Справа № 752/10863/19
Провадження № 2-п/752/86/21
Іменем України
24.06.2021 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Петріченка І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Конюшко Денис Борисович, про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03.11.2020р. у справі №752/10863/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Присутні:
від заявника (відповідача): Корсун Є.С. (дов. від 05.04.2021р.)
від позивача: не з'явився.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03.11.2020р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 29 512,00 грн., а також судовий збір у розмірі 768,40 грн.
11 лютого 2020 року Голосіївським районним судом міста Києва зареєстровано заяву ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення, за якою він просив суд прийняти заяву до розгляду, поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 03.11.2020р., переглянути та скасувати заочне рішення у справі №752/10863/19 від 03.11.2020р.
В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи, тому його неявка в судове засідання і неподання суду відзиву відбулися з поважних причин. Також він вказує, що судом при розгляді даної справи неналежним чином досліджені докази та неправильно встановлено характер спірних правовідносин, оскільки відповідач отримав від позивача не аванс, а завдаток, а тому висновок суду, що отримані відповідачем коштів є авансом, який підлягає поверненню позивачу в будь-якому випадку внаслідок неукладення основного договору, є помилковим.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.02.2021р. у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 03.11.2020р. відмовлено, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 26.04.2021р. ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16.02.2021р. скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21.05.2021р. прийнято до
заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №752/10863/19 від 03.11.2020р., призначено до розгляду заяву на 10.06.2021р.
10.06.2021р. розгляд заяви було відкладено, з огляду на неявку в судове засідання заявника.
Від позивача у справі надійшла заява про розгляд заяви про перегляд заочного рішення у справі за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заяви, заслухавши пояснення представника заявника, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення.
Таким чином, для скасування заочного рішення суду необхідна наявність одночасно двох умов.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, частинами 1, 3 ст. 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 128 ЦПК України визначають, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасниками судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування
особи, повідомленою цією особою; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судового повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Як на поважність причин неявки в судові засідання з розгляду справи заявник вказує те, що він не був повідомлений судом належним чином про дату, час та місце слухання справи.
Так, матеріали справи свідчать про те, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась ОСОБА_1 на адресу, вказану в позовній заяві. Однак була повернута поштою до суду.
Ухвала суду від 09.06.2020р. про призначення слухання справи на 03.11.2020р. не направлялась сторонам. Згідно довідки секретаря судового засідання від 12.06.2020р. у зв'язку з відсутністю фінансування забезпечення на поточні потреби районних судів міста Києва у 2020 році направлення поштової кореспонденції не здійснюється.
З огляду на зазначене, відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Разом з тим, як зазначено вище, для скасування заочного рішення суду необхідна наявність одночасно двох умов, у тому числі докази, на які посилається заявник, повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку, що її обґрунтування є фактично непогодження з винесеним рішенням по суті.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії»).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Отже, враховуючи наведене, суд виходить з того, що відповідачем не доведено належними засобам доказування обставини та умови, які б дозволяли суду дійти висновку про необхідність скасування ухваленого заочного рішення, з огляду на що заява про перегляд заочного рішення від 03.11.2020р. у справі №752/10863/19 залишається без задоволення.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 287 ЦПК України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Конюшко Денис Борисович, про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03.11.2020р. у справі №752/10863/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишити без задоволення.
2. Роз'яснити, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
3. Ухвала набирає законної сили після її проголошення.
Суддя І.О. Ольшевська