Справа №:755/12168/21
Провадження №: 1-в/755/430/21
"30" липня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи “Центр пробації” у місті Києві та Київській області ОСОБА_4 , про звільнення від призначеного покарання з випробуванням засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із закінченням іспитового строку випробування, -
Старший інспектор Дніпровського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м.Києві та Київській області ОСОБА_6 подала до суду дане клопотання про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 у зв'язку із закінченням іспитового строку встановленого за вироком суду.
14 січня 2015 року вироком Броварського міськрайонного суду Київської області, ОСОБА_5 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Згідно ст.76 КК України покладено на ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, роботи без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися туди для реєстрації.
В поданні старшого інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи “Центр пробації” у місті Києві та Київській області ОСОБА_4 зазначається, що ОСОБА_5 з 23.02.2015 року перебуває на обліку Дніпровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області. Згідно вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2015 року на засудженого покладено обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу, а також періодично з'являтись до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації. З порядком та умовами перебування на обліку засуджений був ознайомлений. За час перебування на обліку, ОСОБА_5 не з'явився на реєстрацію без поважної причини лише 06.05.2015 року, за що йому 13.05.2015 року було винесено письмове попередження.
23.02.2016 року управлінням поліції Броварським відділом поліції ГУ НП в Київській області відносно ОСОБА_5 було відкрито кримінальне провадження №12015110130000717 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, яке направлено для розгляду до Броварського міськрайонного суду Київської області.
Враховуючи, що іспитовий строк ОСОБА_5 закінчився 14.01.2017 року, фахівець просить звільнити останнього від відбування покарання.
Інспектор органу пробації та особа, стосовно якої вирішується подання, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини своєї неявки не повідомили, їх неявка не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Вивчивши матеріали особової справи, вислухавши думку прокурора, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. У судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття. При цьому, виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статті 537 цього Кодексу. Зокрема, згідно зі ст. 163 КВК України нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 164 КВК України особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
Згідно ч. 2 ст. 165 КВК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Як вбачається з дослідженої у судовому засіданні особової справи, ОСОБА_5 засуджений вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2015 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців. Цим вироком на засудженого покладено обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, а також періодично з'являтись до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації.
Судом встановлено, що матеріали особової справи містять відомості про те, що відносно ОСОБА_5 відкрито кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110130000717 від 23.02.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 198 КК України, матеріали якого направлено до Броварського міськрайонного суду Київської області (арк. о.с. 52-54).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.06.2020 року питання про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 вже вирішувалось, у задоволенні якого було відмовлено.
Згідно з ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту.
Згідно п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен обвинувачений в кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно з законом.
Відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Слід зазначити, що вимоги ст. 78 КК України, які дублюються у ст. 165 КВК України, передбачають підстави, сукупність яких дозволяє суду звільнити засудженого від призначеного йому покарання.
Суд вважає, що посилання на ст. 11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2015 року, оскільки зазначеними нормами врегульована недопустимість визнання винуватості особи у вчиненні злочину, а не спростування одної з підстав (вчинення нового злочину), яка дозволяє суду звільнити засудженого від призначеного йому покарання. Крім того, слід звернути увагу, що згідно з ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Як роз'яснено в абз. 3 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7, якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч. 1 ст. 78 КК), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.
Враховуючи те, що на даний момент відсутнє остаточне рішення у кримінальному провадженні № 1КП/361/10/19 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, тому подання Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області є передчасним, а тому суд вважає, що у задоволені даного подання слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 78 КК України, ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, суд
В задоволені клопотання старшого інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи “Центр пробації” у місті Києві та Київській області ОСОБА_4 , про звільнення від призначеного покарання з випробуванням засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після закінчення іспитового строку - відмовити.
Матеріали особової справи про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 повернути до Дніпровського районного відділу філії Державної установи “Центр пробації” у місті Києві та Київській області.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва протягом 7 діб з дня її проголошення.
Суддя: