30 липня 2021 року
м. Київ
справа № 431/171/20
провадження № 61-12499ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 07 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання права власності на спадкове майно,
У січні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з указаним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, в якому, з урахуванням уточнень, просили:
- визнати за ними право власності на суму грошей, що входять до складу спадщини у виді страхових виплат, на одержання яких за життя мав право померлий ОСОБА_3 , у розмірі 258 821, 59 грн, за період з липня 2014 року по жовтень 2016 року;
- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на свою користь грошові кошти, набуті в порядку спадкування у розмірі 258 821, 59 грн.
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 10 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на суму грошей, що входять до складу спадщини, у виді страхових виплат, на одержання яких за життя мав право померлий ОСОБА_3 з урахуванням індексу інфляції за весь період, у розмірі 258 821, 59 грн за період, починаючи з моменту припинення виплат - липень 2014 року по момент його смерті - жовтень 2016 року.
Стягнено з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 страхові виплати, які входять до складу спадщини, на одержання яких за життя мав право ОСОБА_3 , у розмірі 258 821, 59 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Луганського апеляційного суду від 22 березня 2021 року апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області задоволено частково.
Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 10 грудня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на суму грошей, що входять до складу спадщини у виді страхових виплат, на одержання яких за життя мав право померлий ОСОБА_3 , у розмірі 13 170, 38 грн за кожним за період з 01 липня 2014 року по 30 листопада 2014 року. Стягнено з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, які входять до складу спадщини, на одержання яких за життя мав право ОСОБА_3 , у розмірі 13 170, 38 грн за період з 01 липня 2014 року по 30 листопада 2014 року, шляхом перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 .
Стягнено з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на користь ОСОБА_2 грошові кошти, які входять до складу спадщини, на одержання яких за життя мав право ОСОБА_3 , у розмірі 13 170, 38 грн за період з 01 липня 2014 року по 30 листопада 2014 року.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання права власності в порядку спадкування та стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати страхових виплати в сумі 111 313, 59 грн відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Луганського апеляційного суду від 22 березня 2021 року за нововиявленими обставинами.
Постановою Луганського апеляційного суду від 07 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Луганського апеляційного суду від 22 березня 2021 року за нововиявленими обставинами задоволено частково.
Постанову Луганського апеляційного суду від 22 березня 2021 року скасовано за нововиявленими обставинами.
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області задоволено частково.
Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 10 грудня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на суму грошей, що входять до складу спадщини у виді страхових виплат, на одержання яких за життя мав право померлий ОСОБА_3 , у розмірі 73 754, 10 грн за кожним за період з 01 липня 2014 року по 30 жовтня 2016 року.
Стягнено з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, які входять до складу спадщини, на одержання яких за життя мав право ОСОБА_3 , у розмірі 73 754, 10 грн за період з 01 липня 2014 року по 30 жовтня 2016 року, шляхом перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 .
Стягнено з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на користь ОСОБА_2 грошові кошти, які входять до складу спадщини, на одержання яких за життя мав право ОСОБА_3 , у розмірі 73 754, 10 грн за період з 01 липня 2014 року по 30 жовтня 2016 року.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання права власності та стягнення коштів з урахуванням коригування у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці», у сумі 111 313, 59 грн відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного суду з касаційною скаргою на постанову Луганського апеляційного суду від 07 червня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання права власності та стягнення коштів з урахуванням коригування у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці», у сумі 111 313, 59 грн та залишити в цій частині в силі рішення Старобільського районного суду Луганської області від 10 грудня 2020 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята
статті 19 ЦПК України).
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 2 270 грн.
Ціна позову у цій справі становить 258 821, 59 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 250 = 567 500 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено те, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, а Верховним Судом не встановлено обставин, за наявності яких судове рішення в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягало б касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 07 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Судді:В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко