ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16282/20
провадження № 2/753/2902/21
"07" липня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сирбул О.Ф.,
за участю секретаря: Лаптєвої Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,-
У жовтні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Вимоги позову обґрунтовує тим, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_4 , яка проживає та перебуває на утриманні позивача.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24.09.2020 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Відповідач є працездатною особою, працює, дієздатний, має задовільний стан здоров'я, не має зобов'язань щодо сплати аліментів іншим особам, на його утриманні немає неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб.
Позивач вказує, що вона не працює і фактично перебуває на утриманні своїх батьків, інших доходів не має, перебуває у скрутному матеріальному становищі, у зв'язку з чим вимушена звернутись до суду та просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на своє утримання, як матері дитини в розмірі 3000,00 грн., щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною трирічного віку. Також просила суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Позивач у судове засідання не з'явилась, до початку судового засідання від неї до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, вимоги позову підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшов відзив на позов, у якому він просив відмовити у задоволені позову. В обґрунтування заперечень позивач вказав на те, що не відмовлявся брати участь у вихованні спільної дитини з позивачкою. Позивач у позовній заяві просить суд стягнути аліменти з відповідача у твердій грошовій сумі на утримання матері дитини, щомісячно починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною трирічного віку, проте відповідач вважає дану вимогу некоректною, оскільки відповідач офіційно працює та вважає, що суд повинен винести рішення на користь спільної дитини стягнувши з нього щомісячно, 1/4 частини всіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму відповідного віку дитини до досягнення нею повноліття. Заперечував відповідач також проти задоволення вимоги, щодо стягнення з відповідача коштів за надану правову допомогу, оскільки не надано суду належних документів адвокатом позивачки про реальну вартість послуги на правову допомогу.
Таким чином, просив суд винести рішення, яким стягнути з нього на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно аліменти у розмірі 1/4 частини всіх частини всіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму відповідного віку дитини до досягнення нею повноліття.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послалась як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, з урахуванням заперечень відповідача, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Спірні правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
З 15.02.2019 позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.09.2020-розірвано.
У подружжя народилась дитина - донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після припинення шлюбних стосунків донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 та фактично знаходиться на її утриманні, що не спростовано та не заперечувалось відповідачем у відзиві.
Відповідно до поданої до суду позовної заяви позивач не працює і фактично перебуває на утриманні своїх батьків, інших доходів не має, перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Відповідач є особою працездатного віку, тому має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання матері дитини в розмірі 3000,00 грн. щомісячно.
Відповідно до ст. 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Згідно ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч. 6 ст. 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Аналіз даних положень сімейного законодавства дає підстави суду вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині матері незалежно від цієї обставини.
Наведене дає суду підстави прийти до висновку, що позивач має право вимагати стягнення з відповідача аліментів як на утримання дитини так і на своє утримання.
Суд погоджується з позивачем, що визначення аліментів в твердій грошовій сумі відповідає приписам ст. 80 СК України.
Так, в обґрунтування заявленого розміру аліментів позивач послалась лише на потреби дитини і матері, проте, доказів на підтвердження цих доводів суду не надано.
Крім того, судом не здобуто доказів, що вказували б інші обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, та офіційно працевлаштований, про що також особисто вказав у відзиві відповідач, проте доказів щодо розміру його заробітку суду не надав.
У зв'язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивач немає змоги працювати і утримувати себе.
Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження аліментів саме в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, зокрема, не зазначено доказів матеріальної можливості відповідача сплачувати аліменти в зазначеному розмірі, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 грн., щомісячно, починаючи з 02.10.2020 і до досягнення донькою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, що буде необхідним і достатнім, для врегулювання цього спору по суті.
Суд вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у такому розмірі, оскільки є працездатним, має задовільний стан здоров'я, інших непрацездатних осіб на утриманні не має. Такий розмір аліментів є розумним і необхідним для забезпечення мінімальних потреб, необхідних для матері дитини, з якою проживає дитина, в період догляду за дитиною до трьохрічного віку.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Отже, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2020 між ОСОБА_1 та адвокатом Органюк Ю.Ю. було укладено договір-доручення про надання правничої допомоги.
25 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Органюк Ю.Ю. було укладено додаткову угоду до договору-доручення про надання правничої допомоги, згідно якої погодили, що після укладення договору-доручення про надання правничої допомоги від 25.0.2020 клієнт сплачує адвокату грошову суму, яка є його фіксованим гонораром 5000,00 грн. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
З акту прийому-передачі виконаних робіт від 01.10.2020 вбачається, що виконавцем, а саме адвокатом Органюк Ю.Ю. виконано робіт на суму 5000,00 грн.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №25/09 від 25.09.2020 ОСОБА_1 було сплачено на користь ОСОБА_5 фіксований гонорар 5000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 78-81, 133, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 284, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов-задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок, щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, починаючи з 02 жовтня 2020 року по 31 липня 2022 року включно.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: