Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 серпня 2021 р. Справа№200/5911/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зеленов А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
17 квітня 2021 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просить суд:
- скасувати рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №282 від 17.11.2020 про відмову в призначені пенсії;
- зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по Списку № 2 періоди роботи: з 05.12.1989 по 08.09.1995 у ОАО «Донбаспромхиммонтаж»; з 07.06.1999 по 26.05.2000 ОАО «Донбаспромхиммонтаж»; з 18.09.1995 по 17.09.1998 у ООО «СМУ №195»; з 07.11.2012 по 27.03.2018 ТОВ «Будтехмаш»;
- зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку з моменту його звернення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.п.2 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але отримав рішення про відмову в призначенні пенсії №282 від 17.11.2020. Рішення про відмову вмотивоване тим, що ним не надано довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи із посиланням на розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період, та характер виконуваної роботи, у зв'язку з чим спірні періоди не зараховано до пільгового стажу за списком №2.
Позивач не погоджується з рішенням відповідача та вважає його таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №200/5911/21 за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 1 липня 2021 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну відповідача по адміністративній справі №200/5911/21-а задоволено. Замінено відповідача Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що позивачем 16.11.2020 було подано до управління заяву про призначення пенсії. У зв'язку з тим, що позивачем було порушено певний порядок пенсійного забезпечення, а саме звернення з заявою до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України, для підтвердження його стажу роботи, було прийнято рішення від 17.11.2020 №282 про відмову в призначенні пенсії.
На підстав зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 23 вересня 1998 року Слов'янським МВ УМВС України в Донецькій області), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як встановлено судом, 16.11.2020 року через ВЕБ-портал електронних послуг Пенсійного фонду України позивач звернувся до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою №9718 про призначення пенсії.
Рішенням Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.11.2020 №282, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії згідно п.п.2 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення про відмову мотивоване тим, що ОСОБА_1 не надано довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи із посиланням на розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, та характер виконуваної роботи, тому стаж роботи в ОАО «Донбаспромхиммонтаж» з 15.12.1989 по 08.09.1995 та з 07.06.1999 по 26.05.2000; в ООО СМУ №195 з 18.09.1995 по 17.09.1998; в ТОВ «Будтехмаш» з 01.11.2012 по 27.03.2018 не зараховано до пільгового стажу за списком №2. Також, у рішенні зазначено, що заявником не надано заяву на розгляд комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років в ОАО «Донбаспромхиммонтаж» з 15.12.1989 по 08.09.1995 та з 07.06.1999 по 26.05.2000; в ООО СМУ №195 з 18.09.1995 по 17.09.1998; в ТОВ «Будтехмаш» з 01.11.2012 по 27.03.2018.
Позивач не погоджується з рішенням відповідача, у зв'язку з чим змушений був звернутися до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття Управлінням спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Законом №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком №1 або №2.
Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі №686/19687/14а.
У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 містяться наступні записи:
- у період з 05.12.1989 (запис №9) по 08.09.1995 (запис №13) позивач працював газозварником 4 розряду Слов'янської монтажної дільниці тресту «Донбаспромхіммонтаж»,
- у період з 18.09.1995 (запис №14) по 17.09.1998 (запис №16) позивач працював газорізником 5 розряду СМУ №195 ТОВ «Донбасводстрой»,
- у період з 07.06.1999 (запис №19) по 26.05.2000 (запис №20) позивач працював газозварником 5 розряду Дружківської монтажної дільниці Словянського філіалу №7 ВАТ «Донбаспромхіммонтаж»,
- у період з 07.11.2012 (запис №38) по 04.11.2013 (запис №39) та у період з 03.02.2014 (запис №40) по 27.03.2018 (запис №41) позивач працював газорізником 5 розряду в ТОВ «Будтехмаш».
Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.
Як вбачається з рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії, однією із підстав для не зарахування до пільгового стажу за списком №2 слугувало те, що позивачем не надано довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи із посиланням на розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, та характер виконуваної роботи.
Суд не погоджується з такою позицією відповідача та звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів його роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач виконував роботу із шкідливими і важкими умовами праці, занятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Суд зазначає, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 Справа № 275/615/17 (К/9901/768/17).
Разом з тим, положення КАС України зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.
Суд не може обмежити право позивача довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним для призначення пенсії. Право надавати заперечення щодо рішення Пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається позивачу на всіх стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
Позивачем до матеріалів справи були надані довідки архівного відділу Слов'янської міської ради від 01.07.2019 №951, №955, №953 про нараховану заробітну плату позивача за період його роботи у ВАТ «Донбаспромхіммонтаж» з вересня 1986 року по грудень 1990 року, з червня 1999 року по травень 2000 року, з січня 1991 року по вересень 1995 року.
Також, в довідці архівного відділу Слов'янської міської ради від 01.07.2019 №947 міститься інформація про стаж роботи позивача у ВАТ «Донбаспромхіммонтаж», у довідці від 01.07.2019 №949 міститься інформація щодо виробничої практики, навчання та участь позивача на курсах з навчання.
Окрім того, позивачем до матеріалів справи надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 27.10.2009, яка підтверджує, що позивач у період з 01.09.1987 по 04.12.1989, у період з 05.12.1989 по 08.09.1995 та у період з 07.06.1999 по 31.10.1999 працював на ВАТ «Донбаспромхіммонтаж» та виконував газорізальні роботи, що передбачені списком №2 Постанови КМУ №162 від 11.03.1994.
Наказом Слов'янського структурного спецуправління тресту «Донбаспромхіммонтаж» від 01 листопада 1994 року №108 «Про введення умов праці за списком №1 та списком №2» затверджено перелік робочих місць, серед яких визначено посади: газозварника та газорізника.
Довідкою архівного відділу Слов'янської міської ради від 02.08.2019 №07-07/374 підтверджується період роботи позивача на СМУ №195 ТОВ «Донбасводстрой» у період з 18.09.1995 по 17.09.1998 на посаді газорізника 5 розряду.
В архівній довідці від 30.07.2019 №07-07/375 міститься інформація про заробітну плату позивача у період з вересня 1995 року по жовтень 1998 року.
Окрім того, в матеріалах справи є наявною пояснювальна довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехмаш» від 23 жовтня 2020 року №35, в якій зазначено про неможливість надання документів для підтвердження атестації робочих місць за умовами праці та довідку про підтвердження пільгового стажу за період з 2012 по 2014 роки, оскільки фірма переїхала з Донецька в Маріуполь.
Також, в Індивідуальних відомостях пр. застраховану особу (ОК-5) міститься інформація про періоди роботи позивача з січня 1998 року по вересень 1998 року на ТОВ БМУ №195, з грудня 2012 року по березень 2018 року у ТОВ «Будтехмаш».
При цьому, з рішення відповідача вбачається, що позивачем при зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії надавались вищевказані довідки.
Додатково слід вказати, що згідно з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Суд наголошує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірні періоди, ці запис є належними та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача. Між тим, доказів які б спростовували спірні періоди трудової діяльності позивача відповідач не надав.
Разом з тим, як вбачається з рішення відповідача, позивачем не було надано заяву на розгляд комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років в ВАТ «Донбаспромхиммонтаж»; в ТОВ СМУ №195 з 18.09.1995 по 17.09.1998; в ТОВ «Будтехмаш» з 01.11.2012 по 27.03.2018, на що суд зазначає наступне.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ВАТ «Донбаспромхіммонтаж» (код ЄДРПОУ 01414672) припинено діяльність. Дата запису: 22.06.2011, Номер запису: 12771170017000484, Підстава: судове рішення, Атрибути судового рішення: Судове рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом від 15.06.2011 №5/113б Господарський суд Донецької області, дата набрання чинності: 15.06.2011.
ТОВ СМУ №195 (код ЄДРПОУ 010345730 припинено діяльність. Дата запису: 09.10.2008, Номер запису: 12481170003000357, Підстава: судове рішення, Атрибути судового рішення: Судове рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом від 20.05.2004 №15/3Б Господарський суд Донецької області , Дата набрання чинності: 09.10.2008.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника регулюється Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі Порядок №18-1).
Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії) (пункт 3 Порядку №18-1).
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань (пункт 4 Порядку № 18-1).
Для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).
Верховним Судом 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а сформульовано правову позицію: що відповідно до пункту 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: заяву про підтвердження стажу роботи; трудову книжку, тощо.
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (пункт 11 Порядку № 18-1).
Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднані управління та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи (пункт 12 Порядку № 18-1).
Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднані управління приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункт 13 Порядку № 18-1).
Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення (пункт 15 Порядку № 18-1).
З урахуванням викладених норм, суд дійшов висновку, що підтвердження пільгового стажу у разі ліквідації підприємства здійснюється у відповідному порядку. Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, є обов'язковими для органів Пенсійного фонду України при виконанні покладених на них функцій.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач 16.11.2020 звернувся до відповідача із заявою №9718 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 ст.114 Закону «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Рішенням відповідача від 17.11.2020 №282 відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за списком №2. Відповідачем не зараховано до пільгового стажу спірні періоди, оскільки позивачем не надано довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи із посиланням на розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, та характер виконуваної роботи.
Між тим, суд зазначає, що на підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).
Відповідно до пункту 3.3 Порядку 22-1 орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
У пункті 4.7 Порядку №22-1 окреслено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Натомість, відповідач проігнорував вищезазначені законодавчо встановлені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.
З урахуванням положень пункту 4.7 розділу IV Порядку №22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об'єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу III вказаного Порядку надати необхідні роз'яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.
Як зазначено вище Порядком №637 та Порядком №18-1 визначено механізм підтвердження пільгового стажу у випадках коли підприємство є ліквідованим.
Відповідач при вирішенні заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, дав оцінку поданим ним до заяви документам та прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії, одночасно давши оцінку наявності чи відсутності у ОСОБА_1 відповідного пільгового стажу для її призначення.
Однак, як зазначено вище, питання про зарахування пільгового стажу при умовах, наявних у позивача, повинно прийматися Комісією у відповідності до зазначених Порядків.
Суд звертає увагу на те, що заява позивача від 16.11.2020 №9718 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років не розглядалась і жодного рішення за результатами її розгляду прийнято не було.
Саме за результатами розгляду заяви Комісією повинно прийматися рішення про призначення чи відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах. Зазначені рішення є обов'язковими для пенсійних органів.
Судом встановлено, що після прийняття документів від позивача 16.11.2020 відповідачем в порушення вищезазначених приписів Порядку 21-1 не роз'яснювалось ОСОБА_1 щодо необхідності, відповідно приписів Порядку №18-1, звернутись із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах на ВАТ «Донбаспромхиммонтаж» та на ТОВ СМУ №195.
З огляду на викладене, суд вважає, що прийняте відповідачем рішення про відмову у задоволенні заяви позивача, не можна вважати таким яке прийнято на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів та у відповідності до приписів Порядку 21-1.
За результатами розгляду заяви позивача від 16.11.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідач не надав допомоги позивачу в належному оформленні документів та за відсутності рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, яке є обов'язковим для органів пенсійного фонду України при виконанні покладених на них функцій, рішенням від 17.11.2020 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу.
Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно та передчасно зроблено висновок щодо відсутності необхідного пільгового стажу у ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки вказане питання не було предметом розгляду Комісії.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно перебрав на себе повноваження Комісії щодо підтвердження чи відсутності пільгового стажу, неналежним чином розглянув заяву позивача та передчасно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
При цьому, судом встановлено, що ТОВ «Будтехмаш» (код ЄДРПОУ 32716454), зареєстровано за адресою: Україна, 87502, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Перемоги, будинок 20, та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про припинення своєї діяльності означеним підприємство, що свідчить про безпідставність посилання відповідача на необхідність підтвердження трудового стажу позивача на підприємстві ТОВ «Будтехмаш» на розгляді в Комісії щодо підтвердження чи відсутності пільгового стажу.
Враховуючи, що в трудовій книжці та Індивідуальних відомостях про застраховану особу (ОК-5) міститься інформація про період роботи позивача з грудня 2012 року по березень 2018 року у ТОВ «Будтехмаш», суд вважає, що відповідачем безпідставно не розглянуто питання щодо зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду роботи з 07.12.2012 по 27.03.2018.
Також, суд звертає увагу на те, що позивач є особою похилого віку та відноситься до незахищеної версти населення.
Відповідно до статті 22 Основного Закону держави, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Частина 3 статті 22 Конституції України підкреслює, що за прийняття нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд звертає увагу, що питання підтвердження наявного пільгового стажу позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах не розглядалося з дотриманням вимог Порядків №22-1, №18-1 та відповідачем не забезпечено всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх поданих позивачем документів, як того вимагають положення вищезазначених порядків та останній прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а відтак при розгляді заяви позивача та прийнятті відповідачем рішення не були враховані зазначені принципи.
За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити позовні вимоги щодо зарахування періоду роботи позивача до його пільгового стажу та відповідне призначення пенсії, оскільки питання підтвердження пільгового стажу не було предметом розгляду Комісії.
При цьому, суд зазначає, що Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року N3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (N 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці («Kudla v. Polanda N» 30210/96).
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
В контексті викладеного, суд зазначає, що оскільки при розгляді заяви позивача від 16.11.2020 №9718 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не було забезпечено дотримання вимог зазначених вище приписів Закону № 1058-IV, Порядку №22-1 та Порядку №18-1, тому, з урахуванням вимог частини другої статті 9, частини другої статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених вимог для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень та позовні вимоги задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 17.11.2020 року №282 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання відповідача повторно у встановленому законом порядку розглянути заяву позивача від 16.11.2020 року №9718 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки наданої судом у даному рішенні.
Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що відповідно до вимог частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно норм статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
5) як розподілити між сторонами судові витрати;
6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;
7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Норми статті 245 КАС України визначають повноваження суду при вирішенні справи. Так, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Рішення суду, згідно положень статті 246 КАС України, складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
У вступній частині рішення зазначаються:
1) дата і місце його ухвалення;
2) найменування суду;
3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів;
4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;
5) номер справи;
6) ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи;
7) вимоги позивача;
8) прізвища та ініціали представників учасників справи та прокурора.
В описовій частині рішення зазначаються:
1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача;
2) заяви, клопотання учасників справи;
3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
У мотивувальній частині рішення зазначаються:
1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;
2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;
3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;
4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;
5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;
6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування;
7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.
У резолютивній частині рішення зазначаються:
1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;
2) розподіл судових витрат;
3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;
4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Суд зазначає, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.
Отже, суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Таким чином, судовий збір у розмірі 454,00 грн. (50%) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.11.2020 №282 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно у встановленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.11.2020 №9718 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки наданої судом у даному рішенні.
В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, 84122, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири гривні) 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення прийнято в порядку спрощеного позовного провадження. Повний текст рішення виготовлено та підписано 2 серпня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов