03 серпня 2021 року Справа № 280/586/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
21.01.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 08.09.2020 №0081294905.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до неї застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 - 2018 роки. В той же час, податкових повідомлень-рішень, якими контролюючий орган визначив такі зобов'язання, позивач не отримувала, оскільки їх направлено не за податковою адресою ОСОБА_1 . Звідси, вважає застосування штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення 08.09.2020 №0081294905 протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 26.01.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 22.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №280/586/21; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 17.03.2021 №15554), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що за даними АІС «Податковий блок» ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 151,50 кв.м. Враховуючи наведене, контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення від 03.08.2018 №0020778-4902-0830, яким визначено зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік та податкове повідомлення-рішення від 17.06.2019 №0024708-4907-0830, яким визначено зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік. Вказані податкові повідомлення-рішення направлено позивачу за адресою: АДРЕСА_3 , проте поштові відправлення повернуто із відміткою поштового відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Наполягає, що станом на дату винесення податкових повідомлень-рішень та по теперішній час за даними Державного реєстру фізичних осіб податковою адресою ОСОБА_1 є саме: АДРЕСА_3 . Вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає чинному законодавству, та просить відмовити в задоволенні позову.
30.03.2021 позивачем подано відповідь на відзив (вх. №18045), в якій вона спростовує аргументи відповідача.
Ухвалою суду від 03.08.2021 замінено відповідача- Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663).
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом пункту 8.1 статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Пунктом 8.3 статті 8 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до підпункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно.
Пунктом 10.3 статті 10 Податкового кодексу України визначено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.
Згідно з пунктом 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Порядок обчислення суми податку унормовано пунктом 266.7 статті 266 Податкового кодексу України.
Так, серед іншого, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. (пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).
За правилами пп. «а» пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання. (підпункт 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання. (п. 126.3 ст. 126 Податкового кодексу України).
Сторонами не заперечується та обставина, що податкове повідомлення-рішення від 03.08.2018 №0020778-4902-0830, яким визначено зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік та податкове повідомлення-рішення від 17.06.2019 №0024708-4907-0830, яким визначено зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік направлено контролюючим органом за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, поштові відправлення повернуто контролюючому органу із відміткою поштового відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Пунктом 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Абзацем другим пункту 45.1 статті 45 ПК України визначено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Разом із тим, як свідчить наявна у матеріалах справи копія паспорту ОСОБА_1 , позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 12.11.1980.
Жодного належного та достовірного доказу, що податковою адресою позивача на момент направлення податкових повідомлень-рішень від 03.08.2018 №0020778-4902-0830 та від 17.06.2019 №0024708-4907-0830 була адреса: АДРЕСА_3 , до суду не надано.
Враховуючи, що податковим повідомленням-рішенням від 08.09.2020 №0081294905 позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 316,10 грн. за затримку сплати грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та такі грошові зобов'язання визначено податковими повідомленням-рішенням від 03.08.2018 №0020778-4902-0830 та від 17.06.2019 №0024708-4907-0830, які не можна вважати надісланими (врученими) платнику податків належним чином, ОСОБА_1 на підставі п. 126.3 ст. 126, підпункту 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 №0081294905 підлягає скасуванню як протиправне.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області форми «Ш» від 08.09.2020 №0081294905.
3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 03.08.2021.
Суддя Ю.П. Бойченко