1-кс/754/1952/21
Справа № 754/9828/21
Іменем України
29 червня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва: - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: - ОСОБА_3 ,
в присутності підозрюваного: - ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Несоль Новоград-Волинського району Житомирської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
29.06.2021 року слідчий СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України
Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів убачається, що у провадженні СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12021100030001231 від 08.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження 25.06.2021 року гр. ОСОБА_4 повідомлено про підозру в тому, що він у квітні місяці 2021 року, з метою здобування коштів і матеріальних благ для свого існування, з корисливих мотивів, всупереч врегульованих суспільних відносин щодо порядку обігу психотропних речовин за допомогою всесвітньої мережі «Інтернет» в програмі «Telegram» вступив в переписку з користувачем, анкетні дані якого досудовим розслідуванням не встановлено, відповідно до якої ОСОБА_4 повинен здійснювати збут психотропних речовин та наркотичних засобів через здійснення закладок на території міста Києва.
Так, у невстановлену досудовим розслідуванням дату та у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_4 отримав біля дерева у лісозмузі біля станції метро «Лісова», тим самим незаконно придбав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, пакунок в якому знаходились згортки з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, загальною масою 133,30 г, згортки з вмістом психотропної речовини - амфетамін загальною масою 1,245 г, згортки з вмістом психотропної речовини - кетамін загальною масою 0,042 г та згортки з вмістом особливо небезпечної психотропної речовини 4-ММС (4 метилметкатинон) загальною масою 0,398 г, тим самим незаконно придбав та став незаконно зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою збуту вказаних наркотичних засобів та психотропних речовин.
08.05.2021 приблизно о 17:30 годині у лісопарковій зоні, навпроти будинку №43, по пр-ту Лісовому, в м. Києві працівниками поліції було зупинено громадянина ОСОБА_4 в якого було виявлено та вилучено 26 згортків з вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс загальною масою 31,98 г, 15 згортків з вмістом психотропної речовини - амфетамін загальною масою 0,7354 г та особливо небезпечної психотропної речовини - 4-ММС (4 метилметкатинон) загальною масою 0,398 г, які останній незаконно придбав та зберігав за місцем свого проживання, з метою збуту.
У подальшому, 08.05.2021, в період часу з 23 години 48 хвилин по 00 годину 44 хвилину 09.05.2021 під час обшуку працівниками поліції в квартирі АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено електронні ваги для фасування, зважування наркотичних засобів та психотропних речовин, 78 згортків з вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс масою 101,32 г, 25 згортків та 9 пластикових ємностей з вмістом психотропної речовини - амфетамін масою 0,5096 г, які останній незаконно придбав та зберігав, з метою збуту.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , який постійного місця роботи немає, у нього відсутнє постійне джерело доходу, що свідчить про антигромадський спосіб життя підозрюваного, підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, в клопотанні викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти клопотання заперечував, просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
Вислухавши думки прокурора та підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Як зазначено в ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє в застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Прокурором доведено обставини, передбачені ст. 194 КПК України, передбачені п.1, п.2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не доведено обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі до десяти років з конфіскацією майна. Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , має зареєстроване та постійне місце проживання, зважаючи на недоведеність прокурором неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, суд вважає за доцільне застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Суд вважає, що в результаті застосування запобіжного заходу саме у виді цілодобового домашнього арешту буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і обраний запобіжний захід буде запобігати його спробам переховуватись від органів досудового розслідування, або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-179,183,184,193,194,196,202, 309 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати квартиру АДРЕСА_3 , строком на 2 (два) місяці, - до 24 годин 00 хвилин 29 серпня 2021 року,
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, слідчого судді, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування з будь-якими свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 29 червня 2021 року включно.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно доставити до місця його проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 205 КПК України, ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу направити для виконання до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду потягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1