зв'язку між встановленими відповідачем порушеннями та подією за наслідками якої відповідачем притягнено позивача до дисциплінарної відповідальності.
Відповідач констатуючи наявність відповідних порушень не зазначає на підставі яких документів та матеріалів вони встановлені.
Також, відповідачем не зазначено, який саме необхідний порядок дій повинен бути вчинений відповідно до діючого законодавства командиром судна та у зв'язку із не дотриманням якого мала місце навігаційна подія з торкання ґрунт.
Суд вказує, що службовим розслідування не підтверджено вини саме позивача у торканні судном ґрунту, окрім того не встановлено причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і настанням навігаційної події.
Відповідач не довів вини саме позивача як підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Суд зазначає, що згідно з п. 1 розділу IV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
За приписами п. 2 розділу IV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зокрема, мають право:
запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування);
отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані);
з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування;
за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді;
ознайомлюватися з необхідними документами, за потреби - знімати з них (отримувати) копії та долучати до матеріалів службового розслідування;
Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку № 608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави проведення службового розслідування;
бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування;
відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
З аналізу вимог Дисциплінарного статуту слідує, що підставою для застосування до військовослужбовця дисциплінарного стягнення є невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
Суд зазначає, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває в площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
Водночас реалізація таких повноважень здійснюється суб'єктом накладення дисциплінарного стягнення з певними обмеженнями.
Так, положеннями статті 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що вид дисциплінарного стягнення суб'єктом його накладення обирається з обов'язковим урахуванням характеру та обставин учинення правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки військовослужбовця.
Разом з цим, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Суд зазначає, що положення наведеного законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, не містить жодних застережень щодо необхідності дотримання послідовності при застосуванні до осіб дисциплінарних стягнень, а передбачають необхідність застосування до особи, якою вчинено дисциплінарний проступок, дисциплінарного стягнення, співмірного з вчиненим нею проступком та з урахуванням обставин його скоєння.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 816/70/16.
Наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності повинен містити обставини вчинення допущеного військовослужбовцем проступку, підстави прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із обґрунтуванням обрання певного виду стягнення, який застосовується до порушника, з урахуванням передбачених у Дисциплінарному статуті Збройних Сил України обставин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 813/1953/17.
В той же час, в оскаржуваному наказi про притягнення до дисциплінарної відповідальності не вказано яким саме чином позивач порушив пункт 6.1 Правил плавання та лоцманського проведення суден у зоні дії поста регулювання руху суден "Маріуполь", п. п. 77, 83, 85 Положення про корабельну службу у військово-Морських Силах збройних Сил України, та не вказано які саме пункти Правил підготовки та допуску кораблів (катерів, суден забезпечення) ВМС України та Правила штурманської служби і штурманської підготовки на кораблях ВМС ЗСУ було порушено Позивачем.
З урахуванням того, що законодавством чітко визначено необхідність встановлення вини в діях саме того військовослужбовця, який притягується до дисциплінарної відповідальності, та оскільки йдеться про застосування юридичної відповідальності до позивача, а тому суд вважає, що відповідачем мав би бути доведений склад правопорушення, вчиненого позивачем та наявність взаємозв'язку між діями останнього та наявністю події.
Проте дотримання вказаних вимог відповідачем не доведено, натомість як зазначено вище вказане службове розслідування містить суперечності, неточності та припущення, як щодо обставини так і осіб неправомірними діями яких спричинено настання події.
Таким чином відповідачем не доведено належними доказами, що позивач своїми діями чи бездіяльністю порушував вимоги чинного законодавства або не вжив належних заходів, передбачених законодавством для уникнення настання навігаційної події.
Відповідно до положень статей 73, 75 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За таких обставин, суд доходить висновку, що вина позивача в торканні ґрунту та причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і настанням навігаційної події, є також недоведеними, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами.
На переконання суду, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, вина якого не доведена належними та допустимими доказами не може вважатись результатом ефективного службового розслідування.
Частиною першою, другоюстатті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У розумінні Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні Суду від 06.12.1988 року у справі "Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії", принцип презумпції невинуватості полягає в тому, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається виключно на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. При цьому, принцип презумпції невинуватості є обов'язковим не лише для органів досудового розслідування чи судів, а й для будь-яких інших суб'єктів владних повноважень. Поширюється він не лише на прийняття такими суб'єктами певних рішень, а й на публічні висловлювання певних посадових осіб. Зокрема, у рішенні від 10.02.1995 року у справі "Аллене де Рібемон проти Франції", де заявник скаржився на порушення презумпції невинуватості міністром внутрішніх справ, який зробив публічну заяву з твердженням про винуватість заявника. У даному рішенні, Суд вказує на те, що заява про винуватість, з однієї сторони, спонукала громадськість повірити в неї, а з іншої випереджало оцінку фактів справи компетентними суддями. Отже, порушення статті 6 пункту 2 мало місце. Таким чином, сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою. Він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави, відтак жодна посадова особа не може навіть називати людину винуватою, підміняючи таким чином "доведення вини відповідно до закону", та перебираючи на себе функцію суду.
Вищевказане в своїй сукупності свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді «попередження про неповну службову відповідність» спірним наказом №140 від 16.11.2020 року.
Суд зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність є найсуворішим заходом дисциплінарного впливу, відтак необхідність його застосування слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи з урахуванням обставин у справі, та встановленого ступеня вини.
З матеріалів дисциплінарної справи судом не встановлено будь-яких доречних аргументів на користь обрання щодо позивача найсуворішого заходу дисциплінарного впливу, позаяк не було враховано попередня поведінка позивача, тривалість його військової служби та рівень знань про порядок служби.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та про доцільність їх задоволення.
Решта доводів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу №140 від 16.11.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді «попередження про неповну службову відповідність» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ №140 від 16.11.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді «попередження про неповну службову відповідність».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );
Відповідач - військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Суддя С.М. Корой