Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 липня 2021 р. Справа№200/7433/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
11 серпня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Костянтинівсько-Дружківське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 05 серпня 2020 року, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09 вересня 2020 року позивач просив:
- визнати протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ, а саме призначення пенсії не у відповідності до вимог діючого законодавства;
- зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське ОУ ПФУ здійснити перегляд матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 та призначити шахтарську пенсію в розмірі 80% заробітної плати;
- зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське ОУ ПФУ здійснити виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з невірним призначенням пенсії, розрахувавши суму компенсації по день ухвалення судового рішення;
- зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське здійснити виплату неодоотриманої пенсії за період з 27 травня 2018 року до моменту здійснення першої виплати пенсії - 15 листопада 2018 року.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
17 серпня 2020 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви позивач усунув у строк та у спосіб, що визначені судом.
29 вересня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/7433/20-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.
Про відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).
Ухвала від 29 вересня 2020 року в частині витребування доказів відповідачем не виконана; витребувані судом докази, а саме пенсійна справа ОСОБА_1 ; заява позивача про призначення пенсії та всі додані до неї документи; довідка про нараховану та фактично виплачену позивачу пенсію з травня 2018 року до грудня 2018 року включно; витяг з ІКІС ПФУ: Підсистеми призначення та виплати пенсії щодо нарахування і виплати позивачу пенсії за період з травня 2018 року до грудня 2018 року включно, суду не надані.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що трудову діяльність почав в липні 1985 року, а закінчив в січні 2015 року. За час трудової діяльності працював на вугледобувних підприємствах, що надає йому право на призначення пенсії за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджено Кабінетом Міністрів України. В серпні 2020 року йому призначено пенсію за Списком №1 в розмірі 55 відсотків заробітку, що, на думку позивача, суперечить нормам чинного законодавства, в тому числі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Вважає, що відповідачем невірно розраховано та призначено пенсію.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.
Стверджував, що позивачу за його заявою від 17 травня 2018 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, протоколом від 28 вересня 2018 року призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 17.05.2018 року відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після повторного розгляду заяви від 17.05.2018 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, пенсійна справа приведена у відповідність з дати призначення пенсії - 17.05.2018 року, розмір пенсії обчислено та нараховано з урахуванням норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків заробітної плати.
Стосовно вимог щодо виплати недоотриманої пенсії з 17.05.2018 року по 15.11.2018 року пояснив, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розпорядником коштів є Пенсійний фонду України, тобто територіальні управління не є розпорядниками коштів бюджету Пенсійного фонду, а лише зобов'язані нараховувати пенсії та виплачувати в межах доведених асигнувань з бюджету Пенсійного фонду України. Згідно з ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено Законом України «Про державний бюджет України». Затверджений постановою Кабінету Міністрів України на 2020 рік бюджет Пенсійного фонду України виплат за минулий час внутрішньо переміщеним особам не передбачає. Означені суми виплат, які не здійснені до бюджету Пенсійного фонду України будуть виплачуватись за окремим фінансуванням на означені цілі. Вказав, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: нарахування громадянину належних йому доходів; доходи не повинні носити разового характеру; порушення встановлених строків їх виплати; затримка виплати доходів один і більше календарний місяць; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що встановлено на підставі паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 11 лютого 1998 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 16 травня 2018 року №0000537293 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Фактичне місце проживання позивача після переміщення: АДРЕСА_1 .
Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42171400) зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) був внесений відповідний запис. Відповідач перебуває в стані припинення; на час розгляду справи державна реєстрація припинення відповідача як юридичної особи не проведена.
Ухвала від 29 вересня 2020 року в частині витребування доказів відповідачем не виконана; витребувані судом докази, а саме пенсійна справа ОСОБА_1 ; заява позивача про призначення пенсії та всі додані до неї документи; довідка про нараховану та фактично виплачену позивачу пенсію з травня 2018 року до грудня 2018 року включно; витяг з ІКІС ПФУ: Підсистеми призначення та виплати пенсії щодо нарахування і виплати позивачу пенсії за період з травня 2018 року до грудня 2018 року включно, суду не надані.
Про причини, що унеможливили подання витребуваних доказів, відповідач не повідомив, а тому справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Відповідач зазначає, що за заявою ОСОБА_1 від 17.05.2018 року йому була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення за призначенням пенсії.
Відповідач визнає право ОСОБА_1 на отримання пенсії в розмірі, визначеному ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та зазначає, що здійснив відповідний перерахунок пенсії з 17 травня 2018 року, однак докази на підтвердження цим обставинам суду не надані.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Висновки по суті позовних вимог.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно із абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 640/4469/17.
Судом встановлено, що позивачу згідно особистої заяви від 17.05.2018 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 17.05.2018 року відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що після повторного розгляду заяви від 17.05.2018 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, пенсійна справа позивача приведена у відповідність з дати призначення пенсії - 17.05.2018 року, розмір пенсії обчислено та нараховано з урахуванням норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків заробітної плати.
Тобто, відповідачем підтверджено, що пенсія ОСОБА_1 з моменту її призначення обчислювалась та нараховувалась без урахуванням вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме: у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, відповідач визнає, що за період з 17 травня 2018 року по 15 листопада 2018 року позивачу нарахована, однак не виплачена пенсія.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо передбачено пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи те, що відповідачем вимоги ухвали суду від 29 вересня 2020 року в повному обсязі виконані не були, доказів обчислення та нарахування пенсії позивачу з урахуванням норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків заробітної плати матеріали справи не містять, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає належним та ефективним способом захисту прав позивача визнання протиправною бездіяльності Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ, яка полягає у не проведенні ОСОБА_1 розрахунку пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з моменту призначення пенсії, та зобов'язання Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 17 травня 2018 року та провести її виплату з урахуванням фактично виплачених сум, а також виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії, яка виникла у зв'язку з недоплатою пенсії з 17 травня 2018 року, (з урахуванням раніше виплачених сум).
Щодо позовних вимог в частині виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з невірним призначенням розміру пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 46 Закону № 1058 компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
З 01 січня 2001 року набрав чинності Закон України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Ч. 2 ст. 2 Закону № 2050 визначено, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсія.
Відповідно до ст. 3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з ст. 4 Закону № 2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Ст. 5 Закону № 2050 установлено, що своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2050 компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно з п. 1 Порядку № 159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до п. 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
П. 3 Порядку № 159 визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсія.
За правилами, наведеними у п. 4 Порядку № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Відповідно до п. 5 Порядку № 159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з п. 7 Порядку № 159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, в тому числі за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
У постановах Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі № 520/34/17, від 16 грудня 2020 року у справі № 521/21718/16-а, від 12 лютого 2019 року у справі № 814/1428/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 522/2370/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 638/19990/16-а, від 08 серпня 2019 року у справі № 646/7115/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17 наведені такі висновки щодо застосування положень Закону № 2050 і Порядку № 159:
… Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена ст. 2 Закону № 2050 та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
… Компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер.
… Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги;
… Право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
… Оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, що встановлено судовим рішенням по справі № 2а-1306/11, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
… Компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу. Як вбачається з позовної заяви, звертаючись до суду, позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми доходу, що не відповідає вимогам закону. Відтак, вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
… Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
… Використане у ст. 3 Закону № 2050 та п. 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
… Захист такого порушеного права полягає у зобов'язанні відповідача вчинити кореспондуючі цьому праву дії. Розрахунок же суми покладається на відповідача.
Застосувавши до спірних правовідносин норми Закону № 2050 і Порядку № 159 з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 в частині виплати компенсації є передчасними, а тому не підлягають задоволенню. Право на компенсацію позивач набуде в момент отримання доходу, яким в даному випадку є недоотримані суми пенсії.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.
Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Суд задовольнив вимоги позивача як в частині визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, так і в частині зобов'язання його вчинити певні дії, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42171400, місцезнаходження: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягає у не проведенні ОСОБА_1 розрахунку пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати призначення пенсії, тобто з 17 травня 2018 року.
3. Зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 17 травня 2018 року з урахуванням фактично виплачених сум.
4. Зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії, яка виникла у зв'язку з недоплатою пенсії з 17 травня 2018 року, (з урахуванням раніше виплачених сум).
5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
9. Повне судове рішення складено 19 липня 2021 року.
Суддя Т.О. Кравченко