Справа № 755/2629/21
Провадження №: 3/755/5743/21
"26" липня 2021 р. суддя Днiпровського районного суду м.Києва Марченко М.В., розглянувши справу про адмiнiстративне правопорушення, що надiйшла з Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві про притягнення до адмiнiстративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла справа про адміністративне правопорушення зі складеним протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 22 січня 2021 року: «22 січня 2021 року близько 13 години ОСОБА_1 , (яка являється адміністратором кав'ярні), за адресою: м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 11-б, перебувала на робочому місці без засобів індивідуального захисту, а саме: захисної маски яка знаходилась на підборідді, чим порушила вимоги постанови КМУ № 1236 від 09 грудня 2021 року».
В судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, не з'явилася, про причини неявки не повідомила, а тому, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи щодо ОСОБА_1 було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, ст.245 КУпАП визначає, що завданням адміністративного провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне, з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 1000-IX від 06.11.2020 року, статтю 44-3 КУпАП доповнено частиною другою. Закон набрав чинності 21 листопада 2020 року.
Відповідно до вимог ч.3 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Однак, з обставин адміністративного правопорушення, викладених у протоколі вбачається, що дії ОСОБА_1 фактично містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого не ч.1, а ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Диспозиція ч.2 ст. 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Відповідно до вимог ст. 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, не підвідомчі районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям).
Відповідно до вимог ч.1 ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені, частиною другою статті 44-3 КУпАП.
Постановами Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 та 21 травня 2021 справу відносно ОСОБА_1 було направлено для розгляду за підвідомчістю.
Однак, справа поверталась до суду, при цьому, постанови суду від 02 березня 2021 року 21 травня 2021 виконані не були.
Системний аналіз положень КУпАП свідчить про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є частиною національного законодавства та яку національні суди повинні враховувати при розгляді справ (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV та ст. 19 Закону України від 29.06.2004 №1906-IV «Про міжнародні договори України»).
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» від 30.05.2013 та «Карелін проти Росії» від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до ст. 255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення,
У рішенні по справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» від 14.03.2002 ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Бербера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України). Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь (ст.62 Конституції України).
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням правил підвідомчості, які закріплені в Главі 17 КУпАП, при цьому, зважаючи на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, крім того відповідно до вказаного протоколу відсутні підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч.1 ст.44-3 КУпАП, провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись вимогами п.1 ст.247, ст.ст.251, 252, 283-285, 289 КУпАП, суддя, -
постановив:
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП на підставі ст.247 п.1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: