м. Вінниця
30 липня 2021 р. Справа № 120/5055/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
21.05.2021 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 03.04.2021 № 025350004714 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із зарахуванням до пільгового страхового стажу періодів роботи на посаді машиніста бульдозера 5 розряду в Тростянецькій міжгосподарській шляхобудівельній пересувній механізованій колоні № 51 з 01.01.2000 по 10.05.2005 та з 11.05.2005 по 31.01.2011.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в грудні 2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням відповідача від 03.04.2021 № 025350004714 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Рішення від 03.04.2021 № 025350004714 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивач вважає протиправним, оскільки відповідач помилково дійшов висновку, що порушення порядку проведення атестації робочих місць може бути підставою для незарахування певних періодів роботи до пільгового стажу. Звертає увагу на те, що ним разом із заявою про призначення пенсії подано трудову книжку і довідки які додатково підтверджують пільговий страховий стаж. Вважає, що ці документи є достатніми для прийняття рішення про призначення пенсії. Тому, з метою захисту свої прав та законних інтересів, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Ухвалою від 26.05.2021 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім, того відповідачеві встановлено 15 - ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Також ухвалою від 26.05.2021 витребувано за ініціативою суду у відповідача оригінал або належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1
07.06.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Також відповідачем надано належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи відзиві відповідач зазначає, що відповідно до ч. 1 та 2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які повний робочий день працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Згідно п. 2.2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2.
Відповідач зіслався на те, що при призначенні цього виду пенсії обов'язковою умовою є підтвердження спеціального стажу уточнюючими довідками, відповідного зразка, підприємств або організацій про пільговий характер роботи, у якій має бути зазначено: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професію або посаду, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їхні номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи на підставі яких видано зазначену довідку.
Мотивуючи правомірність спірного рішення відповідач зазначає, що згідно записів трудової книжки позивача, ОСОБА_1 у період з 23.10.1990 по 20.08.2015 працював в Четвертинівському гранкар'єрі машиністом бульдозера 5 розряду.
На підтвердження пільгового стажу роботи позивачем було надано уточнюючу довідку від 28.12.2020 № 07, що видана Тростянецькою міжгосподарською шляхобудівельною пересувною механізованою колоною № 51.
Згідно вказаної довідки позивачу підтверджено повний робочий день за період з 23.10.1996 по 20.08.2015 на посаді машиніста бульдозера 5 розряду, що передбачена Списком № 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Однак, згідно відомостей персоніфікованого обліку позивача, у період з 2000 по 2010 роки, за січень 2011 року, та з листопада 2014 по серпень 2015 року відсутня відмітка про стаж за Списком № 2.
Також відповідно до наказу про атестацію робочих місць від 08.02.2005 № 16 не підтверджено право ОСОБА_1 на пільгове забезпечення за Списком № 2, оскільки в переліку атестованих посад відсутня посада «машиніст бульдозера».
Разом з тим до пільгового стажу роботи було зараховано періоди роботи з 23.10.1996 по 31.12.1999, з 01.02.2011 по 30.06.2014 та з 01.09.2014 по 31.10.2014, що становить 6 років 9 місяців 9 днів.
З огляду на викладене відповідач вважає, що рішення від 03.04.2021 № 025350004714 прийняте правомірно, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про його скасування.
Дата ухвалення рішення обумовлена, в тому числі, перебуванням судді у справі в період з 22.06.2021 по 12.07.2021 в щорічній відпустці на підставі Наказу від 02.06.2021 № 077-в/к.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
26.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. До заяви були надані документи, які підтверджують наявність трудового стажу для призначення пенсії (а.с.38-39).
Рішенням відповідача від 03.04.2021 № 025350004714 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Рішення мотивовано тим, що згідно записів трудової книжки позивача, ОСОБА_1 у період з 23.10.1990 по 20.08.2015 працював в Четвертинівському гранкар'єрі машиністом бульдозера 5 розряду.
На підтвердження пільгового стажу роботи позивачем було надано уточнюючу довідку від 28.12.2020 № 07, що видана Тростянецькою міжгосподарською шляхобудівельною пересувною механізованою колоною № 51.
Згідно вказаної довідки позивачу підтверджено повний робочий день за період з 23.10.1996 по 20.08.2015 на посаді машиніста бульдозера 5 розряду, що передбачена Списком № 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Однак, згідно відомостей персоніфікованого обліку позивача, у період з 2000 по 2010 роки, за січень 2011 року, та з листопада 2014 по серпень 2015 року відсутня відмітка про стаж за Списком № 2.
Також відповідно до наказу про атестацію робочих місць від 08.02.2005 № 16 не підтверджено право ОСОБА_1 на пільгове забезпечення за Списком № 2, оскільки в переліку атестованих посад відсутня посада «машиніст бульдозера».
Разом з тим до пільгового стажу роботи було зараховано періоди роботи з 23.10.1996 по 31.12.1999, з 01.02.2011 по 30.06.2014 та з 01.09.2014 по 31.10.2014, що становить 6 років 9 місяців 9 днів.
Не погоджуючись із рішенням відповідача від 03.04.2021 № 025350004714, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, який був прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.
Статтею 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону від 09.07.2003 № 1058-IV та доповнено його розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Також Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни у п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» та викладено їх в такій редакції:
"Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону".
З аналізу наведених норм вбачається, що у зв'язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах Пенсійний фонд зобов'язаний перевірити:
- чи відноситься та чи підтверджується пільговий стаж позивача на посаді, яка визначена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджений Кабінетом Міністрів України;
- чи підтверджується зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Щодо віднесення посади позивача "машиніст бульдозера" до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджений Кабінетом Міністрів України, суд зазначає наступне.
Згідно вимог ст. 62 Закону від 05.11.91 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вбачається з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у спірний період з 23.10.1996 по 20.08.2015 працював в Четвертинівському гранкар'єрі машиністом бульдозера 5 розряду (а.с.15).
Суд зазначає, що вказана посада "машиніст бульдозера" віднесена до Списку № 2 згідно Списків виробництв, робіт, професій, посад та показників із шкідливими та тяжкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію на пільгових умовах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 та Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що робота на посаді "машиніст бульдозера" дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Крім того уточнюючими довідками Тростянецькою міжгосподарською шляхобудівельною пересувною механізованою колоною № 51 від 28.12.2020 № 07 та від 02.04.2021 № 04 підтверджено повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2 (а.с.17, 52-53)
Разом з тим, відмовляючи у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, за період з 11.05.2005 по 31.01.2011 відповідач у рішенні від 03.04.2021 № 025350004714 зіслався на те, що наказом Тростянецькою міжгосподарською шляхобудівельною пересувною механізованою колоною № 51 про атестацію робочих місць від 08.02.2005 № 16 не підтверджено право ОСОБА_1 на пільгове забезпечення за Списком № 2, оскільки в переліку атестованих посад відсутня посада «машиніст бульдозера».
Також, згідно відомостей персоніфікованого обліку позивача, у період з 2000 по 2010 роки, за січень 2011 року, та з листопада 2014 по серпень 2015 року відсутня відмітка про стаж за Списком № 2.
Щодо посилань відповідача в рішенні від 03.04.2021 № 025350004714 на те, що наказом Тростянецькою міжгосподарською шляхобудівельною пересувною механізованою колоною № 51 про атестацію робочих місць від 08.02.2005 № 16 не підтверджено право ОСОБА_1 на пільгове забезпечення за Списком № 2, оскільки в переліку атестованих посад відсутня посада «машиніст бульдозера», суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, наказами Тростянецької міжгосподарської шляхобудівельної пересувної механізованої колони № 51 про результати проведення атестації робочих місць від 12.01.1995 № 2, від 10.01.2000 № І-а, від 01.02.2011 № 2 підтверджено, як до 08.02.2005 та і після 01.02.2011 право ОСОБА_1 на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку № 2 затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 та Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
19.02.2020 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 520/15025/16-а, в які зазначено, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14.04.2015 у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Приймаючи зазначену вище постанову у справі № 520/15025/16-а, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.
При цьому Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16.09.2014 у справі № 21-307а14, згідно яких, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та доданих до неї документів, відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 2 період роботи з 11.05.2005 по 31.01.2011 в Тростянецькій міжгосподарській шляхобудівельній пересувній механізованій колоні № 51 з причин порушенням порядку проведення підприємством атестації робочих місць.
Щодо твердження відповідача про не підтвердження права ОСОБА_1 на пільгове забезпечення за Списком № 2, оскільки згідно відомостей персоніфікованого обліку позивача, у період з 2000 по 2010 роки, за січень 2011 року, та з листопада 2014 по серпень 2015 року відсутня відмітка про стаж за Списком № 2 суд оцінює критично, оскільки матеріалами справи підтверджено право ОСОБА_1 на пільгове забезпечення за Списком № 2. Відповідач зіславшись на відсутність відмітки у відомостях персоніфікованого обліку помилково залишив поза увагою інші відомості, що підтверджують пільговий стаж позивача.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач підтвердив своє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV., оскільки станом на 26.03.2021 (день звернення до Пенсійного органу про призначення пенсії) стаж позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 з необхідних 12 років 6 місяців становить більше 15 років.
Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача від 03.04.2021 № 025350004714 яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV. Як наслідок це рішення підлягає скасуванню.
Беручи до уваги наявність необхідного стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Тому позовні вимоги зобов'язального характеру підлягають задоволенню у спосіб зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Щодо дати з якої позивач має право на призначення пенсії, суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах в грудні 2020 року.
Разом з тим, з наданих Головним управлінням матеріалів пенсійних справ встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 26.03.2021.
Будь - яких інших заяв про призначення пенсії за віком на пільгових умовах поданих позивачем раніше матеріали пенсійних справ не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
На виконання вимог Закону від 09.07.2003 № 1058-IV, Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.7 Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Враховуючи дату звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії (26.03.2021), суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 26.03.2021 (з дня звернення за пенсією), а не з грудня 2020 як помилково вважає позивач.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачем у розмірі 908,00 грн. підлягають відшкодуванню в сумі 454,00 грн. тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 03.04.2021 № 025350004714 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди його роботи на посаді машиніста бульдозера 5 розряду в Тростянецькій міжгосподарській шляхобудівельній пересувній механізованій колоні - 51 з 01.01.2000 по 10.05.2005 та з 11.05.2005 по 31.01.2011 та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 26.03.2021.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Богоніс Михайло Богданович