Номер провадження 2/754/1091/21
Справа №754/11383/20
Іменем України
03 серпня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді - Галась І.А.
при секретарі -Мельничук М.К.
за відсутності сторін
розглянувши позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Ганчук Юлія Ярославівна, П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернулась до суду з позовом до Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за кордоном. Ціна позову - 499575 гривень.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся Позивачки, ОСОБА_4 , що підтверджується відповідним Свідоцтвом про смерть. Після смерті ОСОБА_4 матір'ю Позивачки, ОСОБА_5 (донькою ОСОБА_4 ) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ганчук Юлії Ярославівни (Третя особа 2) було подано заяву про відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_3 (доньки ОСОБА_5 , Позивача). В свою чергу, Позивачем було подано до Третьої особи (2) заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 . Третьою особою (2) 02 червня 2020 року до Спадкового реєстру був внесений реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи за номером 65905725 (номер у нотаріуса 12/2020), спадкодавець - ОСОБА_4 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Позивач стверджує, що інших спадкоємців (окрім Позивача) після смерті її бабусі ( ОСОБА_4 ) немає.
31 липня 2020 року Позивач звернулася до Третьої особи щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі - ОСОБА_4 , проте Третьою особою було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане нерухоме майно Позивачу, оскільки Позивачем було пред'явлено для огляду правовстановлюючий документ на квартиру АДРЕСА_3 - свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 , виданий Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 21 листопада 2001 року, в якому зазначено, що вказана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , а не спадкодавцю ОСОБА_4 .
Позивач зазначила, що 25 травня 1977 року було укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_4 ).
28 липня 1987 року ОСОБА_6 було видано ордер на житлове приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу на право зайняття сім'єю з 2-х осіб в квартирі АДРЕСА_3 (склад сім'ї - ОСОБА_6 , ОСОБА_4 - дружина). 21 листопада 2001 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на ім'я ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. П'ятнадцятою Київською державною нотаріальною конторою (Третя особа 3) було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_6 (номер спадкової справи - 16). Спадкоємцями ОСОБА_6 за законом були ОСОБА_2 (донька ОСОБА_6 від першого шлюбу - Третя особа (4) та ОСОБА_4 (дружина померлого, бабуся Позивача). 08 січня 2002 року бабусею Позивача було отримано від Третьої особи (3) повідомлення про те, що їй необхідно з'явитися до Третьої особи (3) для оформлення спадщини, проте за життя бабуся Позивача так і не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану квартиру, як і не отримала свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя.
Посилаючись на вищевикладені обставини справи, Позивачка просила суд визнати за нею право власності на ѕ частини квартири за номером АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті її бабусі - ОСОБА_4 .
Ухвалою Деснянського районного суду місті Києва від 04 вересня 2020 року прийнято до провадження цивільну справу та було призначено підготовче засідання по названій справі.
Представник відповідача - Київської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду цивільної справи Відповідач повідомлявся належним чином.
Третя особа - Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином
Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ганчук Юлія Ярославівна в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином.
Третя особа - П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином.
Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином.
29 вересня 2020 року представник Київської міської ради скористався правом подання відзиву на позовну заяву, відпвоідано до якого просив вирішити праву за його відсутності на підставі вимог ст.. 272 ЦК України.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва за клопотанням Позивача та представника Позивача витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ганчук Ю.Я. матеріали спадкової справи № 12/2020 (належним чином засвідчені копії) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та у П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи № 16 (належним чином засвідчені копії) після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 . Цією ж ухвалою витребувано у Комунального підприємства Київської міської Ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» інформацію щодо нерухомого майна зареєстрованого за ОСОБА_6 на праві власності - квартири АДРЕСА_3 .
Позивачем було подано до суду письмову заяву щодо зміни прізвища Позивача з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » у зв'язку з укладенням шлюбу, та копію свідоцтва про шлюб.
07 травня 2021 року Позивачем було подано до суду заяву (клопотання) про витребування у Центрі надання адміністративних послуг та в Центральному міжрегіональному управлінні державної міграційної служби у місті Києві та Київській області інформацію щодо зареєстрованого місця проживання/перебування ОСОБА_2 (Третьої особи 3).
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01 липня 2021 року було задоволено заявлене Позивачем клопотання.
07 травня 2021 року Позивачем було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог - Позивач просила визнати за нею право власності на спадкову квартиру в порядку спадкування за законом після смерті її бабусі ОСОБА_4 . В цій же заяві Позивачем було заявлено клопотання про поновлення їй строку для подання заяви про збільшення позовних вимог за раніше пред'явленим позовом у зв'язку з тим, що ухвала про закриття підготовчого провадження в цивільній справі була постановлена судом 28 січня 2021 року, матеріали, які були витребувані судом за клопотанням Позивача та представника Позивача від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ганчук Ю.Я. та від П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори надійшли до суду вже після закриття підготовчого провадження, і Позивач змогла з даними матеріалами ознацомитися лише після закриття підготовчого провадження, і лише після ознайомлення з вказаними матеріалами Позивачу стало відомо, що її померлою бабусею - ОСОБА_4 було подано 22.01.2002 року в П'ятнадцяту Київську державну нотаріальну контору заяву про видачу їй свідоцтва про право власності на Ѕ частину спадкової квартири як пережившій дружині і про видачу їй же свідоцтва про право на спадкування за законом на Ѕ частину спадкової квартири, а тому Позивач вважає що нею був пропущений строк для подання до суду заяви про збільшення позовних вимог з поважних причин.
Вислухавши пояснення представника Позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами статті 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується відповідним Свідоцтвом про смерть. Після смерті ОСОБА_4 матір'ю Позивачки, ОСОБА_5 (донькою ОСОБА_4 ) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ганчук Ю. Я. було подано заяву про відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_3 (доньки ОСОБА_5 , Позивача). В свою чергу, Позивачем було подано до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 . Приватним нотаріусом Ганчук Ю.Я. 02 червня 2020 року до Спадкового реєстру був внесений реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи за номером 65905725 (номер у нотаріуса 12/2020), спадкодавець - ОСОБА_4 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
31 липня 2020 року Позивач звернулася до приватного нотаріуса Ганчук Ю.Я. щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , проте приватним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане нерухоме майно Позивачу, оскільки Позивачем було пред'явлено для огляду правовстановлюючий документ на квартиру АДРЕСА_3 - свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 , виданий Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 21 листопада 2001 року, в якому зазначено, що вказана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , а не спадкодавцю ОСОБА_4 .
25 травня 1977 року було укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_4 ).
28 липня 1987 року ОСОБА_6 було видано ордер на житлове приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу на право зайняття сім'єю з 2-х осіб в квартирі АДРЕСА_3 (склад сім'ї - ОСОБА_6 , ОСОБА_4 - дружина).
21 листопада 2001 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на ім'я ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. П'ятнадцятою Київською державною нотаріальною конторою (Третя особа 3) було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_6 (номер спадкової справи - 16).
ОСОБА_4 (дружиною померлого) було подано 22.01.2002 року в П'ятнадцяту Київську державну нотаріальну контору заяву про видачу їй свідоцтва про право власності на Ѕ частину спадкової квартири як пережившій дружині і про видачу їй же свідоцтва про право на спадкування за законом на Ѕ частину спадкової квартири
08 січня 2002 року ОСОБА_4 було отримано від Третьої особи (3) повідомлення про те, що їй необхідно з'явитися до Третьої особи (3) для оформлення спадщини, проте за життя ОСОБА_4 не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану квартиру, як і не отримала свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя.
На момент пред'явлення Позивачем позову до суду інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори (нотаріуса) не звертались.
У відповідності до абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після й смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою або із застереженням. Спадщина належить спадкоємцю з моменту її відкриття незалежно від часу прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до пункту 1 розділу VII «Прикінцевих положень» Сімейного кодексу України, зазначений кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності Цивільним кодексом, тобто з 1 січня 2004 р. За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції), норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 1 січня 2004 року, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набуття ним чинності.
Частиною першою статті 22 КпШС України передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Аналогічні положення закріплені у статты 60 СК України, якою передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Аналогічний припис є в частині 3 статті 368 ЦК України, відповідно до якого майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Згідно з частино 1 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно з частиною 2 статті 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до ч.ч.1,2 статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається вна слідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно із статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За правилом частини 1 статті 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Статтею 179 ЦПК України визначено, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За положеннями вищевказаних норм суди мають належним чином обґрунтовувати свої рішення.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 1 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що за наявності умов одержання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі, вимога про визнання права на спадщину в судовому поряду не розглядається, однак, коли нотаріус відмовляє в оформленні відповідного свідоцтва на певний об'єкт спадкування, то особа може звернутися до суду для вирішення даного питання за правилами позовного провадження.
Як передбачено пунктом 4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно зі статтею 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Оскільки померла ОСОБА_4 за життя не отримала свідоцтво про право власності на Ѕ частину спадкової квартири, та не отримала свідоцтво про право на спадкування за законом на Ѕ частину спадкової квартири, що знаходиться за адресю - АДРЕСА_2 , то відповідно померла не зареєструвала у відповідних державних органах право власності на спадкову квартиру, а тому Позивачка не могла вступити в спадщину в загальному порядку і змушена була звертатися до суду з даним позовом.
Враховуючи вищевикладене, та вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що за Позивачем повинно бути визнано право власності на квартиру АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом.
Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Позивачка, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті її померлої бабусі ОСОБА_4 , підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 182, 328, 355, 368, 392, 1216-1217, 1261, 1268, 1274, 1296 ЦК України, ст. ст. 19, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до до Київської міської ради, треті особи: Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ганчук Юлія Ярославівна, П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за номером АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя