Номер провадження 2/754/3023/21
Справа №754/1452/21
Іменем України
28 липня 2021 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника, який діє на підставі довіреності - Кіріченка В.М. звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у загальній сумі 5 870, 67 грн., та витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 270, 00 грн. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 17.05.2007 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14.07.2018 року. Станом на час смерті заборгованість ОСОБА_1 за Договором № б/н від 17.05.2007 склала 5 870, 67 грн. Як зазначає представник позивача, спадкоємцями, що постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів Позичальника та Відповідачів, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 . Позивачем 02.04.2020 року була направлена претензія кредитора до П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори та 08.05.2021 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа заведена після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». В своїх поясненнях сторона позивача посилається на те, що відповідачі проживали зі спадкодавцем за однією адресою, заяв про відмову від спадщини не подавали, а відтак прийняли спадщину до складу якої входять, в тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника, а тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за договором б/н від 17.05.2007, яка становить 5 870, 67 грн.
Ухвалою суду від 20.04.2021 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження по справі, матеріали позовної заяви з додатками були направлені відповідачу на адресу зазначену в позовній заяві.
Відповідачі по справі повідомлялись про розгляд судом даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Правом на подачу відзиву у встановленому законом порядку відповідачі не скористались.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводитись.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н № 17.05.2007 року.
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві, позичальник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а/з № 11556 ).
З наданого представником позивача розрахунку вбачається, що заборгованість позичальника ОСОБА_1 за договором кредиту складає 5 870, 67 грн.
02.04.2020 року позивачем було направлено претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України до П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори.
Згідно відповіді нотаріальної контори, наданої на претензію позивача, спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались, спадкова справа була заведена відносно майна померлої ОСОБА_1 на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк»
На вимогу суду П'ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою було надано матеріали спадкової справи, заведеної відносно майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ознайомившись з матеріалами спадкової справи судом встановлено, що 05.02.2019 року із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_2 при цьому останньому свідоцтво про прийняття спадщини не видавалась, що стосується потенційного спадкоємця ОСОБА_3 , останній із заявою про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертався.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно з вимогами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1218, ч.3 ст. 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.
Оскільки боржник помер, то відповідати перед АТ КБ «ПриватБанк» на підставі ст.ст.1281,1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Аналогічні роз'яснення надані в абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1281 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк», як позивач, зобов'язаний довести, що саме відповідачі є спадкоємцями померлого, прийняли після нього спадщину та вартість вказаного майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину.
Позивач зазначає, що спадкоємцями ОСОБА_3 у порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . На підтвердження даної обставини позивач посилається на копії паспортів позичальника та відповідача, де зазначено одну й ту саму адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що сам факт реєстрації місця проживання відповідачів за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме вони є спадкоємцями та прийняли спадщину після померлого.
Так, ОСОБА_2 дійсно звернувся до П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак з матеріалів спадкової справи вбачається, що свідоцтво про право на спадщину йому не видавалось.
Також вбачається, що позивачем не надано суду належних доказів обсягу майна, отриманого спадкоємцем ОСОБА_2 у спадщину після смерті ОСОБА_3 та його вартості.
Як вбачається з копії спадкової справи, що надійшла на адресу суду від П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори, 05.02.2019 за №132/2019 була відкрита спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадкоємці для отримання свідоцтва про право на спадщину не звертались.
Отже, стороною позивача не надано до суду доказів переходу прав та обов'язків померлого саме до відповідачів.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідачів на користь АТ КБ «ПриватБанк» несплаченої за життя позичальником суми заборгованості по кредиту.
Керуючись ст. ст. 526, 608, 1218, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 141, 174, 175, 178, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354-355, Розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Повний текст рішення суду виготовлено 02.08.2021.
Суддя: