Справа № 420/8766/21
02 серпня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною бездіяльності, -
До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000058/2 від 28 листопада 2020 року, визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягала у не проведенні в письмовому вигляді консультації між Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» та Одеською митницею Держмитслужби відповідно до ч. 5, 6 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України перед винесенням рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000058/2 від 28 листопада 2020 року.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника в порядку письмового провадження. Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей. Крім того, незважаючи на вимогу позивача про проведення письмової консультації зі метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару, таку консультацію перед винесенням рішення відповідач не провів, чим допустив протиправну бездіяльність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
12 червня 2020 року між Fairdealmills (PVT) LTD (Пакистан) (продавець») та ТОВ «Барбатекстіль» (покупець) укладений зовнішньоекономічний контракт №06/12, за умовами якого продавець продає, а покупець покупає продукцію в асортименті, власного виробництва, іменовану в подальшому товар (аркуші справи 4-13).
Відповідно до п. 1-3 контракту, покупець здійснює вибір та замовлення товару для закупівлі, приймає товар, що поставляється по даному контракту, бере на себе зобов'язання по митному очищенню товару, що надходить. Ціна товару, що поставляється повинна бути узгоджена сторонами. Вона вказується у інвойсі на поставку. Ціна товару визначається на умовах CIF - Порт Одеса, Україна. Зміни базисних умов поставки узгоджується сторонами шляхом складання додаткової угоди до цього контракту. Загальна сума контракту складає вартість всіх інвойсів у рамках даного контракту. Оплата за товар, що поставляється по даному контракту, здійснюється покупцем у доларах США.
Базисні умови поставки - CIF - Порт Одеса, Україна (Інкотермс 2010). Поставка товару здійснюється не пізніше 60 днів з моменту узгодження колірної гами та кількості товару. Продавець зобов'язаний протягом 24 годин з моменту відвантаження повідомити по Е-mail дату відвантаження, найменування, колірну гаму та кількість відвантаженого товару.
З метою митного оформлення товару за вищевказаним контрактом, 19.11.2020 року декларантом до Одеської митниці Держмитслужби подана митна декларація №UA500050/2020/213092, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту №06/12 від 12.06.2020 року та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, контракт №06/12 від 12.06.2020 року, сертифікат якості б/н від 06.10.2020 року, рахунок-фактура (інвойс) №EXP/FDW/2021/2020 від 06.10.2020 року, коносамент НLCUKHI201013317 від 13.10.2020 року, навантажувальний документ наряд №1782 від 05.11.2020 року, декларацію про походження товару №EXP/FDW/2021/2020 від 06.10.2020 року, страховий поліс №2020/11/034MEXDC00168 від 05.11.2020 року, договір про надання послуг митного брокера №ДГ-0000205 від 16.03.2016 року, доручення б/н від 03.01.2020 року, результати зважування №РК-289 від 07.11.2020 року, копія митної декларації країни відправлення від 06.10.2020 року.
На підставі Висновку Одеського управління з питань експертиз та досліджень Держмитслужби від 26.11.2020 року №140003600-0959 відповідачем прийнято рішення про визначення коду товару від 26.11.2020 року №КТ-UA500050-0013-2020 (аркуш справи 19).
Враховуючи рішення Одеської митниці Держмитслужби про визначення коду товару від 26.11.2020 року №КТ-UA500050-0013-2020, позивачем подано до відповідача митну декларацію №UA500050/2020/213526 від 26.11.2020 року, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту №06/12 від 12.06.2020 року та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, контракт №06/12 від 12.06.2020 року, сертифікат якості б/н від 06.10.2020 року, рахунок-фактура (інвойс) №EXP/FDW/2021/2020 від 06.10.2020 року, коносамент НLCUKHI201013317 від 13.10.2020 року, навантажувальний документ наряд №1782 від 05.11.2020 року, декларацію про походження товару №EXP/FDW/2021/2020 від 06.10.2020 року, страховий поліс №2020/11/034MEXDC00168 від 05.11.2020 року, договір про надання послуг митного брокера №ДГ-0000205 від 16.03.2016 року, доручення б/н від 03.01.2020 року, результати зважування №РК-289 від 07.11.2020 року, копія митної декларації країни відправлення від 06.10.2020 року.
Проте, за результатами розгляду митної декларації від №UA500050/2020/213526 від 26.11.2020 року та доданих до неї документів, Одеською митницею Держмитслужби 26.11.2020 року відповідач надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за вказаною митною декларацією.
Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.
У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.
Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеними митними деклараціями встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно інвойсу від 06.10.2020 року №ЕХР/FDW/2021/2020 та інших документах, поданих до митного оформлення відсутні відомості щодо суми даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) не надано сертифікат походження товару, наявність якого передбачена п. 2.4 зовнішньоекономічного договору №06/12 від 12.06.2020 року; 3) в наданому до митного оформлення сертифікату якості від 06.10.20 б/н опис товару не відповідає заявленому в ЕМД; 4) в інвойсі від 06.10.2020 року №ЕХР/FDW/2021/2020 вказаний код товару 55131190, проте згідно висновку за результатами дослідження Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 26.11.2020 року №1420003600-0959 та рішення про визначення коду товару згідно УКТЗЕД від 26.11.2020 року №КТ-UA500050-0013-2020 встановлено інший код товару 5513410000, внаслідок чого виникають сумніви щодо достовірності даних, зазначених в поданому інвойсі; 5) підписи та печатки в інвойсі від 06.10.2020 року №ЕХР/FDW/2021/2020 та зовнішньоекономічному договорі від 12.06.2020 року №06/12 різні; 6) в поданій декларації країни відправлення відсутній номер самої декларації, що унеможливлює її ідентифікувати, також в даній декларації зазначений код товару 55134100, тоді як в інвойсі від 06.10.2020 року №ЕХР/FDW/2021/2020 зазначені коди товарів 55134100 та 55131190; 7) декларантом в ЕМД від 26.11.2020 року UA500050/2020/213526 виробником товару вказано FAIRDEAL MILLS (PVT) LIMITED, що документально не підтверджено.
Декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
На вимогу митного органу декларантом надіслано повідомлення №2811/20-01 від 28.11.2020 року про неможливість надання додаткових документів та проведення в письмовому вигляді консультації між Товариством та Одеською митницею Держмитслужби перед винесенням рішення про коригування митної вартості товару з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару (аркуші справи 30-31).
Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.
Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом визначення митної вартості - резервним методом, яке позивачем оскаржено до суду в цій справі.
Відповідно до ч. 5, 6 ст.55, ч.4 ст. 57 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що перед прийняттям рішення про коригування митної вартості товару з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару відповідачем не проведено консультації з позивачем, що є протиправною бездітністю відповідача.
Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору, неправомірними, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
Так, декларантом наданий до митних органів контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, наданий інвойси, які містять дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані прас-листів, пакувальних листів не суперечать один одному та відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості, умов поставки товару, тощо.
Щодо твердження митного органу про те, що при визначенні митної вартості до ціни що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно інвойсу від 06.10.2020 року №EХР/FDW/2021/2020 та інших документах, поданих до митного оформлення відсутні відомості щодо суми даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Відповідно до умов контракту від 12.06.2020 №06/12, а саме п.3 контракту базові умови поставки є CIF Одеса, Україна.
Відповідно до п. 9.3 «Інкотермс «С» терміни вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково має бути зазначений після відповідного «C»-терміна. За умовами термінів і CIP продавець також повинен застрахувати товар і нести витрати щодо страхування. Оскільки точка розподілу витрат фіксована в країні призначення, договори з «C»-термінами часто помилково вважаються договорами прибуття, за якими продавець несе всі ризики та витрати до моменту фактичного прибуття товару до погодженого пункту.
В статті А.9 Розділу CIF зазначено наступне, що термін «вартість, страхування та фрахт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Отже, продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.
Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення. Продавець зобов'язаний нести витрати пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі ст. А 4.
Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організовує, тощо.
Тобто, за умовами контракту, витрати щодо пакування товару несе його продавець, а не позивач, а у відповідності до п. б ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, понесені покупцем - вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами.
В даному випадку вартість пакування включена до ціни товару, поставленого позивачу, а тому зауваження митного органу щодо відсутності даних щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо не надання сертифікату походження, наявність якого передбачена згідно п. 2.4 зовнішньоекономічного договору №06/12 від 12.06.2020 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 43 Митного кодексу України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом подання оригіналів документів походження товару.
Декларація про походження товару це письмова заява про країну походження товарів зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.
Позивач зазначив, що продавець як виробник товару, з метою підтвердження країни походження товару зробив відповідну заяву на інвойсі, що повністю узгоджується з приписами чинного законодавства України та підтверджує країну походження товару.
Суд не приймає до уваги зауваження митного органу щодо невідповідності заявленому в ЕМД в наданому до митного оформлення сертифікату якості від 06.10.20 б/н опису товару та про те, що в інвойсі від 06.10.2020 року №ЕХР/FDW/2021/2020 вказаний код товару 55131190, проте згідно висновку за результатами дослідження Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 26.11.2020 року №1420003600-0959 та рішення про визначення коду товару згідно УКТЗЕД від 26.11.2020 року №КТ-UA500050-0013-2020 встановлено інший код товару 5513410000, внаслідок чого виникають сумніви щодо достовірності даних, зазначених в поданому інвойсі, оскільки сертифікати якості, які надані позивачу при митному оформленні товару надані продавцем товару та вказані сертифікати носять виключно інформаційний характер.
При цьому, зміна опису товару пов'язана виключно з рішенням митного органу про визначення коду товару, яким відповідачем було змінено опис товару, що в свою чергу не вплинуло на вартість товару та розмір митних платежів, які позивач зобов'язаний сплатити при митному оформленні товару.
Щодо посилань митного органу на різні підписи та печатки в інвойсі від 06.10.2020 року №ЕХР/FDW/2021/2020 та зовнішньоекономічному договорі від 12.06.2020 року №06/12 суд зазначає, що позивачем надавалися пояснення, в яких зазначено, що відмінність підписів у контракті та інвойсі пояснюється тим, що контракт був підписаний зі сторони продавця його директором із використанням печатки продавця, а інвойс менеджером з питань експорту продавця з використанням його печатки для щоденних трансакцій продавця.
Щодо посилання відповідача на те, що в поданій декларації країни відправлення відсутній номер самої декларації, що унеможливлює її ідентифікувати, також в даній декларації зазначений код товару 55134100, тоді як в інвойсі від 06.10.2020 року №ЕХР/FDW/2021/2020 зазначені коди товарів 55134100 та 55131190 суд зазначає наступне.
Лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.
При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.
При цьому, зміна коду товару пов'язана виключно з рішенням митного органу про визначення коду товару, яким саме відповідачем було змінено код товару.
Щодо не підтвердження документально зазначення декларантом в ЕМД від 26.11.2020 року UA500050/2020/213526 виробником товару FAIRDEAL MILLS (PVT) LIMITED, суд зазначає, що п. 1 контракту №06/12 від 12.06.2020 року передбачено, що продавець продає продукцію в асортименті власного виробництва.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.
Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» (просп. Шевченка, 4Д, м. Одеса 65044, код ЄДРПОУ 40314889) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000058/2 від 28 листопада 2020 року, визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягала у не проведенні в письмовому вигляді консультації між Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» та Одеською митницею Держмитслужби відповідно до ч. 5, 6 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України перед винесенням рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000058/2 від 28 листопада 2020 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000058/2 від 28 листопада 2020 року.
Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби, яка полягає у не проведенні в письмовому вигляді консультації між Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» та Одеською митницею Держмитслужби відповідно до ч. 5, 6 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України перед винесенням рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000058/2 від 28 листопада 2020 року.
Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» (просп. Шевченка, 4Д, м. Одеса 65044, код ЄДРПОУ 40314889) сплачений судовий збір у розмірі 7035,92 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено 02.08.2021 року у зв'язку із перебуванням судді у відпустці.
Суддя Л.І. Свида