Ухвала
02 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 372/3444/20
провадження № 61-12111ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
У жовтні 2020 року Публічне акціонерне товариство «Центренерго»
(далі - ПАТ «Центренерго») звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 березня 2021 року позов ПАТ «Центренерго» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Центренерго» заборгованість
за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 5 848,50 грн,
з яких: заборгованість за спожиту теплову енергію - 5 311,35 грн;
індекс інфляції - 373,07 грн; 3 % річних - 164,08 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції,
ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 березня 2021 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року, яка викладена російською мовою.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Частиною першою статті 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Згідно з частиною четвертою статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на зазначене вище та імперативність положень частини першої статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо визначення мови діловодства при здійсненні судочинства, касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.
Заявник не позбавлений права звернутися до перекладача з метою приведення касаційної скарги у відповідність до вимог закону.
Разом з тим, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У касаційній скарзі заявник порушує клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22 частина перша стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Отже, у спірних правовідносинах позивач не є споживачем послуг у розумінні частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою справляється судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ОСОБА_1 слід сплатити суму судового збору у розмірі 454 грн,
за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Отже, на підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків, а саме: 1) надати касаційну скаргу, яка повинна бути викладена державною (українською) мовою; 2) надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Суддя І. М. Фаловська