Справа № 560/1839/21
іменем України
22 липня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.
за участю:секретаря судового засідання Коновчук Т.В. позивача ОСОБА_1 представника відповідача Мороз Т.М.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, в якому просить: 1) визнати дії Державної казначейської служби України щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/19133/19 та відмови у прийнятті до виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/599/20 протиправними та зобов'язати здійснити дії щодо виконання зазначених судових рішень; 2) зобов'язати Державну казначейську служби України нарахувати та виплатити індекс інфляції та компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України до моменту виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/19133/19 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/599/20; 3) стягнути з Державної казначейської служби України на користь позивача витрати на придбання ліків у сумі 372,25 грн; 4) стягнути з Державної казначейської служби України на користь позивача моральну шкоду в сумі 19701 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 23.01.2020 Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/19133/19 задоволено його адміністративний позов до Кабінету Міністрів України, яким, зокрема стягнуто на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України понесені витрати у розмірі 534,39 грн. Рішення набрало законної сили 31.03.2020 відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/19133/19. Зазначає, що 07.05.2020 направив до Державної казначейської служби України лист, у якому просив належним чином повідомити про результати розгляду заяви, а також просив протягом трьох місяців вжити необхідних заходів, направлених на повне і своєчасне виконання рішення суду, до якої долучив оригінал виконавчого листа у справі №640/19133/19, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва 29.04.2020.
Вказує, що згідно листа Державної казначейської служби України від 11.06.2020 № 5-11-11/10116 позивача повідомлено, що «безспірне списання коштів відповідно до підпункту 4 пункту 13 Порядку № 845 зупиняється до 01.01.2021». На повторний запит листом Державної казначейської служби України від 13.07.2020 №5-11-11/12103 позивача повідомлено про зупинення виконання виконавчого листа до 01.01.2021. Станом на червень 2021 року рішення суду не виконано.
06.04.2020 Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/559/20 задоволено адміністративний позов позивача до Кабінету Міністрів України, яким, зокрема стягнуто на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України понесені витрати у розмірі 171,28 грн.
Рішення суду набрало законної сили 08.09.2020 відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/559/20.
09.12.2020 позивачем направлено до Державної казначейської служби України лист, у якому просив належним чином повідомити про результати розгляду заяви, а також протягом трьох місяців вжити необхідних заходів, направлених на повне і своєчасне виконання рішення суду.
Вказує, що будь-якого повідомлення від Державної казначейської служби України про розгляд заяви позивача на його адресу не надходило, внаслідок чого, 06.01.2021 направив повторний запит, у якому просив повідомити про розгляд заяви, а також просив виконати рішення суду.
Листом Державної казначейської служби України від 15.01.2021 № 5-11/1269 позивача повідомлено, що Кабінет Міністрів України в органах Казначейства не обслуговується, відкриті рахунки боржника в органах Казначейства відсутні. Відповідно до пункту 9 Порядку, казначейство повернуло виконавчий лист у зв'язку із тим, що боржник не має відкритих рахунків в органах казначейства. Станом на 16.02.2021 рішення суду не виконано.
Зазначає, що на адресу Державної казначейської служби 22.01.2021, направлено лист, у якому просив роз'яснити, чому Державна казначейська служба України по різному виконує два абсолютно ідентичні рішення суду.
Листом Державна казначейська служба України від 09.02.2021 №5-11-11/3119 позивача повідомлено, що виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/559/20 повернутий на підставі пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, оскільки боржник не має відкритих рахунків в органах Казначейства. Виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/19133/19 відкладено до розгляду заяви Казначейства до Окружного адміністративного суду міста Києва про заміну сторони виконавчого провадження шляхом заміни боржника Кабінет міністрів України на господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів.
Позивач не погоджується із такими діями відповідача, вважає їх протиправними, внаслідок чого звернувся до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою від 24.02.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 27.04.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд перейшов із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №560/1839/21 за правилами загального позовного провадження.
Згідно відзиву, який наявний в матеріалах справи, відповідач не погоджується із позовними вимогами та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що Казначейством, відповідно до наданих повноважень, вжито всіх передбачених законодавством заходів, тому позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Позивачем подано відповідь на відзив в якій просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив в якому зазначає, що після надходження належним чином оформлених документів, Казначейством буде забезпечено їх опрацювання відповідно до Порядку.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 07.05.2020 про прийняття до виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 по справі №640/19133/19 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України понесених витрат у розмірі 534,39 грн.
Казначейство листом від 11.06.2020 №5-11-11/10116 повідомило позивача про прийняття до виконання виконавчого листа по справі № 640/19133/19, а також про те, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553 - IX тимчасово, з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2021 року, не застосовуються такі норми Бюджетного кодексу України, зокрема, частина перша статті 25 Бюджетного кодексу України щодо здійснення безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Таким чином, безспірне списання за виконавчим листом по справі № 640/19133/19 зупинялося до 01.01.2021.
24.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до Казначейства із заявою, в якій зазначив, що не отримав відповіді щодо прийняття та результату розгляду поданої ним заяви від 07.05.2020.
Казначейство листом від 13.07.2020 № 5-11-11/12103 повідомило заявнику про те, що відповідь йому було надано листом № 5-11-11/10116 від 11.06.2020 відповідно до якого було зупинено безспірне виконання виконавчого листа по справі №640/19133/19 та повідомлено Кабінет Міністрів України про можливість добровільного виконання останнім виконавчого листа по справі № 640/19133/19.
Крім того, Казначейство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою №5-10-10/3047 від 08.02.2021 про заміну порядку і способу виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 по справі №640/19133/19. Підставою звернення до суду є наявність обставин, що унеможливлюють виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 по справі №640/19133/19 в обраний судом спосіб.
Отже, з метою здійснення безспірного списання коштів на користь позивача Казначейство відповідно до пп.2 п.5 Порядку № 845 звернулося до суду із заявою про зміну порядку і способу виконання рішення по справі №640/19133/19 та згідно з п. 11 Порядку № 845 було відкладено виконання зазначеного виконавчого листа до розгляду заяви у суді (про що позивача повідомлено листом від 09.02.2021 № 5-11- 11/3119).
Також, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 09.12.2020 про прийняття до виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 по справі № 640/559/20 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України понесених витрат у розмірі 171, 28 грн.
У оригіналі виконавчого листа по справі № 640/559/20 зазначено ідентифікаційний код боржника 00019442 - Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України, який не відповідає найменуванню боржника вказаного у виконавчому листі - Кабінет Міністрів України.
Крім того, за даними Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, що формується згідно з Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 № 1691, Кабінет Міністрів України в органах Казначейства не обслуговується, відкриті рахунки боржника в органах Казначейства відсутні.
Відповідно до пункту 9 Порядку 845 листом № 5-11/1269 від 15.01.2021 Казначейство повернуло стягувачу без виконання виконавчий лист по справі № 640/559/20.
Позивач не погодившись із такими діями відповідача звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ст.129-1 Конституції України, Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 БК України)
Згідно з ст. 25 БК України, Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Частиною 4 цієї статті визначено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Згідно з п.1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою КМ України, від 15.04.2015 №215 (далі - Положення №215), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Підпунктом 3 п.4 Положення №215 визначено, що Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Відповідно до пп.14 п.4 Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011, №1280, Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).
Пунктом 24 Порядку № 845 виконання рішень, передбачено, що стягувані на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, а саме: - заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувана (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); - оригінал виконавчого документа; - судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).
Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку згідно п. 25 Порядку № 845.
Відповідно до п. 27 Порядку № 845 для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника.
Згідно з п. 33 Порядку 845 у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку.
Відповідно до п. 47 Порядку 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Щодо правомірності дій відповідача стосовно виконавчого листа від 29.04.2020 по справі №640/19133/19 суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 07.05.2020 про прийняття до виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 по справі №640/19133/19 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України понесених витрат у розмірі 534,39 грн.
Казначейство листом від 11.06.2020 №5-11-11/10116 повідомило позивача про прийняття до виконання виконавчого листа по справі № 640/19133/19, а також про те, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553 - IX тимчасово, з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2021 року, не застосовуються такі норми Бюджетного кодексу України, зокрема, частина перша статті 25 Бюджетного кодексу України щодо здійснення безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Таким чином, безспірне списання за виконавчим листом по справі № 640/19133/19 зупинялося до 01.01.2021.
24.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до Казначейства із заявою, в якій зазначив, що не отримав відповіді щодо прийняття та результату розгляду поданої ним заяви від 07.05.2020.
Казначейство листом від 13.07.2020 № 5-11-11/12103 повідомило заявнику про те, що відповідь йому було надано листом № 5-11-11/10116 від 11.06.2020 відповідно до якого було зупинено безспірне виконання виконавчого листа по справі №640/19133/19 та повідомлено Кабінет Міністрів України про можливість добровільного виконання останнім виконавчого листа по справі № 640/19133/19.
Крім того, Казначейство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою №5-10-10/3047 від 08.02.2021 про заміну порядку і способу виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 по справі №640/19133/19. Підставою звернення до суду є наявність обставин, що унеможливлюють виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 по справі №640/19133/19 в обраний судом спосіб.
Згідно із ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Згідно положень Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України є колегіальним органом, а його адміністративно-господарські функції покладаються на Секретаріат Кабінету Міністрів України, який представлений своїм Господарсько-фінансовим Департаментом.
Відповідно до частини 1 статті 47 цього Закону Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.
Згідно частин 10, 11 ст. 47 Закону Секретаріат Кабінету Міністрів України є юридичною особою і діє на підставі цього Закону та Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кошторис та штатний розпис Секретаріату Кабінету Міністрів України затверджує Державний секретар Кабінету Міністрів України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, у межах бюджетних асигнувань, передбачених для забезпечення діяльності Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Згідно відомостей з ЄДР параметрів пошуку: код ЄДРПОУ 00019442, який зазначений у виконавчому листі, значиться за Господарсько-фінансовим департаментом Секретаріату Кабінету Міністрів України, засновником якого зазначено - Кабінет Міністрів України.
Суд звертає увагу, що зміна способу виконання рішення суду від 23.01.2020 по справі № 640/19133/19 жодним чином не обмежує права та можливості стягувача на отримання коштів за виконавчим листом по справі, а навпаки спрямована на забезпечення належного та своєчасного виконання вищевказаного судового рішення та забезпечення цільового використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України.
А тому, з метою здійснення безспірного списання коштів на користь позивача Казначейство відповідно до пп.2 п.5 Порядку № 845 звернулося до суду із заявою про зміну порядку і способу виконання рішення по справі №640/19133/19 та згідно з п. 11 Порядку № 845 було відкладено виконання зазначеного виконавчого листа до розгляду заяви у суді (про що позивача повідомлено листом від 09.02.2021 № 5-11- 11/3119).
Отже, Казначейство вчиняє дії щодо виконання виконавчого листа по справі № 640/19133/19, які безпосередньо визначені законом, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності Казначейства, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо правомірності дій Казначейства стосовно виконавчого листа від 23.11.2020 по справі № 640/559/20 суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 09.12.2020 про прийняття до виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 по справі № 640/559/20 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України понесених витрат у розмірі 171, 28 грн.
У оригіналі виконавчого листа по справі № 640/559/20 зазначено ідентифікаційний код боржника 00019442 - Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 9 Порядку 845 листом № 5-11/1269 від 15.01.2021 Казначейство повернуло стягувачу без виконання виконавчий лист по справі № 640/559/20, оскільки такий не відповідає найменуванню боржника вказаного у виконавчому листі - Кабінет Міністрів України.
Суд звертає увагу, що виконавчий лист виданий Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/559/20 ідентичний по змісту з виконавчим листом, виданим Окружним адміністративним судом міста Києва по справі №560/19133/19. Різниця в тому, що у виконавчому листі, виданому Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/559/20 зазначено код ЄДРПОУ відповідача 00019442.
Однак, суд звертає увагу відповідача на той факт, що у заяві про зміну порядку і способу виконання рішення по справі №649/19133/19 Державна казначейська служба України просить змінити спосіб виконання рішення по справі №640/19133/19 шляхом зміни боржника Кабінет Міністрів України, код ЄДРПОУ 00019442 на боржника Господарсько - фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України код ЄДРПОУ 00019442. Тобто, код ЄДРПОУ однаковий, що у боржника Кабінет Міністрів України, що у боржника Господарсько - фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України.
А тому, з врахуванням викладеного вище суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/599/20 та зобов'язати Державну казначейську служби України вчинити дії щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/599/20.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної казначейської служби України нарахувати та виплатити індекс інфляції та компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України до моменту виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/19133/19 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/599/20 суд зазначає наступне.
Згідно з п. 3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до п. 4 Порядку №845, органи Казначейства: 1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання; 2) вживають заходів до виконання виконавчих документів; 3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.
Згідно з п. 50 Порядку №845, компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується за заявами стягувачів: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.
Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів за черговістю надходження таких заяв стягувачів та після погашення заборгованості за рішеннями суду відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Позивачу кошти за судовими рішеннями не перераховані і немає доказів про подання стягувачем заяви про компенсацію за порушення встановленого законом строку перерахування коштів (п.50 Порядку №845), тому вимога про зобов'язання Державної казначейської служби України нарахувати та виплатити індекс інфляції та компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України до моменту виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/19133/19 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/599/20 є передчасною.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 19701 грн та витрат на придбання ліків, суд зазначає наступне.
Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року в справі № 804/2252/14, від 20.02.2018 у справі №818/1394/17.
У своїх постановах Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що у справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, експертні висновки тощо.
Безспірно, порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають психологічне напруження, розчарування та незручності, негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, вагомості наслідків.
Саме тому, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Проте, із встановлених по справі обставин вбачається, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, не розкрив суті негативного впливу протиправної бездіяльності відповідача на його душевний та психічний стан, та інших втрат немайнового характеру.
Суд вважає, що позивач не довів обґрунтованість моральної шкоди, оскільки копії медичних документів жодним чином не підтверджують той факт, що погіршення стану його здоров'я є наслідком бездіяльності відповідача, враховуючи, що як зазначає сам позивач та надає виписний епікриз останній перебував на лікуванні у 2018 році, тобто проблеми виникли до листування з Казначейством, а тому на думку суду, є вірогідність погіршення стану здоров'я у зв'язку із характером хвороби. Позивач також не вказав жодних критеріїв, які він враховував при визначенні причинно - наслідкового взаємозв'язку наслідків, що настали з бездіяльністю відповідача та не вказав конкретних обставин, які мають значення для вирішення питання щодо обґрунтованості заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди.
Також, позивачем не доведено, що саме в результаті дій Казначейства виникла необхідність придбання ліків, оскільки не доведено причинний зв'язок між шкодою у вигляді понесених витрат на ліки та діями відповідача.
Враховуючи те, що позивачем не надано доказів, що прямо підтверджують заподіяння шкоди його здоров'ю чи інших втрат немайнового характеру заподіяних саме бездіяльністю відповідача, з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальні витрати, понесені позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, тому, виходячи з положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/599/20.
Зобов'язати Державну казначейську служби України вчинити дії щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/599/20.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 02 серпня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6,Київ 14,01014 , код ЄДРПОУ - 37567646)
Головуючий суддя А.М. Ковальчук