справа №380/12745/21
про забезпечення позову
03 серпня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Холл» про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Холл» до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправним і скасування припису,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Княжий Холл» (далі - позивач, ТзОВ «Княжий Холл») звернулось до суду з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис від 20.07.2021 №8400/6.11.6.
Позивачем 02.08.2021 (вх.№55756) подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Міністерства культури та інформаційної політики України від 20.07.2021 №8400/6.11.6 до набрання законної сили рішення у справі.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб ТзОВ «Княжий Холл» обґрунтовує тим, що дія спірного припису завдасть позивачу значних збитків (майнової шкоди), і для поновлення порушених прав та інтересів позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Зі змісту припису від 20.07.2021 №8400/6.11.6 вбачається, що такий винесено з підстав здійснення ТзОВ «Княжий Холл» будівельних робіт в межах історичного ареалу міста Львова без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (Міністерства культури України), що є порушенням вимог ч.4 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Стверджує про відсутність на офіційному сайті Міністерства культури та інформаційної політики України в розділі Інформація щодо затвердження меж та режимів використання історичних ареалів історичних населених місць відомостей про затверджені межі історичного ареалу міста Львова там режими його використання. Будучи відповідальним за розроблення науково-практичної документації для встановлення меж історичного ареалу населених пунктів, відповідач такої документації щодо міста Львів не розробив. Вказане, на думку позивача, свідчить про наявність ознак очевидної протиправності спірного припису, виданого з підстав порушення Товариством вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини». Натомість дія спірного припису може призвести до повного зупинення законної господарської діяльності позивача та до значних фінансових та репутаційних втрат. Посилається на те, що позивачем як орендарем земельної ділянки за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 64 отримано у встановленому законом порядку містобудівні умови та обмеження та після всіх передбачених законодавством погоджень 16.12.2019 отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ112193502497, на підставі якого розпочато будівництво багатоквартирного будинку. ТзОВ «Княжий Холл» 27.07.2020 укладено з ТОВ «МД-БАУ» договір генерального підряду №16/07-1. ТзОВ «Княжий Холл» як замовник будівництва має намір залучати інвесторів для будівництва об'єкту, однак наявність припису щодо зупинення будівельних робіт перешкоджає йому у здійсненні таких дій. Зупинення будівництва потягне за собою збитки через простій виконання будівельних робіт, невиконання зобов'язань перед інвесторами та спричинить загрозу здійснення їх подальшої господарської діяльності у зв'язку з нанесенням непоправної шкоди діловій репутації позивача.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про її обґрунтованість, мотивуючи це наступним.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 151 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.
Зокрема, позов може бути забезпечено шляхом:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Предметом позову у даній справі є припис Міністерства культури та інформаційної політики України від 20.07.2021 №8400/6.11.6.
Пунктом 1 оскаржуваного припису Міністерство культури та інформаційної політики України вимагає негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті: «На виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель та нежитлових приміщень на вулиці Городоцькій , 64 у місті Львові», які виконуються в межах історичного ареалу міста Львова (рішення Львівської міської ради від 09.12.2005 №1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зон регулювання забудови міста Львова») та на території буферної зони об'єкта «Архітектурний ансамбль історичного центра Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з порушенням вимог ч.4 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини».
Тобто, підставою видання спірного припису є виконання ТзОВ «Княжий Холл» будівельних робіт в межах історичного ареалу міста Львова без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
У зв'язку з цим суд зазначає таке.
Місто Львів внесене до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу), який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 року № 878.
Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (надалі - Порядок № 318), відповідно до якого відповідальним за визначення меж та режимів використання історичних ареалів є в тому числі Міністерство культури та інформаційної політики України.
Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об'єкт містобудівного проектування(п. 10 Порядку № 318). .
Відповідно до частини третьої статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
В приписі вказано, що такі межі затверджено рішенням Львівської міської ради від 09.12.2005 №1311, хоча Законом України «Про охорону культурної спадщини» прийняття таких рішень віднесено до повноважень відповідача, а не Львівської міської ради.
За даними офіційного сайту Міністерства культури та інформаційної політики України» в розділі «Інформація щодо затвердження меж та режимів використання історичних ареалів історичних населених місць» (режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=244995501), межі історичного ареалу міста Львова не затверджені. Зокрема, на вказаному сайті опубліковано перелік населених пунктів, щодо яких затверджено межі та режими використання історичного ареалу, однак місто Львів в цьому переліку відсутнє.
Тому така підстава прийняття припису як проведення будівельних робіт в межах історичного ареалу міста Львова без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини не відповідає дійсності та свідчить про наявність ознак його очевидної протиправності.
До позовної заяви долучено лист-відповідь Міністерства культури, молоді та спорту України №41/6.11 від 02.03.2020 на звернення представника ТОВ «Княжий Холл» від 07.02.2020 щодо отримання дозволу на проведення робіт по вул. Городоцькій, 64 у м. Львів, зміст якого підтверджує відсутність матеріалів історико-архітектурного опорного плану міста Львова та відсутність правових підстав на погодження Міністерством проектів будівництва за вказаною адресою.
Вказане свідчить про звернення позивача до початку виконання будівельних робіт до відповідача.
Суд також звертає увагу та те, що 27.07.2020 між ТзОВ «Княжий Холл» (замовником) та ТзОВ «МД-БАУ» (генпідрядником) укладено договір генерального підряду №16/07-1.
Відповідно до п.2.1 договору в порядку та на умовах вказаного договору за завданням та за рахунок замовника генпідрядник зобов'язується власними та залученими силами та засобами виконати роботи на об'єкті відповідно до проектної та дозвільної документації, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи в повному обсязі та оплатити їх.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що генпідрядник виконує роботи за цим договором власними силами або силами залучених субпідрядних організацій з використанням власних або залучених інструментів, обладнання, устаткування, машин і механізмів, які він вважає за необхідне використати для успішного виконання робіт.
Вказаним договором також визначено строки виконання робіт, визначених цим договором.
Таким чином, зупинення виконання робіт згідно договору генерального підряду призведе не лише до зупинення будівництва, а й порушить зобов'язання генпідрядника виконати роботи протягом терміну, визначеного у цьому Договорі. Більше того, виконання умов вказаного договору включає в себе зобов'язання залучити необхідну кількість працівників (робота у декілька змін), в тому числі залучення таких працівників субпідрядниками, технічних засобів, матеріальних ресурсів, що дозволить вчасно виконати увесь обсяг робіт у відповідності до календарного графіка виконання робіт та основних стадій проекту. Така ситуація цілком очевидно спричинить неможливість виконання генпідрядником своїх зобов'язань за договором генерального підряду.
За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи заявника про те, що зупинення будівництва зачіпає не лише його права та інтереси як замовника будівництва, а також цілком реально спричинить застосування до нього штрафних санкцій за договорами з контрагентами щодо здійснення будівництва.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність об'єктивних обставин для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Міністерства культури та інформаційної політики України від 20.07.2021 №8400/6.11.6 до набрання законної сили рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. ст. 151-156, 183, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Холл» до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправним і скасування припису,- задовольнити повністю.
Зупинити дію припису Міністерства культури та інформаційної політики України від 20.07.2021 №8400/6.11.6 до набрання законної сили рішення у справі.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.П. Хома