Справа № 369/8418/20
Провадження № 2/369/2305/21
Іменем України
29.07.2021 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Дубас Т.В.
за участі секретаря Мазурик Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю,-
У липні 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності за набувальною давністю на 1/4 житлового будинку АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка з 2007 року та станом на даний час постійно проживає, відкрито та безперервно користується житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , у якому 1/4 частини належить їй, а інша 1/4 частини належала її сестрі - ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до договору дарування від 07.12.1993 року.
Як зазначає позивачка, за час проживання у вказаному будинку, нею було зроблено поточний ремонт, вона самостійно сплачує комунальні платежі, підтримує належний стан вказаного домоволодіння. Жодна особа не заявляла вимоги щодо 1/4 частини будинку, яка належала ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, позивачка просила визнати за нею право власності на 1/4 житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 на підставі договору дарування, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю в порядку ст. 344 Цивільного кодексу України.
З метою повного всебічного та об'єктивного розгляду даної справи, судом, за клопотанням представника позивача, витребувано інформацію щодо наявності спадкової справи після смерті ОСОБА_5 .
28.01.21 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подала клопотання про долучення доказів по справі, а саме: копію довідки КП "БТІ Києво-Святошинської ради Київської області" від 21.10.2020 №1764; копію акта про фактичне проживання особи від 07.10.19 року; копію акту про предмет проживання від 15.08.19 року; копію нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 від 21.01.19 року; копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; копію нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 від 21.01.19 року; копія довідки відділу актів громадського стану Києво-Святошинської РДА.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.02.2021 р. задоволено клопотання представник позивача та залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.03.2021 р. закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю.
18.03.21 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подала заяву про розгляд справи без її участі. Просила задовольнити позов в повному обсязі.
18.03.21 року в судове засідання представник Софіївсько-Борщагівської сільської ради не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим суд вважає за можливе справу слухати у його відсутність за належними доказами, які містяться в матеріалах справи.
18.03.21 року в судове засідання треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , не з'явились, подали через канцелярію до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Щодо задоволення позову не заперечували.
На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України справа розглянута за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За відсутності заперечень представника позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності належить до числа таких суб'єктивних прав, які можуть виникнути при наявності певного юридичного факту, а то й їх сукупності.
За правилами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи, і, які зобов'язаний довести позивач є: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).
Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Володілець за давністю є незаконним володільцем, про що зазначено в ч. 1 ст. 344 ЦК України (особа заволоділа чужим майном).
З аналізу вказаної статті ЦК України вбачається, що позов про право власності за давністю володіння не може пред'явити законний володілець або особа, яка володіє майном по волі власника і завжди знала, хто є її власником.
Однією з основних умов для набуття права власності за набувальною давністю є добросовісне володіння, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна. У розумінні ст. 344 ЦК України володілець має бути визнаний таким, що добросовісно заволодів нерухомим майном. Тобто, добросовісність може бути лише результатом фактичної помилки.
При розгляді справи судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (по 1/2 частині будинку) на підставі договору дарування від 07.12.1993 року, який посвідчений державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Апишковою З.І. зареєстрованому за №2-8167 (зареєстрованого в БТІ 16.12.1993 за реєстровим №326).
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 08.10.2007 року, яке видане Виконкомом Софіївсько- Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
На підставі рішення органу місцевого самоврядування, Рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 28.11.1995 року №140 прийнятого Відділом у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпінь ГУ Держгеокадастру у Київській області з 22.08.2018 року за ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером: 3222486201:01:042:5030, цільове призначення: "Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та громадської забудови", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0.1618 га, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Підставою для прийняття вищезазначеного рішення Відділом у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпінь ГУ Держгеокадастру у Київській області була Технічна документація із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), від 16.07.2018 року та Державний акт від 06.11.1998 IV-КВ 038274.
Відповідно до договору дарування посвідченого 07.12.1993, державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Апишковою З.І. зареєстрованому за №2-8167 (зареєстрованого в БТІ 16.12.1993 за реєстровим № 326) громадянка ОСОБА_8 передала в дар ОСОБА_5 та ОСОБА_1 1/2 частину житлового будинку, в рівних частинах кожній.
Стаття 1222 ЦК України передбачає, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За ст. 368 ЦК України, спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.
У відповідності до ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) користування володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, виключає застосування набувальної давності.
При цьому, добросовісність заволодіння позивачем чужим майном спростовуються матеріалами справи, за якими ОСОБА_1 достеменно знала про те, що частина спірного будинку належить її сестрі ОСОБА_5 , більше того, позивач є співвласником та законним володільцем 1/4 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а тому вони спільно користувалися помешканням.
Згідно п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» відповідно до змісту положень ст. 344 ЦК України набуття права власності на майно за набувальною давністю є самостійною підставою набуття права власності. В зазначеному випадку право власності на нерухоме майно не переходить від спадкодавця до спадкоємця, а набувається за рішенням суду. Отже, спори про набуття права власності за набувальною давністю не є спорами із спадкування, в тому числі й у випадках, коли особа заявляє про давність володіння (ч.2 ст. 344 ЦК України).
Вищевказаний будинок знаходиться в АДРЕСА_1 .
Вказаний житловий будинок цегляний, критий шифером, загальною житловою площею 58.1 кв.м., літня кухня під літ. "Б" , сараї літ "В,Г,Д,Е,Ж" , уборна під літ. "З", гараж під літ. "И", сарай під літ. "К, Л, М", літня кухня під літ. "Н", уборна під літ. "О", погреб під літ. "П", криниця №1, огорожа №2-6, погребник під літ. "Р", розташовані на земельній ділянці розміром 0.20 га.
1/2 частина житлового будинку належить ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою від 22.01.1986 року за р. 293, зареєстрованого у Київському міжміському бюро технічної інвентарізації за №326 від 04.12.1990 року.
У зв'язку з необхідністю встановити склад спадкоємців ОСОБА_5 , а також прийняття/неприйняття ними спадщини, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.09.2020 р. витребувано у Києво-Святошинської державної нотаріальної контори Київської області матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_5 (у разі - якщо така справа відкривалась), померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до листа Києво-Святошинської державної нотаріальної контори Київської області №2835/01-16 від 31.10.2020 р. спадкова справа до майна ОСОБА_5 , не заводилась.
Частинами 1-3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На думку суду неможливість оформлення після смерті ОСОБА_5 спадщини не є підставою для визнання за ОСОБА_1 права власності за набувальною давністю на нерухоме майно померлої сестри, яке позивач вважає спадковим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11-16, 317, 319, 321, 334 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 57, 58, 60, 61, 88, 213 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю - залишити без задовлення.
Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Т.В. Дубас