ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" серпня 2021 р. справа № 300/2767/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
Адвокат Розкошинський Арсен Михайлович, який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) 09.06.2021 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправною бездіяльності, яка полягала у неврахуванні при призначенні пенсії в разі втрати годувальника, останнього грошового забезпечення згідно довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/5 від 04.01.2021 та зобов'язання провести перерахунок та виплату призначеної пенсії в разі втрати годувальника згідно довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/5 від 04.01.2021, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Відповідно до протоколу за пенсійною справою 0901007473 Міноборони від 12.05.2021 позивачці призначено пенсію в розмірі 30 відсотків грошового забезпечення померлого військовослужбовця пенсіонера. У зв'язку із проведенням перерахунку пенсії позивачки без включення до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) премій, позивачка звернулася до відповідача із скаргою щодо здійснення перерахунку пенсії в разі втрати годувальника із врахуванням останнього розміру його грошового забезпечення. Однак, листом від 26.05.2021 за №3608-3309/В-02/8-0900/21 відповідачем вказано, що пенсію призначено згідно чинного законодавства. З наведених підстав, позивачка просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами встановленими статтею 263 КАС України.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 12.07.2020. Проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії оскільки відповідно до приписів статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України та положень Порядку № 45. У свою чергу, прийнятою Кабінетом Міністрів України постановою від 21.02.2018 за № 103, на підставі якої проведено перерахунок пенсії позивачу 01.01.2018, встановлено вичерпний перелік складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, при цьому щомісячні додаткові види грошового забезпечення до таких не включено. Відтак, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 26.03.2021 визначено позивачу пенсію, по втраті годувальника за померлого сина, з врахуванням посадового окладу, окладу за звання та надбавки за вислугу років. В зв'язку із наведеним, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 з 05.04.1993 їй призначена пенсія за віком (а.с.10).
Син позивачки, ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та з 05 січня 2002 року отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 № 300/2245/20, яке набрало законної сили 11.01.2021, позов ОСОБА_2 (сина позивача) до Івано-Франківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмов протиправними та зобов'язання до вчинення дій - зобов'язано Івано-Франківський обласний військовий комісаріат підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії (а.с.23, 24-31).
На виконання рішення суду, Івано-Франківським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (правонаступником Івано-Франківського обласного військового комісаріату) видано довідку ОСОБА_2 за №9/1/5 від 04.01.2021 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, якою передбачено грошове забезпечення сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в розмірі 23765,55 грн, де враховані такі складові: - посадовий оклад - 7050,00 грн; оклад за військове звання - 1410, 00 грн.; - процентна надбавка за вислугу років 45% - 3807,00 грн; - середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 11498,55 грн (а.с.22).
На підставі вказаної довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 з 01.02.2021 перераховано пенсію за пенсійною справою №ХД18740 - Міноборони в розмірі 56%, яка із урахуванням надбавок склала 15970,45 грн (а.с.21).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про що складено відповідний актовий запис №184 від 05.03.2021, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 13).
В свою чергу, ОСОБА_1 звернулася 11.03.2021 до відповідача про призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника - військовослужбовця/ пенсіонера ОСОБА_2 , якій відповідно до протоколу за пенсійною справою 0901007473 (Міноборони) від 12.05.2021 (а.с.20), призначено пенсію в розмірі 30 відсотків грошового забезпечення, яке включало такі складові: - посадовий оклад - 7050,00 грн; - оклад за військове звання - 1410,00 грн; - процентна надбавка за вислугу років 45% - 3807,00 грн.
Однак, відповідно до протоколу за пенсійною справою 0901007473 (Міноборони) від 12.05.2021 грошове забезпечення ОСОБА_2 для обчислення пенсії ОСОБА_1 вказане в розмірі 12267,00 грн, а не 23765,55 грн., тобто без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення( надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Не погоджуючись із розміром перерахованої пенсії, позивачка 11.05.2021 звернулась з скаргою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із вимогами: надати інформацію із законодавчим обґрунтуванням призначення пенсії в разі втрати годувальника в розмірі нижчому ніж це передбачено законом; надати розрахунок пенсії в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із урахуванням останнього розміру його грошового забезпечення, яке враховується при призначенні пенсії; здійснити перерахунок пенсії в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII з моменту переведення на пенсію в разі втрати годувальника (а.с.14).
Листом №3608-3309/В-02/8-0900/21 від 26.05.2021 надано відповідь ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, в якому зазначено, що пенсія призначена згідно чинного законодавства (а.с.15).
Також, 11.05.2021 подано адвокатський запит №10, на підставі договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 , в якому представник просив надати: інформацію в якому розмірі та процентному співвідношенні до грошового забезпечення померлого ОСОБА_2 призначена пенсія у разі втрати годувальника його матері ОСОБА_1 ; належним чином оформлені матеріали пенсійних справ - ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_2 (а.с. 17).
Листом № 0900-0306-8/17050 від 18.05.2021 надано відповідь ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, в якому зазначено, що пенсія призначена згідно чинного законодавства у розмірі 30 % грошового забезпечення, яке включало такі складові: - посадовий оклад,. оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення( надбавки, доплати, підвищення) та премії(а.с. 18).
Вважаючи таку відмову протиправною адвокат позивачки звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Стаття 19 Конституції України закріплює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі, також - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять:- посадовий оклад, оклад за військовим званням;- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до пункту «б» статті 36 Закону №2262-XII, пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах, зокрема, сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ).
Процитована норма статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Вищенаведений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесеними змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за №393 (надалі, також Порядок №45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
За змістом пункту 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 вказаного Порядку №45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Враховуючи вищевказані приписи законодавства, на думку суду, в обрахунок пенсії особи, яка втратила годувальника військовослужбовця повинне враховуватися останнє грошове забезпечення із урахуванням основних та додаткових його видів, як це передбачено довідкою №9/1/5 від 04.01.2021, виданою на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 в справі №300/2245/20.
Проте відповідачем здійснено обрахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків виходячи тільки з основних видів грошового забезпечення, тобто не взято до уваги рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 в справі №300/2245/20.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює принцип обов'язковості судового рішення.
Згідно зі статтею 370 цього ж Кодексу, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - за її межами.
Суд зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили вважається законним, доки його не скасовано в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуто компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій таке рішення ухвалено.
Частиною 7 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" встановлено, що судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні від 15.10.2009 по справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" Європейський Суд з прав людини акцентував увагу саме на невиконанні рішень суду, в яких держава виступає боржником в особі тих чи інших державних органів або підприємств та вказав, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає також право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Суд також зауважив, що відсутність у особи можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Виконання судових рішень є найвагомішим показником реального та належного захисту порушених прав, свобод та інтересів особи та невід'ємною складовою права на справедливий суд.
Таким чином, заперечення обставин, встановлених в судовому рішенні, яке набрало законної сили є порушенням принципу правової визначеності та стабільності судового рішення.
Висновки Європейського Суду, викладені у рішенні "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06.2014, де Суд вказав, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Отож, пенсія утриманцю ОСОБА_1 у частині грошового забезпечення при обрахунку пенсії, яку отримував померлий син ОСОБА_2 станом на момент смерті є законним очікуванням (на підставі рішення суду, яке набрало законної сили) позивача в розумінні практики Європейського суду з прав людини.
З огляду на вказане, позивач має право на перерахунок призначеної у зв'язку із втратою годувальника пенсії у розмірі 30 відсотків суми останнього грошового забезпечення ОСОБА_2 , що становив 23765,55 грн з моменту звернення останньої до відповідача - 11.03.2021.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн, згідно квитанції №1-698К від 09.06.2021 (а.с.1).
Враховуючи наведене, на підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 139, 241-246, 295, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування при призначенні ОСОБА_1 пенсії в разі втратив годувальника, останнього грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія годувальника ОСОБА_2 згідно наданої довідки Івано-Франківським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 04.01.2021 №9/1/5.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 11.03.2021 перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника виходячи з останнього грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 в розмірі 23765,55 грн, що підтверджується довідкою Івано-Франківського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 04.01.2021 №9/1/5, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачену нею суму судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця фактичного проживання: : АДРЕСА_2 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76000).
Суддя /підпис/ Микитин Н.М.