Справа 2а -2481-10/0533
( в порядку письмового провадження)
27 травня 2010 року м. Мар'їнка
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Клікунової А.С.,
при секретарі: Харьковій Л.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі про поновлення пропущеного строку для звернення за захистом порушених прав за період з 02 січня 2006 року по теперішній час та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2006-2009 роки у розмірі 5 367,60 гривень.
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків. У судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на зазначено які органи і за рахунок яких коштів повинні виплачувати підвищенні пенсії, просив розглядати справу за його відсутністю, надалі в судовому засіданні не з'явився.
За таких обставин і відповідно до ст. 122 КАС України суд визнав можливим розглянути справу без участі сторін та на підставі доказів, наданих у справі в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ЙV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1 згідно паспорту НОМЕР_1, виданого Курахівським МВ Мар'їнського РВ УМВС України в Донецькій області 15 серпня 1997 року, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто станом на 2 вересня 1945 року їй виповнилося менше 18 років. Статус позивача як дитини війни підтверджується посвідченням НОМЕР_2.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік.
Відповідно до Закону України від 19.01.2006 № 3367-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» внесено зміни, згідно з якими виключено пункт 17 статті 77 цього Закону, а новою редакцією статті 110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися. Отже, пільги для дітей війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджено не було.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ЙЙ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 № 107 - VЙ, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ЙЙ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Ураховуючи положення Конституції України (ст. 52) щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09 липня 2007, у 2008 році - з 22 травня 2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», мають діти війни: за 2007 рік - з 09 липня 2007 до 31 грудня 2007, за 2008 рік - з 22 травня 2008 року. Відповідно у 2007 році у період із 01 січня 2007 до 08 липня 2007 та у 2008 році - з 01 січня 2008 до 21 травня 2008 положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.
Як вбачається з позову, позивач ОСОБА_1 просить суд зобов'язати Управління пенсійного фонду в Мар'їнському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків за 2006 - 2009 роки.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
На час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-5 був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'яти першої цієї частини, збільшений на 1 відсоток, що складається відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з: 1 січня - 470 гривень, 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Законом України №835-VЙ «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено мінімальний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в таких розмірах: з 01 січня 2009 року - 568,00 гривень, з 01 квітня 2009 року - 574,00 гривень, з 01 липня 2009 року - 576 гривень, з 01 жовтня 2009 року - 596,00 гривень.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Як вбачається з матеріалів справи, а саме з квитанції від 08 лютого 2010 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3,40 гривень, а тому саме ця сума підлягає відшкодуванню.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» керуючись принципом адміністративного судочинства, а саме верховенством права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, з урахуванням ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги та зобов'язати відповідача здійснити підвищення пенсії позивачу на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року. В задоволенні позову щодо здійснення підвищення пенсії позивачу з 01 липня 2007 до 09 липня 2007, оскільки в цей період дію норми, яка визначала право позивача на зазначене підвищення пенсії, було зупинено. Суд не може застосувати норму, яка не діє. Також протягом указаного терміну діяли приписи статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка по-іншому регулювала ці правовідносини, та оскільки ця норма прийнята пізніше в часі, то вона мала пріоритет над нормами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вимоги позивача щодо поновлення їй строку звернення до суду за захистом своїх прав, суд вважає за можливе задовольнити, оскільки вона дізналася про порушення її прав із преси у зв'язку з ухваленням рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, вона є людиною юридично не обізнаною.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 100, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» задовольнити частково.
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 09 липня 2007 року.
Зобов'язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі провести нарахування та виплати позивачу ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України № 6-рп-2007 від 09.07.2007 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Стягнути з місцевого бюджету Мар'їнського району Донецької області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя