ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" серпня 2021 р. справа № 300/779/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молоко" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молоко" (надалі також - позивач, ТОВ "Торговий дім "Молоко") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач 1, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), Державної податкової служби України (надалі також - відповідач 2, ДПС України), згідно якого просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №2332408/35508327 від 21.01.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №2332406/35508327 від 21.01.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №2332409/35508327 від 21.01.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №2332407/35508327 від 21.01.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: №3 від 31.12.2020; №4 від 31.12.2020; №6 від 31.12.2020 та №7 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання Договорів суборенди № 1 від 01.03.2018, № 3/01-19 від 31.01.2019, № 1 від 16.09.2019, позивач як орендар надавав послуги суборенди ПНВК "Інтербізнес" обладнання у строкове платне користування обладнання, факт здійснення надання послуг суборенди підтверджено Актами виконання робіт (надання послуг) та податковими накладними. В зв'язку наведеним ТОВ "Торговий дім "Молоко" складено та направлено до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні 3 від 31.12.2020, №4 від 31.12.2020, №6 від 31.12.2020 та №7 від 31.12.2020, які прийняті. Однак, відповідач 1 безпідставно відмовив в реєстрації вищенаведених податкових накладних за відсутності конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того представник позивача зазначає, що у квитанціях щодо зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом не вказано, а ні конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, а ні конкретного переліку необхідних документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних. Також, після отримання таких квитанцій позивач у порядку, встановленому законодавством, подав до контролюючого органу письмові пояснення щодо підтвердження інформації зазначеної у податкових накладних, і копії відповідних документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій по вказаних податкових накладних. Відтак, на думку представника позивача первинні документи засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань. Таким чином, фактичні обставини свідчать також про те, що зупинення реєстрації спірних податкових накладних є протиправними та рішення податкового органу такими, що підлягають скасуванню. Щодо позовної вимоги про зобов'язання здійснити реєстрацію спірних податкових накладних, то така вимога ніяким чином не порушує дискреційні функції фіскального органу, а є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. З наведених підстав представник позивача, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 09.03.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області скористалось правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 30.03.2021. У відзиві проти задоволення позовних вимог представник відповідача 1 заперечив, вказав, що реєстрацію податкових накладних контролюючим органом було призупинено із пропозицією подати додаткові документи чи пояснення, достатні для проведення такої реєстрації. Позивач надав пояснення та ряд документів. Однак, долучені позивачем до повідомлення документи були винесені на розгляд комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації. Комісія ГУ ДПС в Івано-Франківській області, розглянувши отримані від платника податку на додану вартість документи щодо підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування до податкової накладної, прийняла рішення від 21.01.2021 №2332408/35508327 про відмову у реєстрації податкової накладної №3, №2332406/35508327 від 21.01.2021 про відмову у реєстрації до податкової накладної №4 від 31.12.2020, №2332409/35508327 від 21.01.2021 про відмову у реєстрації до податкової накладної №6 від 31.12.2020 та №2332407/35508327 від 21.01.2021 про відмову у реєстрації до податкової накладної №7 від 31.12.2020. Підставою для прийняття спірних рішень стало ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних. За вказаних обставин представник відповідачів вважає, що оскаржені рішення є правомірними, оскільки прийняті контролюючим органом на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, який передбачений діючим податковим законодавством. Просив в задоволенні позову відмовити.
08.04.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача заперечує щодо доводів відповідача та зазначає, що на факти, наведені в позовній заяві не спростовано відповідачем 1 у відзиві на позовну заяву. Вказав на те, що відповідачем вкотре не зазначено, які саме первинні документи не надані, чи містять вони якісь розбіжності, чи неправильно оформлені, чи не відповідають вимогам законодавства або визнані недійсними. Крім того, представник позивача звернув увагу, що відносини між контрагентами по договорах оренди/суборенди тривають з 2018 (початку 2019 року) і відповідно в ГУ ДПС в Івано-Франківській області до 31.12.2020 не виникало сумнівів щодо попередніх зареєстрованих податкових накладних, що складені на підставі актів виконаних робіт, які підписуються сторонами щомісячно. Тобто відповідач 1 не зупиняв реєстрацію та не блокував податкові накладні по даних господарських відносинах до 31.12.2020 р., а також після даної дати, хоча акти по договорах оренди/суборенди та податкові накладні складаються щомісячно і є аналогічними із тими по яких відповідач-1 здійснив зупинення реєстрації, що свідчить про вибіркове зупинення реєстрації та блокування податкових накладних позивача.
Державна податкова служба України правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась, ухвалу про відкриття провадження від 09.03.2021 разом з копією позовної заяви отримала 04.01.2020, що підтверджується довідкою від 19.03.2021 (а.с.70).
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
Згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молоко" зареєстроване як юридична особа 26.10.2007. Видами діяльності зазначеної юридичної особи є: допоміжна діяльність у рослинництві (основний); вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; розведення іншої великої рогатої худоби і буйволів; допоміжна діяльність у тваринництві; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультування з питань оподаткування; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; надання в оренду інших машин устаткований та товарів; надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; надання в оренду вантажних автомобілів; складське господарство (а.с.8).
01.03.2018 між ТОВ "Торговий дім "Молоко" і ПНВК "Інтербізнес" укладено договір суборенди транспортних засобів № 1, відповідно до умов якого Орендар ТОВ "Торговий дім "Молоко" зобов'язується передати суборендареві ПНВК "Інтербізнес" у строкове платне користування транспортні засоби, перелік якого визначено Сторонами, а суборендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування Об'єкт суборенди, що визначений у цьому договорі та акті прийому-передачі та зобов'язується сплачувати орендну плату. За умовами п. 2.1 даного Договору об'єкт оренди передається суборендареві на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі від 01.03.2018, який є невід'ємною частиною договору (а.с.38-40).
На виконання вищенаведеного договору позивач надав в грудні 2020 послуги суборенди транспортних засобів на загальну суму 17256,42 грн, в тому числі ПДВ - 2 876,07 грн. Факт здійснення надання послуг суборенди підтверджено актом виконання робіт (надання послуг) № 114 від 31.12.2020, податковою накладною за № 6 від 31.12.2020 (а.с.41-42).
01.03.2018 між ТОВ "Торговий дім "Молоко" і ПНВК "Інтербізнес" укладено договір суборенди обладнання № 1, відповідно до умов якого орендар ТОВ "Торговий дім "Молоко" зобов'язується передати суборендареві ПНВК "Інтербізнес" у строкове платне користування обладнання, перелік якого визначено сторонами, а суборендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування об'єкт суборенди, що визначений у цьому договорі та акті прийому-передачі та зобов'язується сплачувати орендну плату. За умовами п. 2.1 даного договору об'єкт оренди передається суборендареві на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі від 01.03.2018 (а.с.46-48).
На виконання вищенаведеного договору позивач надав послуги суборенди обладнання на загальну суму 31 504,60 грн, в тому числі ПДВ 5 250,77 грн. Факт здійснення надання послуг суборенди підтверджено актом виконання робіт (надання послуг) № 115 від 31.12.2020, податковою накладною за № 7 від 31.12.2020 вищенаведеного договору (а.с.49-50).
31.01.2019 між ТОВ "Торговий дім "Молоко" і ПНВК "Інтербізнес" укладено Договір суборенди № 3/01-19, відповідно до умов якого орендар ТОВ "Торговий дім "Молоко" зобов'язується передати суборендареві ПНВК "Інтербізнес" у строкове платне користування обладнання, перелік якого визначено сторонами, а суборендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування об'єкт оренди, що визначений у цьому договорі та акті прийому-передачі та зобов'язується сплачувати орендну плату. За умовами п. 2.1 даного Договору об'єкт оренди передається суборендареві на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі від 31.01.2019 (а.с.20-25).
На виконання вищенаведеного договору позивач надав послуги суборенди обладнання на загальну суму 31 504,60 грн, в тому числі ПДВ 5 250,77 грн. Факт здійснення надання послуг суборенди підтверджено актом виконання робіт (надання послуг) № 112 від 31.12.2020, податковою накладною за № 3 від 31.12.2020 (а.с.26-27).
16.09.2019 між ТОВ "Торговий дім "Молоко" і ПНВК "Інтербізнес" укладено договір оренди № 1, відповідно до умов якого орендодавець ТОВ "Торговий дім "Молоко" зобов'язується передати орендарю ПНВК "Інтербізнес" у строкове платне користування об'єкти нерухомості, а суборендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому договорі та акті прийому-передачі та зобов'язується сплачувати орендну плату: адреса приміщень, що орендуються; Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Охоче, вул. Пролетарська. За умовами п. 3.1 даного договору приміщення, що орендуються, повинні бути передані орендодавцем та прийняті орендарем шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі від 16.09.2019 (а.с.31-32).
На виконання вищенаведеного договору позивач надав в грудні 2020 послуги оренди нерухомого майна на загальну суму 16 293,52 грн, в тому числі ПДВ 2 7115,59 грн. Факт здійснення надання послуг оренди від позивача ТОВ "Торговий дім "Молоко" підтверджено актом виконання робіт (надання послуг) № 116 від 31.12.2020, податковою накладною за № 4 від 31.12.2020 (а.с.33-34).
Відтак, за результатами вищенаведених господарських операцій позивачем оформлено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №3 від 31.12.2020, №4 від 31.12.2020, №6 від 31.12.2020 та №7 від 31.12.2020.
Повідомленнями від 06.01.2021 та від 13.01.2021 зазначені вище податкові накладні прийняті, реєстрація зупинена. Так, вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0207, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.28, 35, 43, 51)
ТОВ "Торговий дім "Молоко" щодо зупинення податкових накладних надано пояснення №2 від 14.01.2021, №5 від 15.01.2021, №3 від 15.01.2021, №4 від 15.01.2021 та долучено в підтвердження господарських операцій супроводжуючі договори, первинні та інші документи (а.с.29, 36, 44, 52)
Згідно квитанцій від 15.01.2021, від 16.01.2021, від 16.01.2021, 16.01.2021 зазначені пояснення та долучені документи прийнято до розгляду (зворотній бік а.с.29, 36, 44, 52).
Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Івано-Франківській області №2332408/35508327 від 21.01.2021, №2332406/35508327 від 21.01.2021, №2332409/35508327 від 21.01.2021 та №2332407/35508327 від 21.01.2021 відмовлено в реєстрації податкових накладних №3 від 31.12.2020, №4 від 31.12.2020, №6 від 31.12.2020 та №7 від 31.12.2020 у зв'язку із ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних (а.с.30, 37, 45, 53)
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач 21.01.2021 подав скарги щодо рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. До скарг також долучено документи, підтверджуючі реальність господарських операцій позивача з ПНВК "Інтербізнес" (а.с.54-57).
Рішеннями за результатами розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних ДПС України №5383/35508327/2 від 02.02.2021, №5380/35508327/2 від 02.02.2021, №5262/35508327/2 від 02.02.2021, №4755/35508327/2 від 02.02.2021 позивачу відмовлено в задоволенні скарг (а.с.58-61).
Вважаючи прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).
Статтею 185 ПК України визначено об'єкти оподаткування податком на додану вартість.
Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт а); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт б).
Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт а); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт б).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (надалі, також - Порядок №1165).
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7 та 8 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додатку 3 до Порядку №1165) передбачено, що до таких відносять, зокрема, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 також затверджений Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарг).
Згідно з пунктами 11, 12 Порядку розгляду скарг щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за № 1245/34216 (надалі, також - Порядок №520).
Відповідно до пункту 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з пунктом 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 9 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Відповідно до пункту 11 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як встановлено судом, позивач надіслав контролюючому органу в електронному вигляді повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №2 від 14.01.2021, №5 від 15.01.2021, №3 від 15.01.2021, №4 від 15.01.2021.
Тобто, позивачем подано контролюючому органу пояснення та відповідні первинні документи в підтвердження надання послуг із суборенди майна, зазначених в податкових накладних №3 від 31.12.2020, №4 від 31.12.2020, №6 від 31.12.2020 та №7 від 31.12.2020.
Однак, рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Івано-Франківській області №2332408/35508327 від 21.01.2021, №2332406/35508327 від 21.01.2021, №2332409/35508327 від 21.01.2021 та №2332407/35508327 від 21.01.2021 відмовлено в реєстрації податкових накладних №3 від 31.12.2020, №4 від 31.12.2020, №6 від 31.12.2020 та №7 від 31.12.2020.
Суд зазначає, що підставою для вищенаведених відмов контролюючим органом визначено ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних (а.с. 46).
Проте судом встановлено, що позивач надіслав контролюючому органу в електронному вигляді повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №2 від 14.01.2021, №5 від 15.01.2021, №3 від 15.01.2021, №4 від 15.01.2021.
ТОВ "Торговий дім "Молоко" на підтвердження правомірності складення та подання спірних податкових накладних надіслано контролюючому органу електронним зв'язком повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено №2 від 14.01.2021, №5 від 15.01.2021, №3 від 15.01.2021, №4 від 15.01.2021 та долучено документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, до яких долучено пояснювальні записки та текстові файли стосовно податкових накладних 2 від 14.01.2021, №5 від 15.01.2021, №3 від 15.01.2021, №4 від 15.01.2021.
Таким чином, суд зазначає, що ТОВ "Торговий дім "Молоко" було подано контролюючому органу пояснення та відповідні первинні документи в підтвердження постачання послуг, зазначених в податкових накладних 2 від 14.01.2021, №5 від 15.01.2021, №3 від 15.01.2021, №4 від 15.01.2021.
Також, суд вказує на те, що повідомлення Автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" Державної податкової служби України від 06.01.2021 та від 13.01.2021 не містять конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати.
У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року в справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Відтак, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18.06.2019, за результатом розгляду справи № 0740/804/18, та в постанові від 23.10.2018, за результатом розгляду справи № 822/1817/18.
В зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що позивач надав контролюючому органу копії документів, які передбачені пунктом 5 Порядку № 520. Такі документи відповідають пункту 5 Порядку № 520 та подані позивачем на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Крім того, подані позивачем первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу статей 198, 201 Податкового кодексу України, частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Будь-яких доказів на спростування вищевказаних фактів представник відповідачів суду не надав.
Таким чином, первинні документи, які позивачем долучені до повідомлень, а також до скарг на рішення комісії регіонального рівня, засвідчують факт реального виконання позивачем господарських зобов'язань перед контрагентом.
Відтак, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, суд зазначає, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області не мало правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.
В зв'язку із вищенаведеним суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №2332408/35508327 від 21.01.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №2332406/35508327 від 21.01.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №2332409/35508327 від 21.01.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №2332407/35508327 від 21.01.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані рішення (дії), а отже є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 31.12.2020; №4 від 31.12.2020; №6 від 31.12.2020 та №7 від 31.12.2020, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією Державної фіскальної служби. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Відтак, судом враховано при обранні ефективного способу відновлення порушених відповідачем прав позивача такі норми та практику Європейського суду з прав людини.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданих податкових накладних, а документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
При цьому, в даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде вирішений остаточно.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ТОВ "Торговий дім "Молоко" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України підлягає до задоволення, а тому слід визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2332408/35508327 від 21.01.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №2332406/35508327 від 21.01.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №2332409/35508327 від 21.01.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №2332407/35508327 від 21.01.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 31.12.2020 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені позивачем податкові накладні №3 від 31.12.2020; №4 від 31.12.2020; №6 від 31.12.2020 та №7 від 31.12.2020.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявною в матеріалах справи квитанцією №11 від 23.02.2021 (а.с.1) підтверджується сплата позивачем судового збору за подання до суду даного позову у розмірі 18160,00 грн. Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, відтак, підлягає стягненню пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача лише сплачена ним сума судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №2332408/35508327 від 21.01.2021 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молоко" у реєстрації податкової накладної №3 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №2332406/35508327 від 21.01.2021 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молоко" у реєстрації податкової накладної №4 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №2332409/35508327 від 21.01.2021 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молоко" у реєстрації податкової накладної №6 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №2332407/35508327 від 21.01.2021 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молоко" у реєстрації податкової накладної №7 від 31.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №3 від 31.12.2020; №4 від 31.12.2020; №6 від 31.12.2020 та №7 від 31.12.2020 подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молоко" у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молоко" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9080 (дев'ять тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молоко" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9080 (дев'ять тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молоко" (код ЄДРПОУ 35508327, вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76002);
відповідачі: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053);
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Микитин Н.М.