справа №380/8020/20
28 липня 2021 року зал судових засідань № 11
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Роздіна Ю.Н.,
представника відповідача Чубак Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “СТ-АВТО-ГРУП” до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “СТ-АВТО-ГРУП” код ЄДРПОУ 43090595, місцезнаходження: 79071, м. Львів, вул. Щирецька, 36 до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДПС у Львівський області від 25.09.2020 № 3600 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “СТ-АВТО-ГРУП”.
Ухвалою від 05.10.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 28.09.2020 несвоєчасно вручив позивачу оскаржений наказ від 25.09.2020 № 3600 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “СТ-АВТО-ГРУП”. З урахуванням того, що вказаний наказ не був попередньо направлений та вручений позивачу, такий є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник відповідача подав до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що право контролюючого органу проводити перевірки платників податку закріплене у статті 20 Податкового кодексу України. Відповідач належним чином виконав свій обов'язок щодо вручення позивачу оскарженого наказу, що підтверджується підписом директора ТзОВ “СТ-АВТО-ГРУП” на такому. У позовній заяві не зазначено, в чому саме полягає протиправність дій відповідача при винесенні оскарженого наказу.
Представник позивача подав до суду заперечення на відзив, в яких зазначає про те, що відповідач вручив позивачу копію оскарженого наказу лише 28.09.2020 о 17:00 год, тобто в перший день перевірки по завершенню робочого дня.
Представник позивача подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначає про те, що наказом Державної податкової служби від 19.06.2012 №522 встановлено регламент опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Відповідно до положень вказаного порядку проведенню документальної позапланової перевірки позивача мало передувати проведення камеральної перевірки.
Представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначає про те, що відповідно до підпункту 78.1.8. пункту 78.1статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V вказаного Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у вказаному підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Відповідно до у відповідача були достатні правові підстави для проведення позапланової виїзної перевірки позивача.
Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення. Проте, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі пунктів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, розглянувши доповідну записку управління податкового аудиту Головного управління ДПС від 24.09.20202 №536/13-01-07-08 заступник начальника Головного управління ДПС у Львівській області видав наказ “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “СТ-АВТО-ГРУП” від 25.09.2020 №3600.
Вказаний наказ 28.09.2020 отримав директор ТзОВ “СТ-АВТО-ГРУП” Дільний С.М., що підтверджується його підписом на оскарженому наказі.
Позивач не допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки, що підтверджується актом про відмову в допуску до проведення перевірки від 28.09.2020 №753.
Не погоджуючись з наказом відповідача “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “СТ-АВТО-ГРУП” від 25.09.2020 №3600 позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено право контролюючого органу проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано статею 78 ПК України.
Відповідно до підпункту 28.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки уповноважена особа контролюючого органу приймає рішення, що оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 вказаної статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 зазначеного Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 вказаної статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Суд встановив, що копію наказу “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “СТ-АВТО-ГРУП” від 25.09.2020 №3600 отримав директор позивача Дільний С.М., що підтверджується його підписом на оскарженому наказі із зазначенням дати - 28.09.2020.
Суд зазначає, що відповідно до положень оскарженого наказу 28.09.2020 - перший день перевірки. Тому вручення відповідачем наказу “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “СТ-АВТО-ГРУП” від 25.09.2020 №3600 у день перевірки не може вважатися своєчасним, тобто таким, що здійснене до початку проведення перевірки.
Відповідно до вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Відповідно до пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
З аналізу наведених нормативних положень вбачається, що непред'явлення або не надіслання платнику податків копії наказу про проведення перевірки є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Суд встановив, що позивач скористався своїм правом на не допуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки на підставі оскарженого наказу, що підтверджується актом про відмову в допуску до проведення перевірки від 28.09.2020 №753.
Водночас, суд звертає увагу позивачу, що несвоєчасне вручення наказу про проведення перевірки жодним чином не впливає на його правомірність та не може бути підставою для його скасування, оскільки законодавець передбачив інші правові наслідки несвоєчасного вручення наказу про проведення перевірки (недопуск посадових осіб контролюючого органу до її проведення).
Оцінюючи доводи позивача про те, що проведенню документальної позапланової виїзної перевірки має передувати камеральна перевірка, суду зазначає таке.
Відповідно до підпункту 78.1.8. пункту 78.1статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V вказаного Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у вказаному підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Відповідно до поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість підприємством задеклароване від'ємне значення з податку на додану вартість декларації з податку на додану вартість за період серпень 2020 року в сумі 25 035 801 грн, у тому числі, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2020 року.
З огляду на це, суд вважає, що відповідач згідно з положеннями підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України мав достатні правові підстави для проведення перевірки позивача.
Висновки суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у справі №821/1235/17 від 19.02.2021.
Суд відхиляє посилання позивача на норми наказу Державної податкової служби “Про затвердження Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість” від 19.06.2012 №522, оскільки такий втратив чинність на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 14.04.2017 №263. Чинними на момент видання оскарженого наказу нормативно-правовими актами обов'язок попереднього проведення камеральної перевірки платника податку не передбачений.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідач прийняв оскаржений наказ на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач не навів, а суд не встановив обставин, які б свідчили про протиправність наказу Головного управління ДПС у Львівській області “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “СТ-АВТО-ГРУП” від 25.09.2020 №3600.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “СТ-АВТО-ГРУП” до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 2 серпня 2021 року.
Суддя А.Г. Гулик