Єдиний унікальний номер: 378/347/21
Провадження № 2/378/163/21
"02" серпня 2021 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Марущак Н. М.
за участю секретаря: Гончарук Ю. С.,
відповідача: ОСОБА_1
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства „Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До суду з вказаним позовом звернулося АТ„Альфа-Банк" до ОСОБА_1 з посиланням на те, що відповідно до укладеного договору № 500825409 від 19.12.2019 року відповідач отримав кредит у сумі 86067,53 грн. з фіксованою відсотковою ставкою 32% річних строком на 72 місяці. Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконує, у зв'язку з чим станом на 06.04.2021 має заборгованість 104263,75 грн., з яких 83155,33 грн., заборгованість за кредитом, 21108,42 грн. заборгованість за відсотками.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТ„Альфа-Банк" вказану суму заборгованості за кредитним договором та на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2270 гривні.
Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 31 травня 2021 року дану цивільну справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача до суду не прибув, про час і місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином (а. с. 50), відповідно до клопотання (а.с. 29) справу просить розглядати без присутності представника позивача.
Відповідач в судовому засіданні позоввні вимоги визнав частково в частині стягнення поточної заборгованості за кредитним договоромстаном на 06.04.2021 в сумі 25857,26 грн., з яких 4748,84 грн. заборгованість за кредитом, 21108,42 грн. - заборгованість по відсотках.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що 19.12.2019 року ОСОБА_1 підписав оферту на укладання угоди про надання особистого кредиту № 500825409 на суму 86067,53 грн. зі сплатою 32% річних на строк до 20.12.2025 року з зазначенням сукупної вартості кредиту в порядку та розміру повернення кредиту, сплати відсотків щомісячно та відповідальності у вигляді неустойки в разі прострочення платежів. Оферта, підписана ОСОБА_1 та отримано представником АТ «Альфа-Банк». 19.12.2019 представник АТ «Альфа-Банк» підписав Акцепт на укладання угоди про надання кредиту № 500825409, якою прийнято пропозицію відповідача на умовах Оферти (а.с. 5, 6).
Також, 19.12.2019 сторонами підписано Додаток № 1 до Угоди про надання кредиту № 500825409, що містить «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг». Нижче зазначено, що підпис позичальника свідчить про отримання ним всієї інформації про умови кредитування.
Зазначеним графіком встановлено суму щомісячного платежу за кредитом, що включає суму кредиту, відсотків та комісію за розрахунково-касове обслуговування.
Окрім того сторонами підписаний паспорт споживчого кредита, пунктом 3 якого визначено строк кредитування (72 місяці), пунктом 6 визначено процентну ставку (32% річних) (а.с.7).
З виписки банку встановлено, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти (а. с. 11-17).
Згідно з наданим банком розрахунком (а.с. 10) та випискою з особового рахунку (а. с. 11-17) поточна заборгованість відповідача за вказаним кредитним договоромстаном на 06.04.2021 складає 25857,26 грн., з яких 4748,84 грн. заборгованість за кредитом, 21108,42 грн. - заборгованість по відсоткам; загальна заборгованість становить 104263,75 грн., з яких 83155 грн. 33 коп. заборгованість за кредитом, 21108,42 грн. - заборгованість по відсоткам
Розглядаючи вказану справу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.641ЦК України пропозицію укласти договір (оферту)може зробити кожна ізсторін майбутнього договору.Пропозиція укластидоговір маємістити істотні умови договору і виражати намір особи,яка її зробила,вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції,адресовані невизначеному колу осіб,є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликанадо моменту або вмомент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Встановивши, що 19.12.2019 року Банком надано відповідь (акцепт) на пропозицію відповідача (оферту) від 19.12.2019 року на умовах, які зазначені в цій оферті з дотриманням строку встановленого в п. 14 оферти, суд дійшов висновку, що таким чином, сторонами в розумінні ст. 643 ЦК України було укладено договір про надання кредиту.
Виконання кредитором своїх зобов'язань, фактична видача позичальнику кредиту у розмірі 86067,53 грн. та часткове виконання позичальником зобов'язань щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитом підтверджені позивачем наданням до справи виписок по особовим рахункам за період з 19.12.2019 року до 06.04.2021 року (а. с. 11-17).
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписки з карткового рахунку, що містяться в матеріалах справи суд вважає належним доказом перерахування кредитних коштів відповідачу.
Враховуючи наведене, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що кредитор виконав свої зобов'язання та фактично видав позичальнику кредит у розмірі 86067,53 грн., а позичальник в подальшому протягом певного строку частково виконував свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до п. 22 ст. 1Закону України «Про захистправ споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
В розумінні ст. З Закону України «Про споживче кредитування» цей Закон не поширюється на: 1) договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця; 2) договори позики, що не передбачають сплати процентів чи будь-яких інших платежів за користування наданими за такими договорами грошовими коштами; 3) кредитні договори, метою яких є надання споживачу права вчиняти правочини з фінансовими інструментами, якщо такі правочини вчиняються за участю чи за посередництвом кредитодавця або іншого професійного учасника ринку цінних паперів; 4) кредити, що надаються за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом; 5) кредити, що надаються виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу фізичних осіб і передбачають окремі, визначені такими програмами, умови кредитування, у тому числі виплату процентів за користування кредитом; 6) несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення; 7) кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору; 8) кредити, що надаються ломбардами у разі передання предмета застави на збереження ломбарду, за умови що зобов'язання споживача обмежуються вартістю предмета застави.
Враховуючи наведене, немає підстав для висновку, що до правовідносин, пов'язаних з видачею/отримання/поверненням виданого ОСОБА_1 кредиту за договором № 500825409 від 19.12.2019 року не поширюється Закон України «Про споживче кредитування», який набрав чинності з 10.06.2017 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.
Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Наведені приписи дають підстави виснувати, що частина 4 статті 16 зазначеного Закону у редакції, чинній на час укладення кредитного договору та на час звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором встановила обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 416 ч.2 ЦПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
У постанові від 26.05.2020 року у справі № 638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла до правого висновку, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.
Частина 10 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» фактично містить такі ж вимоги, які ї частина 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», яка також встановлювала обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги встановлені у справі обставини та що кредитодавець звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, не дотримавши вимоги частини 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» щодо досудового врегулювання спору, у суду немає підстав для задоволення вимог в частині дострокового стягнення коштів за договором.
Тобто задоволенню в даному випадку, згідно з встановленими обставинами, підлягають лише вимоги в частині простроченої (непогашеної) заборгованості, яка утворилася станом на 06.04.2021 року у відповідності до графіку, який міститься у додатку № 1, що є невід'ємною частиною кредитного договору.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача на 06.04.2021 року становила 25857,26 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 4748,84 грн., за відсотками 21108,42 грн.
Відповідно до ч.2 п.3 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 562,96 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України,
Позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за договором № 500825409 від 19.12.2019 року у розмірі 25857 (двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) гривень 26 копійок та на відшкдування витрат по сплаті судового збору 562 (п'ятсот шістдесят дві) гривні 96 копійок.
В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Н. М. Марущак