про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
29 липня 2021 р. Справа № 120/8255/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Згідно пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначає позивач, в день виключення зі списків військової частини НОМЕР_2 (26.09.2017) його не повністю розраховано по усім видам забезпечення.
В обґрунтування вказав, що відповідачем протиправно не включено до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні щомісячну грошову винагороду у розмірі 60% , що призвело до виплати одноразової допомоги у зменшеному розмірі.
Позивач в позовній заяві зазначає, що він звернувся з листом до відповідача, в якому просить надати детальний розрахунок виплаченої одноразової грошової допомоги із зазначенням складових грошового забезпечення, довідку про розмір грошового забезпечення за останньою штатною посадою, якій вказати конкретні складові грошового забезпечення, та здійснити перерахунок грошової допомоги при звільненні та її виплату з включенням до складу грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової винагороди, однак відповідач листом від 27.04.2021 відмовив у нарахуванні та виплаті такої винагороди. Відтак, позивач вважає, що саме цим листом підтверджується протиправні дії відповідача.
Суд зазначає, що строк звернення до суду встановляється процесуальним законодавством і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В даному випадку позивач дізнався про порушення своїх прав у вересні 2017 року, тобто на час день звільнення з військової служби, коли йому було виплачено грошову допомогу при звільненні.
Відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
При цьому, слід вказати, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно положень Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України 13.01.2004 № 5, грошова допомога при звільненні не входить до складу фонду основної та додаткової заробітної плати.
Відтак, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до структури заробітної плати, а тому підстави для застосування статті 233 КЗпП відсутні.
Однак, суд звертає увагу, що спірні правовідносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.
Згідно частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином строк звернення до суду, що стосується проходження публічної служби, в тому числі щодо виплати грошової допомоги при звільненні із включенням 60% щомісячної грошової допомоги з такої (служби) становить 1 місяць.
При цьому, з позовом до суду позивач звернувся лише у липні 2021, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду за відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
При цьому, позивачем не надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на вказане, позивач повинен подати клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, що узгоджується із нормою частини 1 статті 77 КАС України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Також відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Так, пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 908 грн.
В даному ж випадку, в межах даного позову позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною.
Враховуючи вище викладене, ставка судового збору за подання даного адміністративного позову із вимогою немайнового характеру становить 908 грн.
Разом із тим, до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 908 грн.
Позивач просить звільнити його від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки спір пов'язаний з виконанням військового обов'язку.
Пунктом 12 статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Саме на цей пункт посилається позивач, обґрунтовуючи свої пільги на сплату судового збору, при цьому до позовної заяви не надано доказів на підтвердження свого статусу військовослужбовця.
Згідно з пунктом 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-XII військовий обов'язок включає проходження військової служби.
Пунктом 5 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 року, визначено, що громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
З огляду на викладене, позивачу слід надати докази сплати суми судового збору в розмірі 908 грн або докази в обґрунтування підстав звільнення його від сплати судового збору.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:
- подачі заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;
- надання доказів сплати судового збору в розмірі 908 грн за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Керуючись статтею 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна