справа№380/8351/21
02 серпня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Сихівському районі м.Львова Львівської області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить зобов'язати сформувати подання про повернення 16860 грн. 00 коп. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №0.0.17568448441 від 03.07.2020 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач придбала житло вперше, іншого житла не має, не отримувала та не брала участі у приватизації житла. Таким чином, позивач вважає, що вона звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу на підставі п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач у своїх запереченнях вказує, що не володіє інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому не має можливості встановити факти придбання фізичними особами житла вперше. Крім того, позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували, що майно придбане вперше. Громадяни, які придбавають житло вперше звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не рішенням органу Пенсійного фонду. Тому, питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору.
Окрім того, 07.06.2021 року на адресу суду надійшли пояснення Управління Державної казначейської служби України у Сихівському районі м.Львова Львівської області, в яких зазначено, що подання або рішення суду про стягнення коштів з відповідного бюджету, до якого вони зараховані подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
31.05.2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.
Згідно з договором купівлі - продажу квартири від 03.07.2020 року позивач придбала у власність квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що підтверджується квитанцією від 03.07.2020 року за №0.0.17568448441 на суму 16860 грн. 00 коп.
Позивач звернувся із претензією від 27.11.2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просила сформувати подання про повернення помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідач листом №1300-5604-8/101519 від 10.12.2020 року повідомив позивача, що оскільки нею не надані документи та інформація зазначена у підпунктах «б», «в», «г» пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, нема підстави для формування подання на повернення коштів, які помилково сплачені.
Не погодившись із вищенаведеною відмовою, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Змістом спірних правовідносин є відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення позивачу з державного бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 16860 грн. 00 коп.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 28.11.2018 року у справі №813/1126/17, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах.
Відповідно до положень п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року за № 400/97-ВР ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Як передбачено ч.3 ст.3 даного Закону, платники збору, визначені пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Згідно з підп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року за №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює, зокрема, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року за № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна», покладений на Пенсійний фонд України.
Системно проаналізувавши вищенаведені норми, суд приходить до висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (житлового будинку), зазначеної в договорі купівлі-продажу майна.
Також, судом встановлено, що згідно з наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки від 27.11.2020 року за №234540992 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за позивачем не зареєстровано будь- яких операцій з придбання об'єкта житлової нерухомості, окрім придбання квартири на підставі договору купівлі - продажу квартири від 03.07.2020 року.
В свою чергу, відповідачем, як органом на якого законодавством безпосередньо покладено обов'язок контролювати справляння до бюджету збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, не надано суду жодних доказів в підтвердження обставин того, що квартира придбавалася позивачем не вперше, як цього вимагає ч.2 ст.77 КАС України.
При цьому, суд вважає за необхідне надати правову оцінку посиланням відповідача на положення п.15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1740).
У відповідності до п.1 Порядку №1740 цей порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 15-2 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відтак, суд приходить до висновку, що для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна не обов'язкова наявність документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Однак, враховуючи те, що згаданий Порядок врегульовує питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, в тому числі нотаріального посвідчення без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та не врегульовує правовідносин з повернення зазначеного збору у разі відсутності в особи обов'язку його сплати, відповідачем без достатніх на те правових підстав застосовано вимоги Порядку № 1740 у спірних правовідносинах.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не повинен був сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, а тому сума сплаченого збору підлягає поверненню.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову відповідача у формуванні подання про повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Як передбачено п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року за №787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №1650/24182, з наступними змінами та доповненнями, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача сформувати подання до Управління державної казначейської служби України у Сихівському районі м.Львова Львівської області про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 16860 грн. 00 коп. є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
При цьому, суд, у відповідності до вимог ч.2 ст.9 та ч.2 ст.245 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову відповідача формування подання про повернення безпідставно сплачених коштів.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю та вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області у формуванні подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 16860 грн. 00 коп.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) сформувати подання про повернення ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 16860 (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №0.0.1756844844 1 від 03.07.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Я.Мартинюк