26 липня 2021 року м. Рівне №817/580/17
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні процесуальне питання, пов'язане з розглядом адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
доГоловного територіального управління юстиції у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування наказу,
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, за змістом якого просив визнати протиправним та скасувати наказ від 12.04.2017 №157/03 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ".
Розгляд справи судом неодноразово відкладався за клопотанням позивача про відкладення судового засідання у зв'язку із запровадженням в Україні протипандемічних заходів.
Ухвалою суду від 08.06.2021 відкладено розгляд справи до 29.06.2021 та роз'яснено сторонам право брати участь у судовому засіданні в режимі відеонференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 29.06.2021 відкладено розгляд справи до 20.07.2021 у зв'язку з відсутністю відомостей про вручення позивачу повідомлення про дату, час та місце судового розгляду.
Ухвалою суду від 07.07.2021 роз'яснено позивачу право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
14.07.2021 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із запровадженням в Україні протипандемічних заходів з 12.03.2020 по 31.08.2021. У клопотанні позивач повідомив, що взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не може у зв'язку з відсутністю відповідної технічної можливості.
У судовому засіданні 20.07.2021 задоволено подане клопотання позивача та відкладено розгляд справи до 14.09.2021.
Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду відкласти розгляд справи.
Зокрема, відповідно до п.п.1, 2, 5 ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
- неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
- перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
- якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
За приписами ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, своєчасність, тобто вирішення публічно-правового спору у розумні строки, поряд з принципами правової визначеності, доступності до правосуддя та ін., є одним із ключових елементів принципу верховенства права в адміністративному судочинстві.
Частиною 1 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з частиною п'ятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частина друга статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України). у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (ч.2 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 57 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло осіб, які можуть бути представниками.
Відповідно до частини першої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України).
Починаючи з 13.05.2020, суд, неодноразово відкладаючи розгляд справи за клопотанням позивача, фактично позбавлений можливості розглянути справу в строк, визначений Кодексом адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу позивача, що у другій декаді травня 2020 року Урядом послаблені обмежувальні карантинні заходи, розпочалась робота громадського транспорту, метро. Наразі в Україні встановлено адаптивний карантин.
Більш того, у суді запроваджено відповідні заходи безпеки, що у сукупності дозволяє проводити відкриті судові засідання з дотриманням правил епідемічної безпеки, санітарних правил.
При цьому, як до так і під час карантину суд продовжував та продовжує виконувати конституційний обов'язок та здійснює правосуддя, розглядає адміністративні справи.
Таким чином, з метою вирішення публічно-правового спору в розумний строк, суд пропонує позивачу взяти участь у судовому засіданні особисто або через представника.
Керуючись статтями 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Роз'яснити позивачу право брати участь в судовому засіданні через представника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.М. Дудар