Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 серпня 2021 р. Справа№200/6307/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шинкарьова І.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якому просить суд:
Визнати незаконними та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії без дати № 057250003272 та зобов'язати призначити з 16.04.2021 пенсію, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати до пільгового та страхового стажу період роботи з 01.04.2018 по 31.12.2020, до пільгового стажу період навчання у Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1996 по 27.05.1999 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити розрахунок пільгового стажу роботи на провідних посадах та за Списком № 1 ОСОБА_1 , із врахуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.02.2021 позивач звернувся до Селидовського об'єднаного Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням без дати № 057250003272 року відповідачем відмовлено йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Вважає таке рішення відповідача протиправним і таким, що порушує його конституційні права.
В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, вмотивований тим, що позивач звернувся до управління із заявою від 16 квітня 2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV. Відповідно до наданих документів страховий стаж заявника складає 20 роки 07 місяці 29 днів, в тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах ст. 14-20 - шахтарі складає 05 років 03 місяців 10 днів, ст. 14-25 - шахтарі складає 17 роки 01 місяців 10 днів. Вказує, що період навчання позивача в Селидівському гірничому технікумі з 01 вересня 1996 року по 27 травня 1999 року зараховано до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зараховується. За таких обставин позивачеві відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч. 3 ст.114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.
Просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
02 серпня 2021 року Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду Донецької області замінено його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .
Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
Позивач 16 квітня 2021 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням № 057250003272 позивачу було відмовлено в призначені пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» та не зараховано до пільгового та страхового стажу позивачу період роботи з 01.04.2018 по 31.12.2020 у ВП шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків. Страховий стаж позивача на момент звернення складав - 39 років 7 місяців, в тому числі, стаж роботи на пільгових умовах за Списком №1 - 21 років 1 місяць.
12.05.2021 відповідачем було направлено відповідь на адвокатський запит. В даній відповіді роз'яснювалось позивачу, про те, що право на пенсію за нормами частини третьої статті 114 Закону №1058 позивач набуде за умови роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та набуття 25 років пільгового стажу роботи в підземних умовах. Також, було повідомлено про те, що до пільгового стажу роботи за Списком № 1 не зараховано період навчання у Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1996 по 27.05.1999 у зв'язку з тим, що Селидівський гірничий технікум не відноситься до професійно- технічного навчального закладу.
До матеріалів справи також додано:
копію трудової книжки серії НОМЕР_3 , з якої вбачається, що позивач у спірний період працював у ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01 квітня 2018 року по 31 грудня 2020 року.
копія довідки № 02/49 від 17.03.2021 року про те, що позивач дійсно навчався на денному відділенні Селидівського гірничого технікуму зі спеціальності «Технологія підземної розробки корисних копалин» з 01 вересня 1996 року по 27 травня 1999 року.
копії довідок підтверджуючих пільговий характер роботи від 09-23/1217 від 29 березня 2021 року, 04-14/1314 від 06 квітня 2021 року, 09-23/1217 від 29 березня 2021 року, 04-14/1316 від 06 квітня 2021 року, 04-14/1315 від 06 квітня 2021 року, 04-14/1317 від 06 квітня 2021 року, 26/129 від 01 квітня 2021 року.
Не погодившись із рішенням про відмову в призначенні пенсії № 057250003272, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди з 01.09.1996 по 27.05.1999 навчання у Селидівському гірничому технікумі, проте у спірному рішенні зазначені періоди не розглядалися, підстави незарахування до пільгового стажу відповідачем не зазначено.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача та довідок підтверджуючих пільговий характер роботи та копія довідки № 02/49 від 17.03.2021 року про те, що позивач дійсно навчався на денному відділенні Селидівського гірничого технікуму зі спеціальності «Технологія підземної розробки корисних копалин» з 01 вересня 1996 року по 27 травня 1999 року, копії яких наявна в матеріалах справи.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно частини 3 статті 114 Закону № 1058 (чинна редакція) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії, визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.04.2018 по 31.12.2020 на підприємстві ДП "Селидіввугілля" Шахта "Котляревська", оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за цей період до ДПС України.
Суд зазначає, що на підставі пункту 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Статтею 113 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
На підставі частини 1 статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частина 2 статті 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 20 Закону).
За таких обставин, суд вважає, що певний період роботи позивача не може бути не зарахований через несплату підприємством страхових внесків (ЄСВ), оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством не може впливати на право заявника на призначення пенсії.
Разом з цим, щодо вказаного періоду роботи, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 09-23/1217 від 29 березня 2021 року містить запис про те, що позивач з 01 липня 2018 року по теперішній час виконував гірничі роботи з видобутку вугілля під землею на посаді майстер гірничий дільниці №4.
Таким чином, у позивача маються всі необхідні записи для врахування періоду роботи позивача з 01.04.2018 по 31.12.2020 на підприємстві ДП "Селидіввугілля" Шахта "Котляревська" до його страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058.
Відповідачем не зараховані до страхового стажу позивача з підстав відсутності суми нарахованої заробітної плати за цей період до ДПС України, суд вважає, що певні періоди роботи позивача не можуть бути не зараховані до страхового стажу через відсутність в ОК-5 суми нарахованої заробітної плати, оскільки відповідна інформація не може впливати на право заявника на призначення пенсії. Позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством.
Таким чином, позовні вимоги в частині зарахування періодів з 01.04.2018 по 31.12.2020 до пільгового та страхового стажу позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
В ході судового розгляду справи відповідачем до суду не надано жодного доказу в підтвердження використання вищенаведених повноважень з метою захисту соціальних прав позивача щодо перевірки і встановлення у передбачений законодавством спосіб фактів роботи останнього за професіями, які віднесені до Списку № 1, що, у свою чергу, свідчить про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення 057250003272 Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, прийняте не на підставі Конституції та законів України, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду навчання, суд зазначає наступне.
Позивач навчався у Селидівському гірничому технікумі з 01 вересня 1996 по 27 травня 1999 року.
З розрахунку до стажу відповідача Форма РС-право вбачається, що період навчання позивача з 01 вересня 1996 по 27 травня 1999 року не зараховано до його пільгового страхового стажу.
Відомості щодо навчання підтверджуються довідкою Селидівського гірничого технікуму від 17.03.2021 №02/49 щодо навчання позивача на денному відділенні Селидівського гірничого технікуму зі спеціальності "Технологія підземної розробки корисних копалин".
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про професійно-технічну освіту" професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище- агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інщі типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про професійну-технічну освіту" час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу періоду навчання у Селидівському гірничому технікумі.
Щодо не застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 через відсутність необхідного пільгового стажу роботи на провідних професіях при призначенні пенсії.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Тобто, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи прохідником - за 1 рік роботи 3 місяці.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пільгових пенсій.
Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від
20.01.1992 року № 8 «;Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення».
У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон № 1788), обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв'язку з тим, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «;Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.
Листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281 /0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно листа Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018 року, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону №1058, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 враховують роз'яснення №8.
Позивач працював на провідних посадах та за Списком № 1, що не заперечується відповідачем та за його підрахунком стаж роботи на провідних посадах складає 05 років 03 місяці 10 днів підпадає під Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 та підлягає зарахуванню за 1 рік роботи 3 місяці, тобто 5x3 = 01 рік 03 місяці.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає таке.
Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16 квітня 2021 про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.
У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно із статтею 21 Конституції України усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області визнання незаконним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн.
Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, на відповідача.
Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання незаконними та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії без дати № 057250003272 та зобов'язати призначити з 16.04.2021 пенсію, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати до пільгового та страхового стажу період роботи з 01.04.2018 по 31.12.2020, до пільгового стажу період навчання у Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1996 по 27.05.1999 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити розрахунок пільгового стажу роботи на провідних посадах та за Списком № 1 ОСОБА_1 , із врахуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 057250003272 року Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 квітня 2021 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та прийняти відповідне рішення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 02 серпня 2021 року.
Суддя І.В. Шинкарьова