Копія
Справа № 560/2813/21
іменем України
30 липня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якій просить суд:
- скасувати вимогу про сплату боргу від 09 лютого 2021 року №Ф-3801-13 єдиного внеску у сумі 243,76 грн;
- зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме розподілити кошти по відповідних рахунках податкових зобов'язань з єдиного рахунку датою сплати податків, згідно платіжних доручень;
- стягнути з відповідача завдану моральну шкоду в розмірі 700000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 02.03.2021 отримала вимогу про сплату боргу від 09 лютого 2021 року № Ф-3801-13 єдиного внеску у сумі 243,76 грн, з повідомленням, про те, що на 31 січня 2021 року у неї наявний борг зі сплати єдиного внеску. Позивач зазначає, що сплату податків проводить вчасно, що підтверджується платіжним дорученням N 44 (0410001) від 20 січня 2021 року на загальну суму 9391,26 грн. Посилаючись на викладене, просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Ухвалою від 17.03.2021 відкрите спрощене провадження у справі та ухвалено розглядати справу без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні).
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області приймаючи оскаржувану вимогу діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Також, представник відповідача зазначив, що станом на 31.03.2021 за даними ІКП ІС «Податковий блок» в ОСОБА_1 відсутній податковий борг по сплаті податків, зборів та заборгованість з ЄСВ.
13.04.2021 позивач подав відповідь на відзив, де зазначив, що відповідачем не обґрунтовані обставини, на які він посилається у відзиві, вони є припущеннями та не ґрунтуються на вимогах закону.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність певних обставин справи, суд встановив наступне.
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку у Шепетівському управлінні ГУ ДПС у Хмельницькій області з 29.08.2006 (номер державної реєстрації 2674000000000240).
На підставі поданого повідомлення про використання єдиного рахунка ДПС ФОП
ОСОБА_2 включено 13.01.2021 до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
По єдиному внеску станом на 05.02.2021 у ФОП ОСОБА_1 рахувалась недоїмка в сумі 243,76 грн.
09 лютого 2021 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3801-13 на загальну суму 243,76 грн. В спірній вимозі зазначено, що сформована вона станом на 31.01.2021.
Позивач не погоджуючись із прийнятою вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3801-13 від 09 лютого 2021 року звернувся до суду про її скасування.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI(далі - Закон №2464-VI).
За визначенням пунктів 2, 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Пункт 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція).
На підставі вимог Закону та Інструкції № 449 на платника покладено обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У відповідності до ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
За правилами, встановленими ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів (далі - органи доходів і зборів) визначено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі - Порядок №435).
Пунктом 2 р. ІІІ Порядку №435 визначено, що фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою №Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".
Звіт має містити основні дані про страхувальника та перелік таблиць Звіту. Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, наведені у додатках 4-7 до цього Порядку (п. 2 р. IV Порядку №435).
Фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку (п. 10 р. IV Порядку №435).
Абзацом першим частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому, абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до положень частини першої - четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Форма вимоги про сплату боргу (недоїмки) для платника єдиного внеску - фізичної особи станом на 06.04.2016 була затверджена чинним наразі наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, та набрав чинності з 29.05.2015) , а саме - наведена в додатку 7 до названої Інструкції.
Безпосередньо порядок стягнення заборгованості з платників єдиного внеску, формування, оформлення та надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску передбачений розд. VI згаданої вище Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
А саме у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Зокрема, у випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
З матеріалів справи судом встановлено, що до реєстру платежів з єдиного рахунку 05.02.2021 включено: по коду бюджетної класифікації 71040000 єдиний внесок - 243,76 грн., які перераховані на відповідні податки і платежі та рознесені до ІКП.
До реєстру платежів з єдиного рахунку 16.03.2021 включено: по коду бюджетної класифікації 18050400 єдиний податок з фізичних осіб - 1300,00 грн., по коду бюджетної класифікації 71040000 єдиний внесок - 2257,21 грн., по коду бюджетної класифікації 71010000 єдиний внесок - 4183,77 грн., по коду бюджетної класифікації 11010100 податок на доходи фізичних осіб - 3240,54 грн., по коду бюджетної класифікації 11011000 військовий збір - 270,06 грн., які перераховані на відповідні податки і платежі та рознесені до ІКП.
До реєстру платежів з єдиного рахунку 16.03.2021 включено: по коду бюджетної класифікації 18050400 єдиний податок з фізичних осіб - 1300,00 грн., по коду бюджетної класифікації 71040000 єдиний внесок - 2257,21 грн., по коду бюджетної класифікації 71010000 єдиний внесок - 4183,77 грн., по коду бюджетної класифікації 11010100 податок на доходи фізичних осіб - 3240,54 грн., по коду бюджетної класифікації 11011000 військовий збір - 270,06 грн., які перераховані на відповідні податки і платежі та рознесені до ІКП.
Державною податковою Службою України 23.03.2021 позивачу направлено повідомлення № 7903, 7904 про помилки в "Призначенні платежу" платіжного документу на сплату коштів на єдиний рахунок.
ФОП ОСОБА_1 24.03.2021 направлено уточнення даних "Призначення платежу" в платіжному документі №44, №46 на сплату коштів на єдиний рахунок.
До реєстру платежів з єдиного рахунку 24.03.2021 включено: по коду бюджетної класифікації 18050400 єдиний податок з фізичних осіб - 1200,00 грн., по коду бюджетної класифікації 71040000 єдиний внесок - 2640,00 грн., по коду бюджетної класифікації 71010000 єдиний внесок - 7920,00 грн., по коду бюджетної класифікації 11010100 податок на доходи фізичних осіб - 3887,80 грн., по коду бюджетної класифікації 11011000 військовий збір - 540,12 грн., які перераховані на відповідні податки і платежі та рознесені до ІКП.
Загальна сума коштів сплачених станом на 01.03.2021 на єдиний рахунок та перерахованих на відповідні податки та збори 28173,8 грн.
Відповідно реєстраційних та облікових даних АІС «Податковий блок», загальна сума заборгованості з єдиного внеску станом на 01.02.2021 становила 243,76 грн. яка була сплачена 05.02.2021 платіжним дорученням №1522 від 20.01.2021.
Також, як вбачається із листа уповноваженої особи - начальника Шепетівського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Хмельницькій області, станом на 01.04.2021, згідно даних інформаційних облікових систем органів ГУ ДПС у Хмельницькій області, заборгованість по сплаті податків, зборів (обовязкових платежів) та зі сплати єдиного соціального внеску, яка контролюється управлінням, у ОСОБА_1 відсутня.
Отже, позивачем у повному обсязі було виконано зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" , визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція №449).
Відповідно до пункту 1 частини 6 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі.
У відповідності до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.
Судом встановлено, що позивачем погашено заборгованість зі сплати ЄСВ згідно платіжного доручення №1522 від 20.01.2021, на підставі податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.02.2021 № Ф-3801-13 на загальну суму 243,76 грн. У зв'язку з цим, податковим органом відкликано оскаржувану вимогу, про що відображено інформацію в інтегрованій картці платника податків.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд відхиляє доводи позивача про те, що сплачені податки 20.01.2021 та 29.01.2021 на даний час не рознесені відповідачем по відповідних нарахуваннях по податках.
Враховуючи вищевикладене підстав для визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.02.2021 № Ф-3801-13 немає. А тому, позовні вимоги про скасування вимогу про сплату боргу від 09 лютого 2021 року №Ф-3801-13 та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме розподілити кошти по відповідних рахунках податкових зобов'язань з єдиного рахунку датою сплати податків, згідно платіжних доручень, не підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Головного управління ДПС у Хмельницькій області суму заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 700000,00 грн., суд зазначає, що відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, має на меті як компенсацію потерпілому завданих збитків, так і запобігання вчиненню суб'єктом владних повноважень такого у майбутньому, зокрема, шляхом здійснення превентивних заходів для удосконалення виконання своїх функцій, спрямованих на захист прав та інтересів людини.
Зважаючи на висновок суду про відсутність в діях Головного управління ДПС у Хмельницькій області протиправності, суд також приходить до висновку про відсутність підстав для вирішення питання про стягнення з Головного управління ДПС у Хмельницькій області суму на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що в межах спірних правовідносин відповідач, як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Доводи позивача, з огляду на вищевикладене, є безпідставними та не свідчать про обґрунтованість позову, тому задоволенню не підлягає.
Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимогах відмовлено повністю, в силу приписів статті 139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
Згідно з оригіналом
Суддя І.І. Тарновецький