справа№380/7517/21
03 серпня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, в якому просить:
- визнати рішення Головного управління ПФУ у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 протиправним;
- зобов'язати Головне управління ПФУ у Львівській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з дня звернення за призначенням пенсії;
- судові витрати у т.ч. і витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Відділу призначення пенсій Управління пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1344500098883 від 04.03.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки з урахуванням періоду роботи з 10.03.1992 по 02.10.2005 на посаді формувальника ручного формування позивач має 20 років 11 місяців 30 днів пільгового стажу роботи за Списком №1, що надає йому беззаперечне право на призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Представник відповідача на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Зарахування до пільгового стажу певних періодів роботи можливе лише у разі надання підприємством відповідної довідки, оскільки тільки підприємство на підставі первинних документів визначає умови і характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи. За період роботи позивача чинними були Списки №1, затверджені постановою КМУ від 16.01.2003 №36. Для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення позивач надав довідку №04 від 02.02.2021, яка видана Львівською обласною організацією Національної спілки художників України. Згідно вказаної довідки позивач працював повний робочий день на КП «Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці» у період з 10.03.1992 по 02.10.2005 за професією «формувальник-ливарник», якою брав безпосередню участь у заливці кольоровим металом гіпсоземельних форм, виконував роботи в ливарному виробництві по заливці розплавленим кольоровим металом гіпсоземельних форм художніх виробів, що передбачено розділом ХІ поз. 11.1а Списку №1, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 №36. Для призначення пенсії, серед інших необхідних документів ОСОБА_1 подано довідку №07 від 09.02.2021, видану Львівською обласною організацією Національної спілки художників України про те, що Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика у період з 1992-2005 працювала в повному виробничому режимі - 8 год. Згідно графіку змінності та без пристроїв і зупинок виробництва. Згідно даних ЄДРПОУ Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика припинила свою діяльність з 12.12.2013. Інформація про правонаступництво відсутня. Відтак, Львівська обласна організація Національної спілки художників України не є правонаступником Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики та не є архівною установою, тому в неї відсутнє право на видачу довідки щодо Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики. Враховуючи вище зазначене підстави для зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду з 10.03.1992 по 02.10.2005 ОСОБА_1 відсутні.
Представник позивача 14.06.2021 року на електронну адресу суду надіслала відповідь на відзив, де зазначила наступне. Щодо твердження відповідача, що зарахування до пільгового стажу певних періодів роботи можливе лише у разі надання підприємством відповідної довідки, то таке є помилковим, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Щодо твердження відповідача копії первинних документів доданих до заяви видані неналежним органом є безпідставними, оскільки засновником Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики є Львівська обласна організація Національної спілки художників України.
Представник відповідача через канцелярію суду подав заперечення наступного змісту. Для підтвердження пільгового стажу одних записів у трудовій книжці не достатньо, оскільки по записах у трудовій у книжці не видно чи особа працювала на пільгових умовах чи у звичайних умовах, тим більше, що пенсія на пільгових умовах призначається для чоловіків після досягнення 50 року, а не з віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, уточнюючі довідки для підтвердження пільгового стажу роботи видаються підприємствами, установами, організаціями або їх правонаступниками.
Представник позивача 02.08.2021 на електронну адресу суду надіслала пояснення, у яких просила позов задоолити.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся із заявою до Відділу обслуговування громадян №18 (сервісний центр) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви долучив: трудову книжку серії НОМЕР_1 , довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію паспорту, військовий квиток НОМЕР_2 , диплом НОМЕР_4, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2020 №06, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2020 №05, довідку про зміну назви організації №06, довідку про зміну назви організації №02, довідку №04, наказ №20, наказ №40, наказ №02 вих. №02, атестація наказ №6, атестація наказ №56-к, висновок №1009, витяг.
Рішенням Відділу призначення пенсій Управління пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1344500098883 від 04.03.2021 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. В обґрунтування такої відмови відповідач вказує, що на підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення записів у трудовій книжці є недостатньо. Довідка №04 від 02.02.2021, яка видана Львівською обласною організацією Національної спілки художників України, про підтвердження періоду роботи позивача з 10.03.1992 року по 02.10.2005 року повний робочий день на КП «Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці» за професією «формувальник-ливарник», видана неналежним органом. Згідно даних ЄДРПОУ Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика припинила свою діяльність з 12.12.2013. Інформація про правонаступництво відсутня. Відтак, Львівська обласна організація Національної спілки художників України не є правонаступником Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики та не є архівною установою, тому в неї відсутнє право на видачу довідки щодо Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішення спору суд виходить з наступного.
Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
В силі приписів ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.1 ч.2 ст.144 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників затвердженим КМУ і за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу 25 років у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.
Аналогічні положення передбачені п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), у відповідності п.1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі №233/2084/17, від 31.032020 року у справі №678/65/17.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).
Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Згідно п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
Відповідно до п.1 Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 01.08.1992 року №442 (далі - Порядок №442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п.8 Порядку №442).
Згідно з п.9 Порядку №442 перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.
Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Отже, аналіз вище наведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах незалежно від віку є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 16 січня 2003 р. №36, розділом XI "Металообробка" у ливарному виробництві передбачена посада, зокрема - формувальники ручного формування, які беруть участь у литті.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював:
- з 04.02.1992 по 11.08.1992 (наказ №55 від 10.08.1992) формувальником - ливарником другого розряду;
- з 11.08.1992 по 27.04.1993 (наказ №28 від 26.04.1993) формувальником - ливарником третього розряду;
- з 27.04.1993 по 01.06.1996 (наказ №40 від 04.06.1996) - формувальником - ливарником четвертого розряду;
- з 01.06.1996 по 08.01.2003 (наказ №2 від 08.01.2003) формувальником - ливарником п'ятого розряду скульптурного цеху;
- 08.01.2003 (наказ №2 від 08.01.2003) у відповідності до назви професії ДК 003-95 та ЕТКДГ назву професії «формувальник - ливарник» було записано «формувальник ручного формування» код за КП 7211.2
- з 08.01.2003 по 12.10.2005 (наказ №869 від 11.10.2005) працював за посадою формувальник ручного формування.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.11.2013 р по справі №6/242-8/210 про банкрутство КП «Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика» було припинено провадження та ліквідовано колективне підприємство «Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика» (79014, м. Львів, вул. Мучна, буд. 32; код ЄДРПОУ 02913682).
Згідно договору відповідального зберігання № 5 від 16.03.2011р. (виправлено на 2012р.), укладеним між Колективним підприємством «Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика» в особі арбітражного керуючого ліквідатора Боброва В.Р. та Львівською обласною організацією Національної спілки художників України, Фабрика передає, а Спілка приймає на відповідальне безвідплатне архівне зберігання оригінали документів з особового складу, установчі та ліквідаційні документи, бухгалтерську документацію та інші документи, що стосуються діяльності Фабрики.
Відповідно до довідки Львівської обласної організації Національної спілки художників України про підтвердження трудового стажу №04 від 02.02.2021 р ОСОБА_1 в період з 10.03.1992 р по 12.10.2005 р виконував роботу в ливарному виробництві по заливці розплавленим кольоровим металом гіпсо-земеляних форм художніх виробів.
Довідки видана на підставі наказу №20 від 09.03.1992, №2 від 08.01.2003, №86 від 11.10.2005, особові рахунки на заробітну плату, додаткова відпустка за роботу в шкідливих умовах праці за період 1992-2005 рр., технологічний процес, матеріали атестації, особова карта Т-2
В свою чергу, як вбачається витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КП «Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика» ліквідоване з 12.12.2013 р., а його засновником є Львівська обласна організація Національної спілки художників України.
Таким чином, оскільки Львівська обласна організація Національної спілки художників України є засновником КП «Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика», суд відкидає доводи відповідача про те, що довідка про підтвердження трудового стажу та довідка про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії видані неналежним органом.
Відповідно до ст. 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII та ч. 1ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637(далі - Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За приписами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки,а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу зазначених норм вбачається, що для підтвердження трудового стажу можуть бути надані будь-які документи, які містять відомості про періоди роботи, зокрема, довідки архівних установ на зберігання яких переданні первинні документи.
Стаж роботи позивача ОСОБА_1 на посаді формувальник ручного формування, передбаченій Списком № 1 в період часу з 10.03.1992 по 02.10.2005 підтверджено: записами у трудовій книжці; копіями довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, Отже, документально підтверджено зайнятість позивача на роботах за відповідною професією з відповідними умовами праці, що відповідають Списку №1.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм суд приходить висновку, що так як позивач має необхідний пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який підтверджено, зокрема, записами трудової книжки та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних документів № 04 від 02.02.2021 року, виданою Львівською обласною організацією Національної спілки художників України, дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії за віком є протиправними.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Відділу призначення пенсій Управління пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1344500098883 від 04.03.2021 року підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним)
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне обрати такий спосіб захисту порушеного права позивача як зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, період роботи на посаді формувальника ручного формування з 10.03.1992 року по 02.10.2005 року та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським об'єднанням «Лемеха та Партнери» укладено Договір - доручення про надання правової допомоги №1546 від 22.04.2021 року.
Згідно з пунктом 2.1, цього договору за дорученням Замовника, Виконавець зобов'язується дотримуючись «Правил адвокатської етики» та чинного законодавства України, надати Клієнту зазначену правову допомогу, а Замовник зобов'язується виплатити виконавцю гонорар та відшкодувати витрати необхідні для виконання договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору, надані послуги затверджуються сторонами в Акті виконаних робіт та наданих послуг та оплачується Замовником за наступними тарифами: 1 год. роботи дорівнює 2000 грн.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з Акту виконаних робіт від 14.06.2021 року адвокатом виконані наступні роботи:
- підготовка та подання адміністративного позову - 2 год.
- підготовка та надсилання відповіді на відзив - 1,5 год.
- підготовка та надсилання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу - 0,5 год.
Загальна кількість часу, витраченого адвокатом для надання правничої допомоги Позивачу складає 4 год. Загальна вартість правничої допомоги становить 8000 грн.
Виходячи із зазначеного, сторони домовилися, що винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту в даній справі здійснюється за плату відповідно до домовленості, і до сплати підлягає гонорар в сумі 8000 грн.
Згідно дублікату квитанції Приватбанку №0.0.2105509406.1 позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 8000,00 грн. за надання правничої допомоги згідно з Договором - доручення №1546 від 22.04.2021.
Отже, витрати позивача в розмірі 8000,00 грн. на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та повністю доводяться належними і допустимим доказами.
Водночас обов'язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на Головне управління ПФУ у Львівській області.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
З огляду на викладене та беручи до уваги заперечення відповідача щодо розміру таких витрат, керуючись принципом співмірності витрат на правничу допомогу та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у співмірності до наданих послуг, на переконання суду, становить 1000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу призначення пенсій Управління пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1344500098883 від 04.03.2021 року «Про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, період його роботи на посаді формувальника ручного формування з 10.03.1992 року по 02.10.2005 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 1000,00 (одну тисячу) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885).
Повний текст рішення складено 03 серпня 2021 року.
Суддя Кухар Н.А.