Справа № 2- 345 /2010 р.
11.06. 2010 року Звенигородський районний суд Черкаської області у складі: головуючої-судді КащукА.М. при секретарі Матвієнко А.А.
з участю прокурора Бедей В.М. представників відповідача УПФ України в Звенигородському районі Черкаської області Сеник Т.В., Добровольської С.А.
відповідачки ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородки цивільну справу за позовом Звенигородського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та стягнення підвищення до пенсії як дитині війни,
Звенигородський міжрайонний прокурор в інтересах ОСОБА_4 просить стягнути з Управлінням Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області підвищення до пенсії, як дитині війни передбачене ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року з наступними змінами і доповненнями, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за періоди : з 01.06.2007 по 2009 роки. та визнати неправомірними дії УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області щодо виплати підвищення до пенсії, як дитині війни в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни». Свої вимоги прокурор мотивує тим, що згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідач зобов'язаний виплачувати ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, однак відповідач таку виплату не проводив, чим порушив конституційне право ОСОБА_4
Представники Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області Сеник Т.В., Добровольська С.А. позов не визнали, вважають дії відповідача правомірними і пояснили, що дія ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року була зупинена Законами про Держбюджет України на 2006-2007 роки і стала діяти лише з 1.01.2008 р. Відповідач діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМ України від 24.10.2007 р. і відповідно до п. 15 цього Положення здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку його територіальні управління, а кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Стаття 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних, соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Поскільки виплата підвищення пенсії дітям війни не передбачалась Законами про Держбюджет України на 2006-2007 роки і відповідно не була профінансована, то і виплата її не проводилась. Крім того представники відповідача зазначили, що ч. 3 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тому зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується. Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік, про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Так, відповідно до внесених змін, згідно ст. 6 до пенсії або щомісячного грошового утримання чи держвної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення п. 41 розділу II Закону України « Про держбюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27.12.2007 р. визнані неконституційними. Внаслідок цього, порядок обчислення пенсій та підвищень здійснюється відповідно до Постанови КМ України від 28.05.2008 р. № 530 « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка діє з 22.05.2008 р. і по даний час і згідно до якої ОСОБА_4 виплачується з 22.05.2008 р. - 48.10 грн., з 1.07.2008 р. - 48.20 грн., з 1.10.2008 р. і по даний час - 49.80 грн.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України і згідно до ст. 1 Закону України № 2195-1У від 18.11.2004 р. « Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, поскільки на час закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) йому було дев'ять років.
Виходячи із того, що ОСОБА_4 є дитиною війни в розумінні Закону України « Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю поширюються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Закон України « Про соціальний захист дітей війни » від 18.11.2004 року № 2195 - У набрав чинності з 1.01.2006 року , однак Законом України « Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 р., статтею 77 дія статті 6 розділу 2 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» була призупинена і відповідні підвищення пенсії дітям війни не проводилися.
Законом України « Про державний бюджет України на 2007 рік » від 19.12.2006 р., статтею 71 п. 12 дія статті 6 розділу 2 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » також була призупинена і відповідні підвищення пенсії дітям війни не проводилися.
Рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними :
п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » з урахуванням ст. 111 цього Закону;
ст. 111, за якою підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Також в рішенні зазначено, що зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках передбачених Основним Законом України;
Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму та порушує гарантоване ст. 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень;
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України;
Верховна Рада України неповноважна при прийнятті Закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та /або будь - яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Відповідно до п. 41 розділу II Закону України « Про держбюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27.12.2007 р. ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » від 18.11.2004 року була викладене в новій редакції, згідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення п. 41 розділу II Закону України « Про держбюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27.12.2007 р. визнані неконституційними.
Постанова КМ України № 530 від 28.05.2008 р. « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» є підзаконним нормативним актом, який обмежує права , свободи та соціальні гарантії громадян, а тому при нарахуванні підвищення до пенсії відповідач повинен керуватися ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, яка діє і на даний час. В Законі України « Про Держбюджет України на 2009 р.» в ст. 71 передбачено , що Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат , які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань передбаченими за відповідними бюджетними програмами. Однак підвищення до пенсії, згідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії за віком, а не мінімальної заробітної плати.
Таким чином суд вважає, що з 9.07.2007 року і по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. і по даний час ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » діяла в редакції цього закону від 18.11.2004 року, згідно якої дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Отже суд вважає, що позивач мав право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 9.07.2007 року і по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 р. і по даний час.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Позивач має стаж понад 20 років.
При цьому ч. 3 статті 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно з цим Законом. Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, так як чинним законодавством не встановленого іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком. Оскільки Закон України « Про соціальний захист дітей війни» передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, розмір мінімальної пенсії за віком, то на думку суду застосування ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 цього Закону.
За приписами абзацу статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року № 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в такому розмірі: з 1 січня 2007 р. - 380 грн.; з 1 квітня 2007 року - 406 грн. ., з 1 жовтня 2007 року - 411 грн. Відповідно до ст. 58 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність з 1.01.2008 р. - 470 грн.; з 1.04.2008 р. - 481 грн.; з 1.07.2008 р. - 482 грн.; з 1.10.2008 р. - 498 грн. Відповідно до ст. 54 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 р.» прожитковий мінімум для непрацюючих в січні-жовтні 2009 р. становив -498 грн ., а з 1.11.2009 р. - 573 грн. Відповідно до ст. 1 Закону України від 20.10.2009 р. « Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлено , що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1.10.2010 р. становить 695 грн.
Враховуючи викладене на користь ОСОБА_4 слід стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області, підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за періоди : з 9.07.2007 р. по 31.12.2007 р.; з 22.05.2008 р. по грудень 2009 р., з урахуванням фактично виплачених сум.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є частково обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково, а саме: відповідача слід зобов'язати нарахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_4, передбачене ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 9 липня 2007 року по З1 грудня 2007 року та з 22.05.2008 р. та по даний час, тобто з часу коли положення Законів України Про Держбюджет України на 2007 р. та 2008 роки, якими було зупинено дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » від 18.11.2004 року були визнані неконституційними.
На підставі ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року з наступними змінами і доповненнями, Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10 р/п/2008 від 22.05.2008 р., ст.28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.87 Закону України « Про пенсійне забезпечення» та керуючись ст.ст. 10,11, 60,61, 208,209, 212-215,218 ЦПК України , суд -
позов Звенигородського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та стягнення підвищення до пенсії як дитині війни - задоволити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області щодо виплати підвищення до пенсії, як дитині війни в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за періоди : з 9.07.2007 р. по 31.12.2007 р.; з 22.05.2008 р. по грудень 2009 р., з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області в дохід держави судові витрати в сумі 88 грн.: 51 грн. судового збору та 37 грн. за інформаційно-технічне забезпечення справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційної скарги, якщо такі подані не були.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд.
Суддя