м. Вінниця
30 липня 2021 р. Справа № 120/2984/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікітан» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду
06.04.2021 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов позов Управління Держпраці у Вінницькій області (далі - Управління, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікітан» (далі - Товариство, відповідач).
У позовній заяві позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства, у вигляді заборони: виконання робіт підвищеної небезпеки, що виконуються на висоті понад 1,3 метра; експлуатації систем газопостачання зрідженим газом АГЗП; допуску до роботи працівників, які не пройшли спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці; допуску до роботи працівників, які не пройшли інструктажі з питань охорони праці (вступний, первинний, повторний); зливу ЗВГ з автомобільних цистерн.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у період з 24.03.2021 по 26.03.2021 уповноваженою посадовою особою Управління проведено позапланову перевірку ТОВ «Вікітан» з питань дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
Актом перевірки від 26.03.2021 № ВН 92/724/АП задокументовано порушення Товариством вимог законодавства з питань охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Зміст виявлених порушень полягав у такому:
роботодавець не подав до Управління Держпраці у Вінницькій області декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки; до виконання робіт з підвищеною небезпекою допускаються працівники підприємства (9 операторів АГЗП та 1 слюсар), які не пройшли спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці; новоприйнятим на підприємство працівникам не проводиться вступний інструктаж з питань охорони праці; працівникам до початку роботи безпосередньо на робочому місці не проводиться первинний інструктаж з питань охорони праці; працівникам не проводиться повторний інструктаж з питань охорони праці; на АГЗП заземлюючі пристрої для приєднання автомобільних цистерн, що перевозять зріджений вуглеводневий газ (ЗВГ) знаходяться в межах вибухонебезпечних зон.
Позивач зазначає, що виявлені перевіркою порушення є підставою для застосування щодо Товариства заходів реагування. Оскільки такі заходи можуть бути застосовані виключно за рішенням суду, Управлінням на виконання передбачених законом повноважень пред'явлено цей позов до суду.
Ухвалою від 09.04.2021 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.
15.04.2021 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 20.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 18.05.2021 за правилами спрощеного позовного провадження.
14.05.2021 представником відповідача, а 18.05.2021 представником позивача до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Усною ухвалою суду від 18.05.2021 клопотання сторін задоволено та відкладено розгляд справи на 08.06.2021.
31.05.2021 до суду подано відзив на позовну заяву у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи підстави незгоди із позовом представник зазначає, що Товариством отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що на його думку, спростовує твердження позивача про не подання Товариством до Управління Держпраці у Вінницькій області декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки.
Відповідач просить врахувати, що на даний час працівники Товариства пройшли навчання та отримали посвідчення на допуск до виконання робіт підвищеної небезпеки, а новоприйняті працівники пройшли передбачений законодавством інструктаж з питань охорони праці. За словами представника відповідача, первинний та повторний інструктаж із працівниками теж проводиться у передбаченому порядку.
Щодо знаходження заземлюючих пристроїв для приєднання автомобільних цистерн в межах вибухонебезпечних зон, то представник просить врахувати, що на даний час заземлюючі пристрої для приєднання автомобільних цистерн перенесені та не знаходяться у межах вибухонебезпечних зон.
У судовому засіданні 08.06.2021 розпочато з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами. У зв'язку із необхідністю додаткового дослідження деяких обставин, судом оголошено перерву та запропоновано позивачу надати додаткові письмові пояснення щодо підстав застосування заходів реагування.
Наступне судове засідання призначено на 15.07.2021.
11.06.2021 позивачем подано додаткові письмові пояснення, у яких деталізовано зміст виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства про охорону праці.
15.07.2021 представником Управління подано клопотання про продовження розгляду справи за його відсутності.
15.07.2021 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату із посиланням на необхідність ознайомлення з наданими позивачем додатковими поясненнями.
15.07.2021 судом задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи на 27.07.2021.
26.07.2021 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності. У цьому клопотанні також зазначено, що Товариство позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні із підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
Із урахуванням клопотань позивача від 15.07.2021 та відповідача від 26.07.2021 та керуючись нормою ч. 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Надавши оцінку аргументам учасників справи, що наведені у заявах по суті, та дослідивши здобуті докази, суд встановив таке.
У період з 24.03.2021 по 26.03.2021 на підставі наказу Управління Держпраці у Вінницькій області від 23.03.2021 року № 288-0, головним державним інспектором відділу нагляду на виробництві і на об'єктах підвищеної небезпеки Мандренком Олександром Михайловичем (посвідчення/направлення від 23.03.2021 № 031) проведено позапланову перевірку у сферах дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у ТОВ «Вікітан», юридична адреса: вулиця Тімірязєва, 44, місто Немирів, Немирівський район, Вінницька область, 22800, код ЄДРПОУ 30641728.
Фактична адреса місць здійснення Товариством господарської діяльності: Вінницька область, Тульчинський район, с. Нестерварка, вул. Леонтовича, 78 г; Вінницька область, Немирівський район, сільська рада Великобушинська, автомобільна дорога Львів - Кіровоград - Знам'янка, км 416+200 (праворуч); Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Івана Богуна, 79; Вінницька область, Тростянецький район, м. Ладижин, вул. Карла Маркса, 2 а; Вінницька область, Оратівський район, смт. Оратів, вул. Героїв Майдану, 1 б; Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. 1-го Травня, 70 Б.
За результатом перевірки складено Акт від 26.03.2021 № ВН 92/724/АП (а.с. 5-12).
Із Акту від 26.03.2021 № ВН 92/724/АП встановлено, що перевіркою виявлено порушення таких положень нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки:
Роботодавець не подав до Управління Держпраці у Вінницькій області декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра (пункт 3 групи Б додатку 2 до Порядку) та на експлуатацію систем газопостачання зрідженим газом суб'єктів господарювання (пункт 4 групи Б Переліку машин механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2021 № 77), що є порушенням вимог статті 21 Закону України «Про охорону праці», пункту 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107;
Допускаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою працівники підприємства (9 операторів АГЗП та 1 слюсар), які не пройшли спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці, що є порушенням вимог статті 18 Закону України «Про охорону праці», пункту 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;
Новоприйнятим на підприємство працівникам не проводиться вступний інструктаж з питань охорони праці, що є порушенням вимог статті 18 Закону України «Про охорону праці», пункту 6.3 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;
Працівникам до початку роботи безпосередньо на робочому місці не проводиться первинний інструктаж з питань охорони праці, що є порушенням вимог статті 18 Закону України «Про охорону праці», пункту 6.4 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;
Працівникам не проводиться повторний інструктаж з питань охорони праці, що є порушенням вимог статті 18 Закону України № 2694 «Про охорону праці», пункту 6.5 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;
На АГЗП заземлюючі пристрої для приєднання автомобільних цистерн, що перевозять зріджений вуглеводневий газ (ЗВГ) знаходяться в межах вибухонебезпечних зон, що є порушенням вимог статті 13 Закону України № 2694 «Про охорону праці», пункту 4.5.12 розділу 4.5 глави 4 НПАОП 40.1-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».
Зважаючи на те, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю працівників ТОВ «Вікітан», та із посиланням на норми Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Управління звернулось до суду та просить застосувати по відношенню до Товариства заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони виконувати роботи, що безпосередньо пов'язані із виявленими порушеннями.
Визначаючись щодо позовних вимог суд керується такими мотивами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно статті 38 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII) державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, передбачено, що центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці є Державна служба України з питань праці (Держпраці), яка в силу п. 7 Положення № 96 вправі здійснювати свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Одним із територіальних органів Державна служба України з питань праці є Управління Держпраці у Вінницькій області (п. 1 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 № 340).
Згідно з підпунктом 16 пункту 4 Положення № 340, Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого:
- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань:
- монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань.
Статтею 4 Закону № 2694-XII визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Згідно з частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю), в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Отже, у разі виявлення під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) порушень вимог законодавства, які є підставою для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг (тобто створюють загрозу життю та здоров'ю людей), орган державного нагляду (контролю) має звертатися до суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування.
При цьому, підставою для застосування судом заходів реагування за позовом органу державного нагляду (контролю) є виявлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Поняття «загроза життю та здоров'ю» працівників є оціночним, а суб'єктом його оцінки в першу чергу є Управління, як спеціальний орган який виконує функції нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сфері охорони праці. Тому, висновки щодо існування вказаної загрози ґрунтуюся на певній свободі розсуду Управління, а відтак охоплюються сферою його дискреційних повноважень як органу, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями, що є необхідними для обґрунтування тверджень про ймовірність загрози життю та здоров'ю працівників внаслідок допущення роботодавцем виявлених перевіркою порушень.
Слід зазначити, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини напрацював позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31.07.2008 у справі Druћstevnн zбloћna Pria and Others v. Czech Republic, п. 157 рішення від 21.07.2011 у справі Case of Sigma radio television LTD. v. Cyprus та інші.).
Відтак, суд вважає, що основним у цьому спорі є оцінка виявлених перевіркою обставин, подальша їх кваліфікація як порушення норм законодавства про охорону праці та правильність такої кваліфікації Управлінням.
При оцінці аргументів позивача про порушення відповідачем норм ст. 21 Закону № 2694-XII та п. 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1107 (далі - Порядок 1107), суд виходить із наступного.
Частинами 3 - 4 ст. 21 Закону № 2694-XII передбачено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 8 ст. 21 Закону № 2694-XII, набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Закону № 2694-XII Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок № 1107.
Аналіз норм ст. 21 Закону № 2694-XII та Порядку № 1107 дає підстави для висновку, що виконання окремих робіт підвищеної небезпеки та експлуатація (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може відбуватися на підставі дозволу, а інших виключно на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. При цьому перелік таких робіт та устаткування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідними додатками до Порядку № 1107 визначено перелік видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються виключно на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, відповідно.
Зміст пункту 3 групи Б додатку 2 до Порядку № 1107 та пункту 4 групи Б Порядку № 1107 дає підстави для висновку, що роботи які виконуються на висоті понад 1,3 метра та на експлуатацію систем газопостачання зрідженим газом суб'єктів господарювання можуть виконуватися лише на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Тому, посилання відповідача на дозвіл № 232.19.05 від 16.07.2019 року та дозвіл № 233.19.05 від 16.07.2019 року, які надають право на виконання окремих робіт підвищеної небезпеки є безпідставним, адже ним не враховано розмежування видів робіт підвищеної небезпеки та устаткування підвищеної небезпеки, виконання та експлуатація яких здійснюється на підставі дозволу та декларації про відповідність.
Як встановлено, виконання зазначених в акті перевірки робіт на висоті понад 1,3 метра та експлуатація систем газопостачання зрідженим газом може проводитись виключно на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, якої відповідач не отримав, що представником Товариства не заперечується.
Відтак, відсутність у відповідача Декларації є порушенням норм ст. 21 Закону України «Про охорону праці» та п. 21 Порядку від 26.10.2011 № 1107, а тому висновки позивача у цій частині є правомірними.
Щодо висновків Управління про порушення відповідачем вимог ст. 18 Закону № 2694-XII зміст якого полягав у допуску до роботи працівників, які не пройшли спеціальних навчань та перевірку знань з питань охорони праці, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 2694-XII, працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Згідно ч. 6 ст. 18 Закону № 2694-XII, не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
Порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці врегульований Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженим Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15.
Згідно розділу 4 (Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці) п. 4.1 Типового положення № 15, посадові особи та інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 15.02.2005 № 232/10512, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 № 263/121 і зареєстрованому Міністерством юстиції України 25.01.95 з № 18/554 (далі - роботи підвищеної небезпеки), проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Пунктом 4.2. Типового положення № 15 передбачено, що спеціальне навчання з питань охорони праці може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і навчальним центром.
Перевірка знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання здійснюється:
комісією підприємства (якщо навчання проводилось безпосередньо на підприємстві);
комісією відповідного територіального органу Держпраці за участю відповідних профспілок (якщо навчання проводилось у навчальному центрі) (п. 4.4 Типового положення № 15).
З метою спростування аргументів позивача про невиконання Товариством передбаченого ч. 2 ст. 18 Закону № 2694-XII обов'язку, представник зазначив, що відповідно до Довідки № 39 від 12.05.2021 року, виданої директором TOB «Вікітан» ОСОБА_1 , працівники підприємства (9 операторів та 1 слюсар) на даний час навчання пройшли та отримали посвідчення на допуск до виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Також надав копії посвідчень за № 1050-ОП, № 1048-ОП, № 1051-ОП, № 1044-ОП, № 1046-ОП, № 1049-ОП, № 1052-ОП, № 1042-ОП, № 1043-ОП, виданих 9 операторам АГЗП про те, що вони пройшли навчання і виявили потрібні знання.
При наданні оцінки поданим відповідачем доказам суд враховує, що в силу ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Ця норма відображає спеціальний характер дії правила про допустимість доказів суть якого полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій обставин.
На переконання суду подана відповідачем довідка № 39 від 12.05.2021 року та копії посвідчень не можуть вважатися допустимими доказами проходження навчання та перевірки знань, адже довідка видана самим підприємством і підписана його керівником, який із урахуванням викладеної у відзиві позиції переслідує мету уникнути застосування заходів реагування. Оформлення такої довідки, як документу, що підтверджує проходження навчання та перевірки знань ані нормами Закону № 2694-XII ані нормами Типового положення № 15 не передбачено.
Що ж до посвідчень, то такі теж не можуть вважатися допустимими доказами з огляду на їх видачу та оформлення із порушенням встановлених Типовим положенням № 15 правил.
Так, із змісту посвідчень встановлено, що їх видано на підставі протоколів засідання комісії від 24.12.2020. Тобто ці посвідчення були отримані працівниками відповідача ще до проведення перевірки (перевірка тривала із 24.03.2021 по 26.03.2021). Однак посадовою особою яка здійснила перевірку їх не взято до уваги, з огляду на те, що спеціальне навчання проводилося у навчальному центрі, а тому перевірка знань могла здійснюватися лише комісією відповідного територіального органу Держпраці, тоді як згідно посвідчень головою комісії з перевірки знань зазначеного головного інженера невстановленого суб'єкта господарювання ОСОБА_2 , що є порушенням п. 4.4. Типового положення № 15.
Відтак, допустивши до роботи працівників які не пройшли спеціальних навчань та перевірку знань з питань охорони праці у встановленому законодавством порядку, відповідач порушив норми ст. 18 Закону № 2694-XII, а тому висновки позивача у цій частині є правомірними.
Щодо висновків контролюючого органу про допуск до роботи працівників, які не пройшли вступний, первинний та повторний інструктажі з питань охорони праці, то при їх оцінці суд керується такими мотивами.
Частиною 1 ст. 18 Закону № 2694-XII передбачено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж з питань охорони праці.
Згідно ч. 6 ст. 18 Закону № 2694-XII, не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
Пунктом 6.1 Типового положення № 15 передбачено, що працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі - інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий (п. 6.2).
Вступний інструктаж проводиться:
з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;
Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) роботодавця, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються роботодавцем.
Запис про проведення вступного інструктажу для осіб, які приймаються на роботу відповідно до наказу (розпорядження) роботодавця робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (додаток 5), який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу (п. 6.3).
Під час проведення перевірки Товариством надано Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці ТОВ «Вікітан», однак в період перевірки з 24.03.2021 по 26.03.2021 у журналі були відсутні записи про проведення вступних інструктажів для працівників які приймалися на роботу. Ця обставина задокументована Актом перевірки від 26.03.2021 № ВН 92/724/АП який директором ТОВ «Вікітан» підписано без зауважень (а.с. 10-12).
З метою усунення виявлених перевіркою порушень директору Товариства ОСОБА_1 вручено припис від 26.03.2021 № ВН92/724/АП/П (а.с. 13-18).
Усунення цього порушення фактично мало відбуватися у майбутньому при прийнятті на постійну або тимчасову роботу нових працівників.
Представник відповідача з метою спростування вказаного порушення надав до суду довідку № 40 від 12.05.2021 та копію журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (а.с. 62-64).
У довідці № 40 від 12.05.2021 йдеться про те, що на даний час на підприємстві з новоприйнятими працівниками проводиться вступний інструктаж з питань охорони праці у відповідності до вимог ст. 18 Закону № 2694-XII.
Однак вказана довідка не є допустимим доказом відсутності виявлених перевіркою порушень та не береться судом до уваги, адже факти проведення інструктажу повинні бути підтверджені виключно тими засобами доказування, які передбачені нормами Типового положення № 15 (заповнений за встановленою формою журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці додаток 5 до Типового положення № 15).
Незважаючи на те, що на момент проведення перевірки у журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці ТОВ «Вікітан» не було внесено відомостей про проведення інструктажу, у наданій до суду копії журналу проставлені відмітки про його проведення інженером з охорони праці ОСОБА_3 ще 23.03.2021, що ставить під сумнів достовірність цих відомостей, адже директором Товариства шляхом підписання акту перевірки без зауважень визнано факт непроведення цього виду інструктажів на час перевірки яку завершено 26.03.2021. Із цих причин копія журналу не береться судом до уваги.
Відтак, суд вважає правомірними висновки позивача про порушення відповідачем вимог ст. 18 Закону № 2694-XII та п. 6.3 Типового положення № 15 в частині, що стосується не проведення вступних інструктажів.
Відповідно до п. 6.4 Типового положення № 15, первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником: новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю; який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого; який виконуватиме нову для нього роботу; відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.
Під час перевірки (з 24.03.2021 по 26.03.2021) встановлено, що Товариством не проводиться первинний інструктаж з питань охорони праці з працівникам до початку роботи безпосередньо на робочому місці. Це стало підставою для висновку про порушення вимог ст. 18 Закону № 2694 та п. 6.4 Типового положення № 15. Достовірність такого висновку теж підтверджується підписом акту перевірки директором Товариства без зауважень.
З метою усунення порушення директору Товариства ОСОБА_1 вручено припис від 26.03.2021 № ВН92/724/АП/П.
Усунення цього порушення фактично мало відбуватися у майбутньому у процесі допуску до роботи новоприйнятих працівників.
З метою спростування висновку позивача про порушення відповідачем норм ст. 18 Закону № 2694-XII та п. 6.4 Типового положення № 15, представником відповідача надано підписану директором Товариства довідку № 42 від 12.05.2021 (а.с. 65) та копії журналів (а.с. 67-68). У довідці зазначено, що працівникам Товариства в обов'язковому порядку до початку роботи безпосередньо на робочому місці проводиться первинний інструктаж з питань охорони праці відповідно до вимог ст. 18 Закону № 2694 та п. 6.4 Типового положення № 15.
Суд погоджується із аргументами позивача про те, що надані відповідачем документи не підтверджують дотримання Товариством норм ст. 18 Закону № 2694 та п. 6.4 Типового положення № 15 та не спростовують висновки контролюючого органу, оскільки довідка - це документ довільної форми, який оформлено директором Товариства, що переслідує мету уникнути негативних наслідків як результат виявлених порушень. У свою чергу в наданих копіях журналів, відсутні відомості про прийняття на роботу та проведення вступного інструктажу з новоприйнятими працівникам на робочому місці, що вказує на їх невідповідність вимогам Типового положення № 15, а тому вони не можуть вважатися допустимими доказами обставин що досліджуються судом.
Крім того, як і у випадку з дослідженням висновків про не проведення вступного інструктажу, суд ставить під сумнів достовірність внесених записів, оскільки окремі із них датовані до проведення перевірки, однак на час перевірки таких записів не виявлено, про що вказано у акті перевірки і зауважень з цього приводу директором ТОВ «Вікітан» не висловлено.
Отже, висновки позивача про порушення Товариством норм ст. 18 Закону № 2694 та п. 6.4 Типового положення № 15 знайшли своє підтвердження при дослідженні доказів у цій справі.
Що ж до аргументів позивача про не проведення Товариством повторного інструктажу і як наслідок про порушення п. 6.5 Типового положення № 15 суд зазначає наступне.
Згідно п. 6.5 Типового положення № 15, повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.
Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, а на роботах підвищеної небезпеки не рідше 1 раз на 3 місяці.
На час проведення перевірки в період з 24.03.2021 по 26.03.2021 у наданих Товариством Журналах були відсутні записи про проведення повторних інструктажів із працівниками за наступними адресами здійснення Товариством господарської діяльності: Вінницька область, Тульчинський район, с. Нестерварка, вул. Леонтовича, 78 г; Вінницька область, Немирівський район, сільська рада Великобушинська, автомобільна дорога Львів - Кіровоград - Знам'янка, км 416+200 (праворуч); Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Івана Богуна, 79; Вінницька область, Тростянецький район, м. Ладижин, вул. Карла Маркса, 2 а; Вінницька область, Оратівський район, смт. Оратів, вул. Героїв Майдану, 1 б; Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. 1-го Травня, 70 Б.
Цей факт підтверджується Актом перевірки від 26.03.2021 № ВН 92/724/АП який підписано директором Товариства без зауважень.
З метою зобов'язання відповідача усунути виявлені порушення йому вручено припис від 26.03.2021 № ВН92/724/АП/П (п.8).
Для спростування висновків Управління представником відповідача до суду подано довідку № 44 від 12.05.2021 та Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (с. Нестерварка, вул. Леонтовича, буд. 78), Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (м. Гайсин, вул. Першотравнева, буд. 70б), Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (м. Гайсин, вул. Івана Богуна, буд. 79), Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (м. Немирів, вул. Гайсинське шосе, 2), Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (смт. Оратів), Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (м. Ладижин, вул. Карла Маркса, буд. 2а).
При дослідженні поданих відповідачем документів суд зазначає, що за своїм змістом довідка є документом довільної форми, яку оформлено директором Товариства, що переслідує мету уникнути негативних наслідків в результаті виявлених порушень. Складання такої довідки в цілях підтвердження фактів проходження інструктажу нормами Порядку № 15 не передбачено. Тому довідка № 44 від 12.05.2021 не береться судом до уваги адже є недопустимим доказом відсутності виявлених перевіркою порушень оскільки факти проведення інструктажу повинні бути підтверджені виключно тими засобами доказування, що передбачені Типовим положенням № 15 (заповнений за встановленою формою журнал реєстрації інструктажу з питань охорони праці).
Посилання відповідача на записи у вказаних вище журналах теж оцінюється судом критично, оскільки під час перевірки посадовою особою Управління у журналах записів про проведення повторних інструктажів виявлено не було. Це підтверджується підписаним без зауважень актом перевірки. Тому записи у журнали, які датовані днями до проведення перевірки викликають обґрунтовані сумніви у їх достовірності та до уваги судом не беруться.
Як наслідок, суд погоджується із висновками позивача про порушення відповідачем норм ст. 18 Закону № 2694 та п. 6.5 Типового положення № 15 у частині, що стосується не проведення у встановленому законодавством порядку повторного інструктажу.
Щодо висновку Управління про те, що на АГЗП Товариства заземлюючі пристрої для приєднання автомобільних цистерн, що перевозять зріджений вуглеводневий газ (ЗВГ) знаходяться в межах вибухонебезпечних зон, що є порушенням вимог статті 13 Закону № 2694, пункту 4.5.12 розділу 4.5 глави 4 НПАОП 40.1-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», то оцінюючи їх суд керується наступними мотивами.
Згідно ст. 13 Закону № 2694, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом.
Норми п.п. 4.5.12 розділу 4.5 глави 4 НПАОП 40.1-1.32-01 «Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» регулюють режим використання вибухонебезпечних зон та передбачають пов'язані із таким використанням обмеження. Встановлення заземлюючих пристроїв для приєднання автомобільних цистерн, що перевозять зріджений вуглеводневий газ в межах вибухонебезпечних зон не допускається.
Відповідачем не оспорюється той факт, що на час перевірки цієї вимоги ним не дотримано, що призвело до порушення п.п. 4.5.12 розділу 4.5 глави 4 НПАОП 40.1-1.32-01 Правил.
Пунктом 20 припису від 26.03.2021 № ВН92/724/АП/П відповідача зобов'язано винести заземлюючі пристрої для приєднання автомобільних цистерн, що перевозять зріджений вуглеводневий газ з вибухонебезпечних зон АГЗП за такими адресами здійснення Товариством господарської діяльності: Вінницька область, Тульчинський район, с. Нестерварка, вул. Леонтовича, 78 г; Вінницька область, Немирівський район, сільська рада Великобушинська, автомобільна дорога Львів - Кіровоград - Знам'янка, км 416+200 (праворуч); Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Івана Богуна, 79; Вінницька область, Тростянецький район, м. Ладижин, вул. Карла Маркса, 2 а; Вінницька область, Оратівський район, смт. Оратів, вул. Героїв Майдану, 1 б; Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. 1-го Травня, 70 Б.
До суду відповідач подав підписану директором Товариства довідку № 43 від 12.05.2021 яка видана про те, «що на даний час на АГЗП заземлюючі пристрої для приєднання автомобільних цистерн, що перевозять зріджений вуглеводневий газ перенесені та не знаходяться в межах вибухонебезпечних зон».
Суд вважає, що довідка № 43 від 12.05.2021 не може вважатися доказом усунення відповідачем виявлених порушень із таких мотивів.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На переконання суду, довідка № 43 від 12.05.2021 не може вважатися належним доказом усунення відповідачем порушень, оскільки містить лише непідтверджену жодними доказами заяву директора Товариства про усунення виявлених перевіркою порушень.
Крім цього, згідно п. 7.3 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики № 258 від 25.07.2006, для визначення технічного стану заземлювального пристрою необхідно здійснювати перевірку кола між заземлювачем і заземлювальними елементами, між головною заземлювальною шиною (ГЗШ) і провідними частинами системи зрівнювання потенціалів (відсутність обривів і незадовільних контактів у провідниках, надійність з'єднань природних заземлювачів). Довідка № 43 від 12.05.2021 не є документом який підтверджує здійснення такої перевірки.
До того ж пунктом 7.4 Правил № 258 передбачено, що на кожен заземлювальний пристрій, що є в експлуатації, повинен бути паспорт, який містить у тому числі інформацію про характер ремонтів і змін, унесених у цей пристрій.
Тому суд не бере до уваги надану представником відповідача довідку № 43 від 12.05.2021, з огляду на її неналежність та недопустимість як доказу внесення змін технічного характеру у встановлені відповідачем з порушенням вимог законодавства заземлюючі пристрої, адже такі зміни повинні бути підтверджені у спосіб передбачений п. 7.4 Правил № 258.
Відтак, висновки позивача про порушення Товариством п.п. 4.5.12 розділу 4.5 глави 4 НПАОП 40.1-1.32-01 «Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» знайшли своє підтвердження при розгляді цієї справи.
Підсумовуючи встановлені обставини та надану їм оцінку суд погоджується із аргументами позивача про те, що ТОВ «Вікітан» допущено ряд порушень вимог законодавства з питань охорони праці, що задокументовані Актом перевірки від 26.03.2021 № ВН 92/724/АП. На час розгляду справи, Товариством не надано належних та допустимих доказів усунення виявлених порушень. З огляду на характер діяльності Товариства та суть виявлених порушень, позивач правильно їх кваліфікував як такі, що створюють загрозу життю та здоров'ю працівників ТОВ «Вікітан», що є підставою для задоволення позову та застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Тому відсутні підстави для стягнення в користь Управління сплаченого ним при зверненні до суду судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТАН» на АГЗП, що розташовані за адресами: 23609, Вінницька область, Тульчинський район, с. Нестерварка, вул. Леонтовича, 78г; 22800, Вінницька область, Немирівський район, сільська рада Великобушинська, автомобільна дорога Львів-Кіровоград-Знам'янка, 416 км+200м (праворуч); 23700, Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. І. Богуна, 79; 24320, Вінницька область, Тростянецький район, м. Ладижин, вул. Карла Маркса, 2А; 22600, Вінницька область, Оратівський район, смт. Оратів, вул. Героїв Майдану, 1Б; 23700, Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. 1 Травня, 70Б у вигляді заборони: виконання робіт підвищеної небезпеки, що виконуються на висоті понад 1,3 метра; експлуатації систем газопостачання зрідженим газом АГЗП; допуск до роботи працівників, які не пройшли спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці; допуску до роботи працівників, які не пройшли інструктажі з питань охорони праці (вступний, первинний, повторний); зливу ЗВГ з автомобільних цистерн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Управління Держпраці у Вінницькій області - вул. Магістратська, 37, місто Вінниця, ЄДРПОУ 39845483;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікітан» - вул. Тімірязєва, 44, м. Немирів, Вінницька область, 22800, код ЄДРПОУ 30641728.
Суддя Богоніс Михайло Богданович