Постанова
Іменем України
29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 373/1842/14-ц
провадження № 61-9981св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - приватне підприємство «Соснова»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 27 травня
2021 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М.,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватне підприємство «Соснова», про поділ майна подружжя.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 31 липня 2014 року визнано мирову угоду, укладену 31 липня 2014 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до вимог статті 175 ЦПК України згідно якої з метою мирного врегулювання спору сторони поділили спірне майно наступним чином: за позивачем, ОСОБА_1 , визнано право власності на: автомобіль Hyundai Veracruz, 2008 року випуску; автомобіль Hyundai Sonata,
2008 року випуску; комплект меблів «спальня «Венеция» (ліжко, комод, 2 тумби), вартістю 50 512,00 грн; матрац «Dormeo» (для ліжка) розмір 160смх200см, вартістю 10 220, 00 грн; диван «Прем'єр» кутовий (шкіра, темно-коричневий), вартістю 5 955,00 грн; комплект меблі «Вітальня кімната «Елізабет» колір темний горіх, вартістю 10 740,00 грн; комплект меблів «Кухня Phalatiya» колір білий глянець, вартістю 13 556,00 грн; комплект меблів «Прихожа New fox» колір венге глянець, вартістю 6 086, 00 грн; килим червоного кольору з симетричним візерунком, вартістю 6 000,00 грн; пральну машину Samsung, вартістю 8 000,00 грн; акваріум прямокутний вбудований об'ємом 600 л в комплекті з синьою підставкою-лампою, вартістю 26 460,00 грн; стіл обідній зі стільцями, дерев'яний на 12 осіб, колір горіх, вартістю 39 000,00 грн; холодильник Side-by-side LIEBHERR SBSES 7253, вартістю 46 248,00 грн; пральну машину SMEG SLB147X, вартістю 12 676,00 грн; плиту електричну KAISER HC 5132 NK Geo, вартістю 15 700,00 грн; посудомийну машину SMEG LVS367B, вартістю 13 595,00 грн; вбудовану мікрохвильову піч BOSCH HMT
85 MR 53, вартістю 8 360,00 грн; котел газовий FERROLI ENERGY Top W125, вартістю 39 288,00 грн; витяжку ZIRTAL KD-RVL T 90 WH, вартістю 7 848,00 грн; кондиціонер DEKKER DCFSH600R, вартістю 18 768,00 грн; домашній кінотеатр Yamaha YSP-4100, вартістю 17 232,00 грн; телевізор Panasonic TX-PR55ST60, вартістю 16 449,00 грн; цифрову камеру (фотоапарат) «Nikon» чорного кольору, вартістю 7 000,00 грн; йогуртницю «Moulinex» кругла білого кольору, зі скляними баночками, вартістю 1 400,00 грн; програвач з караоке (Samsung, сірого кольору), вартістю 1 200,00 грн; монітор Samsung чорного кольору, плоский, вартістю
1 000,00 грн; комп'ютер (системний блок, клавіатура, мишка) чорного кольору, вартістю 3 500,00 грн; багатофункціональний пристрій вартістю
2 800,00 грн; комп'ютер (монітор Samsung сірого кольору, системний блок Neo'S, клавіатура, мишка, дві колонки), вартістю 4 500,00 грн; принтер Canon і250, вартістю 600,00 грн; відеокамеру, вартістю 1 500,00 грн; пристрій безперебійного живлення для комп'ютера, чорного кольору вартістю 500,00 грн. Визнано за відповідачем, ОСОБА_2 , право власності на: земельну ділянку для обслуговування господарських будівель, площею 1,5294 га, кадастровий номер 3223386801:01:024:0027, яка знаходиться в с. Соснова Переяслав-Хмельницького району Київської області; земельну ділянку для обслуговування господарської будівлі, площею 0,0361 га, кадастровий номер 3223386801:01:024:0028, яка знаходиться в с. Соснова Переяслав-Хмельницького району Київської області; земельну ділянку для обслуговування господарської будівлі, площею 0,0095 га, кадастровий номер 3223386801:01:024:0030, яка знаходиться в с. Соснова Переяслав-Хмельницького району Київської області; земельну ділянку для обслуговування господарських будівель, площею 0,0725 га, кадастровий номер 3223386801:01:024:0031, яка знаходиться в с. Соснова Переяслав-Хмельницького району Київської області; земельну ділянку для обслуговування господарських будівель, площею 0,6141 га, кадастровий номер 3223386801:01:024:0034, яка знаходиться в с. Соснова Переяслав-Хмельницького району Київської області; земельну ділянку для обслуговування господарських будівель, площею 18,3081 га, кадастровий номер 3223386801:01:024:0032, яка знаходиться в с. Соснова Переяслав-Хмельницького району Київської області; земельну ділянку для обслуговування господарських будівель, площею 0,5321 га, кадастровий номер 3223386801:01:024:0033, яка знаходиться в с. Соснова Переяслав-Хмельницького району Київської області; земельну ділянку для обслуговування господарських будівель, площею 1,5437 га, кадастровий номер 3223386801:01:024:0070, яка знаходиться в с. Соснова Переяслав-Хмельницького району Київської області; земельну ділянку для обслуговування господарських будівель, площею 5,1551 га, кадастровий номер 3223386801:01:021:0074, яка знаходиться на території Соснівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області; земельну ділянку для обслуговування господарських будівель, площею 3,1417 га, кадастровий номер 3223386800:03:001:0032, яка знаходиться на території Соснівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Визнано таким, що припинилось право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна, с. Соснова Переяслав-Хмельницького району Київської області, посвідчене Державним актом на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 19 18 березня 1996 року.
Скасовано Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 19 від 18 березня 1996 року.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя
особа - ПП «Соснова», про поділ майна подружжя закрито.
02 березня 2021 року ОСОБА_4 , яка не брала участі у справі, не погодившись із ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2014 року оскаржила її в апеляційному порядку.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2014 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2014 року та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що пункти 2, 3, 4 мирової угоди виходять за межі предмета спору, яким є поділ майна подружжя між сторонами, та зачіпають права та охоронювані законом інтереси інших осіб.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
16 червня 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року та залишити в силі ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2014 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав відповіді на аргументи ОСОБА_2 , та не звернув уваги на те, що землі, які були предметом мирової угоди, мають призначення для обслуговування будівель та споруд, та взагалі не підлягають будь-яким розподіленням між колишніми учасниками КСП. ОСОБА_5 не надала доказів, з яких би вбачалося саме безумовне, а не ймовірне порушення її прав.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.
23 липня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
У частині третій статті 352 ЦПК України зазначено, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є особа, яка подала апеляційну скаргу, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між особами, які подали апеляційну скаргу, і сторонами спору не може братися до уваги.
Натомість питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.
Апеляційний суд у оскаржуваній постанові посилається на те, що 10 листопада 1986 року до трудової книжки колгоспника ОСОБА_4 було внесено запис про прийняття її в члени колгоспу ім. Леніна Переяслав-Хмельницького району Київської області на підставі протоколу від 30 грудня 1986 року № 12.
Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_4 на підставі протоколу
від 15 лютого 1994 року № 1 колгосп ім. Леніна реорганізований у колективне сільськогосподарське підприємство ім. Леніна. Тобто ОСОБА_4 є колишнім членом колективного сільськогосподарського підприємства
ім. Леніна, с. Соснова Переяслав-Хмельницького району Київської області. Рішенням Соснівської сільської ради народних депутатів Переяслав-Хмельницького району від 04 вересня 1995 року «Про передачу у колективну власність і постійне користування земельних ділянок КСП ім. Леніна» у колективну власність колективного сільськогосподарського підприємства
ім. Леніна було передано 2349,0 га, надано у постійне користування 108,3 га.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2014 року вирішено питання визнання права власності на землі, визнання таким, що припинилось право колективної власності на землю та скасування Державного акта на право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна, членом якого за наданими до суду доказами була ОСОБА_4 , дійшов правильного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Викладене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 911/2635/17.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ,
від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року- без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
М. Є. Червинська