Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
02 серпня 2021 року Справа № 520/12645/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши і приміщенні суду у м. Харкові матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного надійшов позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області код 03196564. вул. Соборна, 20, м. Ізюм. інд. 64309, щодо відмови ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , у наданні належного роз'яснення та нарахованих сум допомоги до 5 травня, а також у нарахуванні та виплаті належної до видачі як інваліду війни 2 групи щорічної допомоги до 5 травня за 2020 та 2021р. передбаченої частиною 5 статті 13 прямої дії ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, справа №1-247/2018(3393/18), виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком з розрахунку 8-ми мінімальних пенсій за віком у розмірі 13696 (1712х8)грн. і 14152 (1769х8)грн. за 2020 та 2021 рік відповідно, та у нарахуванні і виплаті щорічної допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 рік у зменшеному розмірі на підставі підзаконного акту - постанови Кабінету Міністрів України;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області код 03196564, вул. Соборна, 20, м. Ізюм, інд. 64309, вчинити дії та провести ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , нарахування та виплати належної до видачі як інваліду війни 2 групи щорічної допомоги до 5 травня за 2020 та 2021р. передбаченої частиною 5 статті 13 прямої дії Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, справа №1-247/2018(3393/18), виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком з розрахунку 8-ми мінімальних пенсій за віком у розмірі 13696 (1712х8)грн. та 14152 (1769х8)грн. за 2020 та 2021 рік відповідно;
- стягнути з Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області код 03196564. вул. Соборна, 20, м. Ізюм, інд. 64309, -13696 (1712х8)грн. і 14152 (1769х8)грн. матеріальної шкоди та 20157 грн. і 10614(1769х6)грн. завданої моральної шкоди за 2020 та 2021 рік відповідно;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
- допустити негайне виконання рішення суду;
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 р. позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.
На виконання зазначеної ухвали суду позивач надав заяву про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав від 29.07.2021 р.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що з інтернет сайту стало відомо, що Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 440/2722/20 від 13 січня 2021 року, апеляційним розглядом залишено без змін рішення Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року яким визнано протиправною бездіяльність органу соціального захисту та зобов'язав його нарахувати й виплатити грошову допомогу, та зазначив, що особа, яка має статус особи з інвалідністю війни і право на пільги, передбачені ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має право на нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Щодо виплати допомоги за 2020 рік, відповідач не надав роз'яснення, розрахунку та не повідомляв про розміри нарахування та правові підстави, також щодо виплати допомоги у 2021 році Роз'яснення/Повідомлення/Розрахунку не надавалося.
З заявою про відновлення порушеного права звернувся, а саме про нарахування і виплати до 5 травня за 2020 та 2021 року щорічної допомоги до 5 травня відповідно норми Закону, коли стало відомо у 20 числах червня 2021 року з інтернет сайту про рішення Верховного Суду та рішення Конституційного Суду. Тому і звернувся до відповідача з заявою про відновлення порушуваного права. Без повідомлень чи/або роз'яснень відповідача, не мав і не міг знати чи усвідомлювати про порушувані права. Та коли стало відомо з рішення ВС і КСУ, що мої права порушуються і подав до органу СЗН заяву відновити порушуване право.
Вказує, що позивач є особою похилого віку, в наслідок участі у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС втратив здоров'я, обмежений у спілкуванні, виявляє довіру державним органам, у даному випадку управлінню, яке зобов'язано, як діяти в межах Закону (виконувати вимоги Закону), так і, як уповноваженого органу на виконання певних функцій надавати роз'яснення особам, що знаходяться на обліку.
Зазначає, що введений КМ України карантин з метою запобігання хвороби Ковід-19, протягом 2020 неодноразово постановою КМУ продовжувався. Вводилися обмеження.
Так, дію карантину, встановленого Постановою КМУ від 11.03.2020 №211, продовжено на всій території України постановами КМУ №392 від 20.05.20р. до 22 червня 2020року; №500 від 17.06.20 до 31 липня 2020; №641 від 22.07.20 до 31 серпня 20; №1236 від 09.12.20 до 28 лютого 2021, №104 від 17.02.21 до 30.04.21; №611 від 17.06.21 до 31.08.2021. Вказане ускладнювало звичайні умови життєдіяльності.
За вказаних обставин позивач дотримувався Урядових вимог щодо самоізоляції та заходів безпеки і обмежував умови проживання.
Вказане кореспондується з приписами п.3 Прикінцевих положень КАС України щодо подовження процесуальних строків під час дії карантину.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав від 29.07.2021 р. суд відзначає наступне.
Дійсно, пунктом 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України №540-IX від 30 березня 2020 року) визначено, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину.
Водночас, пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX, який набрав чинності 17.07.2020 р., процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Суд відзначає, що підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Водночас, позивачем в заяві не наведено жодної об'єктивної непереборної причини, труднощів, які не залежали від волі позивача, що унеможливили своєчасне звернення до суду, а обставини, вказані позивачем у заяві про поновлення строку, на думку суду не є непереборними та поважними, а посилання позивача на приписи п. 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України №540-IX від 30 березня 2020 року) є необґрунтованим, оскільки не є причинами неможливості складання та направлення до суду засобами електронного, поштового зв'язку, подання через канцелярію суду позовної заяви з доданими документами, позивачем не надано належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні ст. ст. 73-76 КАСУ доказів того, що під час застосованих карантинних заходів не працювали судові органи, поштові відділення, засоби електронного зв'язку, система «Електронний суд» тощо, а отже не приймаються судом до уваги.
Щодо звернення позивача до відповідача та враховуючи надану ним відмову, оформлену листом від 30.06.2021 №02-04/4571, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Проте жодним з нормативно-правових актів не передбачено ні можливості, ні обов'язку досудового порядку вирішення спору щодо перерахунку та виплати суми щорічної грошової допомоги до 05 травня.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) виклав правову позицію, згідно якої отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Тому факт звернення до відповідача судом не визнається досудовим порядком вирішення спору, що може створити об'єктивні передумови для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом та стати належною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 19 січня 2021 року по справі № 300/1411/19 зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року по справі №540/2097/18 виклав правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
Суд звертає увагу позивача на те, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, зміст доводів позивача не свідчить про те, що він не мав об'єктивної можливості звернутися до суду за захистом своїх прав у строк, встановлений КАС України. Вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, тому позовна заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 122, 123, 169, 248, 256, 293, 295 КАС України, суд, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані у заяві позивача від 29.07.2021.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повна ухвала складена 02.08.2021 р.
Суддя Бадюков Ю.В.