Копія
Справа № 560/2543/21
іменем України
30 липня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 з 08.08.2016 без врахування заробітної плати за період 09.06.1998 по 31.10.1998, 16.03.1999 по 01.11.1999, з 15.03.2000 по 31.03.2002 в Артілі старателів «Золотинка»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та обчислення пенсії ОСОБА_1 з 08.08.2016 з врахуванням заробітної плати за період 09.06.1998 по 31.10.1998, 16.03.1999 по 01.11.1999, з 15.03.2000 по 31.03.2002 в Артілі старателів «Золотинка».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому з 08.08.2016 призначена
пенсія за віком після досягнення 60 років, обчислена за нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 12.01.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою щодо перерахунку пенсії від його заробітної плати, нарахованої за період роботи з 2008 по 2002 рік, а саме під час роботи в Артели старателей « Золотинка », за адресою: Саха-Якутия, г. Нєрюнгри, поселок Нагорний . Листом від 26.01.2021 №422-143/0-03/8-2200/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про те, що в архівній довідці від 30.09.2020 №К-1436/2, виданій Муніципальною бюджетною установою «Муніципальний архів Нерюнгрінського району», заробітна плата відображена загальними річними сумами без розмежування на суми районного коефіцієнта та північної надбавки за роботу в районах Крайньої Півночі, тому підстави для її врахування при обчислені пенсії ОСОБА_1 відсутні. Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області щодо необчислення пенсії з 08.08.2016 із врахуванням заробітної плати за період роботи з 09.06.1998 по 31.10.1998, 16.03.1999 по 01.11.1999, з 15.03.2000 по 31.03.2002 в Артілі старателів «Золотинка».
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Окрім того, відповідач у відзиві просить суд провести розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Суд зазначає, що частинами п'ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.
Також, представником відповідача подано до суду клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.01.2021 №422-143/О-03/8-2200/21 про відмову щодо зарахування в розрахунок заробітної плати періоду роботи в Артілі старателів «Золотинка». Тому строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
Позивачу - ОСОБА_1 з 08.08.2016 призначена пенсія за віком за нормами Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058-IV).
17.01.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди роботи на території Російської Федерації.
Листом від 26.01.2021 №422-143/О-03/8-2200/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про те, що згідно архівної довідки від 08.02.2013 №С-14/1, виданої Муніципальною бюджетною установою «Муніципальний архів Нерюнгрінського району» позивач працював в Артілі старателів «Золотника» з 09.06.1998 по 31.10.1998, з 16.03.1999 по 01.11.1999, з 15.03.2000 по 01.03.2002. Довідки про заробітну плату за вищезазначені періоди роботи при зверненні за призначенням пенсії позивач не надав. На запити головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо витребування необхідної довідки про заробітну плату, 28.10.2020 надійшла архівна довідка про заробітну плату від 30.09.2020 №К-1436/2, видана Муніципальною бюджетною установою «Муніципальний архів Нерюнгрінського району», за періоди роботи в Артілі старателів «Золотника». Враховуючи, що заробітна плата в зазначеній довідці відображена загальними річними сумами без розмежування на суми районного коефіцієнта та північної надбавки за роботу в районах Крайньої Півночі, які при обчисленні пенсії за законодавством України не враховуються, тому підстави для її врахування при обчисленні розміру пенсії відсутні. Пенсію обчислено згідно норм чинного законодавства.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 з 08.08.2016 без врахування заробітної плати за період 09.06.1998 по 31.10.1998, 16.03.1999 по 01.11.1999, з 15.03.2000 по 31.03.2002 в Артілі старателів «Золотинка», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію частина третя статті 44 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
При цьому відповідно до пункту 2 стаття 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 44 наведеного Закону органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1. За змістом пп. в п.7 цього Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).
Пунктом 17 наведеного Порядку передбачено, що така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.
При цьому, визначальним критерієм для включення відповідного заробітку до суми доходу, з якого обчислюється пенсія, є нарахування внесків на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №709/1448/16-а, який в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
З аналізу наведених положень законодавства слідує, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 березня 2018 року по справі № 527/1655/17.
У справі яка розглядається, факт перебування позивача в трудових відносинах в період 09.06.1998 по 31.10.1998, 16.03.1999 по 01.11.1999, з 15.03.2000 по 31.03.2002 в Артілі старателів «Золотинка» у посадових осіб пенсійного органу сумнівів не викликав. При цьому, належних доказів в підтвердження недостовірності та неправдивості інформації, що міститься в довідці, від 30.09.2020 №К-1436/2, видана Муніципальною бюджетною установою «Муніципальний архів Нерюнгрінського району», за періоди роботи позивача в Артілі старателів «Золотника», матеріали справи не містять, а остання в судовому порядку недійсною не визнавалась і відкликана не була.
Відмовляючи позивачу врахувати спірну довідку, пенсійний орган не навів жодного обґрунтування - розбіжність даних, невідповідність записам у трудовій книжці, наявність інших доказів, які б спростовували зміст довідки, тощо.
Довідка від 30.09.2020 №К-1436/2, видана відповідно до вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та звітності, містить всі необхідні реквізити, підписана уповноваженою особою, скріплена печаткою та містить посилання на підставу видачі - розрахункові відомості за вказані періоди.
При цьому, суд зазначає, що ні Порядком №22-1, ні іншим нормативним документом не визначено вичерпного переліку тих первинних документів, якими повинна підтверджуватись довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, а також не передбачено порядок підтвердження довідки про заробіток первинними документами, якщо відомості про заробітну плату відсутні в архівній установі.
Так, згідно з абз. 1 та 2 ч.3 п. 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
На підставі пункту 2.10 цього ж Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Водночас, коли підприємство надало необхідну довідку про заробітну плату, то позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження платіжних відомостей.
Право особи на пенсійне забезпечення, не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, позаяк збереження таких відомостей не може контролюватися пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України).
Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України Права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
У пункті 54 Рішення ЄСПЛ у справі Пічкур проти України ЄСПЛ також зазначив про порушення статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в даному випадку має місце порушення конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.
Дане право позивача є абсолютним і не обмежується будь-яким строком.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних у первинних документах по нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.
Крім того, суд вважає за необхідне врахувати наступне.
Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 (далі - Угода від 13 березня 1992 року) пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно з частинами 2 та 3 ст. 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж. Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Статтею 96 Закону СРСР від 15 травня 1990 року №1480-I "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.
При вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону (ч. 3 ст. 96 Закону СРСР №1480-I). Вказана стаття 96 Закону СРСР від 15 травня 1990 року №1480-I застосовується з 01.01.1992.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, заробітна плата для обчислення пенсії до 01.01.1992 враховується із районним коефіцієнтом, а з 01.01.1992 - без врахування.
В призмі встановлених обставин, суд зауважує, що перерахунок пенсії за умови надання позивачем підтверджуючих документів не ставиться в залежність від наявності можливості у пенсійного органу здійснити перевірку відомостей цих документів на підприємстві, а тим більше це не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення за умови не визнання вказаної довідки недійною.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17.
За змістом статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Аналізуючи поняття «якість закону» Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля
Згідно з уже сталою практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість у разі необхідності за належної правової допомоги передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах «Сєрков проти України»; «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України»; «Свято-Михайлівська Парафія проти України».
Отож, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
За таких обставин, дії відповідача щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 з 08.08.2016 без врахування заробітної плати за період 09.06.1998 по 31.10.1998, 16.03.1999 по 01.11.1999, з 15.03.2000 по 31.03.2002 в Артілі старателів "Золотинка" є протиправними.
Разом з тим, за правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" від 19.06.2012).
Відповідно до частини 3 статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Отже, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та обчислення пенсії позивача з 08.08.2016 з врахуванням заробітної плати за період 09.06.1998 по 31.10.1998, 16.03.1999 по 01.11.1999, з 15.03.2000 по 31.03.2002 в Артілі старателів "Золотинка", тобто з дня виникнення такого права.
Враховуючи викладене, позов слід задовольнити.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 з 08.08.2016 без врахування заробітної плати за період з 09.06.1998 по 31.10.1998, з 16.03.1999 по 01.11.1999, з 15.03.2000 по 31.03.2002 в Артілі старателів «Золотинка».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та обчислення пенсії ОСОБА_1 з 08.08.2016 з врахуванням заробітної плати за період з 09.06.1998 по 31.10.1998, з 16.03.1999 по 01.11.1999, з 15.03.2000 по 31.03.2002 в Артілі старателів «Золотинка».
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом"
Суддя І.І. Тарновецький