Справа № 752/5395/21
Провадження № 2/752/5537/21
іменем України
29 червня 2021 року місто Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кахно І. А.,
при секретарі Чабанюк І. А.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коляда Оксана Петрівна, про визнання додаткового строку для прийняття спадщини,
У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коляда О. П., у якому просить визначити йому додатковий строк - три місяці після вступу рішення в законну силу для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого на час смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у м. Києві від 08 червня 2020 року, серія НОМЕР_1 . Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 .
Після смерті батька відкрилась спадщина, до складу якої входить 2/3 частини квартири за АДРЕСА_1 . Окрім позивача, спадкоємцем на майно, що залишилось після смерті батька є також брат позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , який є відповідачем у даній справі. Позивач також звертає увагу, що за життя батька, за взаємною родинною згодою, було вирішено, що саме він успадкує майно після смерті батька.
Позивач вказує на те, що 17 лютого 2021 року він звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коляди О. П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті померлого, однак, через пропуск встановленого законодавством строку - отримав відмову. У зв'язку з чим, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зазначаючи, що пропустив строк з поважних причин, оскільки через карантинні обмеження, які діють в країні, а також у зв'язку з хворобою дружини на гостру респіраторну хворобу COVID-19 та їх самоізоляцією, не міг вчасно приїхати до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коляди О. П. належним чином завірену копію документів, що стали підставою для винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії за заявою ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого на час смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в матеріалах справи.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коляда О. П. в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася належним чином. 25 травня 2021 року направила на адресу суду належним чином завірену копію документів, що стали підставою для винесення останньою постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії за заявою ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 . Крім того, просила про слухання справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про розгляду справи був повідомлений належним чином. 16 червня 2021 року направив на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення у повному обсязі. Також відповідач підтвердив факт родинної домовленості щодо успадкування ОСОБА_2 майна після смерті їх батька - ОСОБА_4 . Наголошував, що сам особисто не звертався до нотаріусів із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та звертатись не має наміру.
Відповідно до положень частин третьої-четвертої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Оскільки відповідач визнав, пред'явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд враховуючи положення положень частин третьої-четвертої статті 200, статті 206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на майно, яке належало спадкодавцю.
17 лютого 2021 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коляди О. П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилось після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_4
17 лютого 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коляда О. П. відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом на спадкове майно, яке належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 згідно зі статтею 1270 ЦК України пропустив передбачений законодавством шестимісячний строк встановлений для прийняття спадщини після її смерті.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилався на те, що перебував разом із дружиною та сином на самоізоляції за межами міста Києва, а саме, за адресою: АДРЕСА_4 , у зв'язку із захворюванням дружини на гостру респіраторну хворобу COVID-19 та як наслідок не міг вчасно приїхати до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини.
Суд визнає наявність в позивача об'єктивних, непереборних та істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті батька.
Аналізуючи зібрані у справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.
Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
Враховуючи встанолвені судом обставини та визнання позову відповідачем, суд вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статями 3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, статями 1270, 1272 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коляда Оксана Петрівна, про визнання додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк - три (місяці) для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого на час смерті за адресою: АДРЕСА_1 , з моменту набрання рішення суду законної сили.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_5 .
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коляда Оксана Петрівна, адреса: АДРЕСА_6 .
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І. А. Кахно