2/754/5673/21
Справа № 754/11459/21
Іменем України
28 липня 2021 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зняття арешту з майна.
Згідно позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що провадження в даній справі не може бути відкрите, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної безпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений ст.16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатись не любим, а цілком конкретним способам захисту свого права.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач як спадкоємцем просить суд зняти арешт з усього майна і заборону на його відчуження, яке належало при житті його брату ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладеного постановами Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ватутінського управління юстиції №3-566 від 28.09.2001, Деснянським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) ВП№8611490, ВП№2939511,ВП№18912873, оскільки ОСОБА_2 виступав боржником у виконавчому провадженні.
Відповідно до статті 1216 та 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на час його смерті, за виключенням тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця. Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
ОСОБА_1 пред'явив позов, зі змісту якого не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування, розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, не містить позов і матеріально-правових вимог до відповідача, а тому позовна заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки передбачається інша форма звернення та порядок вирішення.
Відповідно до абз. 5 п. 1 та 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.
У п. 24 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року №6 судам роз'яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розд.VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) вчиняла відповідні дії, оскільки виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №204/2494/20 від 28 жовтня 2020 року.
До того ж скарга на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця - це особлива форма звернення до суду, яка регламентована Розділом VII судовий контроль за виконанням судових рішень.
Чинне законодавство України передбачає широке коло можливостей впливу на хід виконавчого провадження, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців регламентується як Законом України «Про виконавче провадження» так і відповідними положеннями процесуальних кодексів які повинні застосовуватися у сукупності заходів оскарження.
Отже, згідно із вимогами п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 повинен звернутися до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби з заявою про скасування арешту з майна.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо відмови у відкритті провадження у цій справі.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 175, 177, 186 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Деснянський районний суд міста Києва.
Ухвала складена та підписана 28.07.2021.
Суддя В.В. Бабко